ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року
м. Київ
справа №280/12701/21
адміністративне провадження № К/990/23248/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів - Жука А.В.,
Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 (головуючий суддя - Н.І. Малиш, судді - Н.П. Баранник, А.А. Щербак)
у справі № 280/12701/21
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької обласної прокуратури,
П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора,
Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна»,
про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної прокуратури, П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Офіс Генерального прокурора, Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сайметрікс-Україна», в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 379 від 13.09.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації»;
- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Запорізької обласної прокуратури № 1519к від 17.11.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури;
- поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області або на рівнозначній посаді, що буде існувати в Запорізькій обласній прокуратурі;
- стягнути з Запорізької обласної прокуратури, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 - прокурору Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області середній заробіток з 20.11.2021 по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2022 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) № 379 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації прокурором Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ керівника Запорізької обласної прокуратури № 1519к від 17.11.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області та з органів Запорізької обласної прокуратури з 19.11.2021. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області та в органах прокуратури з 20.11.2021. Стягнуто з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.11.2021 по 12.09.2022 включно в сумі 73 340 грн 88 коп з відрахуванням податків та зборів. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Приморського відділу Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області та органів прокуратури з 20.11.2021. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 6 750 грн 23 коп з відрахуванням податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 апеляційні скарги Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2022 скасовано, прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
4. 18.04.2023 позивачем подано до суду апеляційної інстанції заяву про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі № 280/12701/21.
6. При постановленні ухвали суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки судове рішення, яке просить переглянути заявник, не підлягало виконанню, а отже відсутні і підстави, визначені пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду у зв`язку з виключними обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 за виключними обставинами у повному обсязі.
8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач вказує, що Рішенням Конституційного Суду України від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», згідно з яким: «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»». З огляду на викладені в цьому Рішенні мотиви, позивач робить висновок, що таке є підставою для перегляду постанови апеляційного суду за виключними обставинами.
9. Позивач підкреслює, що виходячи з мотивів, наведених у Рішенні Конституційного Суду України від 01.03.2023, є підстави вважати, що позивача було звільнено без попередження про майбутнє звільнення та в умовах, відповідно до яких, позивач не міг чітко розуміти зміст Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», і як наслідок, не міг спланувати свої подальші дії, що є грубим порушенням звільнення прокурора відповідно до норм діючого законодавства.
10. Заявник наголошує, що оскаржувані рішення, в яких суди роблять посилання на пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що визнано неконституційним, наразі неможливо вважати законними.
Позиція інших учасників справи
11. У відзиві на касаційну скаргу Запорізька обласна прокуратура з доводами та вимогами скаржника не погоджується, вказує про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги
12. Ухвалою Верховного Суду від 10.07.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
13. Ухвалою Верховного Суду від 06.09.2023 адміністративну справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Нормативне врегулювання
14. Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
15. Згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
16. Відповідно до частини першої статті 365 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
17. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення (частина друга статті 365 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінка Верховного Суду
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
19. Так, питання про перегляд за виключними обставинами судових рішень, які набрали законної сили, у зв`язку з встановленою Конституційним Судом України неконституційністю (конституційністю) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, було предметом розгляду Верховного Суду. Зокрема об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядала це питання в аспекті того, які судові рішення можуть переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави.
20. У постанові від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду вказала, що положення пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
21. У цій же постанові Суд звернув увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння.
22. У постанові від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18 об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду висловила позицію, згідно з якою судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з вказаної нормативної підстави. У тій самій постанові вказано також, що рішення Конституційного Суду України не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, адже на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення суду першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
23. Аналогічну позицію щодо застосування приписів пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду підтримала в ухвалі від 21.12.2022 у справі № 140/2217/19 та в ухвалі від 22.12.2022 у справі № 805/1312/16-а.
24. Такий самий підхід Верховний Суд застосував і під час розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі № 600/1450/20-а (ухвала від 13.04.2023), у справі № 140/11713/20 (ухвала від 27.04.2023), у справі № 240/35883/21 (ухвала від 27.04.2023), у справі № 200/5229/20-а (ухвала від 27.04.2023), у справі №420/1255/21 (ухвала від 03.05.2023), у справі № 160/6238/20 (ухвала від 03.05.2023), у справі № 420/1319/21 (ухвала від 04.05.2023), у справі № 420/4572/20 (ухвала від 03.05.2023), у справі № 380/21729/21 (ухвала від 09.05.2023), у справі № 580/2313/20 (ухвала від 10.05.2023), у справі № 620/4397/20 (ухвала від 11.05.2023).
25. Крім того, дещо схожий підхід до перегляду судових рішень за виключними обставинами з мотивів встановленої Конституційним Судом України неконституційності (конституційності) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, раніше висловила також Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19. З уваги на текстуальний виклад пункту 1 частини першої статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (в якому немає застереження «якщо рішення суду ще не виконане») - на підставі якого у справі № 4819/49/19 і розглядалося питання про можливість перегляду остаточного судового рішення за виключними обставинами - у цій постанові акцентується на тому, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
26. З урахуванням вищенаведених правових позицій щодо перегляду судових рішень, які набрали законної сили, з підстави, визначеної пунктом 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів у цій справі виходить з того, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023, щодо перегляду якої за виключними обставинами звернувся ОСОБА_1 , є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позову, відповідно це судове рішення не підлягає примусову виконанню, тому - у значенні пункту 1 частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України - не може переглядатися за виключними обставинами.
27. Крім того, Суд вважає за необхідне вказати, що пункт 6 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 01.03.2023 № 1-р(ІІ)/2023 і має значення для вирішення наступних справ та не може бути підставою для перегляду (зміни) правової позиції суду у спорі, щодо якого постановлене остаточне судове рішення.
28. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
29. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
постановив:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 280/12701/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко
Судді А.В. Жук
А.Г. Загороднюк