№ 320/5800/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2023 року

м. Київ

справа № 320/5800/19

адміністративне провадження № К/9901/22855/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Васильківтепломережа» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 (головуючий суддя: Терлецька О.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 (головуючий суддя: Чаку Є.В., Файдюк В.В., Мєзєнцев Є.І.) у справі № 320/5800/19 за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним і скасування припису,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У жовтні 2019 року Комунальне підприємство «Васильківтепломережа» (далі - КП «Васильківтепломережа» або позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Київській області або відповідач), в якому просило визнати протиправними і скасувати припис «Про припинення порушень прав споживачів» №20 від 27.09.2019.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 25.02.2020, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020, у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нову постанову про задоволення позову.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 23.09.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 30.11.2020 задоволено заяви суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. про самовідвід, а справу передано на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу суду.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2020 відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про зупинення оскаржуваних судових рішень.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.07.2023 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до статті 6 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) на підставі звернення громади Васильківського військового містечка №11, посадовими особами відповідача 14.08.2019 було проведено позапланову перевірку КП «Васильківтепломережа», за результатами якої складено акт №10-05.3/000115.

Перевіркою встановлено, що в опалювальний період 2018-2019 років КП «Васильківтепломережа» виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалась за адресою: АДРЕСА_1 , та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії «Тепловодолічильник Х12» заводський №16138 (далі - лічильник), виробництва НПП «Вимірювальні технології». У зв`язку із виявленою невідповідністю, працівниками позивача за участі представників НПП «Вимірювальні технології» було проведено автоматичне зчитування архівних даних лічильника, що визначено паспортом пристрою.

За результатами архівних даних лічильника під час перевірки відповідачем встановлено, що в окремі години та дні пристрій не обраховував Гкал. Водночас зазначеним пристроєм зафіксована температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі.

З роздруківок погодинного архіву слідує, що втручання в роботу лічильника відбувалось у вихідні дні та з 18:00 до 07:00 в робочі дні тижня, одночасно із здійсненням теплопостачання.

У зв`язку із необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, відповідачем було видано припис від 20.08.2019 № 10, яким зобов`язано позивача вжити заходів щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/ АДРЕСА_1 .

На виконання вимог зазначеного припису, позивачем було відправлено на повірку та діагностику тепловодолічильник Х12 зав.№16138 на завод виготовлювача таких лічильників - ТОВ «Випромінювальні технології».

В акті від 11.09.2019 №04-1/110919, за результатами проведеної діагностики зазначеного лічильника, зафіксовано періоди (листопад 2018 року - лютий 2019 року), в яких прилад зафіксував відсутність витрат теплоносія.

Також, зі слів позивача, була здійснена повірка засобу вимірювальної техніки у ДП «Укрметртестстандарт» та видане відповідне свідоцтво від 17.09.2019.

Листом від 24.09.2019 № 810 позивач повідомив відповідача про часткове виконання припису №10 від 20.08.2019.

Водночас суди обох інстанцій констатували, що в частині встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, вимоги припису позивачем не виконані.

27.09.2019 відповідач керуючись пунктом 1 частити першої статті 26 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII), частиною дев`ятою статті 7 Закону № 877-V, Положенням про порядок припинення (заборони) господарюючими суб`єктами відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативних документів, затвердженим постановою Верховної Ради України від 25.01.1995 № 26/95 ВР (далі - Положення № 26/95 ВР), виніс припис №20 «Про припинення порушень прав споживачів», яким, з метою припинення порушень прав споживачів, від позивача вимагалося вжити заходів щодо здійснення мешканцям будинку АДРЕСА_2 перерахунку вартості за отримані послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період жовтень 2018 - квітень 2019 року, згідно із фактичними показниками будинкового засобу обліку теплової енергії в порядку визначеному законодавством та надати вичерпну інформацію про виконання припису.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що оскаржуваний припис винесений із процедурними порушеннями, зокрема, без проведення попередньої перевірки, що оформлюється відповідним актом. Також позивач наполягає на ігноруванні відповідачем висновків, що містяться в акті діагностики № 04-1/110919, наданому заводом-виготовлювачем, копія якого направлялася відповідач разом із свідоцтвом про повірку на виконання вимог припису № 10.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що за результатами проведеної 14.08.2019 перевірки було встановлено порушення підприємством законодавства у сфері захисту прав споживачів у зв`язку із чим позивачу було винесено припис, яким вимагалося вжити заходів щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/м - 11 буд.№10. Зважаючи на те, що позивачем не було виконано припис в частині встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, посадовими особами відповідача цілком обґрунтовано винесено оскаржуваний припис.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що незважаючи на вимогу відповідача вжити підприємством заходи щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/м - 11 буд.№ 10, позивачем не було у повному обсязі виконано вимоги припису №10, зокрема не проведено відповідної експертизи, яка б свідчила про встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії.

Суди попередніх інстанцій констатували, що саме висновки експертизи мали надати можливість встановити причини збоїв роботи лічильників та відповідно встановили б наявність або відсутність підстав для перерахунку кількості спожитої теплової енергії, які зробив позивач.

Саме у зв`язку із тим, що позивачем не було спростовано у встановленому порядку факт несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, а також у зв`язку із невиконанням вимог припису №10 у повному обсязі, суди обох інстанцій дійшли висновку про правомірність винесення оскаржуваного припису.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник посилається на процедурні порушення при прийнятті оскаржуваного припису, зокрема на відсутність перевірки, якою зафіксовані порушення вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів. Також скаржник наполягає на виконанні ним вимог припису № 10 в повному обсязі. Одночасно скаржник зазначив, що при нарахуванні оплати за теплопостачання мешканцям житловому будинку в/ АДРЕСА_1 підприємство нарахувало оплату згідно проведеного зчитування архівних даних лічильників, що передбачено паспортом лічильника.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення апеляційного суду просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу без задоволення. Наполягає на законності та обґрунтованості винесення оскаржуваного припису. Також відповідач зазначив, що позивачем не надано детального розрахунку нарахування заборгованості по кожному споживачу, як і не вказано різницю між фактичними показами лічильника, зафіксованими щомісячними актами фіксування показників поставленої теплової енергії жителям будинку, і архівними даними, які були використані під час нарахування боргу. Позивач зазначає, що ним були зроблені нарахування згідно методики, проте самих розрахунків не надано. Водночас пояснень яким чином проводились нарахування підприємством не надано.

У відповідь на поданий відповідачем відзив, скаржник наполягає на обґрунтованості своєї позиції.

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно із вимогами частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі - Положення №667, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Підпунктом 4 пункту 3 Положення № 667 передбачено, що одним із основних завдань Держпродспоживслужби є здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності.

Оскаржуваний припис обґрунтовано положеннями пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1023-XII, частиною 9 статті 7 Закону № 877-V, Положенням № 26/95 ВР.

У статті 1 Закону України від 02.06.2005 № 2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон №2633-IV) визначено, що теплопостачальна організація - це суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії; постачання теплової енергії (теплопостачання) - це господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Згідно із статтею 1 Закону № 2633-IV прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії.

Відповідно до статті 6 цього Закону, державна політика у сфері теплопостачання базується у тому числі (…) на принципі забезпечення комерційного обліку постачання теплової енергії.

За приписами статті 25 Закону № 2633-IV теплопостачальні організації зобов`язані у тому числі (…) здійснювати технічний облік матеріальних та енергетичних ресурсів, а також комерційний облік теплової енергії.

Отже на позивача покладений обов`язок комерційного обліку постачання теплової енергії.

Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначені Законом України від 22.06.2017 № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон № 2119-VIII).

Згідно із пунктом 5 частини статті 1 цього Закону вузол обліку це комплекс пристроїв (у тому числі засобів вимірювальної техніки, що відповідають вимогам технічних регламентів), допоміжного обладнання та матеріалів до них, призначений для вимірювання спожитої теплової енергії та води, а також технічної реєстрації результатів такого вимірювання, включаючи засоби дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності).

Статтею 9 Закону №2119-VIII передбачено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.

Отже статтею 1 Закону № 2633-IV та статтею 9 Закону №2119-VIII визначене загальне поняття приладу комерційного обліку тепла.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, затверджені Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Постанова №630), затверджених у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії, споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а разі його відсутності (несправності) - за нормативами (нормами) споживання в окремих випадках.

За приписами абзацу 5 пункту 15 Постанови № 630 передбачено, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

Отже, Постанова № 630 встановлює загальні правила з теплопостачання із застосуванням відповідних лічильників.

Відповідно до вимог Законів України «Про електроенергетику», «Про теплопостачання», Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 №1540, з метою дотримання єдиних положень і вимог щодо організації експлуатації теплового устаткування та мереж, виконання яких забезпечує надійну, безпечну та ефективну роботу цього теплового устаткування та мереж, наказом Міністерства палива та теплоенергетики від 14.02.2007 № 71 затверджені Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила).

Пунктом 7.2.2. Правил передбачено, що усі пристрої, що стосуються тепловимірювальних приладів, а також засобів теплової автоматики і керування запірною та регулювальною арматурою, мають бути справними і під час роботи устаткування перебувати в робочому стані або стані резерву, якщо це передбачено проектом.

За технічний стан та безпечну експлуатацію засобів контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії суб`єкта господарювання, установи, організації відповідає керівник (власник). Експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт засобів контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії виконують структурні підрозділи суб`єкта господарювання, організації, установи, діяльність яких здійснюється на підставі чинних НД (пункти 7.2.3, 7.24 Правил).

Положеннями пунктів 7.2.32, 7.2.39 Правил визначено, що періодична, а також на вимогу теплопостачальної організації або Держенергонагляду перевірка приладів вузла обліку теплової енергії здійснюється представниками ДТ, теплопостачальної організації і Держенергонагляду з метою своєчасного виявлення несправності приладів обліку.

У розрахунках між теплопостачальною організацією і споживачем необхідно враховувати час некоректної роботи теплолічильників. Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників) не повинно перевищувати 3%.

У пункті 7.2.40 Правил зазначено, що у разі виходу з ладу теплолічильника або в разі потреби повірки приладів обліку теплової енергії до поновлення їх працездатності облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показів приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря. Термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в опалювальний період 2018 - 2019 років позивачем було виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалась у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії «Тепловодолічильник Х12» заводський № 16138 (далі - лічильник), виробництва НПП «Вимірювальні технології».

У зв`язку з виявленою невідповідністю, працівниками позивача, за участі представників НПП «Вимірювальні технології», було проведено автоматичне зчитування архівних даних лічильника, що визначено паспортом пристрою.

За результатами архівних даних лічильника під час перевірки відповідачем встановлено, що в окремі години та дні пристрій не обраховував Гкал. При цьому зазначеним пристроєм зафіксована температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі. З роздруківок погодинного архіву слідує, що втручання в роботу лічильника відбувалось у вихідні дні та з 18:00 до 07:00 в робочі дні тижня. Водночас теплопостачання не припинялось.

З метою встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, відповідачем було видано припис від 20.08.2019 № 10, яким зобов`язано позивача вжити заходів щодо проведення експертизи та позапланової перевірки лічильника Х12 зав. №16138, який був встановлений у житловому будинку в/ АДРЕСА_1 .

В оскаржуваному приписі зазначено, що за результатами виконання припису № 10 позивачем надані акт від 11.09.2019 № 04-1/110919 діагностики тепловодолічильника Х12 зав. №16138 та свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-3К/4226 від 17.09.2019, які свідчать, що прилад справний, його характеристики відповідають заявленим виробником.

Своєю чергою суди попередніх інстанцій керувалися тим, що позивачем не було у повному обсязі виконано вимоги припису №10, а саме не було проведено відповідної експертизи, яка б свідчила про встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії.

За позицією судів попередніх інстанцій, саме висновки експертизи надали б можливість встановити причини збоїв роботи лічильників та відповідно встановили б наявність або відсутність підстав для перерахунку кількості спожитої теплової енергії, які зробив позивач.

Також суди попередніх інстанцій констатували, що період за який лічильник не фіксував показники Гкал, а також за який позивач донарахував заборгованість споживачам перевищує встановлений п. 7.2.40 Правил термін (15 днів).

Позивач зазначених обставин не спростував.

Водночас архівні показники лічильника, які є в матеріалах справи, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом у справі, оскільки не спростовують факту невиконання позивачем вимог припису №10, а також не можуть свідчити доказом відсутності несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон № 1023-ХІІ, який також встановлює права споживачів, визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

За приписами пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1023-ХІІ, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом № 877-V.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 7 Закону № 877-V визначено, що припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

Отже, зі змісту вищевказаних норм вбачається, що органи Держпродспоживслужби наділені повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи.

Закон України від 05.06.2014 № 1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність» регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності (далі - Закон № 1314-VII).

Згідно із пунктом 3 статті 1 цього Закону експертна повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, яка проводиться у разі виникнення спірних питань щодо метрологічних характеристик, придатності до застосування і правильності експлуатації засобів вимірювальної техніки.

Частиною 3 статі 8 Закону № 1314-VII передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, які мають елементи або функції настроювання, повинні мати захист від вільного доступу до зазначених елементів і функцій (включаючи програмне забезпечення) з метою запобігання несанкціонованому втручанню.

За такого правового регулювання, колегія суддів не ототожнює визначену Законом № 1314-VII експертну повірку засобів вимірювальної техніки з актом від 11.09.2019 № 04-1/110919 діагностики тепловодолічильника Х12 зав. № 16138 та свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 24-1-3К/4226 від 17.09.2019 щодо справності приладу, відповідно не можна вважати виконаними вимоги не оскарженого припису.

Одночасно колегія суддів зазначає, що факт невиконання вимог припису Держпродспоживслужби про вжиття заходів щодо позачергової повірки лічильника може бути виявлений контролюючим органом не обов`язково лише за результатом проведеної перевірки; таке питання вирішується у кожному конкретному випадку в залежності від обставин, що підлягають перевірці. У спірному випадку, проведення перевірки не є необхідним з огляду на очевидність встановленого порушення (не проведено експертизу), що не тягне за собою необхідність встановлення додаткових обставин, що безпосередньо можуть вплинути на склад правопорушення.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційного скарги позивача. Інших доводів, які об`єктивно свідчать про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень скаржником не наведено.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Васильківтепломережа» залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2020 у справі №320/5800/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа