№ 243/12647/19

Постанова

Іменем України

23 червня 2021 року

м. Київ

справа № 243/12647/19

провадження № 61-6484св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «КЗТС Машинінг»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

третя особа - Краматорська міська рада Донецької області,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2020 року у складі судді: Сидоренко І. О., та постанову Донецького апеляційного суду від 17 березня 2021 року в складі колегії суддів: Тимченко О. О., Мірури О. А, Хейло Я. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ТОВ «КЗТС Машинінг» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування його державної реєстрації.

Позов мотивований тим, що 01 травня 2012 року між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, зареєстрований відділом Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2012 року № 142420004002274. Термін дії вказаного договору - 01 травня 2022 року.

Відповідно до відомостей, що містяться у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, наразі ОСОБА_1 є власником земельної ділянки за кадастровим номером 1424288200:02:000:0399, загальною площею 4,5944 га, розташованої на території Андріївської сільської ради Слов`янського району, яку відповідно до рішення Слов`янського міськрайонного суду від 15 вересня 2014 року, ухваленого у цивільній справі № 243/3908/14, успадкував за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

З моменту укладення договору та по цей час земельна ділянка не вибувала з орендного користування ТОВ «КЗТС Машинінг». На цей час вона засіяна та використовується ТОВ «КЗТС Машинінг» за призначенням. У зв`язку з набуттям ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, до нього перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договором оренди, щодо цієї земельної ділянки, тобто за договором оренди укладеного між позивачем та ОСОБА_3 .

Незважаючи на вказане, на земельну ділянку, яка наразі перебуває в оренді ТОВ «КЗТС Машинінг» за відповідним договором оренди землі від 01 травня 2012 року, згідно даних, що містить державний реєстр речових прав на нерухоме майно, 26 березня 2018 року було зареєстроване інше речове право - право оренди землі за ОСОБА_2 . Однак підстав для припинення або дострокового розірвання договору не виникало, жодних письмових змін або доповнень щодо припинення користування земельною ділянкою ТОВ «КЗТС Машинінг» з однієї сторони, та ОСОБА_3 та/або ОСОБА_1 , з іншої сторони, не підписувалось. З дати укладання договору та станом на дату подання позовної заяви ТОВ «КЗТС Машинінг» систематично, сумлінно та в повному обсязі виконує взяті на себе зобов`язання, в тому числі щодо сплати орендної плати. Договір, укладений між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 на даний час є діючим, нерозірваним сторонами у встановленому порядку, земельна ділянка використовується позивачем, з його орендного користування не вибувала. Укладення договору оренди землі між відповідачами щодо земельної ділянки, яка перебуває в орендному користуванні позивача, є порушенням права орендаря самостійно господарювати на землі, передбаченого статті 25 Закону України «Про оренду землі» та статті 410 ЦК України, а тому повинен бути визнаний недійсним, а його державну реєстрацію скасовано.

ТОВ «КЗТС Машинінг» просило:

визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,5944 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0399, право оренди за яким зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

скасувати запис № 25477484 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,5944 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0399.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2020 року позов ТОВ «КЗТС Машинінг» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,5944 га, кадастровий номер 1424288200:02:000:0399, право оренди за яким зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Скасовано запис № 25477484 про державну реєстрацію права оренди, яке виникло на підставі Договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,5944 га., кадастровий номер 1424288200:02:000:0399.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «КЗТС Машинінг» не припинив своєї дії, а його положення є обов`язковими для виконання як позивача, так і для ОСОБА_1 , а укладений договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суперечить нормам чинного законодавства та порушує права позивача, як орендаря земельної ділянки, які підлягають захисту шляхом визнання оспорюваного договору оренди недійсним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 17 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2020 рокузалишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно копії договору оренди землі, укладеного 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ», його зареєстровано у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 142420004002274. Тому договір оренди землі № б/н від 01 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ», був зареєстрований 06 листопада 2012 року відповідно до вимог законодавства, що діяло на той час, та є чинним з моменту його державної реєстрації.

Апеляційний суд зазначив, що смерть фізичної особи (наймодавця) не є підставою для розірвання та припинення договору оренди землі від 01 травня 2012 року укладеного між ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 та ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ», оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов`язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі. Згідно пункту 38 договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що 17 листопада 2014 року право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1424288200:02:000:0399, перейшло до відповідача по справі - ОСОБА_1 на підставі рішення суду № 243/3908/14 від 15 вересня 2014 року, ухвалене Слов`янським міськрайонним судом Донецької області. Згідно з рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2014 року, ухваленого у цивільній справі № 243/3908/14 (номер провадження 2/243/1706/2014), за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сергіївка Слов`янського району Донецької області, визнано право власності на земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області: площею 4,5944 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0399; площею 0,9552 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0935; площею 4,5724 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0400; площею 0,9550 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0936. ОСОБА_1 з заявою до позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки не звертався. Таким чином укладений договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року між ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» та ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 не припинений та не розірваний.

Згідно відомостей про земельну ділянку, відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з відповідач ОСОБА_2 , про що 26 березня 2018 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис № 25477484. Договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, укладений між ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» та ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 не припинений та не розірваний на час прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора, був зареєстрований в установленому законодавством 06 листопада 2012 року у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 142420004002274. Наявність такої суперечності між заявленим ОСОБА_2 правом користування земельною ділянкою на підставі договору оренди землі та вже зареєстрованим правом оренди земельної ділянки ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ», відповідно до пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для відмови в державній реєстрації прав. Однак через неналежне виконання державним реєстратором його обов`язків під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у вигляді проведення реєстрації спірного договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та прийняття відповідного рішення, факт існування реєстрації права ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» на користування цією ж земельною ділянкою залишився поза увагою, що призвело до подвійної державної реєстрації права. Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося. Укладення договору про оренду землі між ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суперечить частині першій статті 95 ЗК України, частині першій статті 25 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порушує права позивача, як орендаря земельної ділянки, які підлягають захисту. Внаслідок укладення оспорюваного договору оренди ОСОБА_2 отримала право оренди спірної земельної ділянки, що безумовно є перешкодою для позивача у реалізації наявного в нього права користування тією ж самою земельною ділянкою. Таким чином суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність підстав для визнання оскарженого договору оренди недійсним. Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 387/515/18 та від 24 червня 2020 року у справі № 229/4059/19.

Колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 в установленому порядку проведена не була, у зв`язку з чим право користування у позивача на спірну земельну ділянку не виникло, а тому не порушене діями відповідачів з укладення щодо неї правочину, оскільки на час державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року діяла постанова КМ України від 09 вересня 2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі», яка також наділяла повноваженнями щодо державної реєстрації земельних ділянок територіальні органи Держземагентства за місцем розташування земельної ділянки.

Аргументи учасників справи

У квітні 2021 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 березня 2021 року, в якій просила: скасувати оскаржені судові рішення; постановити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що станом на час укладення договору оренди земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_3 на виконання постанови КМ України від 09 вересня 2009 № 1021 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» (далі - Порядок) функціонувала Перехідна реєстраційна системи, що діяла у період з 03 серпня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою КМ України від 03 березня 2004 року № 220. У тексті, зокрема, зазначалася інформація про орган, який провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності. За змістом наведених пунктів 4-11 Порядку датою державної реєстрації документа (договору), що посвідчує право на земельну ділянку (зокрема, право оренди), є дата внесення запису до розділу Книги записів спочатку в електронному вигляді (до автоматизованої системи державного земельного кадастру), в подальшому - в паперовому вигляді, що формується з використанням автоматизованої системи. Зазначені дії у наведеній послідовності обов`язково передують вчиненню уповноваженою посадовою особою (державним реєстратором) напису про реєстрацію на документі (договорі), що посвідчує речове право на земельну ділянку і саме на підставі таких дій у державного реєстратора виникає право у межах повноважень вчинити на документі (договорі), що посвідчує речове право (право оренди земельної ділянки), напис про державну реєстрацію, засвідчити його своїм підписом і скріпити печаткою підрозділу Державного земельного кадастру.

При вирішенні справи, суди неправильно витлумачили пункти 10, 11 Порядку та не застосували до спірних правовідносин пункти 1, 4, б, 14 Порядку, які підлягали застосуванню, у результаті чого, дійшли помилкового висновку про те, що відмітка посадової особи на копії договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року із прикладенням гербової печатки про те, що цей договір зареєстрований у Державному реєстрі земель і є фактом державної реєстрації документа. Застосовуючи норми права до спірних правовідносин, які викладені у пунктах 10, 11 Порядку, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні зробив висновок про те, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2021 року відбулася, про що свідчить відмітка посадової особи на копії цього договору, а тому на час прийняття оскаржуваного рішення він є чинним. Висновок апеляційного суду щодо застосування норм права, передбачених пунктами 10, 11 Порядку не відповідає висновку, який було викладено в подібних справах у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року по справі № 669/930/16-ц та від 26 лютого 2020 року по справі № 669/1037/16-ц. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що державна реєстрація договорів оренди землі пов`язана саме із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів, а реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером. Тому реєстраційний напис на примірнику договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та позивачем про його реєстрацію у Державного реєстру земель 06 листопада 2012 року за № 142420004002274, не є фактом державної реєстрації вищевказаного договору, оскільки цей запис є похідним від запису у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, Поземельній книзі і сам по собі не свідчить про проведену належним чином державну реєстрацію договору. Державна реєстрація договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та позивачем в установленому порядку проведена не була, у зв`язку з чим право користування у позивача на спірну земельну ділянку не виникло, а тому не порушене діями відповідачів з укладення щодо неї правочину.

Суди не надали жодної оцінки доводу щодо відсутності у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру відомостей про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та позивачем. Також судами не було надано оцінки доказам, які спростовують доводи позивача щодо державної реєстрації договору оренди земельної ділянки укладеного меж ним та ОСОБА_3 в установленому законом порядку. На виконання постанови КМ України від 09 вересня 2009 року № 1021 року функціонувала Перехідна автоматизована реєстраційна система Державного земельного кадастру, що діяла у період з 03 серпня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи ДП «Центр державного земельного кадастру». У зв`язку з набранням чинності Законом України «Про державний земельний кадастр» з 01 січня 2013 року Перехідна автоматизована реєстраційна система Державного земельного кадастру припинила функціонування, наявні у ній відомості в автоматизованому порядку перенесено до Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру. Для підтвердження обґрунтованості заперечень, відповідачем разом з відзивом на позов було надано до суду витяг з Державного земельного кадастру. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 1424288200:02:000:0399, наданого Міжміським управлінням у м. м. Краматорську та Дружківці Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 24 квітня 2018 року за № НВ-1403277162018, у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру відсутні будь-які відомості щодо реєстрації договору оренди земельної ділянки, укладеного 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та позивачем. Відсутність відомостей у Національній кадастровій системі Державного земельного кадастру про договір оренди земельної ділянки, укладений 01 травня 2012 року між ОСОБА_3 та позивачем свідчить про те, що державна реєстрація договору в установленому порядку проведена не була, у зв`язку з чим право користування у позивача на спірну земельну ділянку не виникло, а тому не порушене діями відповідачів з укладення щодо неї правочину.

У червні 2021 року ТОВ «КЗТС Машинінг»надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені рішення - без змін.

Відзив мотивований тим, що відповідачем не надано доказів на підтвердження непроведення державної реєстрації договору оренди, який був зареєстрований 06 листопада 2012 року та є чинним з моменту його державної реєстрації. Укладення договору про оренду землі між ОСОБА_1 , як спадкоємця ОСОБА_3 та ОСОБА_2 суперечить частині першій статті 95 ЗК України, частині першій статті 25 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та порушує права позивача, як орендаря земельної ділянки.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 01 червня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц та від 26 лютого 2020 року у справі № 669/1037/16-ц.

Фактичні обставини

Суди встановили, що ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 на підставі розпорядження голови Слов`янської райдержадміністрації від 06 жовтня 205 року за № 460 була власником земельної ділянки площею 5,5496 га, розташованої у АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

01 травня 2012 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» укладено договір оренди земельної ділянки, б/н, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, площею 4,5944 га, в тому числі ріллі 4,5944 га, кадастровий номер: 1424288200:02:000:0399. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 95 288,64 грн. Договір укладено строком на 10 (десять) років з можливим його подовженням. Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі в розмірі 3 % від базової нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням її щорічної індексації, що становить 2 858,66 грн за 2012 рік. За домовленістю між орендодавцем та орендарем орендна плата може бути виплачена у натуральній формі або в якості надання послуг (виконання робіт). Обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня розрахункового року.

В копії договору оренди землі від 01 травня 2012 року вказано, що його зареєстровано у відділі Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 142420004002274.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сергіївка Донецької області.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 17 листопада 2014 року право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 1424288200:02:000:0399, перейшло до ОСОБА_1 на підставі рішення суду № 243/3908/14 від 15 вересня 2014 року, ухвалене Слов`янським міськрайонним судом Донецької області.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2014 року в справі № 243/3908/14 (номер провадження 2/243/1706/2014), за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Сергіївка Слов`янського району Донецької області, визнано право власності на земельні ділянки, розташовані в адміністративних межах Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області: площею 4,5944 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0399; площею 0,9552 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0935; площею 4,5724 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0400; площею 0,9550 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 1424288200:02:000:0936.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2018 року, слідчому надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, що знаходяться у володінні ТОВ «КЗТС Машинінг», а саме до договорів оренди земельних ділянок 1424288200:02:000:0399 та 1424288200:02:000:0400, які знаходяться на території Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області, а також актів прийому-передачі та актів визначення меж зазначених земельних ділянок. В ухвалі вказано, що 26 січня 2018 року до чергової частини Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області надійшла заява ОСОБА_1 про вчинення підробки особистого підпису його померлої бабусі ОСОБА_3 . Звернувшись до правоохоронних органів з заявою, ОСОБА_1 обґрунтував її тим, що спадкодавець ОСОБА_3 не могла укласти договір оренди земельної ділянки та підписати його, оскільки на час укладення договору остання перебувала у хворобливому стані.

Згідно відомостей про земельну ділянку відповідач ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з ОСОБА_2 , про що 26 березня 2018 року в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено відповідний запис № 25477484.

У відповідності до бухгалтерської довідки щодо нарахування та виплати орендної плати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за укладеним договором оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» повідомило, що виплата орендної плати орендодавцю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (особа, яка набула право власності на земельну ділянку в порядку спадкування) проводилася в строки та у розмірі, визначені умовами договору, укладеного між ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, з урахуванням положень чинного законодавства. Зокрема, за період 2012-2019 років: нараховано доходу - 35 684,53 грн; утримано податків - 6 610,65 грн; виплачено з урахуванням утримання податків - 32 023,33 грн; переплата на кінець періоду (на 01 жовтня 2019 року) - 2 949,45 грн (строк оплати до 31 грудня 2019 року. Станом на жовтень 2019 року відсутня заборгованість з виплати орендної плати у ТОВ «КЗТС МАШИНІНГ» перед ОСОБА_1 .

Згідно доручень, посвідчених 24 травня 2012 року та 26 липня 2012 року секретарем виконавчого комітету Сергіївської сільської ради Слов`янського району Донецької області спадкодавець ОСОБА_3 за попередньо укладеною домовленістю уповноважила ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , здійснювати дії пов`язані з правом підпису на договорі оренди з ТОВ «КЗТС Машинінг» та одержувати в касі ТОВ «КЗТС Машинінг» грошову оплату по договору пая посвідченого сертифікатом серії НОМЕР_4 та одержувати в касі ТОВ`КЗТС Машинінг» грошову або натур оплату по договору пая посвідчених сертифікатів серії НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5, відповідно. Згідно з текстом наведених доручень особи повірених осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 встановлені на підставі паспортів громадян України серії НОМЕР_1 виданого Слов`янським РВ УМВС України в Донецькій області 28 червня 2002 року та серії НОМЕР_2 Ізюмської МРВ УМВС України в Харківській області 14 квітня 1997 року. Таким чином, ОСОБА_3 уповноважила ОСОБА_4 на підписання та укладення договору про оренду земельної ділянки у травні 2012 року.

Відповідно до копії видаткового касового ордеру від 16 жовтня 2012 року ОСОБА_3 виплачено орендну плату у розмірі 2 200 грн, яку отримано у ТОВ «КЗТС Машинінг» представником ОСОБА_3 за дорученням - ОСОБА_5 , на що вказує зазначення паспорту останньої - серії НОМЕР_2 Ізюмської МРВ УМВС України в Харківській області 14 квітня 1997 року, дані якого збігаються із зазначеними у вищевказаному Дорученні.

Згідно копії видаткового касового ордеру від 25 травня 2012 року на підставі доручення № 122 від 24 травня 2012 року ОСОБА_4 , як представником ОСОБА_3 , отримано у ТОВ «КЗТС Машинінг», орендну плату у розмірі 500 грн, що підтверджується відповідністю даних паспорту ОСОБА_4 , зазначених у цьому видатковому касовому ордері.

Відповідно до платіжних відомостей № 380, № 381 від 25 жовтня 2017 року, № 598 від 28 грудня 2016 року, № 391 від 22 грудня 2015 року та № 189 від 15 червня 2015 року, ОСОБА_1 нарахована орендна плата у таких розмірах: 12 648,17 грн, 9 198,32 грн, 12 648,17 грн, 3 449,85 грн та 13 172,51 грн відповідно.

ТОВ «КЗТС Машинінг» на ім`я відповідача ОСОБА_1 здійснено перерахування поштовим зв`язком через ДД УДППЗ «Укрпошта» 29 грудня 2016 року на суму 12 648,17 грн та 29 грудня 2015 року на суму 3 449,85 грн.

На підставі платіжного доручення № 21023 від 09 квітня 2019 року на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , відкритий у АТ «Ощадбанк», позивачем перераховано орендну плату за земельну ділянку за 2018 рік у розмірі 9 198,34 грн.

Позиція Верховного Суду

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19) вказано, що:

«згідно зі ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

На час укладення позивачем договору оренди від 16 квітня 2010 року, його державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів.

Виконання Порядку на час укладення договорів оренди від 16 квітня 2010 року забезпечувалося функціонуванням Перехідної реєстраційної системи, що діяла у період з 03 серпня 2011 року до 30 грудня 2012 року включно й адміністраторами якої були підрозділи Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220. У тексті, зокрема, зазначалася інформація про орган, який провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності (далі - реєстраційний напис).

Отже, реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що на оригіналі договору оренди землі від 16 квітня 2010 року є відмітка посадової особи із прикладенням «мокрої» гербової печатки про те, що цей договір зареєстрований у відділі Держкомзему Білогірського району Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 квітня 2010 року № 041074800223.

ТОВ НВА «Перлина Поділля» стверджувало, що згідно з листами відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області від 17 листопада 2016 року (а. с. 71, т. 1) і від 21 лютого 2017 року (а. с. 240, т. 1) та відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 21 лютого 2017 року (а. с. 241, т. 1) запис про реєстрацію договору оренди від 16 квітня 2010 року у Державному реєстрі земель не вчинявся, а Книга записів на земельну ділянку не формувалася.

Суд першої інстанції не дослідивши зазначені докази та не спростувавши доводи ТОВ НВА «Перлина Поділля» щодо відсутності Книги записів на земельну ділянку, вказав на наявність реєстраційного напису на договорі оренди від 16 квітня 2010 року, що на думку суду, беззаперечно свідчить про державну реєстрацію цього договору.

Апеляційний суд також не надав оцінки листу відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області від 28 жовтня 2016 року (а. с. 44, т. 1), згідно з яким договір оренди від 16 квітня 2010 року був зареєстрований у Перехідній реєстраційній системі, а також листу цього ж відділу від 17 листопада 2016 року (а. с. 71, а. 1), в якому вказано про відсутність інформації щодо внесення записів про реєстрацію договору оренди від16 квітня 2010 року у Книгах записів і Поземельних книгах та про відсутність інформації про реєстрацію цього договору у Перехідній реєстраційний системі у зв`язку з припиненням її дії.

Натомість на підставі договору оренди від 16 квітня 2010 року, суд апеляційної інстанції встановив, що він був зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041074800223 і вказав, що факт відсутності Книги записів щодо реєстрації цього договору також беззаперечно не свідчить про те, що такий договір не пройшов процедуру державної реєстрації відповідно до діючого на той час порядку.

Належно не дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, не надавши оцінки договору оренди від 16 квітня 2010 року та листам відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області, апеляційний суд дійшов суперечливих висновків стосовно того, чи було внесено запис про державну реєстрацію договору оренди від 16 квітня 2010 року у Державний реєстр земель (Книги записів і Поземельні книги), а відтак, чи був зареєстрований цей договір у встановленому на той час порядку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-536цс19) зазначено, що:

«згідно зі статтею 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель (частина перша). Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок (далі - Книга записів); б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку (частина друга).

На час укладення позивачем договору оренди від 24 березня 2010 року його державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів.

Факт державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо така відбулася, відображався у тексті цього договору відповідно до Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220. У тексті, зокрема, зазначалися інформація про орган, котрий провів державну реєстрацію договору та його посадову особу, а також дата вчинення та номер запису в Державному реєстрі земель. На підтвердження вказаної інформації державний реєстратор посвідчував напис своїм підписом та печаткою органу реєстрації за наявності (далі - реєстраційний напис).

Отже, реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів. Державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, допоки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером.

Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що на оригіналі договору оренди від 24 березня 2010 року є відмітка посадової особи з прикладенням «мокрої» гербової печатки про те, що ці договори зареєстровані у Відділі Держкомзему Білогірського району Хмельницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2012 року № 682030004002576.

ТОВ НВА «Перлина Поділля», посилаючись на довідки (листи) Відділу Держгеокадастру у Білогірському районі Хмельницької області від 28 листопада 2016 року № 9-28-99.1-2023/15-16 і від 24 листопада 2016 року № 29-28-99.1-2011/15-16, Хмельницької регіональної філії Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» від 28 листопада 2016 року № 4.1/649 та Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» від 29 листопада 2016 року № 3/2763, а також показання свідка ОСОБА_2 , стверджувало, що реєстрація договору оренди від 24 березня 2010 року не відбулася. Суд першої інстанції, спростувавши такі доводи ТОВ НВА «Перлина Поділля», вказав на наявність відмітки посадової особи із прикладенням «мокрої» гербової печатки, що цей договір зареєстрований у Відділі Держкомзему Білогірського району Хмельницької області, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 06 квітня 2012 року № 682030004002576. Також суд першої інстанції вказав, що невнесення інформації про зареєстроване право до поземельної книги, якщо це відбулось з вини суб`єкта владних повноважень, а не з вини особи, не може бути підставою вважати таку реєстрацію відсутньою.

Апеляційний суд також спростував зазначені доводи ТОВ НВА «Перлина Поділля» тим, що договір оренди від 24 березня 2010 року зареєстрований у Відділі Держкомзему у Білогірському районі, про що 06 квітня 2012 року вчинено запис № 682030004002576, посвідчений підписом посадової особи із прикладенням «мокрої» гербової печатки, а отже позивач здійснив усі обов`язкові для нього дії щодо реєстрації договору оренди землі. Надані ТОВ НВА «Перлина Поділля» відомості суд апеляційної інстанції не вважає беззаперечними доказами відсутності державної реєстрації договору оренди.

Суд апеляційної інстанції не дослідив у належному порядку листи Держгеокадастру від 06 березня 2017 року № 29-22-0.2-3416/2-17 та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 07 березня 2017 року № 29-28-0.21-3241/2-17, що були подані до суду, та, розглянувши клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи від 2017 року, не зробив висновок про його задоволення або відмову в його задоволенні.

Належно не дослідивши наявні у матеріалах справи докази, не надавши їм оцінки, апеляційний суд дійшов суперечливих висновків стосовно того, чи був внесений запис про державну реєстрацію договору оренди від 24 березня 2010 року у Державний реєстр земель (книги записів і поземельні книги), а не у Державний земельний кадастр, а відтак, чи були зареєстровані ці договори в установленому на той час порядку».

У справі, що переглядається:

позивач надав копію договору оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, від 01 травня 2012 року, укладений між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 , в якому міститься запис про те, що договір зареєстрований відділом Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2012 року № 142420004002274 (Т. 1, а. с. 8);

відповідач надала копію витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, від 24 квітня 2018 року, в якому відсутні відомості про договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, укладений між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 (Т. 1, а. с. 79-81);

у відзиві на позовну заяву (Т. 1, а. с. 71-73), а також у запереченні (Т. 1, а. с. 110, 111) відповідач зазначала про відсутність доказів державної реєстрації договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, укладеного між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 ;

у заяві від 22 червня 2020 року відповідач просила виключити запис у договорі оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, від 01 травня 2012 року, укладений між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 , про те, що договір зареєстрований відділом Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2012 року № 142420004002274, з числа доказів у справі (Т. 2, а. с. 1, 2);

суди не врахували, що на час укладення позивачем договору оренди від 01 травня 2012 року його державна реєстрація була пов`язана із датою внесення запису до відповідного розділу Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі; не звернули уваги на те, що реєстраційний напис на договорі оренди земельної ділянки є похідним від запису у Книзі записів; державний реєстратор не був наділений правом проставити такий напис, поки не зробив відповідний запис у Книзі записів за певним номером; не надали оцінки наданій відповідачем копії витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, від 24 квітня 2018 року, в якому відсутні відомості про договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2012 року, укладений між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 ; зробили необґрунтований висновок про те, що надана позивачем копія договору оренди земельної ділянки щодо земельної ділянки, кадастровий № 1424288200:02:000:0399, від 01 травня 2012 року, укладений між ТОВ «КЗТС Машинінг» та ОСОБА_3 , в якому міститься запис про те, що договір зареєстрований відділом Держкомзему в Слов`янському районі Донецької області, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 06 листопада 2012 року № 142420004002274, є належним доказом державної реєстрації такого договору.

За таких обставин суди зробили передчасний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

У частині четвертій статті 411 ЦПК України закріплено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково; оскаржені судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 березня 2021 року скасувати.

Передати справу № 243/12647/19 на новий розгляд до суду першої інстанції.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 листопада 2020 року та постанова Донецького апеляційного суду від 17 березня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов