Постанова
Іменем України
24 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 2-1127/11
провадження № 61-2056св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - суддя Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 липня 2018 року у складі судді Кріль М. Д. та постанову Волинського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Русинчука М. М., Киці С. І., Матвійчук Л. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до судді Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_2 про стягнення 1 600,00 грн моральної шкоди за порушення термінів розгляду адміністративного позову, що спричинило приниження його честі, гідності, ділової репутації.
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_2 про стягнення 1 600,00 грн моральної шкоди за порушення термінів розгляду адміністративного позову, що спричинило приниження його честі, гідності, ділової репутації та про визначення питань: чи був його адміністративний позов розглянутий Сокальським районним судом у терміни передбачені статтею 122 КАС України; чи було суддею Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_2 дотримано вимоги статей 6, 10 Закону України «Про статус суддів» при розгляді його позову; чи було суддею Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_2 при розгляді його позову порушено його права передбачені статтею 40 Конституції України.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2011 року ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року залишено без змін.
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року.
Заява мотивована тим, що ухвалою Верховного Суду України від 14 червня 2018 року у справі № 454/1217/14-ц встановлено, що відповідно до частини першої статті 26 ЦПК України підсудність справи, у якій однією із сторін є суд або суддя суду, до підсудності якого віднесена ця справа за загальними правилами, визначається ухвалою суду вищої інстанції, постановленою без повідомлення сторін.
Заявник вважав, що ці обставини спростовують факти, які були покладені в основу ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 19 липня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року у справі № 2-1127/11.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заява ОСОБА_1 подана пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили, кінцевий строк оскарження якого закінчився 06 жовтня 2014 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Волинського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач набув процесуальне право 15 липня 2011 року і на той момент у ЦПК України були відсутні норми щодо обмеження звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; суди порушили статті 8 58 Конституції України; не врахували висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні від 09 лютого 1999 року у справі № 1-рп/99.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що ухвала Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року, якою відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до судді Сокальського районного суду Львівської області ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди за порушення термінів розгляду адміністративного позову, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації, набрала законної сили 06 жовтня 2011 року у зв`язку з постановленням Апеляційним судом Львівської області 06 жовтня 2011 року ухвали про залишення без змін вказаної ухвали місцевого суду від 15 липня 2011 року (а. с. 2, 37).
ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року звернувся до суду 18 липня 2018 року (а. с. 47-48).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої, пункту 1 частини другої, частини третьої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. З урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
Встановивши, що кінцевий строк звернення заявника до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Червоноградського міського суду Львівської області від 15 липня 2011 року закінчився 06 жовтня 2014 року, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що із згаданою заявою ОСОБА_1 звернувся до суду із пропуском встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічного строку, який згідно із частиною третьою цієї статті не може бути поновлений.
Доводи касаційної скарги про те, що позивач набув процесуальне право 15 липня 2011 року і на той момент у ЦПК України були відсутні норми щодо обмеження звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили; суди порушили статті 8 58 Конституції України; не врахували висновки Конституційного Суду України викладені у рішенні від 09 лютого 1999 року у справі № 1-рп/99, не дають підстав для висновку про те, що ухвала суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції постановлені без додержання норм процесуального права.
Необхідність застосування наведених норм ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року встановлена частиною третьою статті 3 цього Кодексу, в якій зазначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 липня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко