ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа №260/7420/23
адміністративне провадження № К/990/18896/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, постановлену у складі колегії суддів: Шевчук С.М. (доповідач), Кухтея Р.В., Носа С.П.,
І. Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив:
1.1. визнати діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не виплати грошового забезпечення не в повному обсязі за час проходження служби;
1.2. зобов`язати нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
1.3. зобов`язати нарахувати та виплатити грошову компенсацію за харчування під час несення чергової служби у добовому наряді за 68 добових нарядів період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
1.4. зобов`язати нарахувати та виплатити надбавку за роботу з таємницею за період проходження служби у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неправильного нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по 2018 рік.
2.2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по 2018 рік включно із встановленням для обчислення місяцем підвищення грошового доходу (тарифної ставки (окладу)) базового місяця - січень 2008 року з урахуванням проведених виплат.
2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2023 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року повернуто особі, яка її подала у зв`язку із невиконанням вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме ненадання документу про сплату судового збору.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року - залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
6. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтоване тим, що відповідач був позбавлений можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору протягом грудня 2023-лютого 2024 року.
7. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 квітня 2024 року.
7.1. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 квітня 2024 року.
7.2. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
9. ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням норм процесуального права, подав касаційну скаргу.
10. У касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким поновити процесуальний строк, встановлений законом для подання апеляційної скарги, як такий, що пропущений з поважних причин та відкрити апеляційне провадження у зазначеній справі.
11. В обґрунтування касаційної скарги вказує, що вперше апеляційна скарга подана 15 листопада 2023 року, в межах строку звернення до суду апеляційної інстанції, встановленого ст. 295 КАС України. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Апелянтом повторно подано апеляційну скаргу 07 березня 2024 року, тобто більш ніж через місяць після повернення первинно поданої апеляційної скарги, але впродовж розумного строку - після отримання копії відповідної ухвали, у зв`язку з відсутністю коштів на відповідному рахунку ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 20.12.2023 року по 15.02.2024 року за кодом економічної класифікації видатків (далі - КЕКВ) 2800, що підтверджується виписками з рахунків, які містяться в матеріалах справи.
11.1. Скаржник наголосив, що причиною повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося саме у зв`язку із відсутністю фінансування за КПКВ 2101020/1/4 КЕКВ 2800 код видатків 010 за загальним фондом для сплати судового збору, тобто з об`єктивних причин, які не залежали від ІНФОРМАЦІЯ_1 , і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті апелянтом самостійно. Обставини, які не дали можливості своєчасно звернутись до суду апеляційної інстанції підтверджуються належними і допустимими доказами.
12. Позивач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
13. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
14. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
15. Право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
16. Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
17. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
18. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
19. Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
20. Приписи частини третьої статті 298 КАС України встановлюють обов`язок особи, яка звертається до суду із апеляційною скаргою з пропуском строку на апеляційне оскарження подати клопотання про його поновлення із зазначенням поважності причин такого пропуску.
21. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
22. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
23. Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина третя статті 298 КАС України).
24. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
ІV. Оцінка Верховного Суду
25. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судового рішення здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірка правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).
26. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 22.07.2024 касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статті 299 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною третьою статті 328 КАС України.
27. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить із такого.
28. Право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним та за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Це право може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
29. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
30. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
31. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження, подання відповідного клопотання про його поновлення.
32. Процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
33. Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
34. Отже, пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України встановлює, що апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за двох обставин:
- скаржник не подав заяву про поновлення строку.
- суд визнав підстави для поновлення строку неповажними.
35. Колегія суддів зазначає, що поновлення строку (у випадках, що не віднесені до регламентованих частини другої статті 295 КАС України) не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін.
36. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
37. Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на апеляційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
38. Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та потребує регулювання з боку держави.
39. У постанові від 24.07.2023 у справі № 200/3692/21 Верховний Суд сформував висновок, згідно якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
39.1. первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
39.2. повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
39.3. скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
39.4. доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
39.5. наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
40. У разі подання апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
41. Матеріалами справи підтверджується, що апеляційну скаргу вперше подано відповідачем 15 листопада 2023 року, проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року її було повернуто скаржнику в зв`язку з невиконанням вимог суду щодо сплати судового збору. Ця ухвала не була оскаржена відповідачем в касаційному порядку.
42. Вдруге апеляційну скаргу подано відповідачем 08 березня 2024 року, тобто через 2 місяці після повернення апеляційної скарги, що була подана вперше.
43. При цьому, ухвалою від 09 квітня 2024 року судом визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення. Запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.
44. На виконання ухвали суду, відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення від 20 жовтня 2023 року, яка обґрунтоване тим, що відповідач був позбавлений можливості реалізувати своє право на апеляційне оскарження у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору протягом грудня 2023-лютого 2024 року.
45. Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 квітня 2024 року. Відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 квітня 2024 року та Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року.
46. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що сама собою затримка бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не є автоматичною, достатньою і безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.
47. Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права.
48. У постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 Велика Палата зазначила про те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
49. Варто зауважити, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
50. Такі висновки суду узгоджуються з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 15.05.2018 у справі № 804/2979/17, від 07.06.2018 у справі № 822/276/17, від 30.09.2021 у справі № 826/16458/18, від 04.11.2021 у справі № 520/15397/2020, від 21.07.2022 у справі № П/320/1014/20, від 19.10.2022 у справі № 640/6479/20, від 22.12.2022 у справі №380/17770/21 та багатьох інш.
51. Також, не вважається безумовною підставою для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження й повторна подача апеляційної скарги у зв`язку з поверненням апеляційної скарги, про що зазначено Верховним Судом у постановах від 21.12.2020 у справі № 580/1020/19 та від 04.03.2021 у справі №160/2538/19.
52. Колегія суддів враховує, що право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
53. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.
54. Суд касаційної інстанції враховує, що попереднє звернення з апеляційною скаргою та її повернення, а також несплата судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
55. Наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини правомірно були оцінені та визнані судом апеляційної інстанції як неповажні, адже лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Окрім того, в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
56. Колегія суддів зауважує, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, у тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.
57. Отже, сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
58. Крім того, суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. У зв`язку з цим обмеження права на звернення до суду певним строком не є порушенням права на доступ до суду, яке не є абсолютним та врегульовано державою.
59. Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
60. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав не подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржником у строк, визначений судом, правильно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
61. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
62. Згідно з пунктом 1 частини першої суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
63. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
64. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІ. Судові витрати
65. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року у справі №260/7420/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді М.В. Білак
В.Е. Мацедонська