ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 260/4208/22
адміністративне провадження № К/990/31599/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 260/4208/22
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, прийняту в складі судді Гебеш С.А., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування січня 2008 року, як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення при нарахуванні індексації позивача за період з 01.12.2015 по 19.09.2016;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період 01.12.2015 по 19.09.2016 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги або обґрунтоване клопотання про їх витребування.
3. На виконання вказаної ухвали представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучив заяву щодо надання доказів та виписку з банку про виплату індексації грошового забезпечення.
4. У вказаній заяві представник позивача зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 260/508/21 відповідачем було здійснено нарахування та виплату індексації у сумі 221,60 грн, що підтверджується випискою з банку про виплату індексації на виконання рішення суду. Однак інформація про нараховану індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 19.09.2016 в розрізі місяців та років із зазначенням базових місяців індексації, які протиправно враховувалися, відповідачем надано не було. Усі відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення знаходяться у безпосередньому володінні відповідача. У звязку із цим, представником позивача було заявлено клопотання про зобов`язання відповідача одночасно із поданням відзиву надати до суду відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення у справі №260/508/21 в розрізі місяців та років із зазначенням місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), який враховувався при нарахуванні індексації грошового забезпечення.
5. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку із неусуненням недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом в ухвалі від 20 жовтня 2022 року.
6. Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивачем, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, не надано суду доказу про те, що він звертався до відповідача із заявою про надання інформації про нараховану індексацію його грошового забезпечення та отримав від відповідача відмову в отриманні такої інформації. У зв`язку із цим на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовну заяву повернуто позивачу.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись із ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, Дзундза Юрій Романович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
8. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не враховано того, що позивачем було виконано вимоги ухвали суду першої інстанції від 20 жовтня 2022 року про залишення позовної заяви без руху та 27 жовтня 2022 року подано до суду заяву щодо надання доказів, до якої було додано наявні у позивача докази, а також заявлено клопотання про витребування доказів.
9. Представник позивача посилається на те, що відповідач повинен доводити, що здійснив відповідні нарахування позивачу, а позиція суб`єкта владних повноважень щодо правомірності своєї бездіяльності чи дій може бути викладена у відзиві на позовну заяву, який подається після відкриття провадження у справі разом із необхідними, на думку відповідача, доказами, що визначено частиною 3 статті 79 КАС України. Покладення обов`язку доказування на позивача - фізичну особу не допускається і встановлення відповідних вимог в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, внаслідок невиконання якої позов було повернуто, свідчить про порушення судами першої та апеляційної інстанції вимог частини 2 статті 77 КАС України.
ІІІ. Позиція інших учасників справи
10. Відповідач правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористався.
IV. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р., від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року.
12. Підставою для відкриття касаційного провадження є оскарження судових рішень, зазначених у частині другій статті 328 КАС України та посилання представника скаржника у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 29 листопада 2023 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні на 30 листопада 2023 року.
V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
14. Приписами пункту 5 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
15. Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
16. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (частина 5 статті 161 КАС України).
17. Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
18. Положення статті 77 КАС України визначають обов`язок доказування в адміністративному судочинстві, відповідно до частини 1 якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
19. Частина 2 статті 77 КАС України чітко визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
20. Відповідно до частин 4-6 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
21. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
22. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
23. Відповідно до частин 1-3 статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
24. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
25. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
26. Підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, стала відсутність у матеріалах вказаної позовної заяви належних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
27. Суди попередніх інстанцій вважали, що позивачем, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, не надано суду доказу про те, що він звертався до відповідача із заявою про надання інформації про нараховану індексацію його грошового забезпечення та отримав від відповідача відмову в отриманні такої інформації.
28. Виходячи із вимог статті 9 КАС України, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (частина 1 вказаної статті). Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина 4 процесуальної норми).
29. Аналізуючи положення частини 4 статті 161 КАС України, у позивача наявний обов`язок додавати до позовної заяви лише ті докази, які є наявні в такого учасника справи, а у взаємозв`язку із частиною 5 вказаної статті, у разі відсутності відповідних доказів, позивач вправі заявити відповідне клопотання про їх витребування судом.
30. Поряд з цим, саме на суб`єкта владних повноважень законодавець поклав обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (частина 2 статті 77 КАС України).
31. Як вбачається із матеріалів справи, подаючи заяву про усунення недоліків, представником позивача було чітко зазначено, що усі відомості щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення знаходяться безпосередньо у володінні відповідача - суб`єкта владних повноважень. У такій заяві позивач просив зобов`язати відповідача одночасно з поданням відзиву надати до суду відповідні докази.
32. Вказані обставини та вимоги процесуального закону судами попередніх інстанцій враховано не було.
33. Колегія суддів Верховного Суду погоджується із доводами касаційної скарги про те, що із положень пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 169 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку з цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
34. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.
35. Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
36. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 27.10.2021 у справі №9901/337/21, від 03.06.2021 у справі №9901/41/21, від 06.05.2020 у справі №9901/42/20, від 26.02.2020 у справі №520/12042/18 тощо.
37. Із змісту позовної заяви вбачається, що на виконання приписів пункту 5 частини 5 статті 160, частини 4 статті 161 КАС України позивач здійснив виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, а також надав до суду відповідні докази, виходячи із їх наявності у позивача. На виконання ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху, до суду було подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначалося, що всі відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення знаходяться у відповідача.
38. Особливості дослідження доказів, результатом чого є їх оцінка судом, визначені у статтях 210 211 КАС України, а суд не може в повній мірі оцінювати клопотання про витребування доказів крізь призму дотримання вимог статті 80 КАС України саме на стадії вирішення питання про прийнятність позовної заяви та відкриття провадження у справі.
39. Таким чином, правильними є доводи касаційної скарги, що лише після відкриття провадження у справі і дослідження усіх поданих сторонами доказів, свобода у поданні яких є складовою принципу змагальності сторін, суд з`ясовує чи підтверджується позиція позивача належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами що передбачено статтями 73 74 75 76 КАС України.
40. Більше того, докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, можуть бути долучені і на пізнішій стадії процесу, а не лише на стадії вирішення питання відкриття провадження в справі.
41. Частини 1-2 статті 55 Конституції України регламентують, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
42. Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді.
43. Верховний Суд враховує, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненні особи до суду. Проте, згідно практики ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.
44. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ особи до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.
45. Аналогічні висновки висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №П/9901/736/18.
46. Ураховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду зазначає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо неусунення недоліків позовної заяви та повернення позовної заяви не відповідають вимогам процесуального закону, є помилковими та такими, що зроблені внаслідок надто формального тлумачення норм КАС України.
47. Доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
48. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
49. Згідно з частиною четвертою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
50. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, тому ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанцій для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Дзундзи Юрія Романовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року скасувати, а справу № 260/4208/22 направити до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
О.Р. Радишевська