Постанова
Іменем України
30 травня 2022 року
м. Київ
справа № 2-5967/11
провадження № 61-1004св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - прокуратура Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» приватного акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», подану адвокатом Корніловою Людмилою Іванівною, на ухвалу Одеського апеляційного суду в складі колегії суддів: Князюка О. В., Таварткіладзе О. М., Погорєлової С. О. від 25 листопада 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2011 року заступник прокурора Київського району м. Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 , в якій просить суд визнати право власності на 8/10000 частин будівель санаторію ім. Горького за державою в особі Фонду державного майна України; вилучити у ОСОБА_1 8/10000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 165 та передати зазначене майно Фонду державного майна України.
В обгрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що прокуратурою Київського району м. Одеси проведено перевірку, в ході якої встановлено, що 08 квітня 2004 року між ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (продавець) та закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів України «Укрпрофоздоровниця» (покупець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу № 5113167/2004-12-а. Згідно умов даного договору продавець зобов`язується передати покупцю майно: будівлю їдальні (літера Т), резервуар для води на 100 м. куб. (літера III), резервуар для води 100 м. куб (літ ІІІ), алектропідстанцію (літера ІV), танцювальний майданчик (літ. ІІ), зовнішню тепломережу 124 п.м., мережу водопроводу 168 п.м., систему водовідведення 112 п.м., асфальтне покриття 330 кв.м., одноповерхові будівлі жилі літ. Х, Ц, У1, У2, У3, У4, У5, Ц1, Ц2,И, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор вказав, що вказаний договір є нікчемним, оскільки суперечить положенням ЦК України щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення, зокрема статтям 220 657 ЦК України. Прокурор також вказав, що всі цивільно-правові угоди, які в подальшому укладалися щодо спірного майна є нікчемними і не створюють ніяких юридичних наслідків.
Так, між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Марс» укладено договір купівлі-продажу 179/1000 частини будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 . На підставі цього договору 20 травня 2004 року в КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за № 5837914 за ТОВ «Марс» зареєстровано право власності на 179/1000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 . ТОВ «Марс» на підставі договору дарування від 06 серпня 2004 року № 10686 посвідченого нотаріусом Іллічовою Н. А. подарувало ОСОБА_2 8/1000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 . У подальшому на підставі договору дарування від 16 лютого 2006 року № 024148 ОСОБА_2 подарував 8/10000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Прокурор зазначив, що на даний час спірне нерухоме майно, а саме 8/10000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності відповідача ОСОБА_1 та має бути витребувано в нього, оскільки було незаконно відчужено з державної власності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2015 року позов Прокуратури Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності задоволено частково. Вилучено у ОСОБА_1 8/10000 частин будівель санаторію ім. Горького, розташованих в м. Одесі по вул. Фонтанська дорога, 165 та передано зазначене майно Фонду державного майна України. Вирішено питання про судовий збір. У решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майно з державної власності вибуло внаслідок нікчемного правочину, оскільки правочин суперечить статті 657 ЦК України, так як нотаріально не був посвідчений, та в подальшому неодноразово спірне майно було відчужено, суд вважав, що вимоги прокурора в частині витребування майна з незаконного володіння відповідача підлягають задоволенню. Разом із тим, суд вважав, що вимоги прокурора щодо визнання права власності на спірний об`єкт є зайвими, оскільки майно передано до статутного фонду ЗАТ, є державною власністю та додаткового підтвердження не потребує.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2015 року у справі за позовом прокуратури Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності - закрито.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що після відкриття апеляційного провадження встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права та інтереси ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не порушуються, наявні підстави для закриття касаційного провадження у справі.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи вимог касаційної скарги
У січні 2021 року ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року, у якій просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та направити справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що в даній справі не порушуються права ДП «Клінічний санаторій і. Горького» ПрАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», оскільки вирішено питання з приводу цього майна.
Узагальнені доводи відзивів на касаційну скаргу
У квітні 2022 року Перший заступник керівника Київської окружної прокуратури м. Одеси через засоби поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», у якій просить закрити касаційне провадження у вказаній справі. Зазначає, що суд першої інстанції правомірно виніс рішення у справі про витребування майна з чужого незаконного володіння без залучення до участі у справі скаржника ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» та не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки скаржника.
У квітні 2022 року Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду із відзивом на касаційну скаргу ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», у якій просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін. Заявник погоджується з висновками апеляційного суду, що права ДП клінічний санаторій ім. Горького ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» оскаржуваним судовим рішенням порушено не було, та питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки останнього також не вирішувалися, у зв`язку із чим апеляційне провадження у справі підлягало закриттю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 2-5967/11 з Київського районного суду м. Одеси.
Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.
2.Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
08 квітня 2004 року між ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (продавець) та ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів України «Укрпрофоздоровниця» (покупець) у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу № 5113167/2004-12-а.
Згідно умов даного договору продавець зобов`язується передати покупцю майно: будівлю їдальні (літ. Т), резервуар для води на 100 м.куб. (літ ІІІ), електропідстанцію (літ. IV), танцювальний майданчик (літ. ІІ), зовнішню тепломережу 124 п.м., мережу водопроводу 168 п.м., систему водовідведення 112 п.м., асфальтне покриття 330 кв.м., одноповерхові будівлі жилі літ. Х, Ц, У1, У2, У3, У4, У5, Ц1, Ц2, И, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ «Марс» було укладено договір купівлі-продажу 179/100 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 .
Надалі ТОВ «Марс» на підставі договору дарування від 06 серпня 2004 року № 10686 посвідченого нотаріусом Іллічовою Н. А. подарувало ОСОБА_2 8/1000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 .
У подальшому на підставі договору дарування від 16 лютого 2006 року № 024148 ОСОБА_2 подарував 8/10000 частин будівель санаторію ім. Горького за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечувати належне відправлення правосуддя та дотримування принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 191164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Отже, необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права апеляційного оскарження судового рішення, є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, свобод, інтересів та (або) обов`язків.
У справі, що переглядається, право на апеляційне оскарження рішення місцевого суду ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» обґрунтовувало тим, що будівлі санаторію ім. Горького є власністю ПАТ «Укрпрофоздоровниця».
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі № 504/2457/15-ц від 07 квітня 2020 року дійшла висновку про те, що судове рішення про задоволення позову стосується особи щодо якої ухвалено це рішення і не визначає права чи обов`язки інших осіб.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Такий висновок наведений, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18). Водночас такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (пункт 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).
Оскільки задоволення позову заступника прокурора Київського району м. Одеси в інтересах держави в особі Фонду Державного майна України не є безумовною підставою для припинення права власності ДП «Клінічний санаторій ім. Горького ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на спірне майно та внесення змін до реєстру прав власності, тому правильними є висновки апеляційного суду про те, що оскаржуване рішення місцевого суду не стосується його прав.
Отже місцевим судом не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ДП «Клінічний санаторій ім. Горького» ПрАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Тому апеляційне провадження за його апеляційною скаргою підлягало закриттю.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Горького» приватного акціонерного товариства «Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», подану адвокатом Корніловою Людмилою Іванівною, залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Є. Червинська
С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун