Постанова
Іменем України
04 березня 2020 року
м. Київ
справа № 320/1384/16-ц
провадження № 61-102св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна»,
треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко Марина Геннадіївна, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 ,
позивач за зустрічним позовом - товариство з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна»,
відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,
третя особа за зустрічним позовом - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко Марина Геннадіївна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року у складі судді Купавської Н. М. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Воробйової І. А., Бєлки В. Ю., Онищенка Е. А.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який у серпні 2016 року уточнив, до товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвест Україна» (далі - ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна»), треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - АТ «Банк «Фінанси та Кредит»; банк), ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі.
Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2012 року ОСОБА_1 продав нежитлову будівлю ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна». При цьому, між сторонами була домовленість про списання частини боргів в рахунок погашення заборгованості третьої особи ОСОБА_2 , а залишок буде сплачено йому. При укладанні договору купівлі-продажу йому представник покупця повідомив про занижену вартість майна з метою зменшення сплати податку, а різницю вартості майна пообіцяв повернути йому протягом
3 місяців, при цьому АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відмовляється від усіх матеріальних претензій до нього та ОСОБА_2 . Після укладання угоди банк зняв всі вимоги лише щодо нього, а відносно ОСОБА_2 навпаки звернувся до виконавчої служби про стягнення заборгованості, а також йому не було виплачено різницю між дійсною вартістю майна та вартістю зазначеною у договорі купівлі-продажу.
Під час укладання договору було порушено вимоги статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також положення про оцінку майна, оскільки вартість майна значно занижена і складала 257 753,00 грн. Договір про оцінку майна ним, як власником майна, не укладався. Зі сторони відповідача при укладанні договору купівлі-продажу мав місце обман, оскільки відповідач знав про занижену вартість майна, про те, що не будуть виконані обіцянки щодо погашення кредитної заборгованості ОСОБА_2 , що позивачу не буде виплачена різниця між дійсною вартістю майна та його оцінкою.
ОСОБА_1 просив поновити строк позовної давності, який сплинув
25 червня 2015 року, так як з травня 2015 року він був мобілізований до лав Збройних Сил України і на час подання позову проходить службу в зоні АТО, визнати договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , укладений мвж ОСОБА_1 та ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна»
25 червня 2012 року та посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г. недійсним,.
У травні 2016 року ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» звернулось до суду із зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.
Зустрічна позовна заява ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» мотивована тим, що 17 липня 2012 року між ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» та
ОСОБА_1 було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати щомісячну орендну плату в розмірі 5 500,00 грн. Договір діє після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку орендодавця та вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, кожного наступного року.
У зв`язку з невиконанням умов договору оренди ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 219 541,74 грн, яку товариство просило стягнути з відповідача. Також просило стягнути судові витрати в сумі
3 293,13 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 12 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі відмовлено.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів введення його в оману відповідачем щодо ціни нерухомого майна.
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», суд першої інстанції виходив із того, що такі вимоги не ґрунтуються на законі.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» відхилено.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 12 травня 2017 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційних скарг
07 грудня 2017 року ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» через засоби поштового зв`язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», з урахуванням уточненої редакції, мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не повно з?ясовано всі обставини по справі, не звернули уваги на той факт, що рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 21 серпня 2014 року у справі № 320/1564/14-ц встановлено факт отримання ОСОБА_1 рахунків для сплати орендних платежів, а також встановлено, що умовами договору від 17 липня 2012 року № 1 не передбачається отримання позивачем за зустрічним позовом доказів надання цих рахунків ОСОБА_1
03 січня 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що жодних угод з суб?єктом оціночної діяльності для визначення ціни будинку перед укладанням договору купівлі-продажу він не укладав, та нікого на це не уповноважував. Невідома особа, уклавши від його імені договір на виконання робіт по оцінці майна перед укладанням договору, порушила вимоги статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також положення про оцінку майна, оскільки вартість майна значно занижена і складала всього 257 753,00 грн. Власником майна не укладався договір про оцінку майна.
Покупцем не дотримано вимоги пункту 5 договору купівлі-продажу, за яким покупець повинен був переоформити договір оренди земельної ділянки на якій розташована нежитлова будівля, що дало Мелітопольській міській раді ставити питання про стягнення з ОСОБА_1 орендної плати.
Доводи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області
від 23 листопада 2017 року та витребувано матеріали цивільної справи з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року та ухвали апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року. Відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року та витребувано матеріали цивільної справи з Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2018 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційних скарг ОСОБА_1 , ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону
від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 25 червня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» був укладений договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_1 зобов`язався передати у власність ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» нежитлову будівлю, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Продаж нежитлової будівлі здійснено за
257 753,00 грн, з яких: 244 865,35 грн покупець сплачує в день укладення договору, шляхом перерахування грошових коштів для подальшого зарахування на рахунок ОСОБА_2 , відкритий в філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», в рахунок погашення зобов`язання продавця як фінансового поручителя згідно договору поруки від 09 листопада
2007 року № 14-6001-117П/2, укладеного в забезпечення виконання зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії від 09 листопада 2007 року № 14-6001-117К. Іншу суму 12 887,65 грн покупець сплатить в бюджет, як податок на доходи фізичних осіб, у порядку статті
172.2 ПК України.
Пунктом 3 даного договору сторонам було роз`яснено приватним нотаріусом, що угода про ціну є суттєвою умовою договору, і у разі приховування сторонами дійсної ціни, нотаріус не несе відповідальності у разі настання негативних наслідків.
В пункті 4 договору вказана експертна вартість нежитлової будівлі у відповідності до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, яка становить 257 753,00 грн. Експертна оцінка об`єкта станом на 23 травня 2012 року складає 257 753,00 грн з посиланням на звіт про незалежну оцінку, зроблений ТОВ «Національна експертно-правова група» місто Запоріжжя.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г. та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів.
В цей же день позивачем було передано вищевказану нежитлову будівлю відповідачу, про що сторонами підписано акт прийому-передачі від 25 червня 2012 року.
На час розгляду справи судами, право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 470,9 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», реєстраційний номер майна 5426224.
Перед укладанням договору купівлі-продажу ОСОБА_1 звертався до суб`єкта оціночної діяльності - ТОВ «Національна - експертно-правова група» для отримання висновку про вартість оцінюваного майна. Згідно розділу 1 Завдання на оцінку ОСОБА_1 доручив на підставі договору
ТОВ «Національна - експертно-правова група» провести незалежну оцінку вартості об`єкту нерухомості по АДРЕСА_1 .
Згідно проведеного звіту ринкова вартість об`єкту оцінки станом на
23 травня 2015 року складає 257 753,00 грн. Даний висновок оцінки позивачем у визначеному законом порядку не оспорено та не скасовано.
17 липня 2012 року сторони уклали договір № 1 оренди частини нежитлового приміщення, за умовами якого ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» передало ОСОБА_1 у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, що в технічному плані позначено цифрами 18, 19, 20, 21 та розташовано на 2 поверсі нежитлової будівлі по
АДРЕСА_1 , загальною площею 114,4 кв.м. Пунктом 3.1 Договору орендна плата визначена сторонами в розмірі
5 500,00 грн щомісячно. Оплата проводиться щомісячно, авансом, не пізніше 20 числа попереднього звітному місяцю, на підставі рахунків, виставлених орендодавцем на ім`я орендаря. Сплата за комунальні послуги проводиться орендарем на підставі наданих орендодавцем рахунків з додатком копій документів комунальних організацій, підтверджуючих суму затрачених орендодавцем видатків (пункти 3.2, 3.6). Договір діє з 01 серпня 2012 року до 30 червня 2013 року. У разі продовження користування майном після закінчення строку договору за відсутності заперечень з боку орендодавця договір вважається пролонгованим на тих же умовах і на той же строк, кожного наступного року (пункти 8.1, 8.2). Згодом сторонами укладалась додаткова угода до договору, якою ними було узгоджено орендну плату в розмірі 5 500,00 грн у тому числі ПДВ 916,66 грн.
Факт передачі об`єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 01 серпня 2011 року, який був повернутий фактично 31 січня 2015 року актом приймання-передачі нерухомого майна з оренди.
ОСОБА_1 була направлена письмова вимога про сплату заборгованості за оренду приміщення, яка станом на 31 січня 2015 року складає
219 541,74 грн, з доданим розрахунком заборгованості та нарахованої пені.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі
ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовними вимогами до ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі. як на підставу заявлених позовних вимог посилався на те, що під час укладання договору було порушено вимоги статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а також положення про оцінку майна, оскільки вартість майна значно занижена і складала 257 753,00 грн. Договір про оцінку майна ним, як власником майна, не укладався. Зі сторони відповідача при укладанні договору купівлі-продажу мав місце обман, оскільки відповідач знав про занижену вартість майна, про те, що не будуть виконані обіцянки щодо погашення кредитної заборгованості
ОСОБА_2 , що позивачу не буде виплачена різниця між дійсною вартістю майна та його оцінкою
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ОСОБА_1 не надано доказів введення його в оману ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» щодо ціни нерухомого майна.
Колегія суддів відхиляє аргументи, наведені у касаційній скарзі
ОСОБА_1 , та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з таких підстав.
Стаття 60 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) встановлює, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналогічне правило міститься у статті 81 ЦПК України у редакції закону
№ 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Згідно статей 16 203 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.
Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення. Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину, яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин. Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України).
Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману. Отже, стороні, яка діяла під впливом обману, необхідно довести: по-перше, обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину; по-друге, що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином; по-третє, що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.
Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Виходячи із змісту зазначеної норми, правочин визнається вчиненим внаслідок обману у разі навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.
Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду України
від 29 квітня 2014 року у справі № 3-11гс14 та у постанові Верховного Суду від 11 січня 2020 року у справі № 761/22687/17 (провадження
№ 61-6502св19).
Встановивши, що ОСОБА_1 не доведено наявності підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна
від 25 червня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «КМД-Трейдінгінвест Україна», суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки спірний договір купівлі-продажу не укладався одномоментно, йому передувало зібрання ряду документів саме для укладення договору купівлі-продажу (замовлення звіту про оцінку майна, яке позивачем не оскаржувалось), позивачем було надано нотаріусу всі необхідні документи для посвідчення саме договору купівлі-продажу майна, які підтверджують бажання позивача відчужити належне йому майно за ціною визначеною сторонами і спростовують його доводи про відсутність такого волевиявлення.
Аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 постановлені без додержання норм матеріального та процесуального права, і зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу
ОСОБА_1 , з підстав передбачених статтею 410 ЦПК України, слід залишити без задоволення, оскаржені рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», треті особи: приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., АТ «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі - без змін, оскільки аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 висновків судів попередніх інстанцій в цій частині не спростовують, а підстави для скасування судових рішень в оскаржуваних частинах відсутні.
щодо зустрічних позовних вимог ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Тимченко М. Г., про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення
Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна», суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позовні вимоги ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» не ґрунтуються на законі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з частиною першою статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (частина перша стаття 794 ЦК України в редакції, чинній на час укладання договору оренди).
Звертаючись до суду з зустрічними позовними вимогами, ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди від 17 липня 2012 року № 1 за період з 17 липня
2012 року по 16 травня 2016 року в розмірі 219 541,74 грн.
Встановивши, що договір оренди від 17 липня 2012 року № 1, укладений між ТОВ «КМД-Трейдінвест Україна» та ОСОБА_1 не пройшов державну реєстрацію відповідно до закону, висновок судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог є правильним, оскільки такий правочин є нікчемним та не створює жодних юридичних наслідків.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційні скарги без задоволення, а рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 23 листопада 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю «КМД-Трейдінвсет Україна» залишити без задоволення.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області
від 12 травня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області
від 23 листопада 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило