ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2021 року
м. Київ
справа №280/512/19
адміністративне провадження № К/9901/8314/20, К/9901/8392/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №280/512/19
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування постанови
за касаційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління Держпраці у Запорізькій області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 (колегія у складі: головуючого судді Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2018 року ФОП ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 16.08.2018 №ЗП1412/648/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 558 450, 00 грн.
2. Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем на підставі висновків акту інспекційного відвідування від 01.08.2018 №ЗП1412/648/АВ про порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України, а саме: допуск 5 осіб до роботи без укладання трудового договору. Проте, позивач не погоджується із даними висновками відповідача, адже перелічені в акті інспекційного відвідування особи не виконували трудових функцій у ФОП ОСОБА_1 . Останньою було укладено низку цивільно-правових договорів про надання послуг із 5 особами, які не були зайняті роботою постійно, тобто їх взаємовідносини із позивачем не були притаманні трудовим відносинам, а є характерними для цивільно-правових відносин. Також позивач вказував на те, що відповідачем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за відсутності на те підстав, адже в листі Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 19.07.2018 №01-46/0450, який й вказано підставою проведення інспекційного відвідування, відсутня ФОП ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП1412/648/АВ/П/ТД-ФС від 16.08.2018.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було допущено порушення вимог статті 24 КЗпП України, оскільки не підтверджено висновки акту про виконання зазначеними в акті особами робіт на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», де впроваджує підприємницьку діяльність позивач; крім того, у правовідносинах між позивачем та ОСОБА_2 містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між замовником та виконавцем.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №280/512/19 в частині визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Запорізькій області №ЗП1412/648/АВ/П/ТД-ФС від 16.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 446 760 грн скасовано. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) в частині визнання протиправною та скасування постанови №ЗП1412/648/АВ/П/ТД-ФС від 16.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 446 760 грн відмовлено. Абзац 3 резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №280/512/19 змінено та викладено в наступній редакції. «Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1 222 (одна тисяча двісті двадцять дві) грн 62 коп.». В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі №280/512/19 залишено без змін.
6. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо не підтвердження висновків акту перевірки про виконання ОСОБА_3 робіт на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», де впроваджує підприємницьку діяльність позивач, тим більше, що ця особа фактично перебувала з позивачем у трудових відносинах. Враховуючи відсутність факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що спірна постанова у цій частині є протиправною та підлягає скасуванню. Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій, передбачених абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, зважаючи на те, що при розгляді справи знайшли підтвердження висновки, викладені в акті інспектування щодо допуску позивачем ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до роботи без оформлення трудового договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 23.03.2020 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020, в якій позивач просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, позивач зазначила про те, що відповідачем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за відсутності на те підстав, адже в листі Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 19.07.2018 №01-46/0450, який й вказано підставою проведення інспекційного відвідування, відсутня ФОП ОСОБА_1 . Щодо суті встановлених відповідачем порушень скаржник зазначила, що відповідач не має повноважень на визнання укладених ФОП ОСОБА_1 з виконавцями цивільно-правових договорів з надання послуг недійсними або визнавати їх трудовими, чи на власний розсуд тлумачити їх умови.
9. Також 23.03.2020 до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020, в якій відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
10. В обґрунтування вимог своєї касаційної скарги, відповідач зазначив про те, що Третій апеляційний адміністративний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, погодився із висновками відповідача про те, що відносини, які склалися у позивача із ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мали характер саме трудових. Однак, що стосується ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції помилково зазначив про відсутність факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_4 та дійшов висновку, що спірна постанова у цій частині є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідач не погоджується із даним висновком суду апеляційної інстанції та зауважив, що особою, яка представилася ОСОБА_3 , було надано пояснення про те, що на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» він виконував роботи сантехніка на протязі липня 2018 року та жодних договорів із позивачем він не укладав. Факт виконання таких робіт ОСОБА_3 підтвердила і ОСОБА_2 , що також зафіксовано засобами відеозапису. Таким чином, з огляду на недопущення підміни трудових відносин на договори цивільно-трудового характеру встановлено, що ОСОБА_8 також був допущений до роботи без укладання трудового договору.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. 23.03.2020 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказані касаційні скарги.
12. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2020 визначено колегію суддів для розгляду касаційних скарг у складі судді-доповідача: Стеценка С.Г., суддів Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.
13. Ухвалами Верховного Суду від 12.05.2020 відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління Держпраці у Запорізькій області.
14. Ухвалою Верховного Суду від 25.08.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 26.08.2021.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, до Головного управління Держпраці в Запорізькій області надійшов лист Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 19.07.2018 №01-46/0450 «Про здійснення нагляду», в якому вказано, що згідно з розпорядженням голови Якимівської державної адміністрації від 03.05.2018 №229 «Про готовність оздоровчих закладів Якимівського району до роботи в літній період 2018 року» з метою безпечного функціонування та організації роботи оздоровчих закладів району в літній період 2018 року створена робоча група, яка проводить паспортизацію оздоровчих закладів району. Аналіз готовності оздоровчих закладів району в частині кількості повідомлень про створені робочі місця дає підстави для висновків, що окремими суб`єктами господарювання використовується наймана праця без належного оформлення. У зв`язку із цим, Якимівська районна державна адміністрація Запорізької області просила розглянути питання щодо здійснення заходів контролю в межах повноважень ГУ Держпраці в Запорізькій області. До даного листа було додано перелік оздоровчих закладів.
16. 25.07.2018 за результатами аналізу інформації Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 19.07.2018 №01-46/0450 заступником начальника ГУ Держпраці в Запорізькій області видано наказ №1168 «Про проведення інспекційного відвідування», яким призначено здійснення інспекційного відвідування, в тому числі, ФОП ОСОБА_1 .
17. На підставі зазначеного наказу 26.07.2018 головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 видано направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №545.
18. Надалі, у період з 26.07.2018 11:00 год по 01.08.2018 16:00 год інспекторами праці ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11. проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого складено акт інспекційного відвідування №ЗП1412/648/АВ від 01.08.2018.
19. За результатами інспекційного відвідування посадовими особами відповідача зроблено висновок про порушення позивачем вимог частини 3 статті 21, частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, яке полягає у тому, що під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що в липні 2018 року ФОП ОСОБА_1 допущено 5 осіб до роботи без укладання трудового договору.
20. 16.08.2018 заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області на підставі акту інспекційного відвідування від 01.08.2018 №ЗП1412/648/АВ винесено у відношенні ФОП ОСОБА_1 постанову про накладення штрафу №ЗП1412/648/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 558 450,00 грн. за порушення статті 24 КЗпП України.
21. Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Держпраці у Запорізькій області, ФОП ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
23. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Згідно абзацу другого та третього статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
25. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) визначено статтею 4 Закону №877-V, відповідно до частин 1, 4 якої державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
26. Частиною 4 статті 2 цього Закону передбачено, що заходи контролю здійснюються, серед іншого, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
27. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».
28. У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 у справі № 200/5877/19-а та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
29. Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
30. На виконання вимог ст. 259 КЗпП України постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі об`єкт відвідування).
31. Пунктом 2 Порядку № 295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та не виїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
32. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці (п. 3 Порядку № 295).
33. Підстави для здійснення інспекційних відвідувань визначені пунктом 5 Порядку № 295, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
34. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, імя та по батькові і засвідчується печаткою.
35. Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
36. Таким чином, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, на підставі якого оформляється направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), що має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо діяльності яких здійснюється захід.
37. Як встановлено судами під час розгляду справи, проведення інспекційного відвідування здійснювалось на підставі наказу № 1168 «Про проведення інспекційного відвідування» та направлення на проведення інспекційного відвідування від 26.07.2018 № 545, в яких чітко зазначено про проведення такого відвідування і стосовно позивача (а.с. 27).
38. Крім того, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування позивача прийнято саме за результатами аналізу інформації, що зазначена у листі Якимівської районної державної адміністрації Запорізької області від 19 липня 2018 року № 01-46/0450 «Про здійснення нагляду». Суд апеляційної інстанції вірно звернув увагу, що у переліку оздоровчих закладів вказана база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_3 де і здійснювала господарську діяльність позивач на підставі договору оренди від 01.05.2017, укладеного між ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1 -ЛТД», як орендодавцем, та ФОП ОСОБА_1 , як орендарем.
39. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо відсутності порушення відповідачем процедури проведення інспекційного відвідування позивача.
40. Стосовно виявлених порушень по суті, колегія суддів зазначає наступне.
41. За приписами ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
42. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
43. Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
44. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
45. За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
46. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
47. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
48. Взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 Цивільного кодексу України.
49. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
50. Положеннями ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
51. За змістом ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
52. У відповідності до ч. 1 ст. 839 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
53. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється.
54. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
55. При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.
56. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.
57. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №815/954/18, від 03.03.2020 у справі №1540/3913/18.
58. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час інспекційного відвідування позивача на базі відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлено, що в липні 2018 року п`ять осіб допущені до роботи без укладання трудового договору, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
59. ОСОБА_2 виконувала роботи з тимчасового розміщення для проживання відпочивальників на базі відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_5 виконувала роботи по формуванню меню та приготуванню їжі по заявках відпочивальників; ОСОБА_6 і ОСОБА_7 виконували роботи з прибирання та доглядання номерів на території бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1»; ОСОБА_8 виконував роботи сантехніка протягом липня 2018 року та жодних договорів з позивачем не укладав.
60. З наданого відповідачем до суду і долученого до матеріалів справи як доказ диску з відеозаписом (а.с. 39) встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування 26.07.2018 ОСОБА_2 представилася адміністратором бази відпочинку та повідомила, що працює за графіком з 8 до 17 години щодня, окрім днів виїзду відпочиваючих з бази, її робоче місце визначено, що видно також і з відеозапису. Також вона повідомила, що для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , встановлений чіткий графік роботи.
61. Не довіряти таким поясненням адміністратора ОСОБА_2 , які були надані безпосередньо в момент здійснення інспекційного відвідування, у суду немає підстав. З відеозапису видно, що такі пояснення надавались самостійно, без будь-якого психологічного чи фізичного впливу з боку особи, яка здійснювала інспекційне відвідування.
62. Крім того, проаналізувавши договори: № 1 між позивачем та ОСОБА_2 , № 2 між позивачем та ОСОБА_5 , № 3 між позивачем та ОСОБА_7 , № 4 між позивачем та ОСОБА_6 , колегія судів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що метою цих договорів є саме процес праці, а не отримання певного матеріального результату.
63. Так у договорах не зазначено, який саме результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначається обсяг роботи, не зазначений термін дії тобто між позивачем та зазначеними особами фактично склалися трудові відносини. Також акти прийому наданих послуг № 1 - 4 до зазначених договорів не містить ні обсягу виконаних робіт, ні суму робіт, та взагалі не підписані обома сторонами договору.
64. Допитана як свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що надавала послуги без чіткого графіку роботи та без підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку. Проте, такі показання ОСОБА_2 , надані у судовому засіданні, суперечать поясненням, наданим нею при проведенні інспекційного відвідування (зафіксованим на відеозаписі) та іншим зазначеним вище доказам, а тому розцінюються як намагання допомогти роботодавцеві уникнути відповідальності.
65. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновкмаи апеляційного суду, що спірні відносини, які виникли між позивачем та ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підпадають саме під ознаки трудового договору.
66. Щодо фактичного допуску до роботи без укладання трудового договору з ОСОБА_3 колегія суддів зазначає таке.
67. З наданого відповідачем до суду диску з відеозаписом (а.с. 39) судом апеляційної інстанції встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування 26.07.2018 особа, яка представилась ОСОБА_3 , повідомила, що на базі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » виконувала обов`язки сантехніка періодично, за потребою, та має постійне інше місце роботи на іншій базі відпочинку. Присутня при цьому адміністратор бази відпочинку ОСОБА_2 також повідомила, що цю особу вона викликає з іншої бази відпочинку у випадку якихось поломок. Відтак, відсутні ознаки трудових відносин між позивачем та ОСОБА_3 .
68. З огляду на викладене, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився апеляційний суд, вірно заначили про не підтвердження висновків акту перевірки щодо ОСОБА_4 , а тому враховуючи відсутність факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_4 , спірна постанова у цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.
69. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
70. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
71. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
72. Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
73. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 345 349 350 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Головного управління Держпраці у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій