ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 320/3863/21
адміністративне провадження № К/990/7384/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 (суддя - Шевченко А.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 (судді - Кузьмишина О.М., Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до міського голови м. Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, Броварської міської ради Київської області про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення шкоди
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов`язані із прийняттям рішення від 01.10.2020 щодо заяви від 07.09.2020 №9-5-Л-1532 п.4 «Про відмову в наданні земельної діялнки»;
- скасувати пункт 4, пов`язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області від 01.10.2020 щодо заяви від 07.09.2020 №9-5-Л-1532;
- зобов`язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву від 07.09.2020 №9-5-Л-1532 про надання земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії ради відповідно до рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, рішення Конституційного суду України від 17.07.2018, справа №1-11/2018(3830/15), постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 20 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду», п. 18 ст. 13, ч. 2 п. 15 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», міждержавної угоди «Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців», ст.ст. 3 16 22 40 55 56 57 58 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області щодо порушення ст.ст. 15, 20 Закону України «Про звернення громадян», яка не розглянула заяви від 07.09.2020 на сесії міської ради, змінила предмет та підстави звернення та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведення земельної ділянки, відповідно до його заяви;
- визнати протиправними дії міського голови м. Бровари Броварської міської ради, який не розглянув заяви від 07.09.2020, №9-5-Л-1532 та за відмову керівника органу влади розглянути заяву особисто та за його присутності, ненадання повної відповіді на його заяви, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;
- зобов`язати міського голову м. Бровари Броварської міської ради розглянути заяву від 07.09.2020, №9-5-Л-1532 особисто та в його присутності, з підстав та предмету звернення, з посиланням на норми законодавства та роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;
-зобов`язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень;
-зобов`язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати моральну шкоду позивачу в розмірі 2 000 000 (два мільйони);
-зобов`язати Броварську міську раду Київської області надати звіт про виконання судового рішення згідно ст. 129-1 Конституції України.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи та користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням праці та соціального захисту міста Бровари 04.04.2007.
28.04.1993 Броварською обласною радою було видано ОСОБА_1 як інваліду ІІІ групи посвідчення серії НОМЕР_2 , яке надає право на пільги і переваги, встановлені законодавством СРСР і радянських республік для інвалідів Вітчизняної війни.
07.04.1993 Київською обласною державною адміністрацією було видано позивачу посвідчення громадянина, який постійно працює чи працював, або проживає чи проживав у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1990 роках серії НОМЕР_3 (категорія 3).
ОСОБА_1 подав до Броварської міської ради Київської області заяву від 07.09.2020, у якій просив надати йому для індивідуального будівництва в місті Бровари земельну ділянку розміром 0,10 га як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, як особі прирівняної до осіб з інвалідністю внаслідок Великої вітчизняної війни ІІІ групи та особі, відселеної із зони зараження від ЧАЕС ІІІ категорії, а також забезпечити його рівноцінною земельною ділянкою (аналогічною або краще ніж по АДРЕСА_1 ). У разі неможливості надати рівноцінну земельну ділянку, відшкодувати її вартість в грошовому розмірі для купівлі земельної ділянки. Також у вимогах вказано про підготовку мирової угоди та винесення її на розгляд сесії міської ради з урахуванням рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2018 у справі №361/4236/17. Позивач просив відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду, завданні семирічними затягуваннями в наданні земельної ділянки у розмірі два мільйони гривень.
З посиланням на статті 15, 18, 20 Закону України «Про звернення громадян» позивач просив розглянути заяву особисто та в першочерговому порядку і за його присутності.
Рішенням Броварської міської ради Київської області від 01.10.2020 №2007-83-07 відмовлено у наданні ОСОБА_1 у пільговому порядку земельної ділянки в розмірі до 0,10 га для індивідуального житлового будівництва у зв`язку з ненаданням графічних матеріалів на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, що не відповідає вимогам статті 118 Земельного кодексу України.
Броварська міська рада Київської області листом від 07.10.2020 №9-7-1026 на листи позивача №Л-1530 та №Л-1532 від 07.09.2020 повідомила, що його заяву розглянуто на пленарному засіданні сесії Броварської міської ради 01.10.2020, та надала витяг з рішення сесії №2007-83-07 «Про відмову у наданні дозволів громадянам на розроблення проектів землеустрою та у наданні у власність земельної ділянки».
Не погоджуючись з діями відповідача щодо неналежного розгляду його заяв, позивач звернувся до суду позовом.
В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що дії та рішення відповідачів є протиправними, оскільки він звертався до Броварської міської ради з клопотаннями про відведення земельної ділянки саме на пільгових умовах, тому мав подати лише копію посвідчення (яке надає право на пільги) та відповідну заяву. Відмовляючи у відведенні земельної ділянки, відповідачами змінено підставу звернення позивача щодо відведення земельної ділянки, що є перевищенням службових повноважень та позбавленням гарантованих державою пільг та прав. Позивач наполягає на тому, що відповідачами винесено на сесію міської ради свій проект рішення, з відмінними від заявлених ним підстав для відведення земельної ділянки, звертає увагу, що оскаржуване рішення від 01.10.2020 є протиправним ще й з тих підстав, що в ньому відсутня інформація: чи мав право позивач на звернення відповідно до Закону України «Про звернення громадян», чи враховано пільги позивача щодо відведення земельної ділянки, чи були такі пільги щодо відведення земельної ділянки скасовані, відсутня інформація щодо розгляду звернення керівником органу місцевої влади, відсутній порядок оскарження рішення, розгляд заяви відбувся за відсутності позивача.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022, у задоволенні відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач має право на першочергове отримання земельної ділянки, що не заперечується відповідачами, проте ним не дотримано порядку набуття земельної ділянки у власність із земель державної і комунальної власності, який чітко врегульований Земельним кодексом України, і дотримання якого є обов`язковим.
Враховуючи, що позивачем не було надано разом із заявою про відведення земельної ділянки передбачені ст. 118 Земельного кодексу України документи, суди дійшли висновку про правомірність рішення Броварської міської ради від 01.10.2020 № 2007-83-07 про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проєкту землеустрою, а також правомірність дій щодо розгляду заяви позивача за процедурою, встановленою Земельним Кодексом України, а не відповідно до норм законодавства, вказаних у цій заяві, якими йому надано пільги щодо виділення в першочерговому порядку земельної ділянки.
Також суди дійшли висновку про безпідставність покликань позивача на зміну відповідачем предмету та підстав звернення з відповідною заявою, а також що таку було розглянуто за відсутності позивача та не особисто керівником органу місцевого самоврядування, оскільки заява позивача про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва не є зверненням в розумінні Закону України «Про звернення громадян», та підлягала розгляду в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Враховуючи, що основною вимогою заяви позивача було вирішення питання про виділення земельної ділянки для індивідуального будівництва, суди дійшли висновку, що здійснюючи розгляд такої у порядку, передбаченому Земельним кодексом України на сесії Броварської міської ради та приймаючи за наслідками її вирішення відповідне рішення, відповідачі діяли правомірно.
Крім того, з огляду на наявний у матеріалах справи лист Броварської міської ради Київської області від 07.10.2020 №9-7-1026 у відповідь на листи №Л-1530 та №Л-1532 від 07.09.2020, суди дійшли висновку про належне повідомлення позивача про результати розгляду його заяви на пленарному засіданні сесії Броварської міської ради, що відбулось 01.10.2020.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, покликається на те, що він має безумовне право на першочергове отримання земельної ділянки. При цьому, земельна ділянка має бути відведена йому для будівництва індивідуального житлового будинку виключно на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Угоди про взаємне визначення пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців. В свою чергу, відповідач здійснив розгляд його заяви застосувавши норми Земельного кодексу України, які до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.
Як на підставу касаційного оскарження позивач посилається на пункт 2, 3, 4 частини 2 статті 353 КАС України, а саме на порушення судом норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Крім того покликається на нерозгляд судом апеляційної інстанції неодноразово поданих ним клопотань про відвід судді та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Спірним у даній справі є правомірність відмови Броварської міської ради у відведені позивачу земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва в розмірі 0,10 га та дотримання останньою процедури розгляду заяви позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 п. 18 ч. 1 ст. 13, абз. 2 п. 15 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов`язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім`ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.
Пунктом 20 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1 (п. 1 ст. 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - обов`язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач.
За змістом ч.ч. 1-3 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Реалізація цього права, у тому числі, закріплена у п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР за приписами якої, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність встановлені ст. 118 122 ЗК України.
Відповідно до статті 118 ЗК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Наведеними нормами визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для індивідуального будівництва, звертаються до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, до якого додаються визначені Земельним кодексом України документи, зокрема, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Метою надання цих матеріалів є необхідність її ідентифікації для перевірки відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. З цих матеріалів можна виявити обставини, що можуть бути підставами відмови за ч. 6 ст. 118 ЗК України.
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а вже вирішував правове питання щодо правомірності дій суб`єкта владних повноважень з відмови у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою у випадку ненадання, зокрема, графічних матеріалів.
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«….Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
? ….?
…. враховуючи обмежений строк розгляду клопотання, а також положення частини шостої статті 118 ЗК України, яка містить імперативні вимоги щодо обов`язковості додавання до клопотання зацікавленої особи графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), Суд у контексті спірних правовідносин дійшов висновку, що недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заява позивача була розглянута відповідачем на сесії Броварської міської ради з прийняттям за наслідками її розгляду рішення від 01.10.2020 №2007-83-07 про відмову у наданні позивачу земельної ділянки для індивідувального будівництва, у зв`язку з ненаданням позивачем графічних матеріалів із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, подання яких передбачено вимогами ст. 118 ЗК України.
Покликання позивача на те, що розгляд його заяви мав відбуватись у відповідності до положень Закону України «Про звернення громадян», є безпідставним, оскільки заява позивача хоч і стосується реалізації соціально-економічних прав, однак вирішення питань відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва врегульовано Земельним кодексом України, за правилами якого підлягають вирішенню звернення з питань надання земельних ділянок в т.ч. в першочерговому порядку.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.06.2023 у справі №815/1332/18.
Наведеним також спростовуються покликання позивача на те, що застосувавши до спірних правовідносин норми Земельного кодексу України суди встановили обставини, що мають істотне значення та вирішили справу на підставі недопустимих доказів.
Покликання позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як то розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є безпідставним, оскільки за загальним правилом, будь-яка справа може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження, до яких зазначена справа не належить. Враховуючи, що прямої заборони на розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження не було, відтак, не має достатніх підстав вважати, що розгляд цієї справи мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
Також безпідставним є покликання позивача на те, що відповідач протиправно здійснив розгляд його заяви від 07.09.2020 за нормами ЗК України, а не на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Угоди про взаємне визначення пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовці, оскільки такими лише визначено право позивача на отримання земельної ділянки на пільгових умовах, що в свою чергу відповідачем не заперечується. Водночас вони не містять механізму передачі земельних ділянок у власність. Натомість таку процедуру визначено Земельним кодексом України, яким врегульовано суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, саме Земельний кодекс України підлягає застосуванню при вирішенні питання щодо правомірності відмови у передачі земельної ділянки у власність.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08.09.2020 у справі №361/3000/17 за участю того ж позивача.
Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованих висновків щодо відсутності в діях відповідачів порушень вимог чинного законодавства та ухвалили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Покликання позивача на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, як то невирішення його заяв про відвід головуючого судді, а також розгляд справи в порядку письмого првадження, не дивлячись на його неодноразові клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за його участю, є безпідставним, оскільки всі заяви позивача вирішені судом апеляційної інстанції з постановленням відповідних ухвал.
Також безпідставним є покликання позивача на позбавлення його права висловити свої заперечення на відзив відповідача з огляду на отримання такого лише 06.01.2022, оскільки до постановлення рішення суду апеляційної інстанції (26.01.2022) у позивача було достатньо часу для направлення до суду таких заперечень, водночас своїм правом направити такі позивач не скористався.
Інші доводи касаційної скарги також висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, а їх зміст зводиться до додаткової перевірки доказів, що в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
Керуючись статтями 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2022 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук