Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 310/6435/17
провадження № 61-9603св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
позивач за зустрічним позовом- ОСОБА_3 ,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
позивач за зустрічним позовом- ОСОБА_2 ,
відповідачі за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 грудня
2018 року, ухвалене у складі судді Вірченко О. М., постанову Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В., та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
19 вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він є власником 1/10 частки домоволодіння АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 15 травня 2007 року. Іншими співвласниками вказаного домоволодіння є відповідачі. Порядок користування і володіння житловими будинками і прибудовами між співвласниками склався фактично. Земельна ділянка домоволодіння АДРЕСА_1 , сформована та зареєстрована у земельному кадастрі, має кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, загальна площа ділянки 1 138 кв. м.
Вказував, що власники квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 перешкоджають йому користуватися земельною ділянкою біля належної йому частини будинку. Вони встановили паркан на цій частині ділянки, заявили, що позивач не має права користуватися земельною ділянкою домоволодіння, обслуговувати розташовані на земельній ділянці належні позивачу споруди, зокрема - вигрібну яму.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою АДРЕСА_1 , за варіантом № 3, а саме: шляхом виділу йому в натурі в рахунок ідеальної 1/10 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0112 га, яка складається з трьох земельних ділянок окремого користування: площею 0,0068 га,
0,0025 га, 0,0009 га та із земельної ділянки спільного користування співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , площею 0,0130 га.
У листопаді 2018 року із зустрічними позовними заявами про визначення порядку користування присадибною земельною ділянкою до суду звернулись ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які також просили визначити порядок користування за варіантом № 3 судової земельно-технічної експертизи.
ОСОБА_3 , відповідно до варіанту № 3 судової будівельно-технічної експертизи, просив суд виділити йому в натурі в рахунок ідеальної 3/16 частки у праві часткової власності на житловий будинок зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, земельну ділянку загальною площею 0,0214 га, яка складається з трьох земельних ділянок окремого користування (виділено коричневим кольором) площею 0,0079 га, 0,0106 га і 0,0019 га та земельної ділянки спільного користування.
ОСОБА_2 , відповідно до варіанту № 3 судової будівельно-технічної експертизи, просив суд виділити йому в натурі в рахунок ідеальної 19/60 частки у праві часткової власності на житловий будинок зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, земельну ділянку загальною площею 0,0295 га, яка складається з п`яти земельних ділянок окремого користування (виділені зеленим кольором) площею 0,0065 га, 0,0054 га, 0,0091 га, 0,0059 га,
і 0,0016 га та земельної ділянки спільного користування.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 05 листопада 2018 року зустрічні позовні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 та зустрічні позови
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, загальною площею 1 138,0 га, розташованою за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, цільове призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за варіантом
№ 3 судової будівельно-технічної експертизи від 05 жовтня 2018 року № 233.
Виділено в натурі ОСОБА_1 у рахунок ідеальної 1/10 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельну ділянку загальною площею 0,0112 га
(112,0 кв. м), яка складається з трьох земельних ділянок окремого користування (виділені синім кольором): площею 0,0068 га (68,0 кв. м), має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 1,40 м, 10,60 м,
4,75 м, 4,20 м, 1,40 м, 6,40 м, 1,40 м, 6,17 м, площею 0,0025 га (25,0 кв. м), має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 4,05 м, 6,20 м, 4,06 м, 6,15 м, площею 0,0009 га (9,0 кв. м), має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 2,15 м, 4,05 м, 2,15 м, 4,05 м та із земельною ділянкою спільного користування (забарвлена жовтим кольором) співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , площею 0,0130 га, має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,35 м, 1,53 м, 4,52 м, 4,70 м, 7,12 м, 1,18 м, 6,17 м, 1,40 м, 1,42 м, 19,12 м, 2,15 м, 1,00 м, 2,15 м, 2,15 м, 4,50 м, 3,55 м, 4,65 м, 3,39 м, 8,25 м,
1,79 м, 6,43 м, 1,38 м, 3,63 м, 12,29 м, 1,70 м, 0,96 м, 1,00 м, 6,20 м, 1,61 м,
5,59 м, 1,25 м, 4,99 м, 5,11 м (130,0 кв. м/13 х 1=10,0 кв. м).
Виділено в натурі ОСОБА_2 у рахунок ідеальної 19/60 частки
у праві часткової власності на житловий будинок, зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, земельну ділянку, загальною площею 0,0295 га, яка складається з п`яти земельних ділянок окремого користування (виділені зеленим кольором) площею 0,0065 га та має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 11,05 м, 4,62 м,
4,70 м, 1,60 м, 3,40 м, 0,60 м, 2,93 м, 1,11 м, 4,52 м, 1,53 м; площею 0,0054 га, яка має лінійні проміри між поворотними точками по периметру 1,11 м,
2,93 м, 0,60 м, 3,40 м, 1,60 м, 4,70 м, 4,59 м, 4,70 м, 1,00 м, 6,34 м, 1,05 м,
4,70 м; площею 0,0091 га, має лінійні проміри між поворотними точками по периметру 8,00 м, 5,11 м, 4,99 м, 1,25 м, 8,09 м; площею 11,23 м, 0,0059 га, має лінійні промірі між поворотними точками по периметру 2,94 м, 3,62 м, 6,76 м, 3,63 м, 1,38 м, 6,43 м, 1,79 м, 1,54 м, 9,82 м, площею 0,0016 га, має лінійні проміри між поворотними точками по периметру 4,50 м, 4,05 м, 0,45 м, 0,71 м, 3,55 м, 3,55 м, та із земельної ділянки спільного користування співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , площею 0,0130 га, має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,35 м, 1,53 м, 4,52 м, 4,70 м, 7,12 м, 1,18 м, 6,17 м, 1,40 м, 1,42 м, 19,12 м, 2,15 м, 1,00 м, 2,15 м, 2,15 м, 4,50 м, 3,55 м, 4,65 м, 3,39 м, 8,25 м,
1,79 м, 6,43 м, 1,38 м, 3,63 м, 12,29 м, 1,70 м, 0,96 м, 1,00 м, 6,20 м, 1,61 м,
5,59 м, 1,25 м, 4,99 м, 5,11 м (130,0 кв. м/13 х 1=10,0 кв. м).
Виділено в натурі ОСОБА_3 в рахунок ідеальної 3/16 частки у праві часткової власності на житловий будинок, зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, земельну ділянку загальною площею 0,0214 га, яка складається
з трьох земельних ділянок окремого користування (виділені коричневим кольором) площею 0,0079 га та має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 1,05 м, 6,34 м, 1,00 м, 4,70 м, 4,19 м, 3,09 м, 4,00 м, 7,95 м, 0,96 м, 7,12 м; площею 0,0106 га та має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 8,09 м, 5,59 м, 1,50 м, 1,62 м, 2,55 м,
6,15 м, 4,06 м, 1,00 м, 0,96 м, 1,70 м, 9,25 м, 16,24 м; площею 0,0019 та має лінійні проміри між поворотними точками по периметру 3,55 м, 0,71 м,
4,10 м, 4,01 м, 4,65 м, та земельної ділянки загального користування співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 площею 0,0130 га, має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,35 м, 1,53 м, 4,52 м, 4,70 м, 7,12 м,
1,18 м, 6,17 м, 1,40 м, 1,42 м, 19,12 м, 2,15 м, 1,00 м, 2,15 м, 2,15 м, 4,50 м,
3,55 м, 4,65 м, 3,39 м, 8,25 м, 1,79 м, 6,43 м, 1,38 м, 3,63 м, 12,29 м, 1,70 м,
0,96 м, 1,00 м, 6,20 м, 1,61 м, 5,59 м, 1,25 м, 4,99 м, 5,11 м (130,0 кв. м/13 х 1 = 10,0 кв. м).
Задовольняючи позов ОСОБА_1 та зустрічні позови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що між співвласниками встановлено фактичний порядок користування земельною ділянкою, відсутні угоди щодо визначення порядку користування, суд визначив найбільш оптимальний та такий, що відповідає фактичному користуванню земельною ділянкою варіант № 3 судової земельно-технічної експертизи
від 05 жовтня 2018 року № 233, при цьому порушень прав інших співвласників таким виділенням суд не встановив.
Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 задоволено частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 грудня 2018 року у цій справі скасовано.
Ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 , зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Визначено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 1 138,0 кв. м, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 за варіантом
№ 3 судової будівельно-технічної експертизи від 05 жовтня 2018 року № 233.
Виділено в окреме користування ОСОБА_1 на належну йому 1/10 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельну ділянку з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0112 га
(112,0 кв. м), яка складається з трьох земельних ділянок окремого користування (забарвлені синім кольором): площею 0,0068 га (68,0 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 1,40 м, 10,60 м, 4,75 м, 4,20 м, 1,40 м, 6,40 м, 1,40 м, 6,17 м; площею 0,0025 га
(25,0 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 4,05 м, 6,20 м, 4,06 м, 6,15 м; площею 0,0009 га (9,0 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 2,15 м, 4,05 м, 2,15 м,
4,05 м та із земельної ділянки спільного користування (забарвлена жовтим кольором) співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , площею 0,0130 га, що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,35 м, 1,53 м, 4,52 м, 4,70 м, 7,12 м,
1,18 м, 6,17 м, 1,40 м, 1,42 м, 19,12 м, 2,15 м, 1,00 м, 2,15 м, 2,15 м, 4,50 м,
3,55 м, 4,65 м, 3,39 м, 8,25 м, 1,79 м, 6,43 м, 1,38 м, 3,63 м, 12,29 м, 1,70 м,
0,96 м, 1,00 м, 6,20 м, 1,61 м, 5,59 м, 1,25 м, 4,99 м, 5,11 м
(130,0 кв. м/13 х 1 = 10,0 кв. м).
Виділено в окреме користування ОСОБА_3 на належну йому 3/16 частки
у праві спільної часткової власності на житловий будинок зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд земельну ділянку, загальною площею 0,0214 га, яка складається з трьох земельних ділянок окремого користування (забарвлені коричневим кольором): площею 0,0079 га
(79 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 1,05 м, 6,34 м, 1,00 м, 4,70 м, 4,19 м, 3,09 м, 4,00 м, 7,95 м, 0,96 м, 7,12 м; площею 0,0106 га (106 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 8,09 м, 5,59 м, 1,50 м, 1,62 м, 2,55 м, 6,15 м, 4,06 м,
1,00 м, 0,96 м, 1,70 м, 9,25 м, 16,24 м; площею 0,0019 га (19 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,55 м, 0,71 м,
4,10 м, 4,01 м, 4,65 м; та земельної ділянки загального користування співвласників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , площею 0,0130 га, що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,35 м, 1,53 м, 4,52 м, 4,70 м, 7,12 м,
1,18 м, 6,17 м, 1,40 м, 1,42 м, 19,12 м, 2,15 м, 1,00 м, 2,15 м, 2,15 м, 4,50 м,
3,55 м, 4,65 м, 3,39 м, 8,25 м, 1,79 м, 6,43 м, 1,38 м, 3,63 м, 12,29 м, 1,70 м,
0,96 м, 1,00 м, 6,20 м, 1,61 м, 5,59 м, 1,25 м, 4,99 м, 5,11 м
(130,0 кв. м/13 х 1 =10,0 кв. м).
Виділено в окреме користування ОСОБА_2 на належну йому 19/60 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок зі складу земельної ділянки загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, будівель та споруд, земельну ділянку загальною площею 0,0295 га, яка складається з п`яти земельних ділянок окремого користування (забарвлені зеленим кольором): площею 0,0065 га (65 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 11,05 м, 4,62 м, 4,70 м, 1,60 м, 3,40 м, 0,60 м, 2,93 м, 1,11 м, 4,52 м, 1,53 м; площею 0,0054 га (54 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 1,11 м, 2,93 м, 0,60 м, 3,40 м, 1,60 м, 4,70 м, 4,59 м, 4,70 м, 1,00 м, 6,34 м, 1,05 м, 4,70 м, площею 0,0091 га (91 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 8,00 м, 5,11 м, 4,99 м, 1,25 м, 8,09 м, 11,23 м, площею 0,0059 га (59 кв. м), що має лінійні промірі між поворотними точками по периметру 2,94 м, 3,62 м, 6,76 м, 3,63 м, 1,38 м,
6,43 м, 1,79 м, 1,54 м, 9,82 м, площею 0,0016 га ( 16 кв. м), що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 4,50 м, 4,05 м, 0,45 м,
0,71 м, 3,55 м, 3,55 м; та із земельної ділянки спільного користування співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_13 площею 0,0130 га, що має лінійні проміри між поворотними точками по периметру: 3,35 м, 1,53 м, 4,52 м, 4,70 м, 7,12 м,
1,18 м, 6,17 м, 1,40 м, 1,42 м, 19,12 м, 2,15 м, 1,00 м, 2,15 м, 2,15 м, 4,50 м,
3,55 м, 4,65 м, 3,39 м, 8,25 м, 1,79 м, 6,43 м, 1,38 м, 3,63 м, 12,29 м, 1,70 м,
0,96 м, 1,00 м, 6,20 м, 1,61 м, 5,59 м, 1,25 м, 4,99 м, 5,11 м
(130,0 кв. м/13 х 1 = 10,0 кв. м).
У решті позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , зустрічні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , суд апеляційної інстанції виходив з того, що між співвласниками домоволодіння виник спір щодо користування земельною ділянкою, оскільки сторони до звернення до суду не змогли домовитись, якою саме часткою земельної ділянки вони мають право користуватись. Відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи від 05 жовтня 2018 року
№ 233 та з урахуванням специфіки забудови земельної ділянки, порядку користування житловим будинком і господарськими будівлями, що склався між співвласниками, експертом запропоновано три варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, саме для позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Суд встановив, що всі позивачі просили визначити порядок користування земельною ділянкою за варіантом № 3 експертизи, при цьому суттєвих заперечень проти застосування порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 3 експертного дослідження відповідачі не висували, жоден з них не зазначив, що такий порядок чимось порушує їхні права, обмежує їх у користуванні будинком за такого порядку користування землею. Не зазначають про такі порушення їх прав як землекористувачів та співвласників будинку і ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі. Суд апеляційної інстанції вважав, що визначений експертний порядок користування земельною ділянкою за варіантом № 3 не порушує нічиїх прав.
Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у частині виділу в натурі земельних ділянок у рахунок їх частки у житловому будинку, суд апеляційної інстанції вказав, що такі вимоги не відповідають статусу земельної ділянки, оскільки виділ у натурі можливий лише у випадку наявності права власності на земельну ділянку, проте спірна земельна ділянка надана сторонам у користування.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Прийнято додаткову постанову про вирішення судових витрат у справі.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені при розгляді справи судом першої інстанції, із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у сумі 901,60 грн, тобто по 75,13 грн з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 судові витрати, понесені при розгляді справи судом першої інстанції, із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у сумі 705,58 грн, тобто по 58,75 грн з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 , судові витрати, понесені при розгляді справи судом першої інстанції, із ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у сумі 705,58 грн, тобто по 58,75 грн з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені при розгляді справи судом першої інстанції, з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у сумі
32,76 грн, тобто по 16,38 грн з кожного.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені при розгляді справи судом апеляційної інстанції, з ОСОБА_7 , ОСОБА_8
у сумі 3 295, 20 грн, тобто по 1 647,60 грн з кожного.
Приймаючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за подання позову та зустрічних позовних заяв сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідачів у дольовому порядку. Оскільки
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є один по відношенню до одного відповідачами за їх позовами, то належні їм до компенсації суми підлягають взаємозаліку.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 на стадії апеляційного перегляду справи поніс додаткові витрати з пересилання відзиву всім учасникам справи на суму 295,20 грн, а також витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн, з яких: за складання відзиву на апеляційну скаргу - 2 000 грн, за представництво у судовому засіданні - 1 000 грн, про що надано договір про надання правової допомоги
з адвокатом Барановою О. П., опис робіт з надання правової допомоги на стадії апеляційного провадження та квитанцію до прибуткового касового ордера від 25 січня 2019 року № 27, тому задовольнив клопотання
ОСОБА_1 в цій частині. При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що відповідачі, будучи повідомлені належним чином, у судове засідання
04 липне 2019 року не з`явилися, клопотань про відкладення справи або відповідної письмової заяви про зменшення судових витрат на правничу допомогу не надали.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2019 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, справу направити на новий розгляд.
ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 судове рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позову та зустрічних позовів не оскаржили, тому в силу вимог статті 400 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції в цій частині в касаційному порядку не переглядається.
У серпні 2019 року ОСОБА_7 і ОСОБА_8 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, просять скасувати додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року, ухвалити судове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення
з них судових витрат відмовити.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
23 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Журавель В. І.
у відкритті касаційного провадження на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 листопада 2018 року та ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 03 грудня 2018 року про визнання заяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 про відвід судді Вірченко О. М. необґрунтованими відмовлено.
26 червня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Журавель В. І. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7
і ОСОБА_8 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 27 грудня 2018 року, постанову Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року, витребувано справу із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
У липні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
14 серпня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі судді Журавель В. І. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7
і ОСОБА_8 на додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року.
У листопаді 2020 року, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_15 , справу передано колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гульку Б. І., Луспенику Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги ОСОБА_7 і ОСОБА_8 мотивовані тим, що судом порушено вимоги статей 381 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки помилково визначено, що житловий будинок АДРЕСА_1 є садибою. При цьому суд обґрунтував відмінності багатоквартирного будинку від садиби без зазначення норм матеріального права.
Заявники вважають, що суд неправильно встановив статус будинку, внаслідок чого застосував до спірних правовідносин положення статті 88 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а мав застосувати положення статті 42 ЗК України, пункт 6 статті 1, статтю 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».
Судом порушені вимоги статті 12 ЗК України та норми ЦПК України, оскільки не встановлено правовий статус спірної земельної ділянки, її розмір та позицію міської ради.
Заявники стверджують, що суд не врахував рекомендації, викладені в пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», та не вирішив питання використання вигрібних ям, які залишилися у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , іншими співвласниками будинку.
Крім того, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не погоджуються, що на них покладено судові витрати, понесені ОСОБА_1 , оскільки при розгляді справи суд першої інстанції задовольнив клопотання позивачів про залишення судових витрат за ними.
Вказують, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частини другу, восьму, дев`яту статті 83 ЦПК України, стягнувши з них витрати, понесені ОСОБА_16 під час розгляду справи в апеляційному порядку.
Попередній розрахунок судових витрат позивачами до суду не направлявся.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційні скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційні скарги, в якому просив залишити без задоволення касаційні скарги, а постанови суду апеляційної інстанції залишити без змін як такі, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права. Просив також стягнути
з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції у розмірі 1 822,20 грн, понесені
ОСОБА_1 .
При цьому звертає увагу на те, що кватири у будинку
АДРЕСА_1 не є окремими об`єктами нерухомого майна, відповідно вказане домоволодіння не може вважатися багатоквартирним будинком та є будинком садибного типу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Сторони у справі є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1 у таких частках: ОСОБА_1 - 1/10 частки,
ОСОБА_2 - 1/6 та 3/20 частки, ОСОБА_3 - 3/16 частки, ОСОБА_7 - 1/16 частки, ОСОБА_8 - 2/16 частки,
ОСОБА_9 - 1/16 частки, ОСОБА_10 - 1/16 частки, ОСОБА_4 - 1/60 частки, ОСОБА_5 - 1/60 частки, ОСОБА_6 - 1/60 частки, ОСОБА_11 - 13/960 частки, ОСОБА_12 - 13/960 частки, ОСОБА_13 - 1/160 частки.
Рішенням виконкому Бердянської ради народних депутатів від 12 жовтня 1953 року № 592 за житловим будинком
АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку площею 1 417,3 кв. м, що підтверджено листом Комунального підприємства з технічної інвентаризації Бердянської міської ради від 23 січня 2018 року № 55.
Із витягу з Державного земельного кадастру встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою:
АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,1138 га (1 138,0 м), має лінійні проміри по периметру: 14,30 м, 8,10 м,
17,40 м, 1,26 м, 22,90 м, 4,40 м, 3,55 м, 0,50 м, 13,30 м, 4,10 м, 7,40 м, 8,25 м, 1,54 м, 13,19 м, 4,20 м, 28,50 м.
Відповідно до технічних паспортів на садибний житловий будинок АДРЕСА_4 , які виготовлено станом на 07 березня 2007 року та на 08 вересня 2017 року, на земельній ділянці розташовані: житловий будинок, зазначений у плані під літ. «А» з належними до нього прибудовами літ. «а» і літ. «а2» загальною площею 134,2 кв. м, у тому числі житловою площею 91,1 кв. м, житловий будинок, зазначений у плані під літ. «Б» з належною до нього житловою прибудовою літ. «Б1», прибудовами літ. «б6», літ. «б1», літ. «б2», літ. «б3»,
літ. «б4», літ. «б5», загальною площею 214,6 кв. м, у тому числі житловою площею 112,0 кв. м, господарські будівлі і споруди.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31 серпня
2017 року, яка містить інформацію про всіх співвласників житлового будинку, встановлено підставу виникнення права власності, дату та час державної реєстрації.
Спірна земельна ділянка сформована, їй присвоєно кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, вона має загальний розмір 0,1138 га, про неї внесені відомості до Державного земельного кадастру.
Згідно з ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 27 квітня 2018 року, судовим експертом Персовим Ю. А. проведена судова будівельно-технічна експертиза та 05 жовтня 2018 року складений висновок № 233, з якого встановлено, що експерт проаналізував (встановив) усіх співвласників та належність їм відповідних часток
у домоволодінні, а також належність їм згідно з частками певних квартир
у будинку: ОСОБА_2 - квартири АДРЕСА_5 ; ОСОБА_3 - квартири АДРЕСА_3 ; ОСОБА_10 (померла ОСОБА_18 ) - квартира АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 - квартира АДРЕСА_7 ; ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - квартира АДРЕСА_8 ); ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - квартира АДРЕСА_9 ; ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - квартира АДРЕСА_10 .
Промірами експерта встановлено, що фактичний розмір земельної ділянки, її конфігурація відповідають кадастровій документації.
У технічних паспортах на домоволодіння вказано, що будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є будинком садибного типу.
Спірна земельна ділянка перебуває у користуванні співвласників домоволодіння АДРЕСА_1 , угоди між співвласниками щодо порядку користування нею не укладалися.
Експертом запропоновано три варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,1138 га, кадастровий номер 2310400000:09:007:0234, саме для позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі -
в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані постанови суду апеляційної інстанції вказаним вимогам закону відповідають.
Щодо доводів касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, якою спір вирішено по суті
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність
і неупередженість, керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває
у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною четвертою статті 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
За змістом частини першої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором,
а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Разом з тим відповідно до частини першої статті 318 ЦК України кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Зазначені положення щодо користування власністю цілком повинні застосовуватись до майнових прав на майно (зокрема до права користування земельною ділянкою).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь-якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).
Отже, при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування
й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Суд апеляційної інстанції встановив, що між сторонами виник спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок, що належить сторонам на праві спільної часткової власності. Оскільки між співвласниками відсутні будь-які угоди щодо порядку користування земельною ділянкою, відповідачі суттєвих заперечень проти застосування порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 3 висновку судової земельно-технічної експертизи
від 05 жовтня 2018 року № 233, який обрано всіма позивачами, не висували, а варіант № 3 висновку не порушує нічиїх прав, не обмежує у користуванні будинком (відповідачі, зокрема, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про це не заявляли), то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про доцільність визначення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 3 висновку експерта.
З урахуванням встановленого статтею 13 ЦПК України принципу диспозитивності, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про виділення у користування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 часток земельної ділянки пропорційно до їхніх часток у праві власності на будинок.
Доводи касаційної скарги про те, що ухваленими рішеннями порушено права відповідачів, є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено таких порушень, зокрема щодо порядку користування вигрібною ямою.
Доводи касаційної скарги щодо незастосування до спірних правовідносин положення статей 5, 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статті 12 ЗК України, колегія суддів спростовує, оскільки згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності
у багатоквартирному будинку», багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. Із матеріалів справи встановлено, що будинок (домоволодіння) АДРЕСА_1 не має самостійних об`єктів нерухомості - квартир, нежитлових приміщень, а належить сторонам на праві спільної часткової власності, тому є єдиною садибою у розумінні статті 381
ЦК України.
Рішення суду першої інстанції в касаційному порядку не переглядалося, оскільки правомірно скасовано рішенням суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.
Щодо доводів касаційної скарги на додаткову постанову суду апеляційної інстанції, якою вирішено питання розподілу судових витрат
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною другою статті 140 ЦПК України визначено, що розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Згідно з вимогами частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до вимог частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті (щодо співмірності заявлених вимог на оплату послуг адвоката) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина друга статті 141 ЦПК Україним).
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Вирішуючи питання відшкодування витрат на поштове відправлення копій відзиву всім учасникам справи у розмірі 295,20 грн та витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3 000 грн, суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_1 надав письмові докази на підтвердження цих витрат, що узгоджується з вимогами частини третьої статі 137, частини другої статті 140 ЦПК України.
При визначенні суми відшкодування суд апеляційної інстанції виходив
з критерію реальності адвокатських витрат, критеріїв розумності їхнього розміру, конкретних обставин та фінансового стану сторін, врахував, що повідомлені належним чином відповідачі в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення справи або письмових заяв про зменшення судових витрат на правничу допомогу згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України не подали, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат з ОСОБА_8 ,
ОСОБА_7 , які ініціювали апеляційне провадження.
Доводи касаційної інстанції про те, що судом першої інстанції вирішено клопотання позивачів, яким залишено за ними судові витрати у справі, колегія суддів спростовує, оскільки постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасовано, а позивач ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про розподіл судових витрат, що не суперечить вимогам статті 141 ЦПК України.
Доводи ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про те, що суд стягнув судові витрати, однак позивачем не подано попередній розрахунок цих судових витрат, на увагу не заслуговує, оскільки клопотання ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вирішив з урахуванням приписів частини другої статті 134 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції положень частин другої, восьмої, дев`ятої статті 83 ЦПК України щодо надання доказів наявності витрат на пересилання копій відзиву та витрат на правничу допомогу, зокрема, доказів отримання правничих послуг, спростовуються висновками, зробленими в цій постанові.
Крім того, учасники справи відповідно до вимог статті 43 ЦПК України мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законні
й обґрунтовані судові рішення.
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального
і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Щодо судових витрат
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просив стягнути з відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на його користь витрати, пов`язані
з розглядом справи у суді касаційної інстанції, а саме: на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн та додаткові витрати, пов`язані
з вчиненням інших процесуальних дій - витрати на поштові відправлення копій відзиву учасникам справи у розмірі 262,20 грн, а всього - 1 822,20 грн.
На підтвердження понесених судових витрат позивач надав:
детальний опис послуг, наданих за договором про надання правової допомоги від 09 серпня 2019 року б/н, на суму 1 500 грн; копію договору про надання правничої допомоги від 09 серпня 2019 року б/н, укладеного
з адвокатом Барановою О. П., з додатком № 1; копію ордера; акт приймання-передачі виконаних робіт від 09 серпня 2019 року № 1; копію квитанції від 09 серпня 2019 року на суму 1 500 грн; список поштових відправлень «Укрпошта»; копії описів вкладення у цінний лист у кількості 12 шт; квитанцію від 09 серпня 2019 року на загальну суму 322,20 грн - поштові послуги.
Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на поштові відправлення копій відзиву на касаційну скаргу учасникам справи, з урахуванням вимог пункту 4 частини третьої статті 133, частини другої статті 140 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання про стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою справи до судового розгляду та її розглядом, на суму 262,20 грн.
Крім того, колегія суддів, вивчивши докази, подані позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням вимог частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 грн, оскільки вони є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами, що підтверджено наданими документами.
Детальний опис та розрахунок наданих адвокатом послуг містить перелік цих послуг - підготовка проекту відзиву на касаційну скаргу у справі
№ 310/6435/17 на загальну суму 1 500 грн. Акт приймання-передачі виконаних робіт підписано сторонами та скріплено печаткою, за таких обставин суд вважає, що сторонами обумовлені види діяльності та оплата послуг.
Враховуючи викладене, а також те, що Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без задоволення, а оскаржувані рішення суду апеляційної інстанції - без змін, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованим клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених
у зв`язку з касаційним переглядом справи у розмірі 1 500,00 грн, та інших витрат, понесених на підготовку справи та її розгляд у суді касаційної інстанції у розмірі 322,20 грн, які підлягають стягненню із заявників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Керуючись статтями 402 409 410 415 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_7 , ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року та додаткову постанову Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд справи у суді касаційної інстанції (витрат на професійну правничу допомогу та поштових витрат) у розмірі 1 822,20 грн, тобто по 911,10 грн з кожного.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк