27.06.2024

№ 320/11734/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року

м. Київ

справа № 320/11734/22

адміністративне провадження № К/990/31891/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №320/11734/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення та рішення про результати розгляду скарги, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 (головуючий суддя Панова Г.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 (головуючий суддя Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Чаку Є.В.)

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Волинській області звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу у справі №320/11734/22.

Ухвалою суду від 24.06.2024 касаційний розгляд справи призначено у попередньому судовому засіданні на 25.06.2024.

Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у попередньому судовому засіданні з урахуванням положень статті 343 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС від 13.09.2022 №0029902406; визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України від 9.12.2022 №16493/6/99-00-06-01-04-06 про результати розгляду скарги.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до норм податкового законодавства вчинив всі необхідні дії для звільнення отриманого задекларованого доходу від оподаткування, натомість відповідачі допустили низку порушень, не врахували всі наявні документи та інформацію, що призвело до протиправного донарахування податкових зобов`язань позивачу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області, як відокремленого підрозділу ДПС від 13.09.2022 №0029902406, у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позову судові рішення мотивовані тим, що на підставі наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку позивача з питань, які є предметом документальної перевірки. Дослідження первинних документів або інших додаткових документів з метою перевірки своєчасності (крім узгоджених податкових (грошових) зобов`язань), достовірності, повноти нарахування і сплати податків повинно здійснюватися в межах документальних перевірок. Отже, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки. Отже, проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України, та, як наслідок протиправність результатів такої перевірки, є підставою для висновку про неправомірність прийнятих за наслідками камеральних перевірок податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не погодився з висновками судів попередніх інстанцій в частині задоволення позову, звернувся з касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та постанову апеляційного суду, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання скаржником у касаційній скарзі на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом апеляційної інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що камеральна перевірка позивача здійснювалась на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та даних ІС «Податковий блок». Як зазначає відповідач, згідно поданої Декларації позивачем задекларовано інші доходи, самостійно визначено податкове зобов`язання з військового збору. Разом з тим, податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб самостійно не визначено. Таким чином, перевірка здійснювалась по узгоджених документах та стосувалась виключно показників податкової звітності щодо питання сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві просить залишити касаційну скаргу без задоволення. Позивач відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що відповідачем проведено камеральну перевірку платника з питань, які є предметом документальної перевірки. Як вбачається, узгодженим податковим зобов`язанням є сума податку, визначена платником самостійно у поданих ним звітних документах. Разом з тим, бажаючи скористатись правом на невключення до складу загального річного оподаткованого доходу платника податків на доходи фізичних осіб за 2021 рік доходу, отриманого від ліквідації компанії, позивач не визначив у Декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно. Таким чином, не встановлено узгоджене податкове зобов`язання платника. Крім того, камеральна перевірка проведена з питань правомірності задекларованих доходів у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік, як слідує з Акту перевірки. Тобто, камеральна перевірка позивача проведена з питань, які діючим законодавством України віднесено до предмету документальної перевірки.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку з питань правомірності задекларованих доходів у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік ОСОБА_1 , за наслідком якої складено Акт від 17.08.2022 № 3151/03-20-24-06/2512509898 (далі - Акт перевірки, том І, а.с.107-109).

У висновках Акта перевірки зазначено, що в порушення вимог пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України та підпункту 1 пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 47 710 937,70 грн., а саме: 2021 рік - 47' 710' 937,70грн. (265' 060' 764,97 х 18%).

На підставі Акта камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0029902406 від 13.09.2022, згідного якого на підставі п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на 52' 482' 031,47грн. (з яких, 47' 710' 937,70грн. - сума за податковими зобов`язаннями та 4' 771' 093,77грн. - сума за штрафними санкціями), (том І, а.с. 110-111).

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу від 07.10.2022. Рішенням Державної податкової служби України № 16493/6/99-00-06-01-04-06 від 09.12.2022 скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0029902406 від 13.09.2022 - без змін.

За наслідками судового розгляду податкове повідомлення-рішення скасовано.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В Акті перевірки вказано, що подана позивачем декларація від 27.04.2021 про майновий стан та доходи за 2021 рік подана без надання наступних документів про звільнення від оподаткування зазначених доходів перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, а саме:

заяву про звільнення доходів від оподаткування із зазначенням характеристики отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

документів, що підтверджують отримання доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Суди вказали, що позивачем надано докази подачі відповідних документів за допомогою електронного кабінету платника податків.

На підтвердження вказаного до матеріалів справи додано (копії):

податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік від 27.04.2022, подана до ГУ ДПС Миколаївської області ОСОБА_1 (том І, а.с. 50-52);

квитанцій № 1 та № 2 від 27.04.2022 на підтвердження прийняття контролюючим органом податкової декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік від 27.04.2022, поданої до ГУ ДПС Миколаївської області ОСОБА_1 (том І, а.с. 53-54);

заяви ОСОБА_1 від 27.04.2022 про застосування положень Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування доходів, які підлягають отриманню внаслідок ліквідації (припинення іноземної юридичної особи) (том І, а.с. 55-57);

електронного доказу - скріншоту з електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 на підтвердження направлення на адресу ГУ ДПС у Миколаївській області електронного документу - файлу ЗАЯВА 1.pdf. (том І, а.с. 58);

рішення єдиного акціонера компанії «Greenheart Holdings Ltd», про розподіл ліквідаційної маси від 30.09.2021 (Decision on distribution of liquidation proceeds) (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. 26.04.2022, зареєстровано в реєстрі за № 503) (том І, а.с. 59-65);

листа аудитора Раді директорів та акціонеру компанії «Greenheart Holdings Ltd» від 23.12.2021 (Auditors Letter to the Board of Directorsand Shareholder) (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. 26.04.2022, зареєстровано в реєстрі за № 499) (том І, а.с. 66-70);

рішення єдиного акціонера компанії «Greenheart Holdings Ltd» про початок добровільної ліквідації компанії «Greenheart Holdings Ltd» (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. 26.04.2022, зареєстровано в реєстрі за № 501) (том І, а.с. 71-77);

свідоцтва про ліквідацію компанії «Greenheart Holdings Ltd» від 20.10.2021 (Certificate of dissolution) (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. 26.04.2022, зареєстровано в реєстрі за № 500) (том І, а.с. 78-82);

банківської виписки з рахунків компанії «Greenheart Holdings Ltd» відкритих в банківській установі «Julius Bar», станом на 29.09.2021 (том І, 83-94);

свідоцтва про реєстрацію компанії «Greenheart Holdings Ltd» (номер компанії: 1933461), від 03.01.2017 (Certificate of Incorporation) та свідоцтва про посади та повноваження компанії «Greenheart Holdings Ltd» від 19.07.2021 (Certificate of incumbency of Greenheart Holdings Ltd) (з проставленим апостилем у примірнику мовою оригіналу (англійською), а також у примірнику з перекладом на українську мову, вірність якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.С. 26.04.2022, зареєстровано в реєстрі за № 502) (том І, а.с. 96-104);

електронного доказу - скріншоту з електронного кабінету платника податків ОСОБА_1 на підтвердження листування з ГУ ДПС у Миколаївській області 27.04.2022 (том І, а.с. 106);

Як вже було зазначено, у матеріалах справи наявна копія заяви про звільнення доходів від оподаткування від 27.04.2022, в якій вказано перелік обставин та перелік документів, якими зазначені обставини підтверджуються. Зі змісту цієї заяви вбачається, що вона була подана до податкового органу з додатками: свідоцтво про посади та повноваження від 19.07.2021, рішення єдиного акціонера про ліквідацію від 07.09.2021, свідоцтво про ліквідацію від 20.10.2021, лист аудитора від 23.12.2021, свідоцтво про реєстрацію від 03.01.2017, рішення про розподіл ліквідаційної маси, банківська виписка.

Відповідачами не заперечувалось, що 27.04.2022 ОСОБА_1 , за допомогою електронного кабінету платника податків подано до контролюючого органу, в якому останній перебуває на обліку - Головне управління ДПС у Миколаївській області, Державна податкова інспекцій у м. Миколаєві податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік.

У рядку 10.10 «Інші доходи» вказаної податкової декларації Позивачем самостійно відображено доходи у сумі 265 165 816, 61 грн., з яких 265 060 764,97 грн. складає дохід у грошовій формі, отриманий ОСОБА_1 у 2021 році саме внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи - компанії «Greenheart Holdings Ltd».

Разом з тим, скориставшись правом, наданим позивачу п. 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України на невключення до складу загального річного оподаткованого доходу платника податків на доходи фізичних осіб за 2021 рік, доходу отриманого від ліквідації компанії «Greenheart Holdings Ltd» (позивач був єдиним акціонером вказаної компанії та отримав дохід в результаті ліквідації цієї юридичної особи), визначив у поданій ним декларації суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті самостійно платником із отриманих ним коштів у розмірі 265' 060'764,97грн., залишивши відповідну графу рядку 10.10 «Інші доходи» декларації не заповненою, оскільки вказана сума доходу підлягала звільненню від оподаткування за позицією позивача.

Податковий орган, за результатами камеральної перевірки, дійшов висновку про те, що позивачем було подано лише податкову декларацію за відповідний податковий (звітний) рік, проте нібито не було подано заяву про звільнення таких доходів від оподаткування (подача якої у довільній формі передбачена вимогами ПК України) із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи, що стало підставою для подальшого включення задекларованого позивачем доходу до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 18% ставкою, та документи на підтвердження отримання доходів позивачем (передбачено для випадків отримання доходів від номінального власника на користь контролера).

Як констатовано судами, заперечуючи проти задоволення позовної заяви відповідач-1 стверджує про відсутність подачі платником податків документів, які необхідно було додати до податкової декларації для звільнення відповідного доходу від оподаткування.

Водночас, відповідач-1 надає оцінку таким документам, і вважає їх недостатніми для такого звільнення, зокрема посилаючись на те, що нібито відсутній доказ банківського переказу коштів на рахунок позивача, спростований матеріалами справи, а також на те, що в цьому випадку, за твердженням податкового органу, відбувся факт отримання доходу кінцевим бенефіціарним власником (контролером) нібито від номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту 103.3 статті 103 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог підпунктів "а" - "в" підпункту 1 цього пункту, а тому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті "б" підпункту 1 цього пункту, зобов`язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи, хоча дана обставина не мала місце в цьому випадку, оскільки дохід було отримано напряму від іноземної юридичної особи, без залучення будь-яких номінальних власників, докази існування яких відсутні та спростовуються документами, наданими позивачем на підтвердження процедури ліквідації та складу іноземної юридичної особи, які описані судом.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Верховний Суд в постанові від 21.10.2021 у справі № 600/2340/20-а дійшов наступного висновку.

Камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів). Під час камеральної перевірки на час спірних правовідносин могла бути перевірена своєчасність:- подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Як передбачено статтею 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

З аналізу наведених правових норм слідує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме - документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі № 826/13195/16 дійшов наступного висновку.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77 78 Податкового кодексу України.

Як слідує з оскаржуваних судових рішень, в Акті № 3151/03-20-24-06/2512509898 від 17.08.2022, на підставі якого ухвалено спірне податкове повідомлення-рішення, зазначено, що камеральна перевірка проведена саме з питань правомірності задекларованих доходів у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік. ОСОБА_1 (2512509898). Водночас, така правомірність не могла бути предметом дослідження камеральної перевірки, а повинна була оцінюватись виключно в межах документальної перевірки.

На підставі наявних у справі матеріалів, судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку позивача з питань, які є предметом документальної перевірки.

Дослідження первинних документів або інших додаткових документів з метою перевірки своєчасності (крім узгоджених податкових (грошових) зобов`язань), достовірності, повноти нарахування і сплати податків повинно здійснюватися в межах документальних перевірок. Отже, наведені обставини свідчать, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства виходять за межі та предмет камеральної перевірки.

Отже, проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України, та, як наслідок протиправність результатів такої перевірки, є підставою для висновку про неправомірність прийнятих за наслідками камеральних перевірок податкових повідомлень-рішень.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Як слідує, фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що, на переконання скаржника, суди неправильно оцінили наявні у матеріалах справи докази.

Суд вважає за необхідне наголосити, що, виходячи з окреслених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту, а тому до їх переоцінки Верховний Суд вдається у разі наявності підстав, визначених підпунктами 1, 3, 4 частини другої статті 353 КАС України.

Таким чином, суд визнає, що касаційна скарга не містить інших обґрунтувань, ніж ті, які були висловлені позивачем в судах обох інстанцій, і з урахуванням яких як суд першої, так і апеляційної інстанцій вже надавали правову оцінку встановленим у справі обставинам. У цілому доводи скаржника у розрізі підстав касаційного оскарження зводяться до незгоди із правовою оцінкою наданим позивачем доказам, однак, такі доводи відповідно до статті 341 КАС України виходять за межі касаційного перегляду.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним доводам судів у рамках даного касаційного провадження.

Як унормовано пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 343 349 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023 у справі №320/11734/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

І.Я. Олендер

Судді Верховного Суду