28.02.2024

№ 320/8536/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 320/8536/21

адміністративне провадження № К/990/34124/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Єзерова А.А., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа»

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа»

на рішення Київського окружного адміністративного суду в складі судді Леонтович А.М. від 6 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Коротких А.Ю., Сорочка Є.О., Чаку Є.В. від 12 вересня 2023 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2021 року Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби, позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Реформа» (далі - ТОВ «КК Реформа», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення у розмірі 34 000 грн згідно з рішенням про застосування санкцій від 18 березня 2021 року № 20.

2. На обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач не сплатив у добровільному порядку штрафу за порушення законодавства про ціни і ціноутворення у розмірі 34 000 грн згідно з рішенням від 18 березня 2021 року № 20, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у примусовому порядку.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 6 лютого 2023 року, залишеним постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, позов задовольнив.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що несплата позивачем у добровільному порядку штрафу у сумі 34 000 грн відповідно до прийнятого ГУ Держпродспоживслужби рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 18 березня 2021 року № 20 є підставою для його примусового стягнення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. ТОВ «КК Реформа», не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

6. У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення абзацу 12 частини першої статті 6, статті 10, частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення».

7. Скаржник зауважує, що під час застосування вищенаведених норм права суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20 (про те, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог), від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22 (про те, що судова справа про стягнення штрафної санкції не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована) та від 20 квітня 2023 року у справі № 640/12740/21 (про те, що проведення повторних позапланових заходів державного контролю суб`єкта господарювання за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), є неправомірними).

8. Скаржник вважає, що внаслідок неправильного застосування вищезазначених норм права суди попередніх інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про правомірність вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 34 000 грн, враховуючи те, що ТОВ «КК «Реформа» звернулося до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень ГУ Держпродспоживслужби про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення, провадження у справі № 320/7881/21 відкрито 2 серпня 2021 року, проте рішення ще не ухвалено.

9. ТОВ «КК Реформа» також вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, а саме - положень статті 251 КАС України, що виразилося у розгляді справи судом першої інстанції за відсутності відповідача, неповідомленого належним чином, а також у не розгляді та не вирішенні судом апеляційної інстанції клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/7881/21.

10. Крім того, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав жодної правової оцінки доводам відповідача про неправильне зазначення судом першої інстанції дати рішення № 20, на підставі якого вимагається стягнути адміністративно-господарську санкцію, а саме - 18 березня 2021 року замість 19 березня 2021 року.

11. Від ГУ Держпродспоживслужби надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «КК «Реформа», в якому зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили законні та обґрунтовані рішення, оскільки дійшли правильного висновку про те, що за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування рішення від 18 березня 2021 року № 20, на підставі якого відповідачу належить сплатити штрафну санкцію, вказана штрафна санкція підлягає стягненню у примусовому порядку.

12. Також позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22, від 20 квітня 2023 року у справі № 640/12740/21, є необґрунтованими, оскільки такі висновки зроблені за інших обставин справи, які є нерелевантними до тих, що мають місце у справі, яка розглядається.

З огляду на зазначене, ГУ Держпродспоживслужби просить залишити касаційну скаргу ТОВ «КК Реформа» без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

13. Від ТОВ «КК Реформа» надійшли додаткові пояснення, в яких просить Суд взяти до уваги, що ним неодноразово подавалися заяви про прискорення розгляду справи № 320/7881/21, в якій оскаржується низка рішень позивача, зокрема й рішення від 19 березня 2021 року № 20, проте, Київський окружний адміністративний суд досі не розглянув справу; вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не розглянув заявлене клопотання про зупинення розгляду справи № 320/8536/21 до набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/7881/21, оскільки вони є пов`язаними.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

14. ТОВ «КК Реформа» касаційну скаргу до Верховного Суду подало 11 жовтня 2023 року.

15. Верховний Суд ухвалою від 16 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження у справі № 320/8536/21, витребував матеріали адміністративної справи та надав сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «КК Реформа».

16. Скаржник подав клопотання про розгляд цієї справи у касаційному порядку у судовому засіданні за участю представника, в задоволенні якого Верховний Суд відмовив ухвалою від 22 лютого 2024 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів установили, що на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 , що надійшло листом до Головного управління від 11 лютого 2021 року № Г-171-2021, погодження Держпродспоживслужби № 16.2-6/3219 від 15 лютого 2021 року, ГУ Держпродспоживслужби в Київській області видало наказ від 16 березня 2021 року № 1197-ОД та посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю) № 949 від 16 березня 2021 року.

18. Цим наказом та направленням уповноважено службових осіб відділу контролю за регульованими цінами Головного управління здійснити в період з 17 березня 2021 по 18 березня 2021 року позапланову перевірку ТОВ «КК Реформа» (Код ЄДРПОУ: 43063891, юридична адреса: вул. Лобановського Валерія. 23, с. Чайки, Києво-Святошинський р-н, Київська область, 08135) з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

19. В акті № 28 від 17 березня 2021 року контролюючий орган дійшов висновку про порушення відповідачем пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та частини одинадцятої статті 4 Закону України «Про основні засаді державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у зв`язку з неможливістю здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та поновлення прав споживачів щодо отримання житлово-комунальних послуг за обґрунтованими тарифами.

20. В акті вказано, що під час перевірки ТОВ «КК Реформа» з питань дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін 17 березня 2021 року об 11:00 год. у присутності особи на контрольно-пропускному пункті охорони ЖК «Чайки», яка представилася начальником зміни охорони, зафіксовано, що офіс ТОВ «КК «Реформа» за адресою: 08135, Київська обл., Бучанський (Києво-Святошинський) р-н., с. Чайки, вул. Лобановського Валерія, буд. 23, каб. № 12, був зачинений.

21. За висновком ГУ Держпродспоживслужби, ТОВ «КК Реформа» створило перешкоди посадовим особам Головного управління шляхом незабезпечення присутності керівника або уповноваженої особи для проведення перевірки.

22. В акті вказано, що Товариство було повідомлено про здійснення позапланового заходу державного контролю та про забезпечення присутності керівника або уповноваженої особи за юридичною адресою ТОВ «КК Реформа» 15 березня 2021 рок об 11:00 год. листом.

23. Вказаний лист надісланий 15 березня 2021 року о 17:13 хв. на офіційну електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1, а також на ІНФОРМАЦІЯ_2, з якої раніше надходили відповіді від Товариства.

24. Також 17 березня 2021 року об 11:20 хв. Товариство було проінформовано про проведення позапланової перевірки телефонним дзвінком по номеру телефона: НОМЕР_1 , який вказаний в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

25. На підставі вказаного акта ГУ Держпродспоживслужби було прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни і ціноутворення від 18 березня 2021 року № 20, яким застосовано до ТОВ «КК Реформа» штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 34 000 грн.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

26. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

27. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

28. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

29. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

30. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на таке.

31. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

32. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20 та від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22.

33. Надаючи правову оцінку цим доводам касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів керується таким.

34. Відповідно до частин першої-третьої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

35. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

36. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовим спором є спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

37. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України передбачено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

38. За правилами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

39. Пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

40. Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 46 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об`єднання, юридичні особи, які не є суб`єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

41. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, визначених Конституцією та законами України. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

42. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2019 року у справі № 812/1234/18, Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 та Верховного Суду від 1 лютого 2023 року у справі № 260/2284/21.

43. Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), регламентовано, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади.

44. Відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

45. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку про те, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, прямо передбачених Конституцією та законами України.

46. Як вбачається зі змісту пунктів 1 та 4 Положення № 667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику, зокрема, у сферах здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів та дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

47. Своєю чергою, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику в означених вище сферах, визначаються законами України «Про захист прав споживачів» та «Про ціни і ціноутворення». Крім того, повноваження даного органу щодо застосування адміністративних та адміністративно-господарських санкцій регламентовані Кодексом України про адміністративні правопорушення та Господарським кодексом України.

48. Право на звернення до суду уповноваженого органу в сфері ціноутворення визначене пунктом 8 частини першої статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до якого уповноважені органи мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

49. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави колегії суддів дійти до висновку, що право Держпродспоживслужби на звернення до суду обмежене підставою стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

50. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 816/1325/17.

51. У цій справі Суд також враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 1 травня 2023 року у справі № 520/17777/21, про те, що звертаючись до адміністративного суду з позовом, за загальним правилом, суб`єкт владних повноважень переслідує мету захисту публічного інтересу, який охоплює суспільний та державний інтереси. Тому, відповідне право співвідноситься із завданнями адміністративного судочинства, що визначені частиною першою статті 2 КАС України.

52. У справі, що розглядається ГУ Держпродспоживслужби звернулося до суду з позовом про стягнення в дохід Державного бюджету адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства про ціни та ціноутворення у розмірі 34 000 грн згідно з рішенням про застосування санкцій від 18 березня 2021 року № 20.

53. Отже, у цій справі ГУ Держпродспоживслужби уповноважене на звернення до суду із заявленими позовними вимогами.

54. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що для категорії справ за зверненням суб`єкта владних повноважень з адміністративним позовом до суб`єкта господарювання про стягнення несплачених у добровільному порядку сум штрафних санкції визначений спеціальний порядок.

55. Зокрема, абзацом другим частини другої статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

56. Частиною третьою статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі несплати суб`єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев`ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.

57. З аналізу вказаних вище норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вбачається, що перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідною постановою вказаного органу, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення в судовому порядку.

58. Правові висновки щодо застосування положень статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» викладені у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.

59. Водночас Верховний Суд у постанові від 4 липня 2023 року під час розгляду справи № 640/2003/22 роз`яснив, що у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» враховано право суб`єкта господарювання на оскарження дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб і при буквальному тлумаченні вказаної норми вбачається, що у разі реалізації суб`єктом господарювання вказаного права на оскарження, обчислення строку на звернення до суду суб`єктом владних повноважень відтерміновується до результату оскарження штрафної санкції і залишення її в силі в судовому або адміністративному порядку. У випадку скасування цієї штрафної санкції в адміністративному або судовому порядку, сума штрафу взагалі не повинна стягуватися з суб`єкта господарювання.

Якщо суб`єкт владних повноважень буде звертатись до суду з позовом про стягнення несплаченої господарюючим суб`єктом суми штрафної санкції після закінчення 15-ти денного строку на добровільне виконання судового рішення за умови оскарження розпорядчого документа, судова справа про стягнення не зможе бути розглянута до вирішення питання про законність або незаконність дій органу державного контролю (нагляду) або його посадових осіб при накладенні штрафної санкції, оскільки частина третя статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» висуває вимогу про те, що для стягнення штрафної санкції у судовому порядку така санкція не має бути скасована.

Верховний Суд також зауважив, що з метою процесуальної економії та враховуючи законодавче виключення із загального правила, наведене у частині третій статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», яке направлене на реалізацію права суб`єкта господарювання на оскарження в установленому законом порядку неправомірних дій органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб, перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб`єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

60. У подальшому вказані правові висновки також застосовані Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2023 року у справі № 640/7304/22 та від 10 листопада 2023 року у справі № 640/11240/21.

61. З огляду на вищезазначене Суд доходить висновку, що відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у сукупності з частиною другою статті 122 КАС України для задоволення позову контролюючого органу про стягнення із суб`єкта господарювання штрафної санкції, накладеної на підставі розпорядчого акта відповідного органу, у судовому порядку одночасно мають бути виконані три умови:

1) несплата суб`єктом господарювання штрафної санкції, накладеної контролюючим органом, у добровільному порядку протягом 15 днів з дня одержання суб`єктом розпорядчого акта, на підставі якого ця санкція накладена;

2) відсутність на момент ухвалення судового рішення про стягнення із суб`єкта господарювання штрафної санкції відкритих судових проваджень за позовом цього суб`єкта про оскарження розпорядчого акта, на підставі якого застосовано штрафну санкцію, та відсутність судових рішень, які набрали законної сили, про визнання протиправним відповідного розпорядчого акта; за наявності відкритих судових проваджень, суд, який розглядає справу про стягнення штрафної санкції, вирішує питання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в справі щодо оскарження розпорядчого акта;

3) звернення контролюючого органу до суду у межах тримісячного строку з моменту виникнення у нього права на таке звернення (у даному випадку - з моменту закінчення 15-денного строку на добровільне виконання розпорядчого акта про застосування штрафної санкції або, у разі оскарження останнього до суду, - з моменту закінчення 15-денного строку після набрання законної сили судовим рішенням, яким відповідний розпорядчий акт визнано правомірним).

62. У справі, що розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що на момент розгляду справи постанова про накладення штрафу № 20 від 18 березня 2021 року відповідачем не оскаржена та в добровільному порядку штраф не сплачений, що слугувало підставою для задоволення позову ГУ Держпродспоживслужби.

63. Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів передчасними з огляду на таке.

64. Як вбачається зі змісту ухвали Київського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року у справі № 320/7881/21, ТОВ «КК Реформа» у липні 2021 року звернулася до суду з позовом до ГУ Держпродспоживслужби про визнання протиправними та скасування, зокрема рішення № 20 від 19 березня 2021 року про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.

65. ТОВ «КК Реформа» в апеляційній скарзі звертав увагу суду апеляційної інстанції на неправильне зазначення Київським окружним адміністративним судом в оскаржуваному рішенні від 6 лютого 2023 року дати рішення № 20, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача штрафну санкцію, а саме - 18 березня 2021 року замість правильної - 19 березня 2021 року.

До того ж, у апеляційній скарзі ТОВ «КК Реформа» зазначило про наявність відкритого судового провадження у справі № 320/7881/21, в якому оскаржується рішення ГУ Держпродспоживслужби № 20, на підставі якого у цій справі позивач просить стягнути штрафну санкцію, та заявило клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/7881/21.

66. Крім того, як вбачається зі змісту відзиву на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби не заперечує, що відповідач оскаржив до суду рішення, на підставі позивач просить стягнути штрафну санкцію, а навпаки зазначає, що цей факт не має значення, оскільки на момент розгляду цієї справи вказане розпорядче рішення не визнано протиправним судовим рішенням, яке набрало законної сили.

67. До того ж, у матеріалах справи міститься заява ГУ Держпродспоживслужби від 20 листопада 2023 року до Київського окружного адміністративного суду про виправлення описки, зокрема шляхом зазначення правильної дати розпорядчого акта № 20 - 19 березня 2021 року замість помилково зазначеної 18 березня 2021 року. Ця заява наразі не розглянута та не вирішена.

68. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі, зокрема об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.

69. Однак, зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року вбачається, що суд не надав жодної оцінки вищезазначеним доводам апеляційної скарги, не перевірив помилковість зазначення судом першої інстанції дати рішення № 20, не встановив факту оскарження цього рішення у судовому порядку та не вирішив заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/7881/21, не мотивував причину нерозгляду такого клопотання.

70. Суд також бере до уваги доводи скаржника про порушення судом першої інстанції положень статті 251 КАС України, а саме - ненаправлення копії ухвали про відкриття провадження у справі, чим ТОВ «КК Реформа» обґрунтовує неподання клопотання про зупинення провадження у цій справі до суду першої інстанції.

71. Відповідно до статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів (крім випадків, якщо позивачем є суб`єкт владних повноважень, а також якщо позов подано в електронній формі через електронний кабінет).

72. При цьому суд першої інстанції, розглядаючи справу у порядку спрощеного провадження без повідомлення та виклику сторін, у порушення вимог статті 174 КАС України не вжив належних заходів для повідомлення ТОВ «КК Реформа» у порядку, визначеному статтею 251 КАС України, про відкриття провадження у цій справі, чим позбавив відповідача можливості реалізувати визначені статтею 44 КАС України процесуальні права, зокрема на подання відзиву на позовну заяву, викладення своїх доводів та міркувань.

73. На підставі вищезазначеного колегія суддів доходить висновку, що суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування положення частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки не врахували правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 травня 2021 року у справі № 420/11261/20, а суд апеляційної інстанції - також у постанові від 4 липня 2023 року у справі № 640/2003/22, та не встановили всіх обставин справи, які є важливими для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, позаяк, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися такими, що у повній мірі відповідають вимогам статті 242 КАС України.

74. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

75. Оскільки у цій справі, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права - частини третьої статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також допустили порушення норм процесуального права, а саме - не перевірили правильність дати рішення ГУ Держпродспоживслужби № 20, не встановили факту оскарження цього рішення у судовому порядку та не вирішили клопотання учасника справи про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/7881/21, а тому рішення судів першої та апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

76. Суд не приймає до уваги доводи скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень абзацу 12 частини першої статті 6 та статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а також пункту 4 частини першої статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» внаслідок неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 20 квітня 2023 року у справі № 640/12740/21 (про те, що проведення повторних позапланових заходів державного контролю суб`єкта господарювання за тим самим фактом, що був підставою для проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), є неправомірними), оскільки вони стосуються правомірності проведення перевірки та накладення штрафної санкції позивачем на підставі рішення № 20 від 18 (19) березня 2021 року, що не є предметом розгляду у цій справі, а буде вирішуватися у межах провадження у справі № 320/7881/21.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ТОВ «КК Реформа» слід задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати як такі, що ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

78. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. У разі необхідності суд може зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

79. Оскільки колегія суддів повертає справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, не ухвалюючи нового рішення, то відповідно до відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року скасувати.

Справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Реформа» про стягнення штрафних (фінансових) санкцій направити на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін