ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №280/2926/23
адміністративне провадження № К/990/15686/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року (колегія у складі суддів Божко Л.А., Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГРАНІТ» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ГРАНІТ» (далі - ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ») звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) Романенка Анатолія Юрійовича від 20 березня 2023 року №308979 про стягнення з ТОВ «СМАРТ ГРАНІТ» адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000 грн за порушення вимог статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року№2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон №2344-III).
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не є автомобільним перевізником, а тому не може бути суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі статті 60 Закону №2344-III.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 18 липня 2023 року позов задовольнив, визнав протиправною та скасував постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби з безпеки на транспорті від 20 березня 2023 року №308979 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Державна служба України з безпеки на транспорті 01 грудня 2023 року оскаржила це судове рішення до апеляційного суду. Разом зі скаргою відповідач подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 29 січня 2024 року залишив подану відповідачем апеляційну скаргу без руху та встановив десятиденний строк для усунення недоліків, запропонувавши подати клопотання про поновлення строку із зазначенням інших обґрунтованих та поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На вимогу суду Державна служба України з безпеки на транспорті подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою від 29 липня 2024 року Третій апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволення клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року в цій справі та відмовив у відкритті апеляційного провадження за поданою цим відповідачем апеляційною скаргою.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Скаржник зазначає, що рішення суду першої інстанції не надходило до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, лише при самостійній перевірці електронного кабінету Електронного суду було встановлено наявність рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, після чого одразу, без зайвих зволікань подано апеляційну скаргу. Скаржник зауважив, що відповідно до підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вручає судові рішення в паперовій формі, втім Запорізький окружний адміністративний суд цих вимог не виконав, що й стало підставою пропуску строку на апеляційне оскарження. На переконання скаржника, при прийнятті оскаржуваного рішення, Третій апеляційний адміністративний суд не врахував доводів відповідача щодо поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги, чим порушено норми процесуального права. Врешті, наведені ним мотиви зводяться до того, що справи за участі Укртрансбезпеки становлять значний суспільний інтерес.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
23 квітня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року.
Верховний Суд ухвалою від 01 травня 2024 року визнав поважними причини пропуску відповідачем строку на касаційне оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року, поновив цей строк та відкрив касаційне провадження за поданою ним касаційною скаргою.
Ухвалою від 23 жовтня 2024 року справу призначено до розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права й акти їх застосування.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції..
Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
При цьому за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно із частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення..
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Оцінка висновків суду, ухвала якого переглядається, та аргументів учасників справи.
За змістом наведених правових норм однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску указаного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як убачається з матеріалів справи, Запорізький окружний адміністративний суд ухвалив рішення від 18 липня 2023 року, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з довідками про доставку електронного листа, зазначене судове рішення було доставлено в електронний кабінет Державної служби України з безпеки на транспорті, а також електронний кабінет її Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області 19 липня 2023 року о 10 год. 23 хв.
Апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті направила 01 грудня 2023 року, тобто з пропуском визначеного статтею 295 КАС України строку.
Залишаючи подану відповідачем апеляційну скаргу без руху ухвалою від 29 січня 2024 року, Третій апеляційний адміністративний суд відхилив аргументи скаржника щодо поважності причин пропуску цього строку, мотивовані тим, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року не надходило до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, лише при самостійній перевірці електронного кабінету Електронного суду встановлено наявність оскаржуваного рішення. Із цього приводу апеляційний суд вказав, що за правилами пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи, тож доставлення копії рішення до електронного кабінету скаржника є належним врученням копії рішення.
У заяві про усунення недоліків відповідач зазначив, що відповідно до підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд вручає судові рішення в паперовій формі, втім рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року відповідачу не надходило й повторив, що згадане рішення було виявлено лише при самостійній перевірці електронного кабінету.
Суд апеляційної інстанції критично оцінив наведені скаржником доводи, повторивши, що за змістом пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України доставлення копії рішення до електронного кабінету скаржника є належним врученням копії рішення.
Із цих міркувань апеляційний адміністративний суд зазначив, що не вбачає підстав для визнання викладених скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження причин пропуску такого строку поважними, відмовив у задоволенні клопотання про його поновлення, та, керуючись положеннями пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відмовив оскаржуваною ухвалою від 29 лютого 2024 року у відкритті апеляційного провадження за поданою відповідачем апеляційною скаргою.
Верховний Суд уважає такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим та зазначає, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
З аналізу частин п`ятої, шостої статті 251 КАС України випливає, що учасникам справи (їхнім представникам), які мають офіційні електронні адреси, судові рішення надсилаються (вручаються) в електронній формі.
Наведене кореспондує вимогами статті 18 КАС України, відповідно до якої у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС). Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку (частина перша, шоста статті 18 КАС України).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 18 КАС України).
17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя рішенням №1845/0/15-21 затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС).
У газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) ЄСІТС: Електронний кабінет; Електронний суд; підсистема відеоконференцзв`язку.
У силу вимог абзацу 23 підпункту 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Таким чином, на час прийняття судом першої інстанції рішення від 18 липня 2023 року зазначені підсистеми (модулі) ЄСІТС уже розпочали функціонування.
За визначенням, наведеним у підпункті 5.8 пункту 5 розділу І Положення про ЄСІТС офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Згідно з пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Отже, з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС («Електронний кабінет», «Електронний суд», відеоконференцзв`язок), що дозволяє суду вчиняти окремі процесуальні дії з використанням цих підсистем, зокрема, вручати судове рішення в електронній формі шляхом його направлення на офіційну електронну адресу учасника справи, і лише в разі відсутності у особи такої адреси або за її заявою в паперовій формі шляхом видачі безпосередньо в суді або направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Аналогічна правова позиція була викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 квітня та 26 жовтня 2023 року у справах №500/3376/22, №160/14267/22, а також від 25 січня 2024 року у справі №560/3598/23.
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції обґрунтовано керувався тим, що доставлення 19 липня 2023 року до Електронного кабінету Державної служби України з безпеки на транспорті, а також електронний кабінет її Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 липня 2023 року є його врученням у значенні статті 251 КАС України.
Апеляційну скаргу на це рішення відповідач подав лише 01 грудня 2023 року, пропустивши строк оскарження більше, ніж на три місяці.
Доводи скаржника про неотримання ним копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції у паперовій формі, а також стосовно того, що це рішення було виявлено лише при самостійній перевірці електронного кабінету Електронного суду, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони не спростовують факту вручення відповідачеві рішення суду першої інстанції, у значенні статті 251 КАС України, та початок перебігу строку на апеляційне оскарження із цього моменту. Водночас з огляду на запровадження підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд», що забезпечують можливість направлення судом документів у справах в електронній формі шляхом їхнього надсилання до Електронного кабінету користувача (у тому числі автоматично), приписи підпункту 15.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України щодо обов`язкового вручення судового рішення виключно у паперовій формі, за таких обставин, не мають імперативного характеру, водночас
Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.
Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанцій не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, на чому також неодноразово наголошував Верховний Суд. За відсутності таких обставин, у суду будуть відсутні і підстави для поновлення процесуального строку.
Водночас право на звернення до суду не є абсолютним, а здійснюється на підставах і в порядку, установлених законом. Кожний із процесуальних кодексів установлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур, та осіб, котрі можуть ініціювати їхнє вирішення. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу, що не є порушенням прав на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене в статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (mutatis mutandis пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року в справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).
Зважаючи на те, що наведені у касаційній скарзі доводи не виправдовують безпідставність порушення суб`єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку, Верховний Суд констатує, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Отже, Верховний Суд уважає, що суд апеляційної інстанції постановив оскаржувану ухвалу від 29 лютого 2024 року з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі №200/2926/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Г. Загороднюк
Л.О. Єресько
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду