№ 320/1373/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 320/1373/23

адміністративне провадження № К/990/21915/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Жука А.В., Губської О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року (головуючий суддя - Горобцова Я.В.)

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року (головуючий суддя - Степанюк А.Г., судді: Бужак Н.П., Кобаль М.І.)

у справі №320/1373/23

за позовом ОСОБА_1

до Конституційного Суду України

про визнання протиправної бездіяльності та стягнення коштів.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Конституційного Суду України щодо нездійснення розрахунку при припиненні трудових відносин та стягнення з Конституційного Суду України на його користь 5 737 772,90 грн заборгованості з виплати винагороди судді Конституційного Суду України;

- стягнути з Конституційного Суду України на його користь 2 620 937,90 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 16 травня 2021 року (дня, наступного після звільнення) по 16 листопада 2022 року.

2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року, зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення суду у справі №9901/96/21.

3. Не погодившись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

4. Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, виходив з того, що до набрання законної сили рішення суду у справі №9901/96/21 неможливо вирішити спір у справі №320/1373/23, оскільки передумовою цього є встановлення правомірності Указу Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021, на підставі якого прийнято розпорядження від 30 квітня 2021 року №34/01/2021-ОД, що зумовило припинення виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є незаконними, необґрунтованими, постановлені з грубим порушенням норм процесуального права та без врахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

7. Скаржник вважає, що приймаючи оскаржувані рішення суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права під час оцінки підстав застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України.

8. Так, системний аналіз вказаного пункту статті 236 КАС України передбачає обов`язок суду зупинити провадження по справі за встановлення сукупності наступних умов: 1) об`єктивна неможливість розгляду справи судом, у провадженні якого така справа перебуває; 2) наявність відкритого провадження в іншій справі, яка безпосередньо створює об`єктивну неможливість (перешкоду) у розгляді справи; 3) зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

9. Під об`єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо (пункт 35 постанови Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №826/25204/15).

10. За відсутності хоча б однієї із визначених у пункті 3 частини першої статті 236 КАС України складових умов, встановлених судом, суд не вправі приймати рішення про зупинення провадження у справі, адже це буде порушувати право на розгляд справи судом у розумні строки. У протилежному випадку безпідставне зупинення провадження у справі є грубим порушенням норм процесуального права та істотним порушенням гарантованих процесуальним законодавством основних прав та засад судочинства.

11. У свою чергу, зупинення провадження у справі було здійснено судами попередніх інстанцій без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, від 08 червня 2023 року у справі №300/2520/22 та від 04 травня 2023 року у справі №640/23621/19.

12. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначив, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи (№ 9901/96/21), яка полягає в тому, що рішення в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, зокрема, преюдиційне значення матиме стягнення з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 грошових коштів з виплати винагороди судді та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, що фактично визнає неправомірність Указу Президента України „Про деякі питання забезпечення національної безпеки України44 від 27 березня 2021 року №124/2021, відповідно до якого був скасований Указ Президента України від 14 травня 2013 року №256 „Про призначення ОСОБА_1 суддею Конституційного Суду України44.

13. У разі скасування Верховним Судом Указу Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021 у справі №9901/96/21 та відновлення позивачем трудових відносин з Конституційним Судом України ОСОБА_1 матиме змогу відновити своє порушене право щодо отримання винагороди судді Конституційного Суду України через стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України.

14. З огляду на наведене, відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

16. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеної в частині другій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

17. Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права необхідно вказати таке.

18. Положення статті 236 КАС регулюють питання зупинення провадження у справі.

19. Так, у пункті 3 частини першої цієї статті передбачено, що суд зупиняє провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

20. З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати, чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

21. Об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

22. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

23. Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.

24. Як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо.

25. Зупиняючи провадження у справі №320/1373/23, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимоги про стягнення заборгованості з виплати винагороди судді Конституційного Суду України та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні нерозривно пов`язані з вимогою про визнання протиправною бездіяльності Конституційного Суду України щодо її невиплати, вирішення якої неможливе до розгляду справи щодо правомірності Указу Президента України в справі №9901/96/21.

26. Предметом цієї справи є бездіяльність Конституційного Суду України щодо нездійснення з ОСОБА_1 розрахунку при припиненні 15 травня 2022 року трудових відносин у зв`язку із закінченням строку його повноважень на підставі пункту 1 частини першої статті 149-1 Конституції України.

27. Як встановлено судами, починаючи з квітня 2021 року і до травня 2022 року ОСОБА_1 не нараховувалася та не виплачувалася винагорода судді у зв`язку з прийняттям в.о. Голови Конституційного Суду України 30 квітня 2021 року розпорядження №34/01/2021-ОД, яким з урахуванням внесених розпорядженням в.о. Голови Конституційного Суду України від 06 травня 2021 року №37/01/2021-ОД приписано тимчасово зупинити - на період з 31 березня 2021 року до вирішення справ за позовами, зокрема, ОСОБА_1 у судовому порядку - нарахування й виплату ОСОБА_1 винагороди судді Конституційного Суду України.

28. Поряд з цим, зміст розпорядження від 30 квітня 2021 року №34/01/2021-ОД свідчить, що останнє прийнято у зв`язку з набранням чинності Указу Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України», яким, зокрема, скасовано Указ Президента України від 14 травня 2013 року №256 «Про призначення ОСОБА_1 суддею Конституційного Суду України».

29. Отже, починаючи з квітня 2021 року і по день припинення трудових відносин Конституційного Суду України з ОСОБА_1 у травні 2022 року останньому не нараховувалася і не виплачувалася винагорода судді. Підставою для невиплат, як зазначено вище, слугувало розпорядження від 30 квітня 2021 року №34/01/2021-ОД, прийняте на підставі Указу Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021.

30. У свою чергу, передумовою вирішення питання про стягнення з Конституційного Суду України на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати винагороди судді та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є перевірка існування у Конституційного Суду України правових підстав для проведення розрахунку з ОСОБА_1 при припиненні трудових відносин шляхом виплати останньому 5 737 772,90 грн. При цьому, як вже зазначалось вище, припинення нарахування та виплати суддівської винагороди здійснено на підставі відповідного розпорядження від 30 квітня 2021 року №34/01/2021-ОД, яке прийнято у зв`язку з набранням чинності Указом Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021.

31. Водночас, Указ Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» є предметом оскарження ОСОБА_1 у Верховному Суді в справі №9901/96/21.

32. Рішенням Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі №9901/96/21 позов ОСОБА_1 до Президента України, третя особа - Конституційний Суд України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України задоволено.

Визнано протиправним та сковано Указ Президента України від 27 березня 2021 року №124/2021 «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» в частині скасування Указу Президента України від 14 травня 2013 року №256 «Про призначення ОСОБА_1 суддею Конституційного Суду України».

33. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №9901/96/21 за апеляційною скаргою Президента України на вказане рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року.

34. Враховуючи зазначене, об`єктивна неможливість розгляду справи полягає у взаємозв`язку підстав позову, що розглядається, з юридичними фактами, які будуть встановлені судовим рішенням в іншій справі. Наведене об`єктивно унеможливлює розгляд цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №9901/96/21, оскільки таке рішення за результатами розгляду Великої Палати Верховного Суду буде мати значення для вирішення цієї справи.

35. Отже, наведене об`єктивно унеможливлює розгляд цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №9901/96/21.

36. Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій належним чином мотивували свої рішення, а викладені в них висновки узгоджуються з вимогами статті 236 КАС України.

37. У зв`язку з наведеним, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про зупинення провадження у справі №320/1373/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №9901/96/21.

38. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновку судів попередніх інстанцій та не містять жодних вагомих підстав для визнання оскаржуваних рішень незаконними, необґрунтованими, постановленими з грубим порушенням норм процесуального права та такими, що підлягають скасуванню.

39. За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

40. Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для їх скасування - відсутні.

41. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 березня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2023 року у справі №320/1373/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

А.В. Жук

О.А. Губська,

Судді Верховного Суду