ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2025 року
м. Київ
справа № 320/19757/23
адміністративне провадження № К/990/24957/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Дашутіна І. В., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року у справі №320/19757/23 (ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Кобаля М. І., суддів: Бужак Н. П., Костюк Л. О.)
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛЕНТИНА» із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 березня 2023 року № 3807/0406.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області у березні 2024 року через підсистему «Електронний суд» направило до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року повернуто апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року.
03 травня 2024 ГУ ДПС у м. Києві повторно звернулося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою через систему «Електронний суд».
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання обґрунтованої заяви про поновлення строку із зазначенням інших причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення, та надання належних доказів такого пропуску та доказів сплати судового збору.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 травня 2024 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина» до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копія ухвали доставлена в особистому кабінеті відповідача підсистеми «Електронний суд» 28 травня 2024 року.
ІІ. Оцінка суду апеляційної інстанції
Ухвала суду вмотивована тим, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року та не було усунено недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах установленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін. Поряд із цим було зазначено, що з урахуванням запровадження воєнного стану на території України, відсутності коштів на сплату судового збору, причини пропуску строку на подання апеляційної скарги є поважними. Таким чином, скаржник уважає, що оцінка поважності причин пропуску на апеляційне оскарження Шостим апеляційним адміністративним судом здійснена надто формально, доводи відповідача проігноровано.
Верховний Суд ухвалою від 01 липня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області на ухвалу.
Підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу представник позивача висловив згоду з ухвалою суду апеляційної інстанції та прохання залишити касаційну скаргу без задоволення.
IV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України.
Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 КАС України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Наведеним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки (частина друга статті 299 КАС України у редакції, яка діяла на момент постановлення оскарженої ухвали).
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.
Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
На думку колегії суддів, сам по собі факт повернення первинної апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають ураховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа №280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа №400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа №280/4951/19) тощо.
З матеріалів справи слідує, що повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору (ухвала суду апеляційної інстанції 26 квітня 2024 року).
03 травня 2024 року скаржник повторно направив апеляційну скаргу, до якої додано документ про сплату судового збору в розмірі 10 475,95 грн.
Ухвалою апеляційного суду від 10 травня 2024 року апеляційна скарга залишена без руху для надання доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги та доказів доплати судового збору у розмірі 5237,97 грн.
22 травня 2024 року від відповідача надійшло клопотання про усунення недоліків, у якому відповідач зазначив, що його посадовими особами вживаються всі заходи, щоб рішення прийняті не на користь Держави були своєчасно оскарженні та були своєчасно вжиті всі заходи щодо доплати судового збору. Вказав, що в найкоротший строк здійснить доплату судового збору у розмірі 5237,97 грн., тому просив апеляційний суд надати додатковий час для сплати судового збору до 31 травня 2024 року.
Підтвердженням відсутності достатнього фінансування відповідачем надано виписки за 16.03.2024, 19.03.2024, 02.04.2024, 06.04.2024, 11.04.2024, 17.04.2024, 03.05.2024, 08.05.2024, 14.05.2024, 18.05.2024 по рахункам ГУ ДПС у Київській області за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки»
Також відповідач просив визнати причини пропущення строку на апеляційне оскарження поважними, посилаючись на необхідність реалізації права сторони на судовий захист та оскарження незаконного судового рішення.
27 травня 2024 року ГУ ДПС у Київській області звернулось до суду із заявою про надання доказів доплати судового збору в сумі 5237,97 грн. (платіжна інструкція від 24 травня 2024 року № 1037).
Суд апеляційної інстанції, постановляючи 28 травня 2024 року ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження висновував, що скаржником не надано жодних належних доказів на підтвердження, поважності пропуску тридцятиденного строку на апеляційне оскарження, починаючи з моменту отримання копії оскаржуваного рішення, а не з моменту повернення первинної апеляційної скарги останньому.
Апеляційний суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, оскільки це є лише недоліками роботи в організації представництва інтересів останнього у судах, що не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
З такими висновками апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;
- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
У цьому випадку, відповідач звернувся з апеляційною скаргою вдруге у розумний строк з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги разом із доказами сплати судового збору у розмірі 10 475,95 грн. Обставини цієї справи, зокрема те, що скаржник доплатив судовий збір при повторному зверненні з апеляційною скаргою на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги, є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.
Верховний Суд також зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника, відповідно до вимог статті 169 КАС України, права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою у розумний термін після повернення апеляційної скарги.
Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2024 року - скасувати, а справу №320/19757/23 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко