ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 2-а-10597/11
адміністративне провадження № К/9901/47657/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 2-а-10597/11
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року (головуючий суддя Шестак О. І.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Курило Л. В., суддів Русанової В. Б., Присяжнюк О. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області , в якому просив:
- визнати дії відповідача незаконними та неправомірними;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 28 грудня 1998 року по 01 червня 2011 року відповідно до нового розміру пенсії, за наданими розрахунками і діючим законодавством;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області несплачену пенсію за період з 28 грудня 1998 року по 01 червня 2011 року у сумі 4 574 306, 50 грн.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що з 01 вересня 1972 року він був зарахований до штату слухачів Радянської Вищої школи МВС СРСР, по закінченню якої 22 серпня 1976 року позивач був направлений у розпорядження УВС Харківського міськвиконкому. 25 серпня 1976 року позивача призначено на посаду інспектора відділу розшуку Управління карного розшуку УВС Харківського міськвиконкому. 28 грудня 1998 року наказом №180 о/с УМВС України в Харківській області ОСОБА_1 був звільнений на пенсію з посади старшого слідчого Липецького відділення Харківського відділу міліції в званні майора міліції, оскільки досяг пенсійного віку (45 років) і мав необхідну вислугу років, яка з розрахунку кадрового підрозділу УМВС України в Харківській області складала 27 років 04 місяця 21 день. При цьому, як зазначає позивач, в наказі про звільнення записана ст. 64 «а» (за віком), хоча у послужному списку записано, що за ст. 65 «б» (через хворобу). З документів, отриманих пенсійним органом позивачу стало відомо, що він отримує пенсію за вислугу років.
Поряд з цим, позивач вважає, що з самого початку кадровим та фінансовим підрозділом УМВС України в Харківській області навмисно невірно було вказано його середньомісячне грошове утримання; відсутні доплати за понаднормові і роботу у вихідні та святкові дні, не нарахована компенсація за роботу в нічний час, не вказані інші види грошового утримання. У зв`язку з цим, не вирахувано його дійсне середньомісячне грошове утримання, що значно зменшило розмір його пенсії.
Згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 06 травня 2011 року позивачу стало відомо, що в його пенсійній справі немає грошового атестату і довідки про додаткові види нарахування. Тому йому не зрозуміло, на підставі чого відповідачем нараховується пенсія.
Позивач вважає, що за весь час його знаходження на пенсійному утриманні з вини посадових осіб відповідача він недоотримав пенсії в розмірі 4 574 306,50 грн. Також, відповідачем йому не виплачувалась і не нараховувалась компенсація за нагороди Держави України (медалі, які він отримав під час проходження служби в органах внутрішніх справ України), хоча відповідно до Закону України «Про державні нагороди України», він мав би отримувати 15-процентну компенсацію від мінімальної пенсії за віком.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату пенсії за вислугою років з 01 січня 2011 року по 01 червня 2011 року, враховуючи всі надбавки.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року скасовано, прийнято нове рішення про залишення без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 28 грудня 1998 року по 07 лютого 2011 року, та про відмову в задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 .
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 23 грудня 2015 року постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 січня 2012 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
6. Вищий адміністративний суд, скасовуючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанції вказав, що в порушення вимог процесуального закону, суди попередніх інстанцій належним чином не перевірили правильність призначення та перерахунку пенсії позивачу з врахуванням усіх передбачених чинним законодавством додаткових видів грошового забезпечення, а також в разі необхідності не вирішили питання залучення до участі у справі структурного підрозділу МВС України, де проходив службу позивач, і який уповноважений видавати довідки про додаткові види грошового забезпечення. В свою чергу, висновки апеляційного суду щодо законності призначення та перерахунку пенсії позивачу ґрунтуються лише на відсутності у відповідача відповідної довідки ГУ МВС України у Харківській області про види та розмір грошового забезпечення.
7. Разом з тим, Вищий адміністративний суд України погодився з висновками суду апеляційної інстанції в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 28 грудня 1998 року по 07 лютого 2011 року та визнав їх такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
8. Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
9. Приймаючи такі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області були відсутні підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2011 році, оскільки сам позивач не звертався до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії та пенсійний орган не повідомлявся уповноваженими органами внутрішніх справ про підстави перерахунку пенсії позивачу та не отримував необхідні для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення. За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, 11 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаці йною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового вирішення справи по суті. У касаційній скарзі скаржник наводить аналогічні мотиви тим, які наведені в позовній заяві та апеляційній скарзі.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
12. 11 квітня 2018 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2018 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Анцупової Т. О., суддів: Стародуб О. П., Кравчук В. М.
14. Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року.
15. 10 травня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому останнє просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
16. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2019 року № 741/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13), що унеможливило її участь у розгляді даної справи.
17. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.
18. Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22 вересня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 згідно наказу Управління міністерства внутрішніх справ України в Харківській області від 28 грудня 1998 року № 180 о/с звільнений з посади старшого слідчого Липецького відділення Харківського відділу міліції в запас Збройних сил за ст. 64 п. «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 29 липня 1991 року № 114. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні - 27 років 04 місяця 21 день, у пільговому обчисленні - не має.
20. З 28 грудня 1998 року ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), яка призначена з урахуванням посадового окладу - 95,00 грн, окладу за військове звання - 68,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 40% - 65,20 грн, служба на посадах слідчих понад 3 роки -10% - 16,30 грн, основний розмір пенсії 71% грошового забезпечення -173,60 грн, підвищення до пенсії на непрацездатну дитину віком до 18 років - 33,24 грн, а всього - 206,84 грн.
21. З 01 січня 2007 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
22. З листа відповідача від 27 листопада 2012 року № 18546 вбачається, що ОСОБА_1 перерахунок пенсії у зв`язку із зміною розмірів грошового забезпечення протягом 2010-2011 років не проводився.
23. Вважаючи такі дії відповідача протиправними та необґрунтованими, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
25. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
26. Відповідно до ст. 24 46 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
27. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
28. Згідно ст. 63 Закону № 2262-XII перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
29. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
30. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
31. Відповідно до п. 1, 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
32. На підставі зазначеного в п. 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
33. Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.
34. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
35. За приписами п. 3 Порядку № 45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
36. Таким чином, Порядком № 45 передбачено, що МВС повідомляє ПФУ про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, ПФУ повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби.
37. За приписами п. 23, 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1) перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
38. Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
39. Водночас, абз.1 п. 4 Порядку № 3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання.
40. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган пенсійного фонду.
41. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 709/2520/16-а.
42. При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2011 році ОСОБА_1 не звертався до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку його пенсії та не подавав відповідні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Також, матеріали справи не містять доказів про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомлялось уповноваженими органами внутрішніх справ про підстави перерахунку пенсії позивачу та отримувало необхідні для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення.
44. Поряд з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 на підставі довідки № 100/22367, з 01 січня 2008 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням: посадового окладу 850 грн, окладу за спец. званням 125 грн, надбавки за вислугу років 390 грн, надбавки за виконання особливо важливих завдань 723,45 грн (53%), премії 208,85 грн (10%).
45. Органами Пенсійного фонду України проводився перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2009 року № 198 з 01 січня 2009 року, 01 квітня 2009 року, з 01 липня 2009 року та з 01 жовтня 2009 року.
46. Також, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що матеріали пенсійної справи не містять, а позивачем не надано до суду відомостей про наявність у нього будь-яких винагород. Зазначених відомостей також не містить послужний список позивача, долучений до матеріалів справи.
47. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області були відсутні підстави та повноваження для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2011 році, а відтак, оспорювані дії відповідача, в розумінні положень ст. 2 КАС України, не можна вважати такими, що вчинені не на підставі, не у межах та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
48. Також колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про залишення позовних вимог в частині зобов`язання вчинити певні дії за період з 28 грудня 1998 року 07 лютого 2011 року без розгляду.
49. Позовна вимога про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області несплаченої пенсії за період з 28 грудня 1998 року по 01 червня 2011 року в сумі 4 574 306,50 грн є похідною від позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, а тому теж задоволенню не підлягає.
50. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами попередніх інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
51. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
52. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
53. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
54. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
55. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
56. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
57. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
58. Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
59. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 грудня 2017 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко А.Ю. Бучик Л.В. Тацій