№ 320/23115/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року

м. Київ

справа № 320/23115/23

провадження № К/990/35865/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів - Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації до Антимонопольного комітету України третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС ГРУП» про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (головуючий суддя - Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року (колегія суддів у складі головуючого судді (судді доповідача) - Собківа Я.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Департамент регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнав протиправним та скасувати рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Комісія) від 05 червня 2023 року №8002 р/пк пз/.

2. Позивач мотивував свої доводи тим, що оспорюваним рішенням Комісія АМК України зобов`язала його скасувати рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «БУДАЛЬЯНС ГРУП» (далі - ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП») переможцем за оголошеною позивачем процедурою закупівлі. На його переконання, висновок відповідача про існування передбачених законом підстав для відхилення пропозиції цього учасника, є помилковим та не відповідає дійсності.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, позов задоволено.

4. Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивував свої висновки тим, що учасник ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» виконав усі вимоги тендерної документації, а тому оспорюване рішення, у якому відповідач констатував неправомірність дій позивача щодо невідхилення пропозиції учасника ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» на підставі вимог пункту 41 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178 (в редакції, яка діяла на момент початку процедура закупівлі; далі - Особливості), є незаконним та необґрунтованим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

5. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

6. Підставою оскарження судових рішень у касаційному порядку Антимонопольний комітет України зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування:

- частини першої статті 26 Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII) щодо необхідності завантаження документів, що вимагаються замовником саме у тендерній документації у складі тендерної пропозиції та неможливості ігнорування вимог тендерної документації;

- пункту 38 Особливостей щодо того, що замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність усім вимогам тендерної документації без виключення;

- пункту 6.5 Методики визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 07 жовтня 2022 року №753 (далі - Методика №753) щодо того, що у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт дорожніх робіт та послуг обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).

7. Крім того, скаржник підставою касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що за змістом відповідає пункту 1 частини другої та пункту 4 частини третьої статті 353 КАС України.

8. Мотиви скаржника загалом зводяться до того, що зазначені в оспорюваному рішенні підстави, з яких позивач мав відхилити пропозицію ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП», ґрунтуються виключно на вимогах закону, натомість суди попередніх інстанцій погодилися з позицією позивача, не надавши при цьому юридичної оцінки доводам відповідача, та помилково скасували законне і обґрунтоване рішення. Також скаржник зазначив про неналежне дослідження судами попередніх інстанцій матеріалів справи та неповноту установлених ними обставин. Зокрема, указав на те, що суд першої інстанції в порушення вимог КАС України, по-перше, проігнорував поданий ним відзив на позовну заяву з доданою до цього відзиву заявою про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також клопотанням про залучення третьою особою, яка не заявляє вимог на предмет спору ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» до участі в справі; по-друге, ухваливши рішення 29 серпня 2023 року, місцевий адміністративний суд позбавив відповідача права подати заперечення на відповідь на відзив, останній день для чого спливав 30 серпня 2023 року; і, по-третє, суд не залучив до участі в справі як третю особу ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ». Суд апеляційної інстанції залишив ці порушення поза увагою.

9. У відзиві Департамент просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідача та залишити оскаржувані судові рішення без змін. Наведені позивачем мотиви загалом подібні до тих, якими він обґрунтував позовну заяву.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Касаційна скарга Антимонопольного комітету України до Верховного Суду надійшла 26.10.2023.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Жук А.В., судді Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Верховного Суду від 02.11.2023 відкрито провадження за поданою відповідачем касаційною скаргою.

13. Ухвалою Верховного Суду 13.03.2024 закінчено підготовчі дії у цій справі та призначено її до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. 02 березня 2023 року позивач оголосив відкриті торги «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км» (ДК 021:2015:63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту) (2 лоти), UA-2023-03-02-012659-a.

15. 27 березня 2023 року відбулося розкриття тендерної документації.

16. 12 травня 2023 року переможцем закупівлі визначено ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» (т.1, а.с.170-172).

17. 17 травня 2023 року Приватне підприємство «АВТОМАГІСТРАЛЬ» (далі - ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ»), яке також було учасником тендеру, подало до відповідача скаргу на рішення тендерного комітету позивача щодо визначення пропозиції ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» переможцем процедури закупівлі (т.1, а.с.82-84).

18. Рішенням від 19 травня 2023 року №6872-р/пк-пз Комісія прийняла до розгляду скаргу ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» від 17 травня 2023 року UA-2023-03-02-012659-a за лотом №1 (т.1, а.с.112).

19. Рішенням від 05 червня 2023 року №8002-р/пк-пз Комісія зобов`язала Департамент скасувати рішення про визнання ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» переможцем за процедурою закупівлі «Послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Житомирської області протяжністю 6941,5 км» (ДК 021:2015:63710000-9 - Послуги з обслуговування наземних видів транспорту) (2 лоти), оголошення про проведення якої оприлюднене на порталі Уповноваженого органу за №UA 2023 03-02-012659-a, за лотом №1 (т.1, а.с.113-119).

20. Основні мотиви цього рішення зводяться до такого:

1) у пропозиції переможця відсутній сертифікат відповідності на основний будівельний матеріал відповідно до додатку 5 тендерної документації, а саме на готову піщано-щебеневу суміш 0-40. Крім того, надані переможцем сертифікати не підтверджують, що щебенево-піщана суміш сертифікована та відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-30:2013; пісок із відсівів сертифікований та відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010; бітуми нафтові дорожні сертифіковані та відповідають вимогам ДСТУ EN 12591:2017 та/або ДСТУ 4044:2019, ДСТУ 9116:2021; емульсії бітумні дорожні сертифіковані та відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-129:2013; сіль для промислового переробляння сертифікована та відповідає вимогам ДСТУ 4246:2003. Отже, пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, відповідно, замовник мав передбачені підпунктом 2 пункту 41 Особливостей підстави для відхилення пропозиції переможця;

2) у договірній ціні відсутня інформація про кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника). Враховуючи викладене, пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

21. Не погодившись із цим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

24. Відповідно до частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

25. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

26. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Частиною першою статті 5 Закону №922-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено принципи здійснення закупівель: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

28. За змістом частини першої статті 18 Закону №922-VIII Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

29. Положеннями статті 18 Закону №922-VIII встановлено порядок оскарження процедур закупівлі.

Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України» (частина перша статті 18 Закону №922-VIII).

Скарга до органу оскарження подається суб`єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель (частина друга статті 18 Закону №922-VIII).

Орган оскарження розглядає скаргу та приймає рішення на її підставі в межах одержаної за скаргою інформації та інформації, розміщеної в електронній системі закупівель. Рішення за результатами розгляду скарг приймаються органом оскарження виключно на його засіданнях (частина шістнадцята статті 18 Закону №922-VIII).

За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення: 1) про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі (у тому числі порушення порядку оприлюднення або неоприлюднення інформації про процедури закупівлі, передбаченої цим Законом); 2) про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов`язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз`яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі (частина вісімнадцята статті 18 Закону №922-VIII).

Орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: 1) висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; 2) висновок органу оскарження про задоволення скарги повністю чи частково або про відмову в її задоволенні; 3) підстави та обґрунтування прийняття рішення; 4) у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково - зобов`язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника (частина дев`ятнадцята частина перша статті 18 Закону №922-VIII).

Рішення органу оскарження містить таку інформацію: 1) найменування органу оскарження; 2) короткий зміст скарги; 3) мотивувальну частину рішення; 4) резолютивну частину рішення; 5) строк оскарження рішення (частина двадцята статті 18 Закону №922-VIII).

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов`язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина двадцять друга статті 18 Закону №922-VIII).

30. Згідно з пунктом 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

31. За правилами частин першої - третьої статті 16 Закону №922-VIII замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

У разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.

32. Відповідно до пункту 48 Особливостей під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону.

У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону.

33. Перелік відомостей, які зазначаються у тендерній документації визначено у частині другій статті 22 Закону №922-VIII. За правилами частин третьої і четвертої цієї ж статті тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

34. Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням пункту 28 Особливостей.

35. Згідно з підпунктом 2 пункту 41 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей.

36. Подібне положення міститься у пункті 2 частини першої статті 31 Закону №922-VIII.

37. У справі, яка переглядається, суди встановили, що відповідно до пункту 1 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону №922-VIII, крім положень частин четвертої, шостої та сьомої цієї статті. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених пунктом 44 Особливостей і в тендерній документації, та шляхом завантаження, зокрема, інформації та документів, які підтверджують відповідність технічним, якісним та кількісним характеристики предмета закупівлі відповідно до вимог встановлених пунктом 6 Розділу «Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі» та додатку №3 до тендерної документації; (подаються окремо за кожним обраним лотом).

38. Відповідно до підпункту 4 пункту 6 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації учасник повинен надати підтвердження якості матеріалів, у вигляді сертифікату відповідності, виданого відповідним Органом сертифікації продукції, дійсного на момент подання пропозицій (подаються в окремому файлі до закупівлі в цілому) на основні будівельні матеріали відповідно до додатку №5 тендерної документації, а саме:

4.1. Матеріали для розмітки повинні бути сертифіковані та відповідати вимогам СОУ 42.1 37641918 116:2014 (Фарба для горизонтальної розмітки автомобільних доріг), СОУ 42.1 37641918-089:2012 (Мікрокульки скляні світлоповертальні);

4.2. Щебенева продукція повинна бути сертифіковані та відповідати вимогам ДСТУ Б.В.2.7-75-98;

4.3 Щебенево-піщана суміш повинна бути сертифікована та відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7 30:2013;

4.4. Пісок із відсівів повинен бути сертифікований та відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010;

4.5.Бітуми нафтові дорожні повинні бути сертифіковані та відповідати вимогам ДСТУ EN 12591:2017 та/або ДСТУ 4044:2019, ДСТУ 9116:2021;

4.6. Емульсії бітумні дорожні повинні бути сертифіковані та відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7 129:2013;

4.7. Сіль для промислового переробляння повинна бути сертифікована та відповідати вимогам ДСТУ 4246:2003.

39. Аналогічні вимоги щодо якості будівельних матеріалів та її підтвердження визначено у додатку №3 до тендерної документації.

40. На виконання цієї вимоги, учасник, якого позивач визнав переможцем, надав у складі пропозиції такі сертифікати відповідності:

сертифікат від 08 вересня 2022 року за №UA.276.251.01-22 на бітум нафтовий дорожній, зокрема, БНД 70/100, у якому зазначено про його відповідність вимогам пункту 6.2 таблиці 1 (показники: 1,2,3,6) ДСТУ 4044:2019; пункту 6.1 таблиці 1 (показники: 2,3,5,9) ДСТУ 9116:2021;

сертифікат від 12 липня 2022 року №СВ.ОДС.044.041-22, виданий Державним підприємством «Дорцентр», відповідно до якого емульсія бітумна дорожня катіонна немодифікована швидкорозпадна ЕКШ-50 випробувана та відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-129:2013 таблиці 1 (показники 1,2,3,4,5,8,9);

сертифікат від 14 січня 2022 року № UA.1O207.012-22 на щебенево-піщані суміші для покриття автомобільних доріг фракцій 0,05-5 мм, 0,05-10 мм, 0,05-20 мм, 0,05-40 мм, 0,05-70 мм, згідно з яким ця продукція відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7 30:2013 (підпункти 5.3.2.2.2, 5.3.2.2.3, 5.3.2.3.1, 5.3.2.5, 5.4.2, 5.4.5.1.1);

сертифікат від 01 грудня 2022 №TER.1.Пр.301-22 на сіль промислову кам`яну вищого гатунку, у якому зазначено про відповідність цієї продукції вимогам ДСТУ 4246:2003 «Сіль для промислового переробляння. Технічні умови: пункт 4.2.1 таблиці 1, пункт 7, пункт 8, пункт 4.2.3, ГН 6.6.1.1-130-2006;

сертифікат від 14 січня 2022 року №UА.1О207.014-22 на пісок із відсівів дроблення виверження гірських порід для будівельних робіт фракцій понад 0 до 2 мм, понад 0 до 3 мм, понад 0 до 5 мм, понад 0 до 8 мм, понад 0 до 10 мм, у якому зазначено про відповідність вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010 (пункти 5.5-5.9, 5.13, 5.17.2, 5.18.3).

41. В оскаржуваному рішенні відповідач дійшов висновку, що надані цим учасником сертифікати не підтверджують того, що щебенево-піщана суміш сертифікована та відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-30:2013; пісок із відсівів сертифікований та відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010; бітуми нафтові дорожні сертифіковані та відповідають вимогам ДСТУ ЕN 12591:2017 та/або ДСТУ 4044:2019, ДСТУ 9116:2021; емульсії бітумні дорожні сертифіковані та відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-129:2013; сіль для промислового переробляння сертифікована та відповідає вимогам ДСТУ 4246:2003. Також відповідач зазначив, що у складі пропозиції переможця відсутній сертифікат відповідності на основний будівельний матеріал відповідно до додатку №5 тендерної документації, а саме на готову піщано-щебеневу суміш 0-40. З огляду на наведене, Комісія констатувала, що пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.

42. Суди попередніх інстанцій, погоджуючись з позицією позивача про необґрунтованість таких висновків Комісії, керувалися тим, що у тендерній документації замовник не конкретизував, яким саме випробовуваним фізико-технічним та/або іншим наведеним у ДСТУ нормам і таблицям мало бути засвідчено відповідність основних будівельних матеріалів у наданих учасниками сертифікатах, а отже, надавши сертифікати відповідності на усі передбачені тендерною документацією основні будівельні матеріали, що видано компетентними органами сертифікації, які є дійсними на момент подання пропозицій та у яких зазначено про відповідність будівельних матеріалів вимогам того чи іншого ДСТУ, незалежно від наявності посилання на згадані у сертифікатах показники, ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» виконало вимоги тендерної документації у цій частині. Стосовно потреби надання учасником сертифікату відповідності на готову піщано-щебеневу суміш 0-40 мм відповідно до додатку №5 тендерної документації, суди дійшли висновку, що переможець виконав цю умову, оскільки фракції щебенево-піщаної суміші 0,05-40 мм, сертифікат щодо якої він надав, та 0-40 мм, яка вимагалася, є ідентичними, адже остання зазначена шляхом математичного округлення нижнього показника розміру зерен у суміші.

43. За усталеною позицією Верховного Суду умови, які закріплені в тендерній документації, відповідно до Закону №922-VIII мають обов`язковий характер та повинні бути дотримані як самим замовником, так і іншими учасниками процедури закупівлі. У випадку, якщо пропозиція учасника процедури закупівлі не відповідає умовам тендерної документації, то така пропозиція має бути відхилена замовником. Прийняття такої пропозиції замовником є порушенням норм Закону №922, якими визначено підстави відхилення пропозицій. Таку позицію (з урахуванням змін, яких зазнавав цей Закон) висловлено у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі №826/11824/17, від 31 березня, 29 квітня 2020 року у справах №826/14940/18, №826/7167/17, від 29 червня 2021 року у справі №640/17426/19, від 14 грудня 2023 року у справі №160/563/20 та інших.

44. Як убачається з матеріалів справи, у розглядуваному випадку умовами тендерної документації визначено, що основні будівельні матеріали повинні бути сертифіковані та відповідати вимогам конкретних ДСТУ. Будь-яких специфічних вимог до фізико-технічних властивостей цих матеріалів, зумовлених, наприклад, особливостями місцевості, де їх мали використовувати, переважних погодних умов чи інших чинників, що могли б вплинути на потребу у матеріалах конкретної якості, а відтак і їх відповідності певним чітко визначеним пунктам державних стандартів, замовник перед учасниками закупівлі не ставив. Ці вимоги сформульовано загалом.

45. Суди попередніх інстанцій установили, що переможець ТОВ «БК «Будальянс Груп» надав сертифікати відповідності на усі передбачені тендерною документацією основні будівельні матеріали, їх видано компетентними органами сертифікації, ці сертифікати є дійсними на момент подання пропозицій та у них засвідчено відповідність будівельних матеріалів вимогам ДСТУ.

46. За таких обставин слід констатувати, що цей учасник виконав вимоги щодо підтвердження сертифікації основних будівельних матеріалів та їх відповідності зазначеним ДСТУ тією мірою і у той спосіб, як це сформулював замовник в умовах тендерної документації.

47. Зі свого боку, Комісія в оспорюваному рішенні своїх висновків не обґрунтувала, жодних мотивів та аргументів стосовно того, яким саме вимогам (пунктам) того чи іншого ДСТУ не підтверджено відповідність основних будівельних матеріалів наданими ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» сертифікатами, а також у чому конкретно відповідач убачав дефектність їх форми, змісту чи недоліків, що давали б підстави стверджувати про недотримання цим учасником вимог тендерної документації щодо сертифікації та відповідності ДСТУ зазначених основних будівельних матеріалів, орган Антимонопольного комітету України в оспорюваному рішенні не зазначив.

48. З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав вважати висновки відповідача у цій частині обґрунтованими.

49. Стосовно наведеного в оскаржуваному рішенні висновку з питання розміру фракцій щебенево-піщаної суміші, то як уже зазначалося, у додатку №5 до тендерної документації наведено перелік основних будівельних матеріалів, серед яких, зокрема, зазначено «Готова піщано-щебенева суміш 0-40», водночас у підпункті 4.3 пункту 6 розділу «Інструкція з підготовки тендерних пропозицій» міститься вимога, що цей основний будівельний матеріал має бути сертифіковано та він повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7 30:2013.

50. Як установили суди попередніх інстанцій, ТОВ «БК «Будальянс Груп» надало сертифікат відповідності піщано-щебеневої суміші для покриття автомобільних доріг фракцій 0,05-5 мм, 0,05-10 мм, 0,05-20 мм, 0,05-40 мм, 0,05-70 мм (сертифікат від 14 січня 2022 року №UA.1O207.012-22). У цьому сертифікаті, крім іншого, міститься посилання на відповідність згаданої суміші пункту 5.4.5.1.1 цього ДСТУ, де наведено вимоги до сумішей для покриттів та основ дорожнього одягу, а також пункту 5.4.2 ДСТУ, яким передбачено, що вміст пилоподібних і глинистих частинок (розміром менше ніж 0,05 мм) у сумішах повинен відповідати вимогам таблиць 7, 8, 9. Вміст пилоподібних і глинистих частинок у суміші ПСМ визначають за величиною показників сумарного вмісту цих частинок у складових сумішей (методом відмучування або піпетковим методом). Таким чином, цим сертифікатом серед іншого засвідчено відповідність піщано-щебеневої суміші, зокрема, пункту 5.4.2 ДСТУ Б В.2.7 30:2013, де встановлено вимоги до частинок менше за 0,05 мм.

51. Відповідач залишив це поза увагою та змісту згаданого сертифікату не дослідив, натомість наведена ним в оскаржуваному рішенні позиція із цього питання ґрунтується на суто формальних мотивах поза зв`язком зі змістом наданих учасником документів.

52. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими наведені в оспорюваному рішенні відповідача висновки про те, що пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, відповідно, замовник мав передбачені підпунктом 2 пункту 41 Особливостей підстави для відхилення пропозиції переможця.

53. Стосовно висновків Комісії про те, що у договірній ціні учасника, визнаного переможцем, відсутня інформація про кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника), а отже, пропозиція переможця не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, колегія суддів виходить з таких міркувань.

54. Відповідно до підпункту 3.3 Методики до вартості обладнання, що враховується в кошторисах, належать:

а) вартість придбання (виготовлення) і доставки на приоб`єктний склад:

комплектів усіх видів (технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного, насосно-компресорного та іншого) обладнання, що монтується чи не монтується, зокрема нестандартизованого (включно з вартістю його проєктування);

контрольно-вимірювальних приладів, засобів автоматизації і зв`язку тощо; інструменту, інвентарю, штампів, пристосувань, оснастки, спеціальних контейнерів для транспортування напівфабрикатів або готової продукції, які включаються до первісного фонду об`єктів виробничого призначення тощо;

обладнання, інструменту, інвентарю, меблів, необхідних для первісного оснащення об`єктів невиробничого призначення тощо;

б) вартість шефмонтажу обладнання та витрати з розмитнення (у разі необхідності).

55. Підпунктами 6.4 та 6.5 Методики №753 передбачено, що ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості дорожніх робіт та послуг, до складу якої вносяться прямі, загальновиробничі та інші витрати, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

У ціні пропозиції учасника процедури закупівлі (договірній ціні) окремим розділом враховуються також кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт дорожніх робіт та послуг обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника).

56. Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації учасники закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником.

57. У підпункті 5 пункту 6 цього ж розділу тендерної документації визначено методику визначення вартості дорожніх робіт та послуг щодо визначення вартості нового будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання доріг загального користування.

Серед іншого цією методикою передбачено такі умови.

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості дорожніх робіт та послуг, до складу якої вносяться прямі, загальновиробничі та інші витрати, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат підрядних організацій, кошти на покриття ризиків всіх учасників дорожніх робіт та послуг, кошти на покриття додаткових витрат, пов`язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов`язкових платежів.

Ціна пропозиції вказується з ПДВ (стосується Учасників, які є платниками ПДВ) із зазначенням вартості зворотних матеріалів без відрахування їх із загальної суми пропозиції.

Учасники подають свої пропозиції з урахуванням послуг (робіт), які Учасник планує передати до виконання субпідрядним організаціям.

До розрахунку ціни входять усі види послуг, у тому числі й ті, які доручатимуться для виконання третім особам.

Учасник визначає вартість послуг, які він пропонує надати за Договором з урахуванням об`ємів відповідно до Додаток 3 до тендерної документації, з урахуванням усіх своїх витрат, податків і зборів, що сплачуються або мають бути сплачені (витрати на страхування та інші витрати).

Не врахована Учасником вартість окремих послуг не сплачуються Замовником окремо, а витрати на їх виконання вважаються врахованими у загальній його ціни пропозиції учасника.

Вартість пропозиції та всі інші ціни повинні бути чітко визначені.

Учасник повинен розцінити всі позиції переліку відповідно до додатку №3 до тендерної документації

58. Суди попередніх інстанцій установили, що замовник у тендерній документації не передбачив окремих вимог до врахування коштів на покриття витрат, пов`язаних з придбанням та доставкою на об`єкт будівництва обладнання, а також щодо їх відображення у розрахунках учасника. Під час розгляду Комісією скарги замовник пояснив, що об`єкта з конкретно визначеним/передбаченим розташуванням не існує, натомість є місце надання послуг на мережі доріг, яка зазначається у додатку №5 проекту договору, що розміщений у додатку №4 до тендерної документації. До того ж, оскільки ціна тендерної пропозиції розраховується з використанням укрупнених показників вартості робіт, обсяги та види яких передбачені Відомістю обсягів робіт (ВоQ), включення до розрахунку ціни пропозиції інших витрат є зміною обсягів (об`ємів) послуг (робіт), викладених в додатку №3 до тендерної документації.

59. Суди також установили, що ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» виконало зазначені умови в обсязі, визначеному саме в тендерній документації.

60. За таких обставин висновки Комісії щодо невідповідності пропозиції згаданого учасника саме умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, з огляду на відсутність у складі цієї пропозиції інформації про кошти на покриття витрат, пов`язаних з придбанням обладнання, забезпечення яким покладається на учасника процедури закупівлі (підрядника), є помилковими.

61. Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного у цій справі рішення відповідача.

62. За результатами касаційного перегляду судова колегія не встановила неправильного застосування судами норм матеріального права, про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування яких ставив питання відповідач у касаційній скарзі.

63. Щодо стверджуваних скаржником у контексті пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України порушень судами норм процесуального права, які він убачає в тому, що суд першої інстанції в порушення вимог КАС України: по-перше, проігнорував поданий ним відзив на позовну заяву з доданою до цього відзиву заявою про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також клопотанням про залучення третьою особою, яка на заявляє вимог на предмет спору ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» до участі в справі; по-друге, ухваливши рішення 29 серпня 2023 року, місцевий адміністративний суд позбавив відповідача права подати заперечення на відповідь на відзив, останній день для чого спливав 30 серпня 2023 року; по-третє, суд не залучив до участі в справі як третю особу ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ», а суд апеляційної інстанції залишив ці порушення поза увагою, колегія суддів зазначає таке.

64. Права та обов`язки учасників справи визначено статтею 44 КАС України.

Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 3 частини третьої статті 44 КАС України).

65. Відповідно до частини четвертої статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

66. Згідно із частиною другою статті 261 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

67. За правилами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

68. Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 відкрито провадження у справі. Її вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами. Цією ж ухвалою відповідачеві запропоновано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами. Крім цього, позивачеві запропоновано протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Також запропоновано відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

69. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача без самостійних вимог ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП».

70. У рішенні від 29.08.2023 суд першої інстанції зазначив, що відповідач повідомлений належним чином про цю справу, відзиву на позовну заяву не подав, проти позовних вимог в будь-якій допустимій процесуальній формі не заперечив. Відповідно суд першої інстанції з врахуванням вимог норми частини шостої статті 162 КАС України вирішив справу за наявними матеріалами.

71. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що вони не містять належних доказів на підтвердження доводів скаржника щодо надсилання ним до суду першої інстанції відзиву на позовну заяву, заяви про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а також клопотання про залучення третьою особою, яка на заявляє вимог на предмет спору ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» до участі в справі.

72. Матеріали щодо поштового пересилання кореспонденції, на які посилається скаржник, обґрунтовуючи ці доводи, не дають можливості ідентифікувати ані зміст, ані обсяг цієї кореспонденції як і того, якої судової справи вони стосуються. З огляду на наведене колегія суддів відхиляє доводи скаржника у цій частині.

73. Так само матеріалами справи не підтверджується факт направлення позивачем на адресу суду першої інстанції відповіді на відзив. Тому доводи скаржника про те, що, ухваливши рішення 29 серпня 2023 року, цей суд позбавив відповідача права подати заперечення на відповідь на відзив, останній день для чого спливав 30 серпня 2023 року, також не може бути визнано обґрунтованими.

74. Окрім цього, про відсутність у справі зареєстрованих відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив свідчать отримані суддею-доповідачем під час підготовки справи до розгляду у суді касаційної інстанції відомості із Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та підсистеми «Електронний суд».

75. Отже, не знаходять свого підтвердження доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, виходячи із пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, зокрема щодо того, що судом першої інстанції було проігноровано заявлені відповідачем твердження та подані до суду документи, а відтак неповне з`ясування всіх обставин справи.

76. Більше того слід врахувати, що під час апеляційного розгляду справи відповідач висловив свою позицію та заперечення на позов в апеляційній скарзі із наданням відповідних доказів.

77. Водночас, на думку Верховного Суду, в цій частині заслуговують на увагу посилання скаржника на ненадання апеляційним судом належної оцінки всім наведеним в апеляційній скарзі доводам. Разом із цим, в сукупності із наведеними вище висновками по суті справи та в контексті встановлених у ній обставин, не встановлено, що такі порушення норм процесуального права могли призвести чи призвели до ухвалення незаконного рішення чи неправильного вирішення справи, що в силу положень процесуального закону не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

78. Щодо доводів скаржника про незалучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ», яке також було учасником тендеру та яке подало до відповідача скаргу на рішення тендерного комітету позивача щодо визначення пропозиції ТОВ «БК «БУДАЛЬЯНС ГРУП» переможцем процедури закупівлі, колегія суддів зазначає таке.

79. Правовий статус та порядок вступу у справу третіх осіб, врегульований нормами КАС України. При цьому, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

80. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

81. Ключовим для суду у вирішенні питанні про залучення учасника відповідних правовідносин до участі для розгляду адміністративної справи в якості третьої особи, є саме безпосередній вплив судового рішення у справі на права, свободи, інтереси або обов`язки таких учасників.

82. Матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції залучено до участі у розгляді цієї справи ТОВ "БК БУДАЛЬЯНС ГРУП" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи з`ясовуються обставини, за яких вищевказану юридичну особу було визнано переможцем конкурсу. Указане відповідає усталеній позиції Верховного Суду щодо необхідності залучення до участі в розгляді справи переможця конкурсу закупівлі (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 13.06.2024 у справі №260/2275/20).

83. Поряд з цим, факт того, що саме ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» була суб`єктом звернення зі скаргою до Антимонопольного комітету України та тендерну пропозицію якої було відхилено, не може безумовно свідчити про те, що судове рішення у цій справі буде мати безпосередній вплив на права, свободи, інтереси або обов`язки такої юридичної особи. А тому відсутні підстави вважати, що суд першої інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі.

84. Таким чином, доводи скаржника про незалучення судом першої інстанції до участі у справі в якості третьої особи ПП «АВТОМАГІСТРАЛЬ» не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

85. Щодо незгоди відповідача про розгляд справи в суді першої інстанції в спрощеному позовному провадження слід указати наступне.

86. За приписами частини першої статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

87. Відповідно до частин другої, третьої статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

88. Частина четверта статті 12 КАС України встановлює, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

89. Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

90. Згідно з частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

91. Відповідно до частини четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

92. Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України).

93. Верховний Суд зазначає, що ця справа не належить до категорії справ, які не можуть розглядатися за правилами спрощеного провадження у значенні згаданих статей, а тому суд, беручи до уваги передбачені частиною третьою статті 257 КАС України чинники, може розглянути її як за правилами загального позовного провадження, так і за правилами спрощеного позовного провадження, якщо дійде такого висновку.

94. Як видно із ухвали Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 в цій справі, керуючись статтею 257 КАС України, суд першої інстанції вважав необхідним проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

95. Таким чином, Київський окружний адміністративний суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим доводи касаційної скарги у цій частині відхиляються.

96. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

97. Відповідно до частини статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

98. Відповідно до частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

99. Підсумовуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи і вимоги касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення з додержанням норм матеріального, а встановлені порушення норм процесуального права не є в розумінні наведених законодавчих приписів підставою для скасування таких рішень.

100. А тому, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

101. Колегія суддів вважає, що в Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

102. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2 341 345 349 350 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2023 року у справі №320/23115/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова ухвалена з окремою думкою одного судді із членів колегії суддів.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду