Постанова
Іменем України
23 грудня 2021 року
м. Київ
справа № 295/225/16-ц
провадження № 61-9801св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Житомирська міська рада, ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Хільчевський Сергій Олександрович, на рішення Богунського районного суду м. Житомира, у складі судді Чішман Л. М.,
від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Шевчук А. М., Талько О. Б., від 17 травня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 30 травня 2012 року є власником 24/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідачі є власниками інших 76/100 частин цього будинку.
Зазначений житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 952 кв. м, з яких 437 кв. м на праві приватної власності належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , проте між позивачем та ОСОБА_2 не досягнуто згоди щодо поділу нерозподіленої частини спірної земельної ділянки.
З урахуванням висновків проведеної у справі земельно-технічної експертизи, остаточно сформулювавши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою:
АДРЕСА_1 , за варіантом № 3, запропонованим експертом у висновку № 70/02-2019 від 08 лютого 2019 року.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду
від 17 травня 2021 року, встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0, 0952 га, що розташована по
АДРЕСА_1 за варіантом № 3 розподілу, який викладений у додатку
№ 4 до висновку експерта № 70/02-2019 від 08 лютого 2019 року.
Для забезпечення доступу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 до відповідної частини житлового будинку господарських будівель і споруд, запропоновано надати земельну ділянку площею 339, 6 кв. м (0, 03396 га), що на схемі позначена під № 4 (зображена блакитним кольором), яка проходить по точках: 1-2-3-4-5-55-6-7-8-9-10-11-12-13-56-14-15-16-17-18-19-20-21-22-23-24-1, зі сторонами: 1, 83 м - 4, 16 м - 2, 59 м - 7, 48 м - 1, 82 м - 1, 03 м - 1, 71 м - лінія проходить по стіні головного фасаду житлового будинку (літ. «А») - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А») - 1, 99 м - 8, 4 м -
8, 6 м - 6, 13 м - 4, 56 м - 5, 92 м - 7, 19 м - 5, 77 м - 3 м - 9, 13 м - 3, 03 м -
3 м - 7, 74 м - 1, 26 м - 1, 33 м - 4, 77 м, в тому числі ділянку площею 3, 8 кв. м (0, 00038 га), що на схемі позначена під № 4-1 (зображена блакитним кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 24-23-22-4-3-24, зі сторонами: 1, 33 м - 1, 26 м - 1, 55 м - 2, 59 м - 1, 55 м надати з обмеженим використанням для забезпечення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 можливістю доступу, утримання, обслуговування та поточного ремонту свердловини, відповідно до пункту 3.25 ДБН 360-92* та
пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018.
Для забезпечення доступу ОСОБА_1 до відповідної частини житлового будинку, господарських будівель і споруд надати земельні ділянки загальною площею 163, 8 кв. м (0, 01638 га), а саме:
- ділянку площею 136, 1 кв. м (0, 01361 га), що на схемі позначена під № 2 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 2-3-4-5-55-6-7-8-33-32-31-30-ІІІ-28-27-26-25-2, зі сторонами: 4, 16 м - 2, 59 м - 7, 48 м - 1, 82 м - 1, 03 м - 1, 71 м - лінія проходить по стіні головного фасаду житлового будинку (літ. «А») - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А») -
лінія проходить по стіні лівого фасаду житлового будинку (літ. «А») - 2, 71 м -1, 0 м - 2, 96 м - 2, 86 м - 1, 81 м - 3, 09 м - 3, 87 м - 1, 48 м, в тому числі відповідно до пункту 3.25 ДБН 360-92* та пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 ділянку:
· площею 20, 1 кв. м (0, 00201 га), що на схемі позначена під № 2-1 (зображена жовтим кольором з штрихуванням), яка проходить по точках: 3-4-34-33-32-31-30-35-3, зі сторонами: 2, 59 м - 6, 03 м - 1, 0 м -лінія проходить по стіні лівого фасаду житлового будинку (літ. «А»)-2, 71 м - 1 м - 3, 79 м - 5, 87 м надати з обмеженим використанням для забезпечення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту водопроводу та стіни житлового будинку (літ. «А»);
· площею 4, 3 кв. м (0, 00043) га, що на схемі позначена під № 2-2 (зображена жовтим з штрихуванням кольором), яка проходить по точках: 6-7-8-53-54-55-6, зі сторонами: 1,71м-лінія проходить по стіні головного фасаду житлового будинку (літ. «А») - 1, 0 м - 2, 68 - 1, 39 м - 1, 03 м надати з обмеженим використанням для забезпечення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту стіни житлового будинку (літ. «А»).
- ділянку площею 27, 7 кв. м (0, 00277 га), що на схемі позначена під № 3 (зображена жовтим кольором), яка проходить по точках: 38-39-40-41-42-43-44-38, зі сторонами: 0, 1 м-лінія проходить по стіні лівого фасаду гаражу
(літ. «В»)-лінія проходить по стін тильного фасаду гаражу (літ. «В») -
0, 32 м - 1, 08 м - 6, 3 м - 3, 64 м.
Для забезпечення доступу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до відповідної частини житлового будинку господарських будівель і споруд, надати земельну ділянку площею 448, 6 кв. м (0, 04486) га, що на схемі позначена під № 1 (зображена зеленим кольором), яка проходить по точках:
28-ІІІ-30-31-32-33-9-10-11-12-13-51-50-49-48-42-41-40-39-38-37-36-І-29-28, зі сторонами: 2, 86 м - 2, 96 м - 1, 0 м - 2, 71 м - лінія проходить по стіні лівого фасаду житлового будинку (літ. «А») - лінія проходить по лінії поділу житлового будинку (літ. «А») - 1, 99 м - 8, 4 м - 8, 6 м - 6, 13 м - 0, 65 м - 8, 2 м -24, 68 м - 10, 27 - 1, 01 м - 0, 32 м - лінія проходить по стін тильного фасаду гаражу (літ. «В») - лінія проходить по стіні лівого фасаду гаражу (літ. «В») - 0, 1 м - 1, 01 м - 3, 66 м - 1, 47 м - 0, 92 м - 0, 17 м, в тому числі відповідно до
пункту 3.25 ДБН 360-92* та пункту 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2018 ділянку:
- площею 5, 0 кв. м (0, 0005 га), що на схемі позначена під № 1-1 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 12-13-51-52-12, зі сторонами: 6, 13 м - 0, 65 м - 6, 16 м - 0, 94 м надати з обмеженим використанням для забезпечення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту споруди;
- площею 12, 0 кв. м (0, 0012 га), що на схемі позначена під № 1-2 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 37-45-46-47-48-42-41-40-39-38-37, зі сторонами: 8, 32 м - 0, 23 м - лінія проходить по стіні головного фасаду сараю (літ. «Б») - 0, 52 м - 1, 01 м -
0, 32 м - лінія проходить по стіні тильного фасаду гаражу (літ. «В») - лінія проходить по стіні лівого фасаду гаражу (літ. «В») - 0, 1 м - 1, 01 м надати з обмеженим використанням для забезпечення ОСОБА_1 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту гаражу (літ. «В»);
- площею 2, 7 кв. м (0, 00027 га), що на схемі позначена під № 1-3 (зображена зеленим кольором зі штрихуванням), яка проходить по точках: 28-29-І-ІІ-ІІІ-28, зі сторонами: 0, 17 м - 0, 92 м - 2, 5 м - 1, 0 м - 2, 86 м надати з обмеженим використанням для забезпечення ОСОБА_1 можливістю доступу, обслуговування та поточного ремонту туалету.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши відсутність спору щодо фактично встановленого порядку користування приміщеннями житлового будинку та відсутність належним чином оформленої домовленості між сторонами щодо користування земельною ділянкою, на якій розташований будинок, що виключає добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, з метою забезпечення вільного користування належним сторонам майном, в розмірі який найбільш наближений до часток в користуванні житловим будинком, дійшов висновку про необхідність встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно варіанту № 3 висновку експерта № 70/02-2019 від 08 лютого 2019 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Хільчевський С. О., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким встановити порядок користування земельною ділянкою за адресою:
АДРЕСА_1 за варіантом № 2 розподілу, викладеним у додатку № 3 до висновку експерта № 70/02-2019 від 08 лютого 2019 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 червня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_2 - адвокат Хільчевський С. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Богунського районного суду м. Житомира
від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 17 травня 2021 року у цивільній справі № 295/225/16-ц.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У жовтні 2021 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи оскаржені судові рішення, суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 705/6917/14-ц.
Заявник наголошує на тому, що покладений в основу оскаржених судових рішень варіант розподілу спірної земельної ділянки не відповідає ДБН та положенням Земельного кодексу України (далі - ЗК України), порушує права ОСОБА_2 на вільний доступ для обслуговування належного йому будинку, в тому числі заявник буде позбавлений можливості проїзду до своєї частини домоволодіння.
Відзив на касаційну скаргу не подано
У жовтні 2021 року від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Верховного Суду надійшли заяви про підтримання касаційної скарги ОСОБА_2 .
Разом із тим вказані заяви за своєю формою та змістом не є ні відзивом на касаційну скаргу, ні заявами про приєднання до касаційної скарги, оскільки не відповідають вимогам статей 395 397 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно договору дарування, посвідченого Другою Житомирською державною нотаріальною конторою Житомирської області 26 вересня 1995 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1-1433, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подарували, а ОСОБА_2 прийняв у дар належні ОСОБА_6
49/100 частин та належні ОСОБА_7 24/100 частин, а разом 73/100 частин жилого будинку в АДРЕСА_1 .
Відповідно до договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В. В. 13 травня
2012 року та зареєстрованого в реєстрі за № 1644, ОСОБА_1 прийняв від ОСОБА_7 у власність 24/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме житловий будинок літера А, цегла, житловою площею 74, 8 кв. м, загальною площею 129, 9 кв. м, до будинку належать: сарай літ. Б, гараж літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. У, вбиральна літ. У1, огорожа №1-3, мощення літ. І.
На підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Катюхою О. В. 25 липня
2006 року та зареєстрованого в реєстрі за № 7168, ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_8 25/100 частин житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно договорів купівлі-продажу, посвідчених приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. І. 20 травня
2014 року та зареєстрованого в реєстрі за № 4753 та № 4754, ОСОБА_9 передав у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частинах
27/100 ідеальних частин житлового будинку, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку, на якій розташована ця частина будинку, в розмірі 0, 0437 га.
23 січня 2006 року між співвласниками житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме між ОСОБА_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , було укладено угоду про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою площею 0, 0927 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 24 листопада
2016 року, яке набрало законної сили, у справі №295/10834/16-ц відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 про визнання недійсної угоди від 23 січня
2006 року про порядок користування земельною ділянкою, з тих підстав, що вказана угода є нікчемним правочином. Крім того суд вказав, що така угода не має правового значення при встановленні судом порядку користування земельною ділянкою за участю нових співвласників жилого будинку з врахуванням належних їм часток у праві спільної власності на будинок.
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку
серії ЯД №559185 від 13 серпня 2009 року, ОСОБА_10 на праві власності належить земельна ділянка площею 0, 0437 га, розташована за адресою:
АДРЕСА_1 .
Експертом у висновку № 70/02-2019 від 08 лютого 2019 року запропоновано шість можливих варіантів користування земельною ділянкою по
АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 просив встановити порядок користування земельною ділянкою згідно варіанту №3, визначеного у висновку експерта, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - згідно варіанту № 2.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
За змістом частини першої статті 377 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Відтак, право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Встановлено, що у користуванні співвласників домоволодіння
АДРЕСА_2 перебуваєземельна ділянка загальною площею 0, 0952 га, з яких 0, 0437 га приватизовані та на час розгляду цієї справи на праві приватної власності належить відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а інша частина земельної ділянки не розподілена.
Визначаючи варіант користування спірною земельною ділянкою, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно встановив, що між співвласниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутні будь-які угоди щодо порядку її користування; немає погодженого або встановленого порядку користування цією земельною ділянкою, а тому найбільш доцільним і таким, що відповідатиме нормам законодавчих та підзаконних актів є встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 3 (додаток № 4) висновку судової земельно-технічної експертизи, за яким сторони користуються земельними ділянками, що максимально відповідають розмірам їх часток у праві власності у домоволодінні (з урахуванням вже приватизованої частини земельної ділянки) та узгоджується з встановленим фактичним порядком користування спірною земельною ділянкою. Крім того, права співвласників домоволодіння щодо користування нерухомим майном не порушуються. Сторони мають безперешкодний доступ до своїх частин земельної ділянки та домоволодіння.
При цьому, визначаючи цей варіант користування земельною ділянкою, суди врахували, що встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою за варіантом № 2 (додаток № 3) висновку судової земельно-технічної експертизи призведе до порушення права позивача на користування тією частиною земельної ділянки, яка відповідає його ідеальній частці в спільному майні та не буде забезпечувати баланс інтересів сторін.
Посилання заявника як на підставу касаційного оскарження на застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 705/6917/14-ц, підлягають відхиленню.
Так, у наведеній постанові Верховний Суд України сформулював висновок, згідно якого при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
У розглядуваній справі суди визначили варіант користування земельною ділянкою, врахувавши конкретні обставини (зокрема наявність приватизованої частини земельної ділянки), а також необхідність наближення до розміру часток співвласників у праві власності на домоволодінні.
Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду України у справі № 705/6917/14-ц.
Доводи касаційної скарги свідчать про незгоду із обставинами, встановленими судами попередніх інстанцій, та переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів у справі.
Однак встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржені судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржених рішення районного суду та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Хільчевський Сергій Олександрович, залишити без задоволення.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 серпня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 17 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта