ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 травня 2023 року
м. Київ
справа № 314/1215/22
адміністративне провадження № К/990/7775/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №314/1215/22
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Запорізької міської ради
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за касаційною скаргою виконавчого комітету Запорізької міської ради
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року (головуючий суддя: Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернулася із позовом до виконавчого комітету Запорізької міської ради, в якому просила суд:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №87 від 7 червня 2022 року, якою комісія при виконавчому комітеті Запорізької міської ради притягнула до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП») та наклала адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі: 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 9 листопада 2022 року позов задоволено:
- скасовано постанову №87 від 7 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за порушення вимог частини другої статті 156 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі: 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 коп.
Не погоджуючись із указаним рішенням суду, виконавчий комітет Запорізької міської ради оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2023 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Запорізької міської ради залишено без руху з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, з огляду на не усунення скаржником недоліків, зазначених судом в ухвалі про залишення скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження було відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, виконавчий комітет Запорізької міської ради звернувся із касаційною скаргою на неї до Верховного Суду.
У поданій касаційній скарзі Виконавчий комітет Запорізької міської ради просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОСОБА_1 свого відзиву на касаційну скаргу не подала, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримала 19 квітня 2023 року.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги Виконавчого комітету Запорізької міської ради про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
Згідно з частиною четвертою статті 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Водночас за правилами, встановленими статтею 271 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.
Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Ця справа є справою щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що 9 листопада 2022 року Вільнянський районний суд Запорізької області ухвалив у цій справі рішення (а.с. 57-61).
Справа розглядалась судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а повний текст судового рішення складено судом 9 листопада 2022 року.
Як вбачається із супровідного листа від 9 листопада 2022 року, копія судового рішення судом направлена учасникам справи засобами поштового зв`язку (а.с. 62).
Відповідно до штампу вхідної кореспонденції апеляційного суду, апеляційна скарга Виконавчого комітету Запорізької міської ради надійшла до Третього апеляційного адміністративного суду 5 грудня 2022 року (а.с. 64). У прохальній частині апеляційної скарги скаржник просив суд поновити йому пропущений строк на оскарження рішення суду першої інстанції, ухваленого у цій справі.
Виконавчий комітет Запорізької міської ради подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку 1 грудня 2022 року, що підтверджується копіями відповідних конверта і накладної (а.с. 80, 81).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 2 січня 2023 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Запорізької міської ради суд залишив без руху з підстав пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі й запропонував подати клопотання про поновлення цього строку із зазначенням поважних причин його пропуску (а.с. 92).
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, виконавчий комітет Запорізької міської ради подав до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (а.с. 94-97).
Причини пропуску десятиденного строку на оскарження судового рішення у цій справі скаржник обґрунтовує тим, що копію рішення суду першої інстанції він отримав 17 листопада 2022 року. До того ж, скаржник зауважив, що з 17 листопада 2022 року на території міста Запоріжжя та Запорізької області регулярно оголошувались повітряні тривоги, з огляду на загрози ракетних обстрілів. Окрім цього, з 17 листопада 2022 року були зафіксовані влучання ракет в об`єкти цивільної інфраструктури. Скаржник також звернув увагу суду, що право підпису апеляційних скарг має лише в.о. міського голови Куртєв А.В., який був задіяний до керування прифронтовим містом у зазначений період.
Оцінивши указані скаржником обставини крізь призму поважності причин пропуску скаржником процесуального строку, суд апеляційної інстанції ухвалою від 17 січня 2023 року відмовив у відкритті апеляційного провадження у цій справі. Апеляційний суд зазначив, що наведені скаржником обставини суд не вважає поважними причинами пропуску цього строку. До того ж, апеляційний суд зауважив, що навіть з урахуванням того, що скаржник отримав копію рішення суду не в день його ухвалення, а 17 листопада 2022 року, строк на апеляційне оскарження цього рішення сплинув 27 листопада 2022 року, тоді як скаржник подав апеляційну скаргу лише 1 грудня 2022 року.
З огляду на наведені фактичні обставини, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Перш за все слід відзначити, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022 і від 12 серпня 2022 року №573/2022. Указом Президента України від 6 лютого 2023 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, тобто він діє і дотепер.
Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Верховний Суд наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.
У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку скаржник покликався на оголошення по місту Запоріжжю та Запорізької області повітряних тривог, що і стало причиною запізненого подання апеляційної скарги. До того ж, скаржник зауважує, що право підпису апеляційних скарг має лише в.о. міського голови Куртєв А.В.
Перш за все варто зауважити, що з огляду на отримання скаржником копії судового рішення 17 листопада 2022 року, строк на його апеляційне оскарження сплинув, не 27 листопада 2022 року, як зазначив суд апеляційної інстанції, а 28 листопада 2022 року, адже 27 листопада 2022 року це вихідних день (неділя).
Частина шоста статті 120 КАС України визначає, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
У цьому випадку першим робочим днем, який і буде останнім днем подання апеляційної скарги, було 28 листопада 2022 року.
Втім, скаржник пропустив указаний процесуальний строк і подав апеляційну скаргу 1 грудня 2022 року, тобто прострочив 3 дні.
В цьому випадку, Суд враховує, що місто Запоріжжя постійно знаходиться під ракетними та артилерійськими обстрілами, а також частина Запорізької області перебуває в зоні проведення активних воєнних (бойових) дій, тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) тощо.
До того ж, Суд враховує, що з огляду на введення в державі воєнного стану обсяг функцій та повноважень, зокрема, міських голів значно розширився.
Верховний Суд зазначає, що такі обставини могли унеможливити виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку і можуть бути підставою для поновлення процесуального строку.
В свою чергу, указаним доводам скаржника у контексті поважності причин пропуску ним строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не надав.
Отже, колегія суддів уважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про необґрунтованість підстав поважності пропуску строку для звернення з апеляційною скаргою у цій справі.
Так, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Згідно фактичних обставин цієї справи пропуск строку на апеляційне оскарження рішення суду є незначним (3 дні) і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушить принципу res judicata (остаточне рішення).
Тож, на думку Верховного Суду, у цьому випадку скаржник не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги.
Неврахування у сукупності вже згаданої обставини введення в державі воєнного стану, виконуваних скаржником функцій, що випливають з його статусу, а також періоду часу, що минув з моменту вручення йому копії судового рішення до дня подачі апеляційної скарги, призвело до передчасного висновку суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку звернення до суду та, як наслідок, відмові у відкритті апеляційного провадження і ненадання доступу до суду для оскарження судового рішення в апеляційному порядку.
Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України, з огляду на те, що відповідач довів, що не зловживав своїм процесуальним правом на звернення з апеляційною скаргою.
З врахуванням наведених вище обставин суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, чим обмежив право відповідача на апеляційне оскарження судового рішення.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини третьої статті 2 КАС України є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
Отже, касаційну скаргу виконавчого комітету Запорізької міської ради належить задовольнити частково, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року - скасувати із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу виконавчого комітету Запорізької міської ради задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №314/1215/22 скасувати, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
……………………………………
……………………………………
……………………………………
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду