ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 288/1610/16
провадження № 61-45910 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - державне підприємство «Попільнянське лісове господарство»,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 травня 2018 року у складі судді Зайченко Є. О. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 10 вересня 2018 року у складі колегії суддів Коломієць О. С., Галацевич О. М., Григорусь Н. Й.
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою, в якій просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 29 вересня 2016 року № 346 ДП «Попільнянське лісове господарство» «Про недоліки в роботі менеджера (управителя) із збуту 2 категорії лісгоспу ОСОБА_1 » про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за виявлені недоліки в роботі з моменту його видання, тобто з 29 вересня 2016 року;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому преміальні кошти за вересень 2016 року;
- стягнути з відповідача 5000 грн моральної шкоди та 601 грн матеріальної шкоди за витрачені кошти на лікування.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що 22 вересня 2016 року у ДП «Попільнянське лісове господарство» на підставі ухвали слідчого судді Богунського райсуду м. Житомира було проведено обшук з метою відшукання документів щодо випуску лісопродукції іноземним фірмам «Осуна Холдінг» та «Трайд Холдінг».
Під час обшуку у верхній шухляді столу, яким користується позивач, було знайдено чисті аркуші паперу з відтисками печаток даних фірм. На підставі обшуку було складено протокол обшуку, згідно якого були вилучені чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм, лист із чорновими записами та екземпляри для відправок. Вказані обставини стали підставою для винесення оспорюваного наказу.
Вважає вказаний наказ від 29 вересня 2016 року № 346 незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора підприємства, оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, не порушував ні правил внутрішнього трудового розпорядку, ні вимог своєї посадової інструкції та належним чином і в повному об`ємі виконував свої посадові обов`язки.
Дії керівника підприємства призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні, в побоюваннях незаконного звільнення з займаної посади, необхідності докладання позивачем додаткових зусиль по організації свого життя та звернення до медичних закладів.
Також позивача позбавили преміальних коштів за вересень 2016 року, що також призвело до значних душевних страждань і призвели до того, що його здоров`я різко погіршилося і він змушений був звертатися за медичною допомогою до Попільнянської ЦРЛ, у зв`язку з чим він витратив на лікування кошти в сумі 601 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 травня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Попільнянське лісове господарство» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та скасування його, нарахування та виплати премії, стягнення моральної та матеріальної шкоди відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивач порушив умови посадової інструкції, а саме допустив порушення порядку зберігання документів, відповідач дотримався вимог закону при накладенні дисциплінарного стягнення.
У зв`язку з висновком суду про правомірність накладення відповідачем дисциплінарного стягнення відсутні підстави для стягнення на користь позивача матеріальної шкоди та відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Житомирської області від 10 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 11 травня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2020 року дану справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Зазначає, що наявність у шухляді його робочого столу чистих аркушів паперу з відтисками печаток іноземних фірм відповідають його посадовій інструкції, відповідно до якої він «виконує роботу з укладання договорів на постачання продукції і узгодження умов постачання», та «готує до заключення контракти на поставку продукції на експорт відповідно з міжнародними вимогами».
Стверджує, що ніхто його з порядком зберігання документів не знайомив, відповідальність за зберігання документів на нього не покладав.
Вважає, що чистий аркуш паперу з відтиском печатки це не документ.
Заперечення/відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від адвоката Баса А. М., який діє в інтересах ДП «Попільнянське лісове господарство», у якому представник відповідача просить відхилити касаційну скаргу, залишити оскаржувані судові рішення без змін.
Зазначає, що у шухляді позивача були виявлені чисті бланки з відтисками печаток іноземних підприємств та ДП «Попільнянське лісове господарство», які могли в подальшому використовуватися ним, при цьому наказом від 29 липня 2014 року № 196 на позивача було покладено персональну відповідальність за зберігання та використання печатки додаткової круглої «Для документів № 2».
Стверджує, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди, не довів зв`язок між накладенням дисциплінарного стягнення та проблемами зі здоров`ям, оскільки між оголошенням догани та зверненням позивача до лікаря минули 1,5 місяця.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 з 27 березня 2003 року був прийнятий на роботу у ДП «Попільнянське лісове господарство» на посаду інженера - економіста відділу збуту, а з 03 травня 2006 року переведений на посаду інженера по експорту продукції лісгоспу. 26 січня 2015 року назву вказаної посади змінено на - менеджер /управитель/ із збуту ІІ категорії.
Відповідно до наказу від 29 липня 2014 року № 196, виданого державним підприємством «Попільнянське лісове господарство», на ОСОБА_1 покладено персональну відповідальність за збереження та використання додаткової круглої печатки ДП «Попільнянське лісове господарство» «Для документів № 2».
22 вересня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Богунського райсуду м. Житомира у ДП «Попільнянське лісове господарство» було проведено обшук з метою відшукання документів по випуску лісопродукції іноземним фірмам «Осуна Холдінг» та «Трайд Холдінг». Під час обшуку у верхній шухляді столу, яким користувався ОСОБА_1 , знайдено чисті аркуші паперу з відтисками печаток даних фірм. За результатами обшуку складено протокол обшуку, згідно якого вилучені чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм, лист із чорновими записами та екземпляри для відправки на 115 аркушах, також вилучено портативний комп`ютер та системний блок для проведення судово-технічної експертизи.
Згідно підпункту «е» пункту 1 розділу ІІІ «Основні обов`язки працівника» Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Попільнянське лісове господарство» працівники ДП «Попільнянське лісове господарство» зобов`язані: дотримуватись встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей та документів. Пунктом 2 розділу VІІІ цих же правил встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тільки одне із наступних стягнень: догана, звільнення.
29 вересня 2016 року ДП «Попільнянське лісове господарство» видало наказ № 346 «Про недоліки в роботі менеджера (управителя) із збуту ІІ категорії лісгоспу ОСОБА_1 », відповідно до якого менеджеру (управителю) із збуту ІІ категорії ОСОБА_1 оголошено догану за те, що у ході обшуку у верхній шухляді столу, яким користується позивач, було знайдено чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм.
У зв`язку з оголошеною позивачу доганою ОСОБА_1 не була нарахована премія у вересні 2016 року.
26 грудня 2016 року ДП «Попільнянське лісове господарство» видало наказ № 469 «Про зняття дисциплінарних стягнень», відповідно до якого у зв`язку з досягненням позитивних результатів в роботі працівниками підприємства, до яких були застосовані дисциплінарні стягнення (догана) та які проявили себе як сумлінні працівники, а також недопущення ними порушень трудової дисципліни, у відповідності до частини другої статті 151 КЗпП України, наказано зняти накладені в 2016 році наказами по ДП «Попільнянське лісове господарство» дисциплінарні стягнення (догана) з працівників підприємства, в тому числі із ОСОБА_1
ОСОБА_1 07 листопада 2016 року звертався до лікаря терапевта Попільнянського ЦПМСД та йому було призначено лікування, на яке останнім у зв`язку з придбанням ліків було витрачено 601 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на 07 лютого 2020 року), підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам статті 263 ЦПК України, відповідно до якої вони мають ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законними і обґрунтованими.
Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до частини першої статті 142 КЗпП трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
У частині першій статті 147 КЗпП України закріплено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.
Згідно частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізнiше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника вiд роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у вiдпустці.
У статті 149 КЗпП до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17 (провадження № 14-157цс19) зроблено висновок, що «роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов`язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».
Суди не встановили, в чому полягає порушення покладених на позивача трудових обов`язків, його вину як одну з обов`язкових ознак правопорушення, та передчасно дійшли висновку про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення.
Доводи відповідача у відзиві на касаційну скаргу щодо покладення на позивача відповідальності за збереження печатки підприємства для вирішення цієї справи значення не мають, оскільки позивач оскаржує наказ про застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке було накладено на нього у зв`язку з виявленням у його столі чистих аркушів паперу з відтисками печаток іноземних фірм. У наказі відсутні відомості про неналежне зберігання печатки як підстави для накладення дисциплінарного стягнення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення апеляційного суду, направлення справи на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Житомирської області від 10 вересня 2018 року скасувати, направити справу на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук