№ 320/46256/23

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2025 року

Київ

справа №320/46256/23

адміністративне провадження №К/990/8288/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Бившевої Л.І., Шишова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №320/46256/23 за позовом Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року (головуючий суддя - Мєзєнцев Є. І., судді: Епель О. В., Файдюк В. В.),-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "МЕГАБАНК" (далі - позивач, АТ "МЕГАБАНК") звернулося до суду із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Центральне МУ ДПС, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2023 року № 670/ж10/31-00-07-03-01-20, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи на загальний розмір 21 886 743 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 17 509 394 грн та застосовано штрафні санкції в розмірі 4 377 349 грн (а.с.1-7).

У судовому засіданні, яке відбулося 15 травня 2024 року, Київський окружний адміністративний суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.196-197).

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 29 травня 2024 року, прийнятим у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовив (а.с.199-203).

Копія рішення суду першої інстанції була доставлена в Електронний кабінет АТ "МЕГАБАНК" 29 травня 2024 року о 19:57, про що складено довідку про доставку електронного листа (а.с.204).

21 серпня 2024 року через підсистему «Електронний суд» АТ "МЕГАБАНК" подало заяву про направлення рішення Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/46256/23 до Електронного кабінету АТ "МЕГАБАНК", що зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС в електронному вигляді, або на адресу: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 103, в паперовому вигляді. Мотивувало такі вимоги тим, що станом на день подання вказаної заяви рішення суду у справі не отримувало (а.с.206).

Відповідно до розписки представник позивача Бериндя О. О. 05 вересня 2024 року отримав копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (а.с.208).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, 06 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» АТ "МЕГАБАНК" подало апеляційну скаргу, за змістом якої просило поновити строк на апеляційне оскарження. Мотивувало такі вимоги тим, що копія рішення суду першої інстанції була отримана ним 05 вересня 2024 року, а тридцятиденний строк на апеляційне оскарження сплине 04 жовтня 2024 року (а.с.212-222).

09 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Центрального МУ ДПС надійшло заперечення проти відкриття апеляційного провадження. Відповідач наголошував, що повний текст рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року був направлений і позивачу, і відповідачу через Електронний кабінет ще 29 травня 2024 року. Строк на апеляційне оскарження сплинув 01 липня 2024 року. Отримання представником позивача рішення суду першої інстанції у паперовому вигляді не є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження. Жодних інших причин для поновлення означеного строку позивач не навів (а.с.236-237).

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 січня 2025 року відмовив у задоволенні клопотання АТ "МЕГАБАНК" про поновлення строку на апеляційне оскарження. Залишив апеляційну скаргу без руху із наданням десятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення (а.с.249-250).

Ухвала суду вмотивована тим, що з 05 жовтня 2021 року почали функціонувати окремі підсистеми ЄСІТС, копія рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини сьомої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) була доставлена до Електронного кабінету позивача 29 травня 2024 року. Відповідно, строк на апеляційне оскарження розпочався із наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету. Про застосовність такого підходу для обчислення процесуального строку вказав і Верховний Суд у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 440/931/21.

Копія вказаної ухвали була доставлена в Електронний кабінет АТ "МЕГАБАНК" 06 січня 2025 року о 15:46, про що складено довідку про доставку електронного листа (а.с.251).

16 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» позивач подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. За змістом вказаної заяви вказав, що копія рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року не отримувалася ним 29 травня 2024 року в Електронному кабінеті. Пояснював це тим, що у роботі електронного сервісу «Електронний суд» протягом 2024 року відбулося понад 20 технічних збоїв, зокрема, і 31 травня 2024 року, про що вказано у розділі «Новини» (https://ics.gov.ua/ics/news/novyny/) на сайті Державного підприємства «Інформаційні судові системи» (далі - ДП «ІСС»). Крім того, у мережі Інтернет наявний лист ДП «ІСС» від 15 березня 2024 року, яким зафіксовані, що технічні збої мали місце і у лютому 2024 року. При цьому з вказаного листа вбачається, що інформація про такі збої у деякі дати взагалі не була зафіксована на сайті ДП «ІСС». Копію вказаного листа було долучено до заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження. Враховуючи викладене, позивач наполягав, що не отримав копію рішення суду першої інстанції у зафіксовану у довідці про доставку електронного листа дату, що зумовило його звернення до суду за отриманням вказаного рішення 21 серпня 2024 року.

Ухвалою від 27 січня 2025 року Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "МЕГАБАНК" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року (а.с.260-261).

Ухвала мотивована тим, що відповідно до приписів частини сьомої статті 18 КАС України достовірним доказом отримання АТ "МЕГАБАНК" копії рішення суду першої інстанції саме 29 травня 2024 року є довідка про доставку електронного листа, складена судом першої інстанції. Доводи позивача про пропуск строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими. Зафіксовані ДП «ІСС» збої у лютому 2024 року та 31 травня 2024 року жодним чином не стосуються дати надсилання та отримання рішення в електронному кабінеті, а саме 29 травня 2024 року. Суд зауважив, що внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження і не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з моменту отримання її копії.

Не погоджуючись з ухвалою про відмову у відкритті апеляційного провадження, АТ "МЕГАБАНК" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що не отримував копію рішення суду першої інстанції у зазначену в довідці про доставку електронного листа дату, а саме 29 травня 2024 року. Наголошує, що на сайті ДП «ІСС» було розміщено повідомлення про проведення 31 травня 2024 року з 17:00 до 18:00 технічних робіт, у зв`язку з чим можливим є переривання надання сервісів в загальному до 30 хвилин, а саме: info.bankrut.gov.ua, mail.court.gov.ua, mail.gov.ua, reyestr.gov.ua. Наводить практику Європейського суду з прав людини, що стосується питання поновлення процесуальних строків, а також посилання на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/109/20, від 15 жовтня 2024 року у справі № 520/3970/24, від 28 листопада 2024 року у справах № 200/3599/23, № 520/20975/23, від 23 січня 2025 року у справі № 240/11276/24, від 30 січня 2025 року у справі № 260/304/22, від 05 лютого 2025 року у справі № 460/2873/24, від 13 січня 2025 року у справі № 320/842/21.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 27 березня 2025 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Центральне МУ ДПС просить залишити її без задоволення, а ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження - без змін як законну та обґрунтовану. Зазначає, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 22 листопада 2023 року у справі № 520/8180/22, від 27 травня 2023 року у справі № 240/7840/22), Великої Палати Верховного Суду (постанова від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22) надсилання копії судового рішення на офіційну електронну адресу свідчить про належне вручення такій особі цього судового рішення. Обов`язок надсилати паперову копію судового рішення в такому випадку відсутній. У спірному випадку позивач отримав копію рішення суду першої інстанції саме 29 травня 2024 року, а строк на апеляційне оскарження сплинув ще 01 липня 2024 року.

Суд касаційної інстанції за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» здійснив витребування електронної справи, яка формувалась судами першої та апеляційної інстанцій у справі № 320/46256/23 (далі - Електронна справа). Відповідно, касаційний перегляд справи № 320/46256/23 здійснюється на підставі Електронної справи, сформованої судами попередніх інстанцій, та матеріалів справи, які 21 липня 2025 року надійшли до суду касаційної інстанції в паперовій формі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, строків її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У постанові від 25 квітня 2024 року у справі № 640/16820/21 Верховний Суд за результатами аналізу статті 295 КАС України дійшов наступних висновків. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня проголошення судового рішення або з дня складення повного судового рішення. Частина друга цієї статті надає право учаснику справи для поновлення строку на апеляційне оскарження у разі, якщо апеляційну скаргу подано в межах встановленого строку з дня вручення копії судового рішення. Тобто, навіть у разі, якщо апеляційна скарга подана в межах встановленого строку з дня отримання копії судового рішення, але після спливу такого строку від дня його проголошення або складення повного судового рішення, строк на апеляційне оскарження є пропущеним, але КАС України презюмує право на його поновлення. Частина ж третя передбачає можливість поновлення строку на апеляційне оскарження у випадку наявності інших поважних причин пропуску, ніж ті, про які йдеться у попередній частині цієї норми. Сам по собі факт не отримання копії судового рішення стороною у справі не означає, що строк на апеляційне оскарження судового рішення не розпочався.

Колегія суддів у цій справі погоджується із такими висновками і не вбачає підстав для відступу від них. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не може не звернути увагу на помилковість висновку апеляційного суду, викладеного в ухвалі від 06 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху, що строк на апеляційне оскарження розпочався із наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету. Правила статті 295 КАС України чітко встановлюють, що строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції починає відлік від дати складення повного судового рішення (якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду або справа розглядалася в порядку письмового провадження), водночас, з дати вручення повного судового рішення учасник справи має право на поновлення строку на апеляційне оскарження у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів від цієї дати. Варто також зазначити, що апеляційний суд, формулюючи такий висновок, послався на постанову Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 440/931/21, яка ухвалена за обставин, неподібних до обставин подання апеляційної скарги у цій справі.

У справі, що розглядається, позивач доводив суду апеляційної інстанції, що отримав копію рішення суду першої інстанції не 29 травня 2024 року на офіційну електронну адресу, а 05 вересня 2024 року нарочно у паперовій формі. Враховуючи викладене, вважав, що має безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження, що передбачено частиною другою статті 295 КАС України.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про дотримання/пропуск апелянтом строку на апеляційне оскарження необхідно було з`ясувати дату отримання АТ "МЕГАБАНК" повного судового рішення, про оскарження якого подано скаргу.

Порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частина шоста статті 251 КАС України встановлює, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

За правилами абзаців 1, 2 частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

При цьому згідно з частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Частину шосту статті 18 КАС України щодо обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) введено в дію 20 лютого 2024 року.

Отже, станом на час ухвалення рішення Київським окружним адміністративним судом АТ "МЕГАБАНК" зобов`язане було зареєструвати офіційну електронну адресу в ЄСІТС.

Згідно з визначеннями, наведеними у підпунктах 5.3, 5.6, 5.8 пункту 5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя № 1845/0/15-21 від 17 серпня 2021 року (далі - Положення про ЄСІТС), електронне повідомлення (повідомлення) - автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом; користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі "Електронний кабінет" (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень; офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Обов`язковість реєстрації Електронного кабінету в ЄСІТС для окремих категорій суб`єктів визначається процесуальним законодавством (пункт 10 розділу І Положення про ЄСІТС).

Пункт 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачає, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 37 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).

Пункт 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачає, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС. Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Позивач у цій справі відповідно до вимог частини шостої статті 18 КАС України має зареєстрований в ЄСІТС Електронний кабінет, що останнім не заперечується.

Враховуючи викладене, на підставі частини п`ятої статті 251 КАС України та пунктів 37, 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС суд першої інстанції направив копію рішення від 29 травня 2024 року в Електронний кабінет скаржника. Суд апеляційної інстанції правильно встановив, що вказана копія було доставлена до Електронного кабінету того ж дня о 19:57 (а.с.204). Ці обставини в повній мірі підтверджуються і відомостями Електронної справи.

Скаржник наполягає, що внаслідок технічного збою та проведення технічних робіт не отримав копію рішення суду першої інстанції ні 29 травня 2024 року (як це зазначено у довідці про доставку електронного листа), ні в будь-яку іншу дату, що і зумовило його звернення до суду Київського окружного адміністративного суду із заявою від 21 серпня 2024 року про видачу копії судового рішення у справі № 320/46256/23.

Відповідно до пункту 24 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.

Аналогічна норма щодо розміщення Інструкції користувача Електронного суду міститься в абзаці третьому пункту 9 розділу ІІ Положення про ЄСІТС.

Згідно із пунктом 36 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

У разі реєстрації отриманого документа до Електронного кабінету користувача автоматично надсилається відповідне повідомлення. В іншому випадку надсилається повідомлення із зазначенням причини відмови в реєстрації документа (пункт 41 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС).

Пункт 2.15 Інструкції користувача підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом ДП «ІСС» № 230/0Д від 29 грудня 2023 року (далі - Інструкція), після надсилання засобами ЕС процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних 4 можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Відповідно до пункту 2.16 Інструкції ЕС забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя.

Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства) (пункт 2.17 Інструкції).

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 «Опис інтерфейсу Кабінету Користувача» Інструкції незалежно від типу Кабінету Користувача, з лівої сторони розміщена навігаційна панель меню з розділами «Повідомлення», «Вибране», «Мої справи», «Заяви», «Довіреності», «Статистика», «Кошик», «Відеозв`язок», «Залучення фахівця».

У розділі «Повідомлення» Кабінету Користувача розміщуються повідомлення про надходження документів, до яких Користувач має доступ (підпункт 5.1.1 підпункту 5.1 пункту 5 Інструкції).

Підпункт 5.1.7 підпункту 5.1 пункту 5 Інструкції містить застереження, що функціонал «Повідомлення» Кабінету Користувача носить виключно інформативну функцію та з дати отримання повідомлення не ведеться відлік будь-яких процесуальних строків.

Відповідно до підпункту 5.1.9 підпункту 5.1 пункту 5 Інструкції у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача розміщуються інформація по справам до яких Користувач має доступ.

Підпункт 5.1.18 підпункту 5.1 пункту 5 Інструкції передбачає, що у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача у реєстрі присутні колонки: номер документа; дата; ДНЗС (дата набрання законної сили); назва; суд.

Інформація у колонці «Дата» у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача для судових рішень відображає дату прийняття судового рішення, для реєстраційної картки - дату останнього коригування. Для документів Користувача, відправлених до суду відображає дату відправки до суду, для інших документів - дату останнього коригування (підпункт 5.1.29 підпункту 5.1 пункту 5 Інструкції).

При натисканні на строку провадження у розділі «Мої справи» Кабінету Користувача відбувається перехід до реєстру «Документи, що надійшли від суду». Доступний функціонал дублює реєстр Документи по справі (підпункт 5.1.34 підпункту 5.1 пункту 5 Інструкції).

Підпунктом 13.12 пункту 13 «Взаємодія ЕС та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Інструкції «Електронний суд» унормовано питання друку довідки про доставку документа в Кабінет користувача ЕС.

З аналізу наведених вище норм слідує, що документи, створені судом, надсилаються особам, які зареєстрували Електронний кабінет, в автоматичному режимі. Так само підсистема «Електронний суд» забезпечує автоматичне формування довідки про доставлення документа в Електронний кабінет користувача. Саме зазначена у такій довідці дата (час, число, місяць і рік) і є тією датою, з якою пункт 2 частини шостої статті 251 КАС України пов`язує день вручення особі судового рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 серпня 2023 року у справі № 480/7304/22, від 01 серпня 2024 року у справі № 160/8000/23.

У справі, що розглядається, АТ "МЕГАБАНК" лише в загальному доводило суду апеляційної інстанції про технічний збій, внаслідок якого, за позицією скаржника, копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції не була ним отримана у дату, зазначену в довідці про доставку електронного листа. Посилалося на відомості, що містилися на сайті ДП «ІСС» та в листі від 15 березня 2024 року № 1390/0/1-24 (а.с.254). Суд апеляційної інстанції обґрунтовано визнав непереконливими та не підтвердженими належними доказами такі посилання позивача. Та обставина, що у лютому 2024 року мали місце технічні збої, а 31 травня 2024 року з 17:00 до 18:00 проводилися заплановані технічні роботи, жодним чином не доводять того, що 29 травня 2024 року підсистема «Електронний суд» не працювала, що унеможливило доставку копії рішення суду першої інстанції до Електронного кабінету позивача.

Суд касаційної інстанції зазначає, що обставини технічного збою, які призвели до неотримання стороною копії рішення чи іншого процесуального документа від суду, можуть бути враховані судами як поважна причина пропуску відповідного процесуального строку за умови повідомлення про їх існування з доданням доказів на їх підтвердження.

Водночас, посилаючись на обставини проведення технічних робіт та збої у роботі підсистеми «Електронний суд», скаржник не скористався правом довести як суду апеляційної, так і суду касаційної інстанції обставини неотримання ним у період до 05 вересня 2024 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року. Зокрема, позивач не був позбавлений права надати суду скриншоти із належного йому Електронного кабінету за розділом «Мої справи», з яких би вбачалося, що у період з 29 травня 2024 року по 21 серпня 2024 року (дата подання заяви про видачу рішення суду першої інстанції) підсистема «Електронний суд» не забезпечила автоматичного надсилання АТ "МЕГАБАНК" копії спірного рішення. Не скористався скаржник і правом звернення до ДП «ІСС» із проханням про надання інформації щодо дійсної дати доставки відповідного процесуального документа в його Електронний кабінет.

У світлі таких обставин саме довідка про доставлення електронного листа, сформована в підсистемі «Електронний суд», є достатнім і належним доказом його надходження до Електронного кабінету позивача.

Доводи про існування інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження позивачем не наводилися.

Посилання скаржника на висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/109/20, від 15 жовтня 2024 року у справі № 520/3970/24, від 28 листопада 2024 року у справах № 200/3599/23, № 520/20975/23, від 23 січня 2025 року у справі № 240/11276/24, від 30 січня 2025 року у справі № 260/304/22, від 05 лютого 2025 року у справі № 460/2873/24, від 13 січня 2025 року у справі № 320/842/21, висновків суду касаційної інстанції у цій справі не змінюють.

Так, у справах № 200/3692/21, № 240/11276/24, № 460/2873/24 Верховним Судом вирішувалося питання поважності причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги повторно після повернення вперше поданої скарги.

У справі № 520/109/20 спірне питання стосувалося дотримання Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради строку звернення до суду із позовом із вимогою про зобов`язання відповідача здійснити перебудову самочинно реконструйованої квартири та приведення її у стан, що існував до проведення будівельних робіт з реконструкції.

У межах справи № 520/3970/24 Верховний Суд не погодився із висновком апеляційного суду про неповажність причин пропуску фермерським господарством строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, вказавши, що операція члена фермерського господарства не була запланованою, що об`єктивно свідчить про неможливість подання апеляційної скарги у встановлені законом строки.

Предметом касаційного перегляду у справі № 520/20975/23 була ухвала апеляційного суду про повернення апеляційної скарги. Підставою для скасування Верховним Судом вказаної ухвали та направлення справи на продовження розгляду до апеляційного суду слугувало застосування процесуального наслідку у вигляді повернення апеляційної скарги без наявності на те відповідної процесуальної підстави.

У справі № 260/304/22 Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу з огляду на те, що суд апеляційної інстанції взагалі не розглянув подане апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для скасування ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 320/842/21 слугувала відсутність доказів отримання позивачем копії рішення суду першої інстанції. Обставин його направлення до Електронного кабінету за змістом судових рішень у справі № 320/842/21 встановлено не було.

Отже, вказані скаржником рішення ухвалені у неподібних до цієї справи правовідносинах.

Посилання скаржника на незастосування апеляційним судом практики Європейського суду з прав людини при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження також підлягають відхиленню. Як зазначає указаний Суд, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05).

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, заявник зобов`язаний демонструвати свою готовність брати участь на всіх етапах розгляду справи та утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у її розгляді, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з тим, що апелянт звернувся до суду із пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, але наявності підстав для поновлення такого строку не довів.

Касаційна скарга не містить інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку звернення до суду апеляційної інстанції, а також свідчили б про порушення судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення. Помилковий висновок апеляційного суду, викладений в ухвалі від 06 січня 2025 року щодо початку відліку строку на апеляційне оскарження, вказаних обставин не змінює, а тому підстави для скасування ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 345 349 350 355 356 359 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева О.О. Шишов