ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 308/11890/17
адміністративне провадження № К/9901/47648/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №308/11890/17
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради
про визнання протиправними та скасування постанов по справах про адміністративні правопорушення
за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року (головуючий суддя Світлик О.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (колегія у складі: головуючого судді Улицького В.З., суддів: Запотічного І.І., Кузьмича С.М.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу ДАБК за №58 від 30.08.2017 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП, а провадження у справі закрити; визнати протиправною та скасувати постанову начальника відділу ДАБК за №73 від 09.11.2017 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, а провадження у справі закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що з 17.08.2017 по 22.08.2017 відділом державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, у приміщенні квартири АДРЕСА_1 , за наслідком якої складено акт перевірки № 39, протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушення, а також постанову за № 58, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. З 23.10.2017 до 03.11.2017, відповідачем повторно проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у вказаній вище квартирі, за наслідком якої складено акт перевірки № 105, протокол про адміністративне правопорушення, а також постанову за № 73, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч. 5 ст. 96 КУпАП та ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, а тому накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу є безпідставним.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 58 від 30.08.2017 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП. Визнано протиправною та скасовано постанову начальника відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради за № 73 від 09.11.2017 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 розпочато здійснення будівельних робіт в 2006 році, а тому правовідносини виникли до початку дії положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Поширення дії норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», які набули чинності в 2011 року, на правовідносини із реконструкції житлової квартири, що розпочалися з 2006 року та продовжуються по теперішній не можуть бути застосовані відповідачем, оскільки у такий спосіб використовується зворотна дію закону у часі. У зв`язку з вказаним, постанови про накладення адміністративного стягнення є протиправними та підлягають скасуванню. При цьому, суди зазначили, що у відповідності до ст. ст. 247 248 КУпАП вирішення питання про закриття справи про адміністративне правопорушення належить до дискреційних повноважень того органу, яким було винесено таку постанову, тобто у даному випадку до компетенції відповідача, а отже, позовні вимоги в частині закриття справи за відсутністю події адміністративних правопорушень задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У квітні 2018 року Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що при розгляді судом першої інстанції позову відкрито провадження у справі та призначено перше засідання 12.12.2017 та в той же день винесено постанову по суті, у зв`язку з чим не надано можливості відповідачу скористатись правами, передбаченими процесуальним законодавством.
7. Крім того, скаржник наголошує, що склад адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 наявний, а відповідачем вжито всі необхідні та можливі заходи для всебічного дослідження обставин справи та притягнуто до відповідальності позивача, що, в свою чергу, виключає підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов відповідача про накладення на позивача адміністративного стягнення.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. 11.04.2018 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
9. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2018, визначено склад колегії суддів: Головуючий суддя (суддя-доповідач) Гриців М.І., Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18.04.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2017 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2018.
11. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 № 1021/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Шарапи В.М., Тацій Л. В.
12. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 22.10.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. 22.08.2017 Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю" головним спеціалістом відділу ДАБК Цапом І.І. була проведена позапланова перевірка у приміщенні квартири, за адресою АДРЕСА_1 , що належить позивачу.
14. За наслідками перевірки було складено акт № 39 від 22.08.2017 та протокол від 22.08.2017 про адміністративне правопорушення в зв`язку з виявленим порушенням, а саме: здійснення реконструкції власної квартири без зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних, що є порушенням ст. 29, п.1, ч.1, ст. 34, ч.2, ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
15. З метою усунення виявлених порушень 22.08.2017 посадовими особами Відділу державного архітектурного-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради року був прийнятий припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано позивача усунути виявлені порушення, а саме: 1. Всі будівельні роботи на об`єкті за адресою: м. Ужгород, вул. Гойди, 7/1, 0584 зупинити до моменту отримання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2. Отримати містобудівні умови та обмеження без забудови земельної ділянки в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради; 3. Зареєструвати повідомлення про початок виконання будівельних робіт у відділі ДАБК Ужгородської міської ради; 4. Здати об`єкт в експлуатацію. Про виконання вказаного припису позивача зобов`язано повідомити до 22.10.2017.
16. Постановою Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 58 від 30.08.2017 позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 8500,00 грн.
17. У період з 23 жовтня по 03 листопада 2017 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно будівельного контролю" головним спеціалістом відділу ДАБК Цап І.І. та головним спеціалістом Келемен І.І. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у приміщенні квартири, за адресою квартира АДРЕСА_1 , що належить позивачу, з метою перевірки виконання вимог припису від 22.08.2017.
18. За наслідками перевірки було складено акт № 105 від 03.11.2017 та припис від 03.11.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким встановлено, що позивач не виконала вимоги припису від 22.08.2017 року, а саме: містобудівні умови та обмеження відсутні; повідомлення про початок виконання будівельних робіт не зареєстровано. З метою усунення виявлених порушень зобов`язано позивача: 1. Демонтувати самовільно збудовану цегляну перегородку встановлену в 2017 році; 2. Відновити попередній стан згідно Технічного паспорта інвентаризаційна справа №1622, реєстраційний № 5466 кн. 26. Про виконання вказаного припису позивача зобов`язано повідомити до 01.05.2018.
19. Постановою Відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 73 від 09.11.2017 визнано гр. ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абзацом 1 статті 188-42 КУпАП та накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.
20. Не погоджуючись з вказаним постановами відповідача про адміністративне правопорушення позивач звернулась до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до статті 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
24. Згідно з частиною першою статті 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
25. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
26. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
27. Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
28. Частиною 5 ст. 96 КУпАП встановлено відповідальність за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні. Вчинення такого адміністративного правопорушення тягне за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
29. Приписами ст. 244-6 КУпАП визначено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (ст. 96, 96-1 (крім ч. 2 - 5), ч. 1 та 2 ст. 188-42).
30. Так, відповідно до ч. 1 ст. 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
31. У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
32. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
33. За наслідками перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст. 29, п.1, ч.1, ст. 34, ч.2, ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
34. Так, згідно частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.
35. Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
36. Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
37. Як встановлено судами попередніх інстанцій ОСОБА_1 є власником житлової квартири за адресою АДРЕСА_1 .
38. На початку 2006 року, з метою розширення площі квартири позивач отримала всі необхідні дозвільні документи та розпочала реконструкцію квартири, яка продовжувалась до проведення відповідачем перевірки.
39. Разом з тим, позивачем отримано технічну проектну документацію з коригуванням автором проекту, дозвіл на виконання будівельних робіт від 21.09.2006 за № 141 та архітектурно планувальне завдання за № 269 від 20.09.2006, що затверджене головним архітектором м. Ужгород.
40. В свою чергу, Верховний Суд зазначає, що станом на момент початку реконструкції квартири у 2006 році регулювання спірних правовідносин здійснювалось Законом України «Про основи містобудування» та Законом України «Про планування і забудову територій», оскільки Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності лише 12.03.2011.
41. Нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008 №509-VІ визначено, що дозвіл на будівництво об`єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктами 1 - 4 та абзацом п`ятим підпункту 6 пункту 9 розділу I Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності Законом України від 16 вересня 2008 року N 509-VI, а щодо об`єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва.
42. Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об`єкта.
43. Таким чином, поширення дії норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які набули чинності в 2011 року, на правовідносини із реконструкції житлової квартири, що розпочалися з 2006 року не можуть бути застосовані відповідачем, оскільки у такий спосіб використовується зворотна дію закону у часі.
44. Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
45. Цей принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
46. 30.09.2010 Конституційний Суд України ухвалив рішення № 20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 року № 2222-IV, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно-правового акту нечинним, часові межі чинності такого акту, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону.
47. Таким чином, слід дійти висновку про неможливість застосування правових норм до правовідносин, що виникли до моменту впровадження відповідних законодавчих актів.
48. Разом з цим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 826/10249/16 неодноразове внесення змін до законодавства, яке регулює містобудівну діяльність, не може бути наслідком позбавлення права особи на прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту.
49. Більш того, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2018 у справі №807/146/18 визнано протиправним та скасовано припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення ОСОБА_1 порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.08.2017.
50. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 17.07.2018 у справі №807/368/18 визнано протиправним та скасовано припис відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 03.11.2017.
51. Вказані судові рішення не оскаржувались в судовому порядку та набрали законної сили.
52. Тобто, приписи, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржувані постанови №58 від 30.08.2017 та №73 від 09.11.2017 по справі про адміністративне правопорушення, визнані протиправними в судовому порядку та скасовані, що додатково вказує на протиправність з боку відповідача під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
53. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність постанови про адміністративне правопорушення №58 від 30.08.2017 та постанови про адміністративне правопорушення №73 від 09.11.2017 необхідність їх скасувати.
54. Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що при розгляді судом першої інстанції позову відкрито провадження у справі та призначено перше засідання 12.12.2017 та в той же день винесено постанову по суті, у зв`язку з чим не надано можливості відповідачу скористатись правами, передбаченими процесуальним законодавством, колегія суддів вважає безпідставними та спростовуються наступним.
55. З матеріалів справи убачається, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.11.2017 відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання на 10 год. 30 хв. 12.12.2017.
56. Також в матеріалах судової справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення відповідачу 01.12.2017 зазначеної вище ухвали, в якій вказано дату, місце та час розгляду справи.
57. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
58. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
59. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
60. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 345 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 грудня 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко В.М. Шарапа Л.В. Тацій