21.05.2024

№ 320/7439/16-ц

Постанова

Іменем України

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 320/7439/16-ц

провадження № 61-21679св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - комунальне підприємство «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області.

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року у складі судді: Кочеткової І. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області про усунення порушень прав споживача, відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 з грудня 2018 року по квітень 2019 року тричі не з`являлася в судові засідання без поважних причин, що суд розцінює, як зловживання своїми процесуальними правами, що спрямовані на безпідставне затягування розгляду даної цивільної справи. В судовому засіданні 08 квітня 2019 року позивач ОСОБА_1 відмовилася представити суду документи, що підтверджують поважність її не явки в судове засідання, призначене на 13.02.2019 року о 15-00 годині, а щодо неявки 06 березня 2019 року надала медичну довідку, що не містила вихідного номеру та дати видачі, яку суд не міг прийняти, як належний документ, що підтверджує хворобу позивача. До того ж від позивача надійшла уточнена позовна заява.

Не погоджуючись із ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою Запорізького апеляційного суду Запорізької області від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 08 квітня 2019 року скасовано, справу повернуто до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У вересні 2019 року до апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_1 про роз`яснення постанови суду від 04 липня 2019 року, оскільки ОСОБА_1 не зрозуміло, чому її апеляційна скарга задоволена частково.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року відмовлено у прийнятті та повернуто заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Водоканал» Мелітопольської міської ради Запорізької області про усунення порушень прав споживача, відшкодування моральної шкоди.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Аналіз статті 271 ЦПК України вказує на те, що роз`ясненню підлягає рішення, яке має виконуватись як у добровільному порядку, так і примусово. Головною підставою для подання заяви про роз`яснення рішення суду є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення. Отже, за змістом цієї норми підлягає роз`ясненню саме рішення суду, яким спір вирішено по суті і яке підлягає виконанню, та повноваження щодо роз`яснення рішення має суд, який його ухвалив, якщо рішення не виконане або не закінчився строк його виконання. Постанова апеляційного суду, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, не може бути об`єктом роз`яснення, оскільки вказаним процесуальним документом спір по суті не вирішений і він не підлягає виконанню ні у добровільному, ні у примусовому порядку. Мотиви, якими керувався суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови, викладені в її мотивувальній частині.

Аргументи учасників справи

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу в якій просила оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції. При цьому, посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року про неприйняття до розгляду та повернення заяви про роз`яснення постанови Запорізького апеляційного суду від 04 липня 2019 року є незаконною і необгрунтовано. Судом грубо порушені норми матеріального права, зокрема, статті 3 42 Конституції України, а також стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд. Крім цього, апеляційним судом безпідставно вказано, що ухвала апеляційного суду не підлягає касаційному оскарженню.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2020 року призначено справу до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Апеляційним судом при відмові у прийнятті та поверненні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови апеляційного суду вказано, що заява ОСОБА_1 про роз`яснення постанови суду від 04 липня 2019 року мотивована тим, що їй не зрозуміло, чому її апеляційна скарга задоволена частково, втім, зазначена постанова апеляційного суду не може бути об`єктом роз`яснення, оскільки вказаним процесуальним документом спір по суті не вирішений і він не підлягає виконанню ні у добровільному, ні у примусовому порядку.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком апеляційного суду з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, щопроцесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (частина четверта статті 271 ЦПК України).

Аналіз частини четвертої статті 271 ЦПК України дає підстави для висновку, що у разі подання заяви про роз`яснення судового рішення суд постановляє ухвалу про роз`яснення або про відмову у роз`ясненні судового рішення, яку може бути оскаржено. Процесуальним законодавством не передбачено повноваження суду відмовляти у прийнятті заяви про роз`яснення рішення та повертати її заявнику.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За схожих обставин, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 4806/81/18 (провадження № 61-47905св18) зроблено висновок, що «відповідно до частини четвертої статті 271 ЦПК України про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2005 року з підстав невідповідності статті 271 ЦПК України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків заяви. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення ухвали Апеляційного суду Закарпатської області від 24 березня 2005 року визнано неподаною і повернуто заявникові. Системний аналіз статті 271 ЦПК України дає підстави для висновку про те, що застосування статті 185 ЦПК України до заяв про роз`яснення судових рішень не передбачено».

Таким чином, апеляційний суд мав розглянути заяву про роз`яснення судового рішення та постановити ухвалу про роз`яснення або про відмову у роз`ясненні судового рішення, а тому оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржену ухвалу апеляційного суду скасувати і передати справу до апеляційного суду для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

Керуючись статтями 400, 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року скасувати.

Передати справу № 320/7439/16-цдо суду апеляційної інстанції для розгляду заяви про роз`яснення судового рішення.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Запорізького апеляційного суду від 18 жовтня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук