Постанова
Іменем України
07 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 297/2485/19
провадження № 61-10472св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представник заявника - Бомбушкар Сергій Павлович ,
заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бомбушкарем Сергієм Павловичем, на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року у складі судді Гал Л. Л. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Згідно з інформацією, внесеною до відповідних граф указаного свідоцтва, іменем заявника є « ОСОБА_1 ».
11 квітня 2019 року йому стало відомо, що в реєстрі актових записів про народження відомості про його ім`я записані неточно (неповно), а саме - замість « ОСОБА_1 » указано лише « ОСОБА_1 ».
Така помилка порушує його право на отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народжень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження № 216 від 08 вересня 1997 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Берегівської районної державної адміністрації про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зазначені: ОСОБА_5 (мати) та ОСОБА_6 (батько), а саме - в частині зазначення його імені « ОСОБА_1 » замість дійсного (вірного): « ОСОБА_1 », зобов`язати відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження № 216 від 08 вересня 1997 року відділу реєстрації актів громадянського стану Берегівської районної державної адміністрації, а саме - в графі «ім`я дитини» замість « ОСОБА_1 » змінити на « ОСОБА_1 ».
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право - свого особистого немайнового права на ім`я. Крім того, заявнику слід звернутись до Берегівського ДРАЦС ГТУЮ в Закарпатській області, а в разі відмови у внесенні змін до актового запису про народження оскаржити його в судовому порядку.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що заявник не позбавлений права захистити своє право в порядку, визначеному положеннями Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Тобто, у випадку отримання відмови компетентного органу заявник має право оскаржити її в порядку адміністративного судочинства, а не шляхом пред`явлення цивільного позову чи заяви.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2020 року ОСОБА_1 , через адвоката Бомбушкара С. П. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2020 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2020 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій застосували положення частини четвертої статті 315 ЦПК України без урахування висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17 (провадження № 14-408цс18) та постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20).
Суди неправильно застосували норми частини другої статті 315 ЦПК України. За відсутності спору та осіб, які б заперечували факт, який просить встановити заявник - відсутні підстави зазначати когось у статусі відповідачів, відсутні підстави для обґрунтування наявності спору, відсутні і докази щодо наявності такого спору. Дана обставина, яку просить встановити заявник, нікого іншого крім нього не стосується та не впливає на права та обов`язки інших осіб.
Також, суд першої інстанції посилався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17 (провадження № 11-927апп18), оскільки за змістом вимог, видом судочинства і процесуальною нормою, справа № 807/45/17 не є тотожною даній справі.
Суди попередніх інстанцій не врахували норми частин першої, другої, третьої статті 49 ЦК України, статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI.
Крім того, доказів наявності спору про право матеріали справи не містять, тому висновок суду першої інстанції про наявність такого спору є безпідставним, необґрунтованим та складений на припущеннях.
Разом з тим, апеляційний суд не врахував доданий заявником лист Берегівського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Закарпатській області від 21 листопада 2019 року № 1760/15.1-31.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просив суд встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження № 216 від 08 вересня 1997 року по відділу реєстрації актів громадянського стану Берегівської районної державної адміністрації про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зазначені: ОСОБА_5 (мати) та ОСОБА_6 (батько), а саме - в частині зазначення його імені « ОСОБА_1 » замість дійсного (вірного): « ОСОБА_1 », зобов`язати відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження № 216 від 08 вересня 1997 року відділу реєстрації актів громадянського стану Берегівської районної державної адміністрації, а саме - в графі «ім`я дитини» замість « ОСОБА_1 » змінити на « ОСОБА_1 ».
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року, у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що заявник не позбавлений права захистити своє право в порядку, визначеному положеннями Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Тобто, у випадку отримання відмови компетентного органу заявник має право оскаржити її в порядку адміністративного судочинства, а не шляхом пред`явлення цивільного позову чи заяви.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають вказаним вимогам закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
За змістом частини першої статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.
За змістом пункту 1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з пунктом 2.13.2 Правил підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є постанова адміністративного суду. Зміни до актового запису цивільного стану відповідно до пункту 1.7 Правил вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Відповідно до пункту 2.28 розділу II цих Правил у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, або неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.
У разі необхідності внесення змін до актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території України, цей запис попередньо поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, що проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання громадянина України, яке знаходиться за межами тимчасово окупованої території України.
З огляду на викладене, колегія суддів звертає увагу заявника на те, що останній не надав доказів його звернення в позасудовому порядку до відповідних органів реєстрації з заявою про внесення змін до відповідних актових записів. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. Такий висновок заявник до суду не надавав.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 просив суд встановити факт неправильності запису в актовому записі про народження № 216 від 08 вересня 1997 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Берегівської районної державної адміністрації про народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зазначені: ОСОБА_5 (мати) та ОСОБА_6 (батько), а саме - в частині зазначення його імені « ОСОБА_1 » замість дійсного (вірного): « ОСОБА_1 », зобов`язати відділ реєстрації актів цивільного стану Берегівського районного управління юстиції внести зміни до актового запису про народження № 216 від 08 вересня 1997 року відділу реєстрації актів громадянського стану Берегівської районної державної адміністрації, а саме - в графі «ім`я дитини» замість « ОСОБА_1 » змінити на « ОСОБА_1 ».
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право.
Проте, даний висновок є помилковим, оскільки в даному випадку спір про право відсутній та встановлення зазначеного факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
За таких обставин, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про відмову у відкритті провадження в справі, у зв`язку з наявністю спору про право.
Висновки з результатом розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої та апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Частиною шостою статті 411 ЦПК України встановлено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права призвело до ухвалення незаконного судового рішення, відповідно до статті 411 ЦПК України оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Бомбушкарем Сергієм Павловичем, задовольнити частково.
Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2019 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року скасувати та справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко
Судді: А. А. Калараш
С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
С. П. Штелик