№ 303/5602/15-ц

Постанова

Іменем України

21 липня 2021 року

м. Київ

справа № 303/5602/15-ц

провадження № 61-13421 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

відповідачі: ОСОБА_4 , Чинадіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року у складі судді Куцкіра Ю. Ю. та постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Кожух О. А., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, про визнання документації щодо посвідчення права власності недійсною та її скасування, визнання недійсною реєстрації державного акта про право власності та її скасування.

Позовна заява мотивована тим, що вона є власником житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . На підставі державного акта про право приватної власності на землю від 11 лютого 1996 року серії III- ЗК № 027968 вона є власником земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,07 га, під вказаним житловим будинком.

Вказувала, що у 2009 році між нею та сусідом - суміжним землекористувачем ОСОБА_4 виник конфлікт, який полягав в самочинному будівництві останнім гаражу з надбудовою на межі їхніх ділянок з порушенням архітектурно-будівельних норм, в тому числі, відступу від межі ділянки.

Даний спір перебував на розгляді у суді протягом 2009-2014 років, однак, з підстав відсутності у неї права на звернення до суду з позовом про знесення самочинного будівництва у задоволенні її позову було відмовлено.

Під час розгляду справи у суді ОСОБА_4 розпочав процедуру приватизації земельної ділянки під власним будинком.

У травні 2011 року нею було отримано копію рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26, яким затверджено матеріали вимірів земельної ділянки відповідача для будівництва та обслуговування належного йому будинку по АДРЕСА_2 та дозволено землевпорядним організаціям виготовити документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку.

Вважала рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 протиправним, оскільки при отриманні нею державного акта на землю у 1996 році межі земельної ділянки вже були погоджені, зокрема, із суміжним землекористувачем ОСОБА_4 , отже, ці межі є непорушними і встановлювати нові межі ніхто не має права.

Зазначала, що на підставі оспорюваного рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 у квітні 2011 року ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239, який також підлягає скасуванню з наведених вище підстав.

Вказувала, що геодезичні виміри були зроблені таким чином, що частина земельної ділянки вздовж будинку відповідача, який ним було збудовано без відступу на межі ділянок і яка є її власністю, була включена у склад земельної ділянки ОСОБА_4 . Згідно схеми земельної ділянки у державному акті позивача видно, що межа між нею і сусідом ОСОБА_4 є прямою, не вигнутою в середину її ділянки. При приватизації ОСОБА_4 земельної ділянки відповідачами були допущені дії, внаслідок яких частина її земельної ділянки відійшла у власність ОСОБА_4 .

Також зазначала, що підстави позову у даній справі відрізняються від підстав поданого нею позову у справі № 0707/554/2012, за результатом розгляду якої ухвалено рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 березня 2014 року про відмову у задоволенні її позову про визнання незаконним та скасування рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26, визнання незаконним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239 від квітня 2011 року.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправним і скасувати рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26, яким ОСОБА_4 затверджено матеріали вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування належного йому будинку по АДРЕСА_2 ; визнати протиправною та скасувати технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку, площею 0,0705 га, розташовану по АДРЕСА_2 , кадастровий № 2122755500:00:007:0050; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239, виданий 29 квітня 2011 року ОСОБА_4 на вказану ділянку та визнати недійсною та скасувати реєстрацію цього державного акта у книзі записів реєстрації державних актів за № 212275551000205.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року клопотання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області задоволено.

Закрито провадження у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та про скасування виданого ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку, площею 0,0705 га, кадастровий номер 2122755500:00:007:0050, серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року.

Закриваючи провадження у частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що підставою цих позовних вимог є обставини, які вже були досліджені та враховані при винесенні судових рішень у справі № 0707/554/2012.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела належними та допустимими доказами порушення її прав та законних інтересів відповідачем ОСОБА_4 при виготовленні технічної документації із землеустрою та реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року до участі у розгляді справи залучено правонаступників ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишено без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали, для закриття провадження, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та про визнання незаконним і скасування державного акта серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року вже вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили, тобто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений судом в іншій справі.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , залишено без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що державний актна право власності на земельну ділянку, площею 0,0705 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , виданий відповідачу 29 квітня 2011 року, є чинним, рішення Чинадіївської селищної ради від 17 вересня 2009 року № 681 та від 02 грудня 2010 року № 19, які були підставою для видачі державного акта ОСОБА_4 , не скасовані та позивачем не оскаржувалися, тому є правильними висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги про визнання недійсною та скасування реєстрації вказаного держаного акта у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Також апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною та скасування технічної документації щодо посвідчення права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 зазначивши, що технічна документація самостійного правового значення не має, не являється правовстановлюючим актом, не породжує особистих майнових прав та зобов`язань осіб, а рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 про затвердження матеріалів вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 , виготовлених ТОВ «Трегер», надання дозволу землевпорядним органам на виготовлення документів, що посвідчують право власності відповідача на земельну ділянку, є чинним.

Апеляційним судом враховано, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року, яка залишена без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, закрито провадження у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та про скасування виданого ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку, площею 0,0705 га, серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У червні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просила скасувати ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року й відмовити у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі; скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року заявник зазначала порушення норм процесуального права, недослідження судами першої та апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та помилковість висновків судів про те, що судове рішення, яке набрало законної сили, постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Підставою касаційного оскарження рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанови Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року заявник зазначала неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачають вимоги пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2020 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 303/5602/15-ц із Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.

У жовтні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 червня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційні скарги

Касаційна скарга на ухвалу суду першої інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції помилково постановив ухвалу про закриття провадження у частині позовних вимог про скасування рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та визнання незаконним і скасування державного акту серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року, оскільки підставою позовних вимог у справі № 0707/554/2012 позивач зазначала виключно непогодження нею меж у зв`язку з тим, що дане питання розглядалося на сесії органу місцевого самоврядування за її відсутності, тоді як підставою для звернення з вимогами у справі № 303/5602/15-ц, що переглядається, є непогодження меж сусідньої земельної ділянки ОСОБА_4 у зв`язку з невідповідністю межі у технічній документації відповідача із землеустрою із межею у державному акті на земельну ділянку позивача. Отже, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов помилкових висновків про тотожність позовних вимог у цих справах та безпідставно закрив провадження в частині зазначених позовних вимог.

Касаційна скарга на рішення суду першої інстанції мотивована тим, що закриття провадження в частині позовних вимог призвело до неправильного вирішення спору в цілому, оскільки суди, розглянувши лише частину позовних вимог, неповно з`ясували всі обставини справи, не дослідили всі докази, надані на підтвердження вимог позивача, не визначилися із характером правовідносин, які склалися між сторонами, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Зазначала, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки висновку експерта № 211/10-16 від 29 листопада 2016 року, відповідно до якого спірна межа у державних актах на землю не відповідає межі, яка фактично має місце на земельній ділянці, а також висновку судової будівельно-технічної експертизи № 6 від 25 січня 2012 року, у якому встановлено, що площа у фактичному користуванні ОСОБА_1 є меншою, ніж зазначено у її державному акті на землю; захоплення земельної ділянки ОСОБА_1 відповідачем складає площу 5 кв. м, що порушує права позивача (її правонаступників) на належну їй земельну ділянку. Вказані обставини свідчать про наявність підстав для скасування технічної документації із землеустрою та державної реєстрації земельної ділянки відповідача, що, разом з тим, не позбавляє відповідача права в подальшому оформити право власності на належну йому земельну ділянку після належного оформлення технічної документації.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги

У листопаді 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , якому зазначено, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішення немає, оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про те, що судом першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, допущено порушення норм процесуального права при постановленні ухвали про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 , по яких вже є рішення суду, яке набрало законної сили.

Також зазначав, що касаційна скарга на рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що доводи скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах, судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві особистої власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 21 лютого 1998 року № 770, виданою Мукачівським малим державним міжрегіональним підприємством технічної інвентаризації (а. с. 9, т. 1).

Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки під цим будинком (площею 0,07 га) на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії III- ЗК № 027968 від 11 лютого 1996 року, який посвідчує право власності на дві земельні ділянки, площею 0,07 га та 0,08 га, загальною площею 0,15 га, для обслуговування будинку та ведення підсобного господарства (а. с. 11, т. 1).

Відповідно до протоколу погодження меж земельної ділянки від 29 лютого 1996 року була погоджена межа земельної ділянки ОСОБА_1 (а. с. 22, т. 1).

Відповідач ОСОБА_4 є суміжним землевласником.

Рішенням тридцять п`ятої сесії п`ятого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 17 вересня 2009 року № 681 ОСОБА_4 передано у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 земельну ділянку в розмірі 0,0715 га.

У це рішення внесено зміни рішенням другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 19, а саме: надано дозвіл на виготовлення технічної документації, що посвідчує право власності та право користування ОСОБА_4 земельною ділянкою 0,0705 га по АДРЕСА_2 .

Рішенням другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 затверджено ОСОБА_4 матеріали вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 , виготовлених ТОВ «Трегер»; дозволено землевпорядним органам виготовити документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку (а. с. 13, т. 1).

29 квітня 2011 року ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯП № 080239 на право власності на земельну ділянку, площею 0,0705 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану по АДРЕСА_2 , на підставі двох рішень Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області: від 17 вересня 2009 року № 681 та від 02 грудня 2010 року № 19 (а. с. 23, т. 1).

Встановлено, що у серпні 2010 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, виконкому Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, треті особи: управління Держкомзему у Мукачівському районі, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, у якому просила суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у володінні й користуванні її майном, шляхом знесення самочинного будівництва. В ході розгляду справи № 0707/554/2012 ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, просила поновити строк для оскарження рішення виконавчого комітету Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 30 вересня 2004 року № 196, яким оформлено право власності на будинок ОСОБА_4 та узаконено самовільно збудований сарай, визнати протиправним та скасувати таке рішення; визнати незаконним та скасувати рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26, яким затверджено матеріали вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, виготовлених ТОВ «Трегер», та дозволено землевпорядним органам виготовити документи, що посвідчують право власності на дану земельну ділянку; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239 від квітня 2011 року, виданий ОСОБА_4

ОСОБА_4 у цивільній справі № 0707/554/2012 звертався до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання останньої не чинити перешкоди у встановленні труб водовідведення стічних вод на його земельну ділянку, облаштування тильної стіни будинку та прибудови та встановлення по межі земельних ділянок огорожі.

За результатом розгляду спору у справі № 0707/554/2012 було ухвалено рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 березня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2014 року, яким у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 відмовлено; зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у встановленні труб водовідведення стічних вод на земельну ділянку ОСОБА_4 (а. с. 16-18, 19-21, т. 1).

Судами встановлено, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі № 0707/554/2012 та судових рішень убачається, що ОСОБА_1 в обґрунтування позову посилалася на ту обставину, що ОСОБА_4 захопив 5 кв. м. належної їй земельної ділянки, оспорювала правильність вимірів земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , виготовлених ТОВ «Трегер», зазначаючи, що такі виміри у технічній документації ОСОБА_4 не відповідають межі у державному акті на земельну ділянку ОСОБА_1 , який нею отримано раніше; при отриманні ОСОБА_1 державного акта на землю їй погоджено межі, отже, такі межі є непорушними і встановлювати нові межі ніхто не має права; вказувала, що вона не погоджувала межі земельної ділянки ОСОБА_4 , а без такого погодження Чинадіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області не вправі була приймати рішення другої сесії шостого скликання від 02 грудня 2010 року № 26; зазначала, що селищна рада не вирішувала спір щодо межі, не повідомляла про прийняте рішення.

Із позовної заяви ОСОБА_1 у справі № 303/5602/15-ц, що переглядається, убачається, що позивач посилалася на тотожні обставини у частині обґрунтування вимог про скасування рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та визнання незаконним і скасування державного акта серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року, зокрема вказувала, що ОСОБА_4 захопив частину земельної ділянки ОСОБА_1 ; оспорювала правильність вимірів земельної ділянки ОСОБА_4 у технічній документації для будівництва, виготовлених ТОВ «Трегер»; зазначала, що межа земельної ділянки ОСОБА_4 не відповідає межі у державному акті на земельну ділянку ОСОБА_1 , який нею отримано раніше, вказуючи, що така межа у ОСОБА_1 є прямою, а у ОСОБА_4 вигнутою всередину земельної ділянки ОСОБА_1 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частини другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційні скарги ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , задоволенню не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду

за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 4 ЦПК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Отже, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду від 15 травня 2017 року про закриття провадження) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Аналогічні вимоги містяться у пункті 3 частини першої статті 255 ЦПК України чинного ЦПК України.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити,

на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року

у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду справи.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі № 303/5602/15-ц до ОСОБА_4 , Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , зокрема, просила суд визнати протиправним і скасувати рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26, яким ОСОБА_4 затверджено матеріали вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування належного йому будинку по АДРЕСА_2 ; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239, виданий 29 квітня 2011 року ОСОБА_4 на вказану ділянку, площею 0,0705 га, розташовану по АДРЕСА_2 , кадастровий № 2122755500:00:007:0050. В обґрунтування позову вказувала, що ОСОБА_4 захопив частину її земельної ділянки; оспорювала правильність вимірів земельної ділянки ОСОБА_4 у технічній документації для будівництва, виготовлених ТОВ «Трегер»; зазначала, що межа земельної ділянки ОСОБА_4 не відповідає межі у державному акті на земельну ділянку ОСОБА_1 , який нею отримано раніше, вказуючи, що така межа у ОСОБА_1 є прямою, а у ОСОБА_4 вигнутою всередину земельної ділянки ОСОБА_1 .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2010 року ОСОБА_1 вже зверталася до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, виконкому Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області, треті особи: управління Держкомзему у Мукачівському районі, інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області, у якому просила суд ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у володінні й користуванні її майном, шляхом знесення самочинного будівництва. В ході розгляду справи № 0707/554/2012 ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги, просила, зокрема, визнати незаконним та скасувати рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26, яким затверджено матеріали вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, виготовлених ТОВ «Трегер», та дозволено землевпорядним органам виготовити документи, що посвідчують право власності ОСОБА_4 на цю земельну ділянку; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239 від квітня 2011 року, виданий ОСОБА_4 .

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 18 березня 2014 року, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 23 травня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судами попередніх інстанцій враховано, що зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог у справі № 0707/554/2012 та судових рішень убачається, що позивач в обґрунтування позову посилалася на ту обставину, що ОСОБА_4 захопив 5 кв. м. належної їй земельної ділянки, оспорювала правильність вимірів земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , виготовлених ТОВ «Трегер», зазначаючи, що такі виміри у технічній документації ОСОБА_4 не відповідають межі у державному акті на земельну ділянку ОСОБА_1 , який нею отримано раніше; при отриманні ОСОБА_1 державного акта на землю їй погоджено межі, отже такі межі є непорушними і встановлювати нові межі ніхто не має права; вказувала, що вона не погоджувала межі земельної ділянки ОСОБА_4 , а без такого погодження Чинадіївська селищна рада Мукачівського району Закарпатської області не вправі була приймати рішення від 02 грудня 2010 року № 26; зазначала, що селищна рада не вирішувала спір щодо межі, не повідомляла про прийняте рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вищевказані позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та визнання незаконним і скасування державного акту серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року, є тотожними, ці вимоги вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили, тобто, спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений судом в іншій справі № 0707/554/2012.

Дане питання тотожності вирішено судами попередніх інстанцій не лише за загальними ознаками предмета позову, але й за його конкретним змістом. При ухваленні рішень у справі № 0707/554/2012, які набрали законної сили, суди аналізували та досліджували факти, які викладає позивач у позовній заяві у справі № 303/5602/15-ц, що переглядається.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, судами правильно застосовано положення 2 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на час постановлення ухвали суду від 15 травня 2017 року про закриття провадження) щодо позовних вимог ОСОБА_1 про скасування рішення Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та визнання незаконним і скасування державного акту серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року. Порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права колегією суддів не встановлено.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування технічної документації на земельну ділянку, площею 0,0705 га, розташовану по АДРЕСА_2 , визнання недійсною та скасування реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239, виданого 29 квітня 2011 року ОСОБА_4 , у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною третьою статті 158 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Відповідно до приписів статті 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності.

Згідно зі статтею 55 Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Отже, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування, на підставі яких орган місцевого самоврядування, реалізує власну компетенцію, приймаючи рішення про передачу громадянам безоплатно земельні ділянки у власність.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, відмовляючи у позові в частинні визнання протиправною та скасування технічної документації, правильно виходив із того, що технічна документація не може визнаватися судом недійсною, оскільки це лише сукупність текстових та графічних матеріалів, які не мають самостійного правового значення, а рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 про затвердження матеріалів вимірів земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_2 , виготовлених ТОВ «Трегер», надання дозволу землевпорядним органам на виготовлення документів, що посвідчують право власності відповідача на земельну ділянку, є чинним, ураховуючи й той факт, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року, яка залишена без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року, закрито провадження у частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування вказаного рішення другої сесії шостого скликання Чинадіївської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області від 02 грудня 2010 року № 26 та про скасування виданого ОСОБА_4 державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 080239 від 29 квітня 2011 року на підставі пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення ухвали.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування технічної документації є необґрунтованою, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині. Крім того, у разі допущення у технічній документації неточностей, помилок, то положеннями статті 31 Закону України «Про землеустрій» передбачено порядок їх виправлення, а не визнання усієї сукупності графічних матеріалів недійсними.

Встановивши, що державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0705 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_1 , виданий відповідачу 29 квітня 2011 року, є чинним, рішення Чинадіївської селищної ради від 17 вересня 2009 року № 681 та від 02 грудня 2010 року № 19, які були підставою для його видачі, не скасовані та позивачем не оскаржувалися, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги про визнання недійсною та скасування реєстрації вказаного держаного акта у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції по суті вирішення спору. Апеляційним судом правильно застосовано норми матеріального права, дотримано норми процесуального права, зроблено обґрунтовані висновки на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 89 ЦПК України).

Доводи касаційних скарг зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами попередніх інстанцій, які їх обґрунтовано спростували. В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення в оскаржуваних судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить із того, що у справі, що переглядається, постанови апеляційного суду відповідають вимогам вмотивованості.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційних скарг висновків судів не спростовують.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційні скарги залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 року залишити без змін.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2017 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 27 лютого 2020 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович