ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 2а/0470/14640/12
адміністративне провадження № К/9901/5556/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Дєєва М.В. від 09 серпня 2017 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Іванова С.М., суддів: Чередниченка В.Є., Ясенової Т.І. від 28 вересня 2017 року
у справі №2а/0470/14640/12
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська
до Дочірнього підприємства «Дніпровське спеціалізоване управління № 553 колективного підприємства «Дніпросантехмонтаж»
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У грудні 2012 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі також - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Дніпропетровське спеціалізоване управління № 553 колективного підприємства "Дніпросантехмонтаж" (далі також - відповідач), в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за жовтень 2012 року в сумі 3 851,52 грн на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, що працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
2. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська задоволено: стягнуто з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 за жовтень 2012 року у розмірі 3 851,62 грн.
3. 20 липня 2017 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа у справі №2а/0470/14640/12 до виконання.
4. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
5. Не погоджуючись із ухвалами суду першої та апеляційної інстанцій, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить такі скасувати та прийняти рішення про задоволення заяви позивача.
6. 17 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі № 2а/0470/14640/12
7. Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Юрченко В.П., Васильєвої І.А., Пасічник С.С.
8. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №2а/0470/14640/12 між суддями від 17 квітня 2020 року для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І.В., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14 січня 2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 2а/0470/14640/12, якою позов задоволено.
10. 25 січня 2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 2а/0470/14640/12. Строк пред`явлення до виконання вказано до 14 січня 2014 року.
11. Вказаний виконавчий лист позивачем направлено до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для примусового виконання судового рішення.
12. У постанові державного виконавця від 27 квітня 2016 року про повернення виконавчого листа № 2а/0470/14640/12 зазначено, що виконавчий документ повертається стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржуване судове рішення виходив із того, що заявник не пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки виконавчий лист подано до державної виконавчої служби без пропущення строків звернення, тобто позивач скористався правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання, проте постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу.
14. Позивач у касаційній скарзі не погоджується із рішенням суду першої та апеляційної інстанцій, оскільки такі прийняті з порушенням норм матеріального права.
15. Оскільки постановою державного виконавця Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 27 квітня 2016 року повернуто виконавчий документ без виконання, строк для повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання спливав 27 квітня 2017 року.
16. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року замінено сторону виконавчого провадження у справі №804/14640/12 з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на Центральне об`єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську, проте таку ухвалу опубліковано у Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 03 липня 2017 року та отримано позивачем лише 13 липня 2017 року, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подати виконавчий лист до виконання у відповідні строки (до 27 квітня 2017 року).
17. 20 липня 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки строк пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, у зв`язку з несвоєчасним отриманням копії ухвали суду першої інстанції від 22 грудня 2016 року про заміну сторони виконавчого провадження, а також з набранням чинності Закону України «Про виконавче провадження».
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
19. Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішень) та частин 1, 2 та 3 статті 242 КАС України (в чинній редакції) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
20. Частиною 1 статті 255 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття 14 січня 2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом постанови у справі № 2а/0470/14640/12) передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
21. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (частини 2, 4 статті 257 КАС України).
22. Питання, пов`язані із зверненням судових рішень в адміністративних справах до примусового виконання, врегульовані статтею 258 КАС України (тут і далі - в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржуваних судових рішень), частина 2 якої передбачає, що виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.
23. Станом на дату набрання законної сили постановою суду першої інстанції діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі також - Закон №606-XIV), який визначав порядок здійснення виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження і примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб), а також перелік уповноважених на це органів і осіб, їх компетенцію.
24. За змістом частин 1, 2 статті 22 даного Закону виконавчі документи щодо виконання судових рішень можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Зазначений строк встановлюється для виконання судових рішень, окрім іншого, в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
25. Частиною 3 статті 23 Закону №606-XIV визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.
26. В той же час, стаття 24 Закону №606-XIV передбачає можливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, за приписами частини 2 вищезгаданої правової норми Закону №606-XIV стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.
27. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 14 січня 2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом прийнято постанову у справі № 2а/0470/14640/12, якою позов задоволено.
28. 25 січня 2013 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі № 2а/0470/14640/12 (строк пред`явлення до виконання до 14 січня 2014 року), який направлено до Кіровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпропетровська Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для примусового виконання судового рішення.
29. Суд першої та апеляційної інстанцій встановили, що постановою державного виконавця від 27 квітня 2016 року № 2а/0470/14640/12 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з тим, що встановлено відсутність майна у боржника, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
30. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону №606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними
31. Частиною 5 статті 47 Закону №606-XIV передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.
32. З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред`явлення виконавчого документа до виконання переривається пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання.
33. Враховуючи те, що 27 квітня 2016 року виконавчий документ повернуто стягувачу в порядку, передбаченому частиною 5 статті 47 Закону №606-XIV, то з цього часу строк почав свій перебіг заново, і в силу вимог статей 22, 23, Закону №606-XIV позивач міг повторно пред`явити виконавчий документ до виконання до 27 квітня 2017 року.
34. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 727/1256/16-ц від 26 червня 2018 року.
35. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2016 року призначено заяву Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 804/14640/12 до розгляду у судовому засіданні на 22 грудня 2016 року.
36. 21 грудня 2016 року представником позивача до суду першої інстанції подано клопотання про розгляд заяви про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 2а/0470/14640/12 без його участі.
37. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року в порядку письмового провадження замінено сторону виконавчого провадження у справі №804/14640/12 з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську.
38. Частиною 5 статті 251 КАС України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
39. Днем вручення судового рішення, у даному випадку, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3 частини 6 статті 251 КАС України).
40. Однак, згідно з матеріалами справи, позивач отримав вказане рішення лише 13 липня 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, тобто з пропуском строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання (24 квітня 2017 року).
41. За приписами статті 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.
42. 20 липня 2017 року Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі звернулося з заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення строку для предявлення виконавчого листа до виконання, оскільки вважає, що строк для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин, а тому такий строк підлягає поновленню.
43. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року, у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання відмовлено.
44. При цьому, суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, помилково виходили з того, що в даному випадку позивач не пропустив строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки він скористався своїм правом на пред`явлення виконавчого листа до виконання, проте, постановою державного виконавця виконавчий документ повернуто стягувачу.
45. Тобто, судами попередніх інстанцій надано оцінку іншим обставинам ніж позивач просив у заяві від 20 липня 2017 року про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа у справі №2а/0470/14640/12. В зв`язку з помилковістю висновків про непропуск заявником строку на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання, судами попередніх інстанції не надавалась оцінка поважності причин пропуску вказаного строку.
46. Враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано оцінку та не досліджене питання щодо поважності пропуску строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання після його повернення позивачу державним виконавцем на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», строк якого закінчувався 27 квітня 2017 року.
47. Таким чином без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
48. Частинами 1 та 2 статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
49. Таким чином, касаційний суд позбавлений можливості надавати оцінку доказам, які не були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій, та встановити нові обставини. Верховний Суд перевіряє судові рішення та встановлені у них обставини станом на час прийняття таких рішень.
50. Статтею 351 КАС України (ч.1) визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
51. При цьому, частиною 4 статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
52. Зважаючи на те, що допущені судами попередніх інстанцій порушення норм права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - направленню на продовження розгляду до суду першої інстанції, якому необхідно взяти до уваги викладене у цій постанові та встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам, аргументам учасників справи та постановити законне та обґрунтоване рішення.
53. Враховуючи, що справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, в силу частини 6 статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
54. Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року скасувати.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач І.В. Желєзний
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя Н.В. Коваленко