№ 260/874/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року

м. Київ

справа № 260/874/19

адміністративне провадження № К/9901/17065/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку справу №260/874/19

за позовом Державної авіаційної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ІКонтракт", Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, Державної архітектурно - будівельної інспекції, третя особа Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт "Ужгород", провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 (ухвалене судом у складі: головуючого судді Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 (колегія у складі: головуючого судді Курильця А.Р., суддів: Кушнерика М.П., Мікули О.І.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

20.06.2019 Державна авіаційна служба України (далі також-позивач, Державіаслужба) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ТОВ "ІКонтракт" (далі також-відповідач-1), Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі також-виконком Ужгородської міської ради, відповідач-2), Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради (далі також- відповідач-3), Державної архітектурно - будівельної інспекції (далі також-ДАБІ, відповідач-4), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Закарпатське обласне комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Ужгород" (далі також ЗОКП "Міжнародний аеропорт Ужгород"), в якому позивач просив:

- зобов`язати ТОВ "ІКонтракт" виконати рішення Державіаслужби від 14.03.2019 №148;

- зобов`язати ТОВ "ІКонтракт" знести самочинне будівництво за адресою: м.Ужгород, вул.Загорська, б/н;

- визнати протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в частині не погодження об`єкта будівництва за адресою: м.Ужгород, вул.Загорська, б/н та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки затверджених наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради від 18.09.2017 №17 та скасувати їх;

- визнати протиправними дії Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області щодо видачі дозволів про початок виконання підготовчих та будівельних робіт та скасувати їх.

Позовні вимоги Державіаслужба обґрунтовує тим, що 22.02.2019 на адресу Державіаслужби надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 №01, затверджений в.о. директора ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» 11.02.2019 (далі-Акт).

На момент перевірки приаеродромної території аеродрому «Ужгород» комісією виявлено, зокрема, об`єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження Державіаслужби за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська б/н.

На підставі Акту позивачем прийнято рішення №148 про припинення будівництва, що здійснюється ТОВ «ІКонтракт» за адресою: м. Ужгород, вул.Загорська б/н.

Враховуючи те, що рішення Державіаслужби про припинення будівництва на приаеродромній території від 14.03.2019 №148 не виконується в добровільному порядку та, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, вирішення питання щодо виконання вищезазначеного рішення в судовому порядку є єдиним способом захисту порушених прав Державіаслужби.

Крім того, позивач вказував, що незважаючи на законодавчі вимоги щодо обов`язку погодження умов забудови приаеродромної території з експлуатантом аеродрому та уповноваженим органом з питань цивільної авіації, Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради надало ТОВ «ІКонтракт» Містобудівні умови та обмеження забудови з порушенням норм містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, а тому такі підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 у задоволенні позову Державіаслужби відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державіаслужба не бере участі у процедурі видачі дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень, а тому отримання погодження від позивача на видачу дозвільних документів чинним законодавством не передбачено. Окрім цього, позивач сам зазначає, що він не є суб`єктом державного-архітектурно-будівельного контролю, не володіє інформацією щодо дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, а тому жодного механізму погодження будівництва з Державіаслужбою нормами чинного законодавства не передбачено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання ТОВ «ІКонтракт» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 14.03.2019 №148 скасовано та ухвалено нове рішення, яким в цій частині позов Державіаслужби задоволено. Зобов`язано ТОВ «ІКонтракт» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 14.03.2019 №148. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов`язання ТОВ «ІКонтракт» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 14.03.2019 №148 та задовольняючи позов в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Державіаслужба є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації. ТОВ «ІКонтракт» не було погоджено будівництво з Державіаслужбою, тому у позивача були законні підстави для прийняття рішення № 148 про припинення будівництва, що здійснюється ТОВ «ІКонтракт» за адресою: м.Ужгород, вул.Загорська, б/н. Доказів виконання зазначеного рішення матеріали справи не містять.

В частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради щодо непогодження умов забудови, використання землі і споруд та здійснення будівництва, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент надання відповідачу містобудівних умов та обмежень, експлуатантом аеродрому не було надано графічні матеріали схеми планувальних обмежень та схеми меж приаеродромної території, які би візуалізували необхідні обмеження. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо скасування містобудівних умов і обмежень.

Щодо позовних вимог, заявлених до ДАБІ, суди першої та апеляційної інстанції у цій справі, встановивши, що ТОВ «ІКонтракт» не отримувало дозволів на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, дійшли висновку, що вимоги про визнання неправомірними дій ДАБІ з їх видачі та скасування таких дозволів не підлягають задоволенню через відсутність предмету оскарження.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У липні 2020 року Державна авіаційна служба України звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020.

Заявник у касаційній скарзі просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

У доводах скарги позивач посилається на те, що судами помилково не враховано при вирішенні цієї справи вимоги статті 69 ПК України, якою передбачено, що органи місцевого самоврядування здійснюють визначення умов забудови, використання землі та споруд, а також будівництво на приаерадромній території за погодженням з експлуатантом аеродрому та Державіаслужбою. При цьому, у Повітряному кодексі України не передбачено, що таке погодження здійснюється тільки після доведення інформації про розміри приаеродромної території, через що невчинення Управлінням містобудування та архітектури дій щодо погодження об`єкта будівництва з Державіаслужбою, свідчить про те, що відповідачем-3 допущена протиправна бездіяльність.

Так само заявник, покликаючись на те, що землі приаеродромної території мають особливий статус, акцентував увагу Верховного Суду на тому, що видача містобудівних умов та обмежень забудови такої земельної ділянки повинна здійснюватись не на загальних підставах, а з урахуванням обмежень, які діють на приаеродромній території, через що містобудівні умови та обмеження підлягають скасуванню.

В частині оскарження дій ДАБІ в касаційній скарзі заявник не навів заперечень щодо обставин, встановлених судами у цій справі з приводу того, що архітектурно-будівельною інспекцією не видавались відповідачу-1 дозвільні документи, а зазначив, що дозвільні документи, видані на підставі містобудівних умов та обмежень, які оформлені з порушеннями, підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ТОВ «ІКонтракт» знести самочинне будівництво, Державіаслужба у касаційній скарзі вказує, що об`єкт будівництва за адресою: м.Ужгород, вул.Загорська, б/н є самочинним, створює загрозу безпеці цивільної авіації, тому підлягає знесенню.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 13.07.2020 зареєстровано вказану касаційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.07.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.

Ухвалою Верховного суду від 13.08.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 10.12.2021 №2245/0/78-21 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І.В. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06.12.2021 №15), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2021 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Тацій Л.В.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2022 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.02.2019 на адресу Державіаслужби надійшов акт обстеження приаеродромної території аеродрому «Ужгород» щодо питань забудови, виявлення фактів будівництва без висновків експлуатанта аеродрому та Державіаслужби України від 11.02.2019 №01, затверджений в.о. директора Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» 11.02.2019.

На момент перевірки приаеродромної території аеродрому «Ужгород» комісією виявлено, зокрема, об`єкт, будівництво якого ведеться без узгодження з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та без погодження Державіаслужби за адресою: м.Ужгород, вул.Загорська, б/н.

На підставі Акту в.о. Голови Державіаслужби 14.03.2019 винесено рішення № 148 про припинення будівництва об`єкта за адресою: м. Ужгород, вул.Загорська, б/н., що здійснюється ТОВ «ІКонтракт».

У зв`язку з невиконанням у добровільному порядку рішення Державіаслужби про припинення будівництва на приаеродромній території від 14.03.2019 № 148, зважаючи на необхідність невідкладного вирішення питання щодо припинення неконтрольованого будівництва, яке може призвести до негативних наслідків, Державіаслужба звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Державіаслужби у спірних правовідносинах регулюються, зокрема Повітряним кодексом України (ПК України), Положенням про Державну авіаційну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520 (далі - Положення № 520), Порядком погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 № 721 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 24.12.2012 за № 2147/22459 (далі - Порядок № 721) (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої та другої статті 4 ПК України Україна як держава, що приєдналася до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, несе відповідальність за виконання міжнародних зобов`язань, що випливають із цієї Конвенції, та за гарантії і створення умов безпеки для суспільства, захисту інтересів під час провадження діяльності в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України.

Державне регулювання діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України полягає у формуванні державної політики та стратегії розвитку, визначенні завдань, функцій, умов діяльності в галузі авіації та використання повітряного простору України, застосуванні заходів безпеки авіації, прийнятті загальнообов`язкових авіаційних правил України, у здійсненні державного контролю за їх виконанням та встановленні відповідальності за їх порушення.

Згідно частини п`ятої цієї ж статті державне регулювання у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України здійснюють у межах повноважень:

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації (далі - уповноважений орган з питань цивільної авіації);

національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Пунктом 1 Положення № 520 визначено, що Державіаслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

До основних завдань Державіаслужби відповідно до пункту 3 цього Положення належить, зокрема, погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

Порядок розгляду та надання Державіаслужбою погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації відповідно до ПК України визначає Порядок № 721, пунктом 1.2 якого передбачено, що дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, які займаються будівництвом об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, провайдерів аеронавігаційного обслуговування та експлуатантів аеродромів (вертодромів).

Згідно пункту 3.5 Порядку № 721 за результатом розгляду матеріалів Державіаслужба приймає рішення про погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації, або обґрунтовану відмову у наданні такого погодження.

На підставі частини десятої статті 69 ПК України органи виконавчої влади, юридичні та фізичні особи незалежно від форми власності, які допустили порушення порядку діяльності, зазначеної в частині другій цієї статті, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, зобов`язані згідно з рішенням уповноваженого органу з питань цивільної авіації припинити будівництво чи діяльність, зазначену в частині другій цієї статті, до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства.

Отже, Державіаслужба є уповноваженим органом з питань цивільної авіації, до повноважень якого належить погодження місця розташування, висоти об`єктів на приаеродромних територіях з урахуванням умов впливу авіаційного шуму і емісій авіаційних двигунів та об`єктів, які можуть вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних засобів цивільної авіації.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що міститься у постановах від 06.02.2019 у справі № 810/3046/17 та від 13.02.2019 у справі № 810/2763/17, аналіз положень статті 69 ПК України у взаємозв`язку з нормами Положення № 520 та Порядку № 721 дає підстави для висновку про те, що в разі виявлення порушення особливого порядку будівництва на приаеродромній території, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, Державіаслужба приймає рішення про припинення будівництва до вирішення питання щодо можливості та умов подальшого будівництва відповідно до законодавства, яке є обов`язковим для органів виконавчої влади, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, які допустили це порушення.

Вирішуючи спір по суті заявлених Державіаслужбою позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що об`єкт будівництва, замовником якого є відповідач-1, належить до об`єктів, щодо яких має бути отримано погодження Державіаслужби на будівництво.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 69 ПК України будівлі і природні об`єкти, розташовані на приаеродромній території, не повинні становити загрози для польотів повітряних суден.

На приаеродромній території запроваджується особливий порядок здійснення діяльності, яка може вплинути на безпеку авіації та створити перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження. До такої діяльності належить, зокрема, будівництво.

Визначення поняттю «приаеродромна територія» надано в пункті 84 частини першої статті 1 ПК України, відповідно до якого такою є обмежена регламентованими розмірами місцевість навколо зареєстрованого згідно із встановленим порядком аеродрому (вертодрому) або постійного злітно-посадкового майданчика, до якої встановлені спеціальні вимоги щодо розташування різних об`єктів, а їх висота контролюється з урахуванням умов безпеки маневрування, зльоту та заходу на посадку повітряних суден.

Пунктом 1.5 Порядку № 721 встановлено, що для аеродромів класів А, Б, В, Г приаеродромна територія визначається колом з радіусом 50 км від КТА; класів Д, Е і некласифікованих - 25 км від КТА, вертодромів - 12 км від КТА, для злітно-посадкових майданчиків - 2,5 км від КТМ.

Відповідно до пункту 56 Положення про використання повітряного простору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 954 від 06.12.2017 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Положення № 954), місце розташування і висота об`єктів на приаеродромній території та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, погоджуються з керівником експлуатанта аеродрому, Державіаслужбою або Міноборони (відповідно до компетенції).

Дія такого Положення поширюється на фізичних та юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми та підпорядкованості за напрямами діяльності у галузі авіації, використання повітряного простору та діяльність яких створює або потенційно може створювати небезпеку повітряному руху, перешкоди для роботи наземних засобів зв`язку, навігації та спостереження.

Відповідно до пункту 57 Положення № 954 погодженню з Державіаслужбою та Міноборони підлягають місце розташування і висота таких об`єктів будівництва та реконструкції:

- аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;

- об`єктів, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків;

- об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів;

- повітряних ліній електрозв`язку та електропостачання, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об`єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, об`єктів з викидом відкритого полум`я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів, тощо), які можуть створити загрозу безпеці повітряного руху або перешкоджати роботі аеродрому чи засобів зв`язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), незалежно від їх розміщення;

- об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Згідно пункту 60 Положення № 954 підприємства, установи та організації, заінтересовані в розміщенні об`єктів на приаеродромній території, повинні погоджувати таке розміщення з експлуатантом аеродрому, відповідними державними органами, органами місцевого самоврядування та дотримуватися умов погодження будівництва.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 721 погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, здійснює Державіаслужба України з урахуванням висновку експлуатанта аеродрому (вертодрому) щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, з умовами, що забезпечують необхідний рівень безпеки польотів у районі аеродрому та на приаеродромних територіях, форма якого наведена в додатку 2 до цього Порядку, а також висновку провайдера аеронавігаційного обслуговування щодо погодження місця розташування та висоти об`єктів на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації, форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, які повинні бути отримані заявником.

Процедура погодження здійснюється фахівцями Державіаслужби України на підставі заявки, яка реєструється в день її надходження (пункт 2.3 Порядку № 721).

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що погодження місця розташування та висотності здійснюється Державіаслужбою щодо тих об`єктів будівництва, які розміщені на приаеродромних територіях та об`єктів, діяльність яких може вплинути на безпеку польотів і роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

При цьому, до таких об`єктів, зокрема, відносяться об`єкти, що перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів, об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у справі доказами, в акті обстеження приаеродромної території від 11.02.2019 за № 01 відображений висновок про виявлення серед інших об`єктів, об`єкт будівництва, що не погоджений з експлуатантом аеродрому, провайдером аеронавігаційного обслуговування та Державіаслужбою, розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Загорська, б/н, який належить ТОВ «ІКонтракт», вид об`єкта - будівництво торгово-офісного житлового комплексу.

По вказаному у акті обстеження об`єкту будівництва позивачем прийняте рішення №148 про припинення будівництва, невиконання якого у добровільному порядку ТОВ «ІКонтракт», слугувало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Матеріали справи також містять Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво торгово-офісно-житлового комплексу» № 17 за адресою: вул. Загорська, б/н., видані ТОВ «ІКонтракт» Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради 18.09.2017.

Проте, судами попередніх інстанції не надана оцінка та не досліджено при вирішенні справи дані про граничнодопустиму висотність зазначеного об`єкта будівництва від планувальної позначки землі, яку передбачено містобудівними умовами та обмеженнями.

Судами першої та апеляційної інстанцій також не встановлено та не надано оцінки іншим доказам на підтвердження обґрунтованості рішення Державіаслужби за № 148, а також не з`ясовано питання реалізації ТОВ «ІКонтракт» містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва.

При цьому, ані акт обстеження, ані рішення позивача не містять критеріїв, за якими об`єкт будівництва «Будівництво торгово-офісно-житлового комплексу» за адресою: вул. Загорська, б/н віднесений до об`єктів, що відповідає критеріям, визначеним пунктом 57 Положення № 954, зокрема, що він відноситься до об`єктів, які перетинають поверхні обмеження перешкод аеродромів, вертодромів, постійних злітно-посадкових майданчиків, об`єктів заввишки 45 і більше метрів відносно контрольної точки аеродрому в радіусі до 50 кілометрів чи об`єктів незалежно від їх розміщення заввишки 100 і більше метрів над земною поверхнею.

В акті обстеження також не міститься посилання на висотність об`єкта будівництва із замірами, факт знаходження такого об`єкта на приаеродпромній території із зазначенням відстані від межі аеродрому, а також не зазначено, в чому може полягати його вплив на безпеку польотів чи роботу радіотехнічних приладів цивільної авіації.

Отже, суди фактично не перевірили обставини, які є визначальними при вирішенні цієї справи, тобто не розглянули справу по суті.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Разом з тим, без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Суд касаційної інстанції відповідно до частини другої статті 341 КАС України позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про недотримання судом першої інстанції норм процесуального права щодо повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, які не були усунуті судом апеляційної інстанції та, як наслідок, висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень цих судів з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді спору суду необхідно: надати оцінку всім твердженням та аргументам сторін, дослідити надані сторонами докази (у тому числі, вчинити передбачені процесуальним законом дії з метою витребування доказів, необхідних для правильного вирішення спору); на підставі додатково встановлених обставин прийняти законне та обґрунтоване рішення, а також належним чином аргументувати свої висновки.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України - задовольнити частково.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.06.2020 по справі №260/874/19 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець