Постанова
Іменем України
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 2-3554/06
провадження № 61-7824св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2022 року у складі колегії суддів: Свистунової О. В., Красвітної Т. П., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
У грудні 2006 року фізична особа - підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов`язання укласти договір.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Визнано право власності за ФОП ОСОБА_1 на будівлю кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 таким, що підлягає державній реєстрації без вводу в експлуатацію.
Зобов`язано ОСОБА_2 укласти з ФОП ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нерухомого майна (кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 »), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на умовах, передбачених попереднім договором від 01 вересня 2006 року, а саме за договірною ціною об`єкта у розмірі 150 000 грн, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Дніпровська міська рада, яка не брала участі у справі, у червні 2022 року звернулася до суду з апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 липня 2022 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року залишено без руху з наданням строку на усунення недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що можливість оскарження рішення суду в апеляційному порядку для органу місцевого самоврядування обмежено частиною третьою статті 297 ЦПК України одним роком з моменту оголошення такого рішення та цей строк є присічним, а Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу зі спливом майже 16 років.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Дніпровська міська рада, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, не надав належної оцінки та не перевірив доводи заявника щодо пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, зважаючи на те, що Дніпровська міська рада не була залучена до участі у справі.
Вказує, що судом було застосовано норму ЦПК України не у редакції станом на час ухвалення рішення судом першої інстанції, яка не містила правових норм щодо присічного строку на оскарження в один рік.
Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 13/197/10 та від 21 квітня 2022 року у справі № 34/200, які не були враховані судом.
Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
19 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року справу призначено до розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Дніпровської міської ради задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судове рішення суду апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У пункті 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Отже, судові рішення, що ухвалені до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, однак до розгляду таких скарг застосовуються правила, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частина перша статті 294 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) передбачала, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідно до абзацу третього частини третьої статті 297 ЦПК України 2004 року (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади чи органу місцевого самоврядування подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. За змістом зазначеної норми, цей строк є присічним, а тому незалежно від поважності причин його пропуску, не міг бути поновленим.
Встановивши, що орган місцевого самоврядування - Дніпровська міська рада, не приймала участі у справі та подала апеляційну скаргу майже через 16 років після ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Доводи касаційної скарги про те, що Дніпровська міська рада не була залучена до участі у справі не спростовують правильність оскаржуваного судового рішення, оскільки строк оскарження рішення суду для органу місцевого самоврядування обмежено одним роком.
Посилання на те, що на час ухвалення рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2006 року не було норми щодо присічного строку в один рік не впливає на судове рішення суду апеляційної інстанції, оскільки Законом України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» були обмежені у часі права, зокрема органів місцевого самоврядування, на подачу апеляційних скарг, встановленням однорічного строку з моменту оголошення рішення суду першої інстанції, а до цього часу (протягом 5 років) вказане рішення оскаржене не було.
Отже, доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявниками норм процесуального права, були предметом дослідження в апеляційному суді з наданням відповідної правової оцінки, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.
Керуючись статтями 400 402 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 22 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк