№ 320/19014/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року

м. Київ

справа №320/19014/23

адміністративне провадження № К/990/36544/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 320/19014/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року (ухвалену у складі судді - Шевченко А.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельничука В.П., суддів: Костюк Л.О., Оксененка О.М.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не проведення перерахунку за період з січня по грудень 2017 року і виплати пенсії у сумі 16268, 17 грн. ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення 20252, 17 грн. із складовими грошового забезпечення, а саме: посадового окладу 3393, 00 грн., окладу за військовим званням 130, 00 грн., надбавку за вислугу років (40%) 1357, 20 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань (70%) 3416, 14 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) 508, 95 грн., премію (130%) 11446, 88 грн., без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум, і не виплату суми боргу пенсії, яка підрахована особисто пенсіонером у старості на суму 66338, 04 грн.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок за період з січня по грудень 2017 року і виплати пенсії у сумі 16268, 17 грн. ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення 20252, 17 грн. із складовими грошового забезпечення, а саме: посадового окладу 3393, 00 грн., окладу за військовим званням 130, 00 грн., надбавку за вислугу років (40%) 1357, 20 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань (70%) 3416, 14 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) 508, 95 грн., премію (130%) 11446, 88 грн., без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві суму боргу пенсії 66338, 04 грн. за період з січня по грудень 2017 року, виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення 20252, 17 грн. із складовими грошового забезпечення, а саме: посадового окладу 3393, 00 грн., окладу за військовим званням 130, 00 грн., надбавку за вислугу років (40%) 1357, 20 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань (70%) 3416, 14 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) 508, 95 грн., премію (130%) 11446, 88 грн., без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум, яка підрахована особисто пенсіонером у старості;

- встановити судовий контроль за виконання судового рішення в адміністративній справі і зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення і цифрову суму виплати пенсії 16268, 17 грн., виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення 20252, 17 грн., із складовими грошового забезпечення, а саме: посадового окладу 3393, 00 грн., окладу за військовим званням 130, 00 грн., надбавку за вислугу років (40%) 1357, 20 грн., надбавку за виконання особливо важливих завдань (70%) 3416, 14 грн., надбавку за службу в умовах режимних обмежень (15%) 508, 95 грн., премію (130%) 11446, 88 грн., без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум;

- звернути до негайного виконання рішення у межах суми пенсії 16268, 17 грн. ОСОБА_1 дією стягнення за один місяць.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2022 у справі № 640/11789/21. Тим самим проявив бездіяльність, яка полягає у не проведенні перерахунку за період з січня по грудень 2017 року і виплати пенсії у сумі 16268,17 грн позивачу, виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення 20252,17 грн із складовими грошового забезпечення, без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум, і не виплата суми боргу пенсії, яка підрахована особисто пенсіонером у старості на суму 66338,04 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

4. Судові рішення мотивовані тим, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі № 640/11789/21.

Тому, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатись до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідною заявою, а не пред`являти новий адміністративний позов.

Відмова у відкритті провадження у справі обґрунтована наявністю підстави передбаченої пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не дозволяє ефективно захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 31 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувані рішення прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконними та порушують право позивача на звернення до суду.

Позивач вважає, що суди попередніх інстанцій не встановили та не дослідили триваюче порушення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII та Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення» від 15 липня 2015 року № 614-VIII.

На думку позивача, триваюче правопорушення полягає у не перерахунку відповідачем пенсії ОСОБА_1 на підставі судових рішень по справах 640/21047/20, 640/18477/21 та 640/11789/21.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 жовтня 2023 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Тацій Л.В., Стеценко С.Г.

6. Ухвалою Верховного Суду від 13 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 29 січня 2024 року призначив касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження з 30 січня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 у 2020 році звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо перерахунку його пенсії з 01 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати відповідача перерахувати розмір його пенсії, виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року та здійснити виплату пенсії у цьому розмірі з 01 січня 2016 року без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум;

- нарахувати та виплатити йому суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з їх несвоєчасною виплатою, яка не нараховувалась у повному обсязі за період з 01 січня 2016 року; компенсацію провести відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року у справі 640/21047/20, яке набрало законної сили 04 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеження максимальним розміром.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Також, у 2021 році позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо розрахунку пенсії ОСОБА_1 в зв`язку з виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/21047/20 від 24 грудня 2020 року, що призвело до зменшення його помісячної пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати пенсію позивачу згідно рішення суду з обов`язковим врахуванням оновлених довідок Офісу Генерального прокурора від 11 червня 2020 року № 21-1197зп, № 21-1198зп, наданих 15 червня 2020 року Київським міським військовим комісаріатом до ГУ ПФУ в м. Києві із врахуванням 80% основного розміру пенсії без обмеження максимальним розміром, у сумі 16268,17 грн;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити виплати заборгованості з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у розмірі 53390,90 грн як суму компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 у зв`язку з їх несвоєчасною виплатою, яка нараховувалась, але не виплачувалась.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2022 року у справі № 640/18477/21, яке набрало законної сили 27 жовтня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року без урахування довідок Офісу Генерального прокурора від 11 червня 2020 року № 21-1197зп, № 21-1198зп.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з обов`язковим врахуванням довідок Офісу Генерального прокурора від 11 червня 2020 року № 21-1197зп, № 21-1198зп, виходячи з розрахунку 80% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Крім того, у квітні 2021 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеженні пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2017 року, та здійснити виплату пенсії 66178,56 грн в цьому розмірі з 01 січня по грудень 2017 року без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі № 640/11789/21, яке набрало законної сили 05 жовтня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2017 року виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення та обмеженні пенсії максимальним розміром.

Зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2017 року, та здійснити виплату пенсії з 01 січня 2017 року по грудень 2017 року без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі 640/11789/21 ГУ ПФУ в м. Києві було здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, що підтверджується відповідним розрахунком.

Не погоджуючись з розміром (сумою) перерахованої пенсії за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

ІІI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З матеріалів справи судами встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2022 року у справі № 640/11789/21, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 80% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2017 року, та здійснити виплату пенсії з 01 січня 2017 року по грудень 2017 року без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум.

В межах поданого позову у справі № 320/19014/23 позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві щодо не проведення перерахунку за період з січня по грудень 2017 року, виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення; зобов`язати відповідача провести перерахунок за період з січня по грудень 2017 року і виплати пенсію, без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум; стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві суму боргу пенсії за період з січня по грудень 2017 року, виходячи з розрахунку 80% суми грошового забезпечення, без врахування її максимального розміру із врахуванням раніше виплачених сум, яка підрахована особисто пенсіонером у старості.

Тобто, позивач, звертаючись із цим позовом, фактично просить суд зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві виконати рішення Окружного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 640/11789/21. Обґрунтовуючи позовні вимоги триваючим порушенням його прав на перерахунок пенсії за період з січня по грудень 2017 року.

9. З приводу правильності обраного позивачем способу захисту своїх прав, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

Положеннями частини другої статті 14, частини першої статті 370 КАС України, передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною п`ятою статті 372 КАС України визначено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII).

За частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 у справі № 686/23317/13-а та 16 лютого 2019 у справі № 816/2016/17.

10. Згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.

Відповідно до вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Верховний Суд звертає увагу, що вищезазначені правові норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в такій справі.

Наведені спеціальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення, а тому виключається можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України регламентовано, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Верховний Суд зауважує, що у разі незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю, вчиненими відповідачем на виконання судового рішення у справі № 640/11789/21 ОСОБА_1 може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції із відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, а не подавати новий адміністративний позов.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі № 260/1898/22, від 16 березня 2023 року у справі № 640/12697/21, від 30 листопада 2023 року у справі № 420/6135/22.

В касаційній скарзі позивач не спростував висновків судів пепередніх інстанцій, що даний позов направлений на виконання рішення у справі № 320/19014/23.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що обмежило право позивача на доступ до суду для відновлення його порушеного права на перерахунок пенсії за період з січня по грудень 2017 року не підтвердились, під час перегляду судових рішень у касаційній інстанції.

11. Відповідно до положень частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1); у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі (пункт 2).

Колегія суддів КАС ВС зазначає, що спірні правовідносини мають бути вирішені в межах виконання рішення у справі № 640/11789/21, а не окремого позову. Тому розгляд справи № 320/19014/23 за правилами адміністративного судочинства неможливий, що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, а не пункту 2 вказаної частини, як вказали суди. Тому рішення судів підлягають зміні в частині підстав відмови у відкритті провадження, оскільки це не призвело до неправильного вирішення питання відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягає зміні в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 170 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 320/19014/23 змінити в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі.

В іншій частині ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 12 липня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 320/19014/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Тацій Л.В.

Стеценко С.Г.