03.04.2023

№ 2540/3129/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 2540/3129/18

адміністративне провадження № К/9901/9500/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачук А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року (головуючий суддя: Тихоненко О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року (колегія суддів у складі: Мельничука В.П., Земляної Г.В., Лічевецького І.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради, третя особа - Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправними та скасування приписів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Чернігівської міської ради (далі - Відповідач, ДАБІ), третя особа: Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив визнати протиправними та скасувати приписи відповідача від 17 серпня 2018 року № 28 та № 29.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилався на те, що будь-яких вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не порушував. Зазначав, що на час проведення перевірки мав відповідні документи, що підтверджують право на проведення будівельних робіт, однак Відповідачем 17.08.2018 винесено оскаржувані приписи. Також Позивач вказував, що ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано ніяких обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них споруд, а також розпорядження ними.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з указаними судовими рішеннями, Позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційну скаргу, серед іншого, обґрунтовано тим, що судами не надано належної правової оцінки протиправним діям Відповідача. Позивач вказував, що в силу спеціального Закону він не потребував додаткових погоджень дозвільної документації, окрім тих, які він отримав відповідно до чинного законодавства.

У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Позивачу на праві приватної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 та чотири земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, кадастровими планами земельної ділянки та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації видано доручення від 23.01.2018 за № 1-Д/18 та № 3-Д/18 посадовим особам представляти інтереси Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, як органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини: при здійсненні обстеження об`єктів культурної спадщини Чернігівській області; при перевірці їх технічного стану і дотримання вимог їх охорони та використання; при зупиненні несанкціонованих робіт; при складанні матеріалів реагування в разі виявлення порушень пам`яткоохоронного законодавства.

Наказом управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради від 07.06.2018 № 117-М затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва від 07.06.2018 № 02-01/100 «Реконструкція власного житлового будинку з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень на власній земельній ділянці по вулиці Преображенській, 26 в м. Чернігові», пунктом 5 яких зазначено: має планувальні обмеження. Знаходиться в комплексній охоронній зоні національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів-стародавній», поруч знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення. Об`єкт потребує погодження з управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації. Запланований об`єкт знаходиться в зоні ГД-1-р - центральна громадсько-ділова зона з обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови; зона історичного культурного шару; друга охоронна археологічна зона; зона забруднення грунтів важкими металами. Для розроблення проектної документації передбачити попереднє погодження з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації.

Відповідно до довідки від 05.07.2018 за № 161-П до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція власного житлового будинку з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень на власній земельній ділянці по вулиці Преображенській, 26 в місті Чернігові» Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації Позивачу погоджено дані містобудівні умови та обмеження за наступних умов: отримання погодження зазначених містобудівних умов та обмежень, а також робочого проекту об`єкта будівництва в Міністерстві культури України та їх узгодження з дирекцією Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів-стародавній»; погодження з Департаментом робочого проекту об`єкта будівництва; проведення охоронних археологічних досліджень в повному обсязі по всій площі запроектованого будинку (відриття котловану під будинок із дослідженням культурного шару, археологічних об`єктів, з вилученням археологічних знахідок); отримання дозволу Департаменту на відновлення земляних робіт після проведення охоронних археологічних досліджень; укладення охоронного договору на недосліджену частину земельної ділянки. Будь-які земляні роботи без проведення охоронних археологічних досліджень заборонені.

Також, 05 липня 2018 року Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації винесено висновок № 162-П до проекту «Реконструкція власного житлового будинку з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень на власній земельній ділянці по вулиці Преображенській, 26 в місті Чернігові», згідно якого Департамент погоджує даний проект за наступних умов: погодження проекту об`єкта будівництва з Міністерством культури України та його узгодження дирекцією Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів-стародавній»; погодження з Департаментом робочого проекту об`єкта будівництва площею 285,33 кв.м.; проведення охоронних археологічних досліджень в повному обсязі по всій площі запроектованого будинку (відриття котловану під будинок із дослідженням культурного шару, археологічних об`єктів, з вилученням археологічних знахідок); отримання дозволу Департаменту на відновлення земляних робіт після проведення охоронних археологічних досліджень; укладення охоронного договору на недосліджену частину земельної ділянки. Будь-які земляні роботи без проведення охоронних археологічних досліджень заборонені.

В подальшому, 02 серпня 2018 року Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до Відповідача з листом № 15-2421/8, в якому просив розглянути надані матеріали, та у випадку звернення громадянина Сілберштейн Ісроеля до даної установи, не надавати жодних дозволів та погоджень, оскільки 11.07.2018 під час обстеження земельної ділянки по вул. Преображенській, 26 у м. Чернігові представниками Департаменту та співробітниками комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради виявлено факт порушення чинного пам`яткоохоронного законодавства при проведенні земляних робіт, про що складено акт від 11.07.2018 та винесено припис від 13.07.2018 за № 15-2201/8.

У зв`язку з вказаним зверненням Відповідачем 07.08.2018 видано направлення № 115 для проведення планового (позапланового) заходу.

За результатами складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 115 від 17.08.2018, яким встановлено порушення абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

В поясненнях у вказаному акті позивач зазначив, що на час проведення перевірки п. 5 містобудівних умов та обмежень для планування об`єкта будівництва № 117-М від 07.06.2018 останнім виконано та є довідки, що підтверджують даний факт.

17 серпня 2018 року Відповідачем прийнято припис № 28 про зупинення підготовчих та будівельних робіт та припис № 29 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Вважаючи зазначені приписи Відповідача протиправними, Позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з указаним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційної інстанції, виходив з того, що земельна ділянка по вул. Преображенській, 26 у м. Чернігові розташована у межах пам`ятки археології місцевого значення окольного граду стародавнього м. Чернігова, а отже потребує визначених законодавством дозволів і погоджень. При цьому, Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, на момент обстеження встановлено, що на земельній ділянці по вул. Преображенська, 26 у м. Чернігові проводились будівельні роботи без наявності всіх відповідних дозвільних документі, що призвело до знищення стародавнього культурного шару.

Дослідивши спірні правовідносини, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011(далі - Закон № 3038-VI) визначено, що Державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).

Пунктом 5 указаного Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку №553).

Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пп. 18-20 Порядку).

Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Так, за результатами проведення перевірки Відповідачем складено акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 115 від 17.08.2018, яким встановлено порушення абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що полягало у невиконанні п. 5 затверджених містобудівних умов та обмежень.

Пунктом 5 містобудівних умов та обмежень передбачено планувальні обмеження. Об`єкт знаходиться в комплексній охоронній зоні національного архітектурно - історичного заповідника «Чернігів-стародавній», поруч знаходиться пам`ятка культурної спадщини місцевого значення. Об`єкт потребує погодження з управлінням містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації.

Запланований об`єкт знаходиться в зоні ГД - 1 р - центральна громадська ділова зона з обмеженнями поверховості по умовах зон регулювання забудови; зона історичного культурного шару; друга охоронна археологічна зона; зона забруднення ґрунтів важкими металами. Для розроблення проектної документації передбачено попереднє погодження з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій облдержадміністрації.

Однак, в своїх поясненнях, наданих у вказаному акті позивач зазначив, що на час проведення перевірки п. 5 містобудівних умов та обмежень для планування об`єкта будівництва № 117-М від 07.06.2018 останнім виконано, на підтвердження чого позивач має відповідні довідки.

Надаючи оцінку факту наявності порушень законодавства з боку позивача, суд виходить з наступного.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь закріплено у Законі «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 за № 1805-III (далі - Закон № 1805-III).

Відповідно до ст. 37 указаного Закону будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

З метою захисту об`єктів археології, у тому числі тих, що можуть бути виявлені, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених Земельним кодексом України , погоджуються органами охорони культурної спадщини.

За приписами статті 53 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗК України) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Положеннями статті 84 ЗК України закріплено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об`єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно статті 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття; б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини; в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

Судами установлено, що земельна ділянка по вул. Преображенській, 26 у м. Чернігові розташована у межах пам`ятки археології місцевого значення окольного граду стародавнього м. Чернігова, Х-ХVІІІ ст., охоронний № 1-в, (взята на облік розпорядженням Чернігівської облдержадміністрації від 28.12.1998 № 856), в охоронній археологічній зоні № 2, упритул до охоронної археологічної зони № 1 (затверджена рішенням 16 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 28.12.2011) та у межах комплексної охоронної зони Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» (затверджено рішенням 39 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради 23.06.2009).

Так, з метою забезпечення збереження об`єктів культурної спадщини та зон історичної забудови на території Чернігівської міської ради при розробці генерального плану м. Чернігова опрацьовано охоронні археологічні зони (№ 1, № 2, № 3) з різними режимами та обмеженнями у використанні, затверджені рішенням Чернігівської обласної ради від 18.01.1982 за № 30. Вони містили інформацію і картографічні матеріали щодо пам`яток архітектури, археології, зон регулювання забудови, ландшафту, що охороняється, охоронних археологічних зон, в тому числі, включали відомі пам`ятки (об`єкти) археології.

За необхідності ці зони коригуються та затверджуються рішеннями Чернігівської міської ради зі змінами та уточненнями.

Рішенням 4 сесії 22 скликання Чернігівської міської ради від 24.05.1995 відкориговані зони затверджено «Правилами забудови та використання міських територій», рішенням 17 сесії 5 скликання Чернігівської міської ради від 31.05.2007 - «Правилами забудови та використання території м. Чернігова (коригування)», рішенням 16 сесії 6 скликання Чернігівської міської ради від 28.12.2011 року - «Тимчасовим порядком використання території м. Чернігова».

Наведені документи містять інформацію про зонування території м. Чернігова, порядок планування, забудови та іншого використання окремих земельних ділянок, перелік усіх допустимих умов і обмежень забудови та іншого використання територій.

Всі ці зони та пам`ятки позначені на Плані дії обмежень за умовами охорони культурної спадщини, який є невід`ємною частиною «Тимчасового порядку використання території м. Чернігова».

Пунктом 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що будь-які містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівництво, меліоративні, шляхові, земляні роботи у межах пам`яток без дозволу органу охорони культурної спадщини заборонені.

За приписами п. 1 ст. 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини» будівельні, меліоративні, шляхові чи інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об`єкта культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об`єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.

Згідно з «Тимчасовим порядком використання території м. Чернігова» на територіях, що заходяться в межах зон охорони об`єктів культурної спадщини, режим використання визначається на підставі Закону України «Про охорону культурної спадщини», «Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», затверджених зон охорони пам`яток архітектури, археології, природного ландшафту та етнографічної зони (рішення виконавчого комітету Чернігівської обласної ради народних депутатів від 18.01.1982 року № 30).

В охоронних археологічних зонах усі проекти планування і забудови повинні передбачати необхідні заходи, що забезпечують збереження пам`яток історії та культури.

Відповідно до п. 11 «Порядку затвердження меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 318, «території пам`яток та їх охоронних зон, території заповідників, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення» і до моменту затвердження історико-архітектурних опорних планів (відсутнього у м. Чернігові) затверджена містобудівна документація, якою є «Тимчасовий порядок використання території м. Чернігова», є обов`язковою для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на території земельної ділянки по вул. Преображенська, 26 у м. Чернігові Позивачем була передбачена реконструкція власного житлового будинку із знесенням невеликої існуючої житлової будівлі і розширенням площі забудови до 285,33 кв. м. з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень.

Вказана територія перебуває у приватній власності Позивача, однак, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону культурної спадщини» право безумовного доступу до об`єктів культурної спадщини з метою їх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.

Відповідну перевірку стану збереження пам`ятки археології у межах земельної ділянки вул. Преображенській, 26 здійснювали співробітники Комунального закладу «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради.

Згідно з абз. 1 п. 1.1 розділу І Статуту Комунальний заклад «Організаційно-методичний центр контролю та технічного нагляду закладів культури і туризму» Чернігівської обласної ради перебуває відповідно до делегованих Чернігівською обласною радою (Засновником) повноважень в управлінні Чернігівської обласної державної адміністрації (орган управління) та підпорядковується уповноваженому органу державної влади у сфері культури Чернігівської обласної державної адміністрації (уповноважений орган управління).

Метою створення закладу, окрім іншого, є забезпечення виконання положень Закону України «Про охорону культурної спадщини» та здійснення функцій і завдань з підготовки пам`яткоохоронних заходів (абзац 6 пункту 2.1 розділу 2 Статуту).

Згідно з абзацом 12 пункту 2.2 розділу 2 Статуту одним із завдань закладу є моніторинг стану і режиму використання об`єктів культурної спадщини та зон їх охорони.

До основних функцій закладу в цьому напрямку відносяться: інвентаризація об`єктів та пам`яток археології, історії та монументального мистецтва (пункт 3.5.3. розділу 3 Статуту); участь у контролі за станом і режимом використання пам`яток та їх охоронних зон (пункт 3.5.9. розділу 3 Статуту); здійснення перевірок дотримання пам`яткоохоронного законодавства та контроль за всіма видами робіт, що проводяться на об`єктах культурної спадщини і в зонах їх охорони (пункт 3.5.10. розділу 3 Статуту); підготовка та надання органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини у Чернігівській області матеріалів про порушення чинного пам`ятко охоронного законодавства (пункт 3.5.11. розділу 3 Статуту).

Виходячи з наведеного, Верховний Суд погоджується, що обстеження проведено правомірно, на підставі посадових обов`язків співробітників та доручень, виданих Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, як органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини і пов`язане з тим, що співробітниками був помічений факт проведення земляних робіт за допомогою техніки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що за результатими аналізу вхідної документації і перевірки журналу реєстрації погоджень земляних робіт та будівництва у м. Чернігові можна дійти висновку, що роботи здійснюються без погодження з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації і без проведення охоронних археологічних досліджень, тобто на вказаній території фактично відбувається знищення пам`ятки.

Обстеження вказаної земельної ділянки (акт від 11.07.2018) підтвердило факт порушення позивачем вимог чинного законодавства України.

В акті від 11.07.2018 зазначено, що на момент обстеження на земельній ділянці по вул. Преображенська, 26 у м. Чернігові вирито траншеї під стрічкові фундаменти, які залито бетоном за допомогою опалубку. Вказані дії спричинили знищення стародавнього культурного шару. Вільний доступ на територію садиби був відсутній, встановити обсяги здійснених робіт не було можливості; будівельники, присутні на об`єкті, відмовили в обстеженні земельної ділянки.

Таким чином зазначені земляні та будівельні роботи проведено в порушення умов погодження з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, а саме: без проведення охоронних археологічних досліджень в повному обсязі по всій площі запроектованого будинку (відриття котловану під будинок із дослідженням культурного шару, археологічних об`єктів, з вилученням археологічних знахідок); без отримання дозволу Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації на відновлення земляних робіт після проведення охоронних археологічних досліджень; без укладення охоронного договору на недосліджену частину земельної ділянки; без погодження проекту об`єкта будівництва з Міністерством культури України.

При цьому, будь-які земляні роботи без проведення охоронних археологічних досліджень на зазначеному об`єкті Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації категорично заборонялися, про що Позивач був повідомлений у висновку від 05.07.2018 року № 162-П.

Як вбачається з матеріалів справи, за даним фактом Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації видано припис від 13.07.2018 за № 15-2201/8 з вимогами: негайно припинити будь-які роботи у межах реконструкції власного житлового будинку зі знесенням невеликої існуючої житлової будівлі і розширенням площі забудови до 285,33 кв. м. з будівництвом прибудови, надбудови та підсобних приміщень; укласти договір на проведення охоронних археологічних досліджень на об`єкті; забезпечити проведення охоронних археологічних досліджень в повному обсязі по всій площі запроектованого будинку (відриття котловану під будинок із дослідженням культурного шару, археологічних об`єктів, з вилученням археологічних знахідок); отримати дозвіл Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації на відновлення земляних робіт після проведення охоронних археологічних досліджень та укласти охоронний договір на недосліджену частину земельної ділянки. Про виконання вказаного припису Позивач мав повідомити орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини до 16.07.2018 року.

У зв`язку з невиконанням Позивачем припису від 13.07.2018 за № 15-2201/8 Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації звернувся до Чернігівського відділу ГУНП України в Чернігівській області, прокуратури Чернігівської області, Чернігівської місцевої прокуратури Чернігівської області та до Відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

В подальшому, проведені повторні обстеження, які свідчать про продовження проведення земляних та будівельних робіт.

Всупереч умовам погодження будівельного об`єкту на вказаній земельній ділянці вирито траншеї під стрічкові фундаменти та зведено стіни.

Вказані дії спричинили знищення стародавнього культурного шару і археологічних об`єктів на площі 119,5 кв. м, та унеможливили доступ для наукового вивчення пам`ятки археології на всій площі під будівлею (285,33 кв. м).

Окрім цього, без погодження з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації та без проведення охоронних археологічних досліджень до будинку вирито траншею під інженерні комунікації. Розміри траншеї: перша частина (11,5x0,55 м, гл. 0,95 м); друга частина траншеї вже засипана (довжина 7,5 м). При огляді відвалів ґрунту з траншеї знайдені уламки кераміки XVII та XIX ст., фрагменти кахлів та віконниці, кістки. Дані дії спричинили знищення стародавнього культурного шару на площі 10,5 м.

Таким чином, площа знищеної та перекритої для доступу пам`ятки становить 130 кв. м, а вартість археологічної частини цієї ділянки - 1191830,64 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Аналізуючи здобуду та досліджену в ході судового розгляду інформацію, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність в діях позивача складу інкримінованих йому порушень, що в свою чергу не дає підстав вважати дії контролюючих органів, зокрема ДАБІ, протиправними і як наслідок не дає підстав для скасування спірних рішень.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду дійшла слушних всиновків, щодо критичної оцінки посилання Позивача в апеляційній скарзі на те, що попередніми власникам земельні ділянки по вул. Преображенській, 26 у м. Чернігові, передавались у власність шляхом безоплатної приватизації без обмежень та належності їх до охоронних зон, оскільки під час розгляду справи встановлено факт порушення саме Позивачем погоджених даних містобудівних умов та обмежень, викладених у довідці від 05.07.2018 за № 161-П та висновку від 05.07.2018 за № 162-П, що призвело до робіт без проведення охоронних археологічних досліджень.

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому відсутність інформації щодо наявності обмежень відносно земельних ділянок не може свідчити про відсутність наміру Позивача на порушення вимог законодавства, так як при отриманні дозвільних документів повідомлялось про наявність певних обмежень, що розповсюджуються на земельні ділянки, що перебувають у його власності.

Не дають підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій також інші, зазначені у касаційній скарзі, аргументи позивача, позаяк вони не применшують і не змінюють основних правових висновків та мотивів судів.

Суд також звертає увагу на те, що здійснюючи судочинство Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 липня 2006 р. у справі "Проніна проти України" зазначив, що за змістом пункту 1 статті 6 Конвенції суди зобов`язані обґрунтувати свої рішення, проте це не може сприйматись як вимога давати детальну відповідь на кожен довод. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру ухвалюваного рішення (CASE OF Svetlana Vladimirovna PRONINA against Ukraine (Application no. 63566/00)).

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук