ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 296/8032/17
провадження № 61-3860св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідач - виконавчий комітет Житомирської міської ради,
треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , орган опіки та піклування Житомирської міської ради,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Яремчука Олега Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в складі колегії суддів Галанцевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися в суд із позовом до виконавчого комітету Житомирської міської ради та просили скасувати як такі, що не відповідають чинному законодавству:
- рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року № 302 «Про вжиття заходів щодо недопущення протиправного зайняття нежитлового приміщення»;
- рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 липня 2016 року № 623 «Про надання жилої площі» в частині передачі квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира) у власність сім`ї ОСОБА_3 .
В обґрунтування позовних вимог послалися на те, що вони на підставі ордера від 28 липня 2011 року №451 серії «А» правомірно вселилися та зареєстрували своє місце проживання в квартирі.
У 2016 році виконавчий комітет прийняв незаконне рішення про скасування цього ордеру, зобов`язав уповноважений орган скасувати реєстрацію місця проживання позивачів у цій квартирі та з порушенням установленого законом порядку видав ордер на вселення в неї сім`ї ОСОБА_3 .
Позивачі вказували, що орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями щодо скасування ордера на вселення в житлове приміщення, а новий ордер виданий у 2016 році на фактично зайняту квартиру, що порушує права позивачів на житло.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2018 року позов задоволено. Скасовано рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року № 302 «Про вжиття заходів щодо недопущення протиправного зайняття нежитлового приміщення» та рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 липня 2016 року № 623 «Про надання жилої площі» в частині передачі квартири АДРЕСА_1 у власність сім`ї ОСОБА_3 у повному обсязі як такі що не відповідають чинному законодавству.
Суд першої інстанції виходив із того, що спірними рішеннями порушене право позивачів на житло, оскільки скасовуючи ордер, виданий на ім`я ОСОБА_1 , виконавчий комітет вийшов за межі наданих йому повноважень, окрім того ордер може бути виданий тільки на вільне житлове приміщення, а оскільки в ньому були зареєстровані та проживали позивачі, виконавчий комітет порушив вимоги статті 58 ЖК УРСР.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2019 року апеляційні скарги виконавчого комітету Житомирської міської ради та ОСОБА_3 задоволено, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційний суд виходив із того, що ордер від 28 липня 2011 року є нікчемним і не потребує визнання його недійсним у судовому порядку, а тому рішення виконавчого комітету про його скасування є законним. Оскільки вказаний ордер не створює правових наслідків і не порушує право позивачів на проживання в спірній квартирі, то відсутні підстави вважати, що ордер від 2016 року виданий сім`ї ОСОБА_3 із порушенням вимог закону, оскільки житло вважається вільним.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
20 лютого 2019 року адвокат Яремчук О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 27 серпня 2020 року дана справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивачів просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду як таку, що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Адвокат указує, що виконавчий комітет не наділений повноваженнями на скасування ордера на житлове приміщення, оскільки ордер може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку.
Видача ордера можлива лише на вільне приміщення, а оскільки в спірній квартирі станом на 2016 рік проживала сім`я ОСОБА_1 , то виконавчий комітет незаконно прийняв рішення про видачу ордера на цю квартиру сім`ї ОСОБА_3 .
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і виконавчого комітету Житомирської міської ради на дану касаційну скаргу, в яких відповідач і треті особи просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради (лист від 06 травня 2011 року № 18/3645) ОСОБА_1 виданий ордер від 28 липня 2011 року серії «А» № 451 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 95,7 м2, житловою площею 70,6 м2.
30 липня 2014 року ОСОБА_1 , а 12 вересня 2015 року ОСОБА_2 зареєстрували своє місце проживання в спірній квартирі.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року № 302 «Про вжиття заходів щодо недопущення протиправного зайняття нежитлового приміщення» скасовано ордер від 28липня 2011 року № 451 і надано вказівку Управлінню ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради зняти ОСОБА_1 із реєстрації місця проживання у зв`язку з припиненням права на користування приміщенням.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 06 липня 2016 року №592 «Про обстеження технічного стану житлових будинків» спірне приміщення визнано житловим і таким, що відповідає санітарним, технічним вимогам та придатним для проживання.
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 липня 2016 року № 623 «Про надання жилої площі» надано спірну квартиру ОСОБА_3 на склад сім`ї тринадцять осіб: основний наймач ОСОБА_3 , її чоловік ОСОБА_4 , сини ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , дочки ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 .
Обставини надання цього приміщення ОСОБА_1 були предметом перевірки прокуратури м. Житомира та підставою для порушення кримінальних проваджень, за якими, за інформацією представника виконавчого комітету, триває досудове слідство.
На час звернення позивачів із даним позовом право власності на спірну квартиру на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09 веренся 2016 року № НОМЕР_1 належало родині ОСОБА_3 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам закону частково.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року
Згідно зі статтею 58 ЖК УРСР на підставі рішення про надання житлового приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане житлове приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне житлове приміщення. Форма ордера встановлюється Радою Міністрів УРСР.
Ордер на житлове приміщення видається виконавчим комітетом відповідної ради громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, на підставі рішення про надання житлового приміщення й має відповідати формі, встановленій Додатком № 7 до Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в УРСР, затверджених Постановою Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 11 грудня 1984 року № 470.
Згідно зі статтею 59 ЖК УРСР ордер на житлове приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері житлове приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання житлових приміщень.
Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження органів місцевого самоврядування в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, до яких не входить право такого органу на скасування ордерів.
Із огляду на викладене, правильним є висновок суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету про скасування рішення від 20 квітня 2016 року № 302 про те, що скасування ордера не належить до повноважень виконавчого комітету Житомирської міської ради, а тому рішення від 28 липня 2011 року про скасування ордера, виданого ОСОБА_1 , є незаконним. Законом передбачений судовий порядок визнання недійсним ордера на вселення в житлове приміщення.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Житлові приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів (стаття 51 ЖК УРСР).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги (частини перша та друга статті 11 ЦПК України в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року (далі - редакця 1) та частини перша, друга, четверта статті 13 ЦПК України в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року (далі - редакція 2).
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 3 частини другої статті 119 ЦПК України в редакції 1 та пункти 2, 4 частини третьої статті 175 ЦПК України в редакції 2). Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 30 ЦПК України в редакції 1 та частина друга статті 48 ЦПК України в редакції 2). Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі № 523/9076/16-ц, провадження № 14-61цс18).
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 51 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду даної справи).
За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04 вересня 2018 року в справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження в справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Установивши, що на момент прийняття рішення від 20 липня 2016 року № 623 про надання квартири сім`ї ОСОБА_3 у квартирі проживала й була зареєстрована сім`я позивачів, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що в разі задоволення цієї позовної вимоги буде вирішено питання про права та обов`язки сім`ї ОСОБА_3 , члени якої не залучені до участі в справі як співвідповідачі.
Із огляду на зазначене, в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 липня 2016 року необхідно відмовити з підстав незалучення належного відповідача, а тому постанова апеляційного суду в цій частині підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Щодо вимог ОСОБА_2 про скасування рішень виконавчого комітету Житомирської міської ради
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першої статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Предметом позову ОСОБА_2 є рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року, яким скасовано виданий ОСОБА_1 ордер, та рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 липня 2016 року, яким видано ордер на вселення в це житло сім`ї ОСОБА_3
ОСОБА_2 не довів у встановленому законом порядку, які саме його права та законні інтереси порушив виконавчий комітет Житомирської міської ради, приймаючи рішення від 20 квітня та 20 липня 2016 року, а суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та з порушенням норм процесуального права дійшли висновку про наявність правових підстав для вирішення позову в цій частині.
Постанова апеляційного суду в частині відмови в задоволенні вимог ОСОБА_2 підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
За встановлених обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню в частині з залишенням у цій частини в силі рішення суду першої інстанції, а в іншій частині постанова апеляційного суду підлягає зміні з викладенням її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу адвоката Яремчука Олега Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , орган опіки та піклування Житомирської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року скасувати та залишити в цій частині в силі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 02 жовтня 2018 року.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Житомирської міської ради, треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , орган опіки та піклування Житомирської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 липня 2016 року та в частині позовних вимог ОСОБА_2 про скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 20 квітня 2016 року змінити та викласти її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук