15.02.2024

№ 320/1622/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 320/1622/23

адміністративне провадження № К/990/18284/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №320/1622/23

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправними дій розпорядника інформації щодо надання неповної інформації,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року (головуючий суддя: Горобцова Я.В.)

і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року (головуючий суддя: Василенко Я.М., судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просив:

визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які полягають у невчасному направленні на поштову адресу ОСОБА_1 відповіді на його запит на інформацію від 21 червня 2022 року №ПІ-Ч-10-51/203, оформленої листом Управління персоналу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27 червня 2022 року № ПІ-Ч-10-51/203;

визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання ОСОБА_1 на його запит на інформацію від 21 червня 2022 року №ПІ-Ч-10-51/203 відповіді від імені свого структурного підрозділу - Управління персоналу, - оформленої листом Управління персоналу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27 червня 2022 року № ПІ-Ч-10-51/203;

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) утримуватися від надання відповідей на запити на інформацію, поданих у порядку передбаченому Законом України «Про доступ до публічної інформації», від імені свого структурного підрозділу - Управління персоналу;

визнати протиправною бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання ОСОБА_1 електронної копії його запиту на інформацію від 21 червня 2022 року №ПІ-Ч-10-51/203, засвідченої кваліфікованою електронною печаткою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) надати ОСОБА_1 електронну копію його запиту на інформацію від 21 червня 2022 року № ПІ-Ч-10-51/203, засвідчену кваліфікованою електронною печаткою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);

визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо надання ОСОБА_1 паперової копії його запиту на інформацію від 21 червня 2022 року № ПІ-Ч-10-51/203, яку засвідчено неуповноваженою посадовою особою - завідувачем сектору документування у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пальонною І.А.;

визнати протиправними дії Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які полягають у наданні ОСОБА_1 неточної та неповної інформації на пункт 2 його запиту на інформацію від 21 червня 2022 року (зареєстрованого 21 червня 2022 року за вх. №ПІ-Ч-10-51/203), викладену в абзаці третьому листа Управління персоналу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27 червня 2022 року № ПІ-Ч-10-51/203;

зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 21 червня 2022 року, зареєстрованого 14 червня 2022 року за вх. № ПІ-Ч-10-51/203 у порядку, що передбачений Законом України «Про доступ до публічної інформації», та з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 лютого 2023 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 і встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій розпорядника інформації щодо надання неповної інформації, повернуто позивачеві разом із усіма доданими до неї документами без розгляду.

Не погодившись із цими судовими рішеннями, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) у відзиві на касаційну скаргу просить Суд відмовити у її задоволенні, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. Відзив обґрунтований правильністю вирішення спору судами попередніх інстанцій із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів скарги ОСОБА_1 про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суд першої інстанції повернув позовну заяву скаржнику з огляду на те, що позивач не усунув виявлені судом недоліки позовної заяви, про які суд вказав в ухвалі про залишення позову без руху.

Так, ухвалою від 3 лютого 2023 року позовна заява залишена судом без руху і встановлено позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме подання доказів сплати судового збору.

З матеріалів справи також вбачається, що примірник ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху було доставлено до його електронного кабінету у підсистемі «Електронний Суд» 6 лютого 2023 року. Указана обставина підтверджується довідкою від 9 лютого 2023 року, складеною відповідальним працівником Київського окружного адміністративного суду Нестеренко В.О. (а.с. 33). Ба більше, у касаційній скарзі ОСОБА_1 не спростовує факт вручення його примірника ухвали суду від 3 лютого 2023 року.

Зважаючи на неподання ОСОБА_1 жодних документів на виконання вимог ухвали суду від 3 лютого 2023 року про залишення позовної заяви без руху, ухвалою від 3 березня 2023 року Київський окружний адміністративний суд повернув ОСОБА_1 його позовну заяву без розгляду (а.с. 34-36).

Суд апеляційної інстанції постановою від 19 квітня 2023 року повною мірою погодився із висновками окружного суду щодо наявності достатніх процесуальних підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

В контексті порушеного питання Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статей 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, статтею 161 КАС України визначено, які документи мають бути долучені до позовної заяви.

Зокрема, частина третя статті 161 КАС України визначає, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 1 частини четвертої статі 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачу був наданий десятиденний з дня вручення ухвали строк для усунення її недоліків.

Своїм правом на подання відповідних доказів на усунення виявлених судом недоліків ОСОБА_1 не скористався, жодної відповіді (заяви, клопотання) або своєї незгоди із прийнятим судом процесуальним документом не висловив, тому суд апеляційної інстанції цілком правомірно встановив факт неусунення позивачем недоліків позовної заяви і повернув позовну заяву без розгляду.

Варто зауважити, що суд, постановляючи, зокрема, ухвалу про залишення позову без руху, здійснює процесуальне «спілкування» із позивачем, як особою, яка пред`явила позов. У разі незгоди позивача із такою ухвалою повністю чи частково, яку позивач у подальшому висловив і у апеляційній, і у касаційній скаргах, він міг викласти у заяві на етапі вирішення судом питання про відкриття провадження у справі й адресувати його окружному суду. Проте, позивач фактично проігнорував це судове рішення. Жодних інших процесуальних наслідків, окрім повернення позовної заяви, після залишення її без руху і неусунення позивачем недоліків КАС України не передбачає.

Тож, враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що повертаючи позовну заяву позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд діяв в межах процесуального закону.

Стосовно доводу ОСОБА_1 про неналежність складу суду, яким була постановлена оскаржувана ухвала Верховний Суд зазначає про таке.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1 надійшла до окружного суду через підсистему «Електронний Суд» 27 грудня 2022 року.

Проте, зі штампу вхідної кореспонденції Київського окружного адміністративного суду вбачається, що фактично її окружний суд одержав і зареєстрував 27 січня 2023 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2023 року було визначено суддю Горобцову Я.В. (а.с. 27).

Наведену обставину, яка полягає у непроведенні автоматизованого розподілу справи у день її подання позивачем ОСОБА_1 вважає підставою для визнання складу суду, визначеного для розгляду його справи, неповноважним.

З таким доводом касаційної скарги ОСОБА_1 Верховний Суд не погоджується і відхиляє його, зважаючи на те, що проведення авторозподілу справи не у день її надходження прямо не свідчить про неповноважність складу суду, який визначений авторозподілом і не є підставою для відводу у розумінні статей 36-37 КАС України.

Більше того, із клопотання про відвід головуючого у справі з підстав порушення порядку його визначення ОСОБА_1 взагалі не звертався.

Тож, Суд вважає, що у касаційній скарзі не наведено доводів, які б свідчили про порушення порядку визначення судді для розгляду справи згідно статті 31 КАС України.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій постановлено законні й обґрунтовані судові рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для їхнього скасування чи зміни відсутні.

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 3 березня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №320/1622/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко,

Судді Верховного Суду