№ 2-а-2691/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2021 року

м. Київ

справа № 2-а-2691/2009

адміністративне провадження № К/9901/6831/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 2-а-2691/2009

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2019, постановлену судом у складі судді Прийомової О.Ю.

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А.,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 20.08.2019 ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, яке здійснюється щодо виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.12.2009 та постанови Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2011, прийнятих у справі № 2-а-2691/2009 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. В обґрунтування вимог заяви ОСОБА_2 вказала на те, що вона є спадкоємцем померлої ОСОБА_1 , яка була стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення у справі № 2-а-2691/2009, яке не виконано в повному обсязі, що в свою чергу є підставою для зміни стягувача на неї.

3. Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2019, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження.

4. 04.03.2020 ОСОБА_2 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про заміну сторони виконавчого провадження.

5. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г.

6. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. 15.04.2009 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області, в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 2006 по 2008 роки у сумі 4 471,20 грн.

Постановою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 16.12.2009 позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 до кінця 2006 року, з 09.07.2007 до кінця 2007 року, з 22.05.2008 до кінця 2008 року (з урахуванням виплачених сум за період з січня по жовтень 2008 року у розмірі 10 відсотків надбавки до мінімальної пенсії за віком).

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2011 змінено постанову Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 16.12.2009.

Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області щодо ненарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 08.11.2004 № 2195-IV (далі - Закон № 2195-IV) з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008.

Зобов`язано управління Пенсійного фонду України міста Білгород-Дністровський Одеської області здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1 у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV з урахуванням проведених виплат, починаючи з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008. В іншій частині рішення суду першої інстанції - залишено без змін.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є донькою позивача у цій справі ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть від 23.08.2010 серія НОМЕР_1 ).

15.02.2011 ОСОБА_2 звернулась до державного нотаріуса про прийняття спадщини померлої ОСОБА_1 та є спадкоємцем за законом майна спадкодавця, що підтверджується довідкою державного нотаріуса від 14.11.2014.

22.05.2012 судом першої інстанції видано виконавчий лист у справі № 2-а-2691/2009.

20.08.2019 ОСОБА_2 в порядку статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернулась до суду з заявою про заміну сторони виконаного провадження, в якій просила: замінити стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судових рішень у справі 2-а-2691/2009 на неї як правонаступника.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником виходили з того, що постанова Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2011 набрала законної сили після смерті позивачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а тому недоплачена щомісячна державна соціальна допомога не входить до суми, яка належала спадкоємцю за життя, тобто кошти, які не були нараховані померлому, не можуть вважатися недоотриманою сумою пенсії та не підлягають виплаті у порядку, встановленому статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV). Крім того, суди попередніх інстанцій зазначили, що не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема право пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Статус пенсіонера, як «дитини війни» є невід`ємним від особи, яка має право на отримання згідно з цим статусом соціальних виплат, та не може бути переданий іншим особам. А відтак, на зазначені відносини (право на отримання ще не нарахованих особі соціальних виплат), що безпосередньо пов`язані з особою спадкодавця та мають особистий характер, поширюється стаття 1219 ЦК України.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, незгодою скаржника з висновками судів попередніх інстанцій про те, що кошти, які не були нараховані померлому не можуть вважатися недоотримаю сумою пенсії та не підлягають виплаті спадкоємцю, оскільки саме через неправомірні дії пенсійного органу позивачу не було нараховано підвищення пенсії, право на яке виникло у позивача у період 2007-2008 років.

10. Відповідач надіслав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2 , в якому просить залишити таку без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з наступного.

12. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

13. Згідно з частиною першою статті 378 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

14. Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

15. Відповідно до статей 1218 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

16. Згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

17. Відповідно до частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

18. За змістом статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.<…>. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

19. Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю.

20. Разом з тим, предметом спору у цій справі є право позивача на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної заробітної плати за період з 2006 по 2008 роки, яке на час смерті позивачці не призначалось і не виплачувалось, що і слугувало підставою для її звернення до суду із даним позовом.

21. Як свідчать матеріали справи, під час розгляду цієї справи позивачка померла ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), тобто за життя позивачки не було ухвалено рішення, що набрало законної сили, а тому право на нарахування та виплату щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної заробітної плати за період з 2006 по 2008 роки позивачка не набула.

22. Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що сума пенсії, яка не була нарахована пенсіонеру, не може вважатися недоотриманою сумою пенсії і не підлягає виплаті в порядку статті 52 Закону № 1058-IV та не входить до складу спадщини, оскільки така в силу положень статі 1219 ЦК України нерозривно пов`язана з особою спадкодавця та не може бути передана іншим особам, а тому спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

23. З огляду на те, що спірні відносини не допускають правонаступництва, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому провадженні правонаступником - відсутні.

24. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

25. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій спірного рішення і погоджується з їх висновками у справі.

26. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.12.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020 у справі № 2-а-2691/2009 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду