Постанова
Іменем України
25 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 333/4351/18
провадження № 61-5924св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
боржник - Публічне акціонерне товариство «Банк «Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Форум»,
заінтересована особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року у складі судді Круглікової А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року у складі колегії суддів: Гончар М. С., Подліянової Г. С., Маловічко С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Заява мотивована тим, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року у цивільній справі № 333/4351/18 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Форум» та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум», стягнуто з ПАТ «Банк «Форум» на користь ОСОБА_1 362 037,10 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з утриманням при виплаті цієї суми передбачених законом податків, обов`язкових платежів, та 10 000,00 грн моральної шкоди; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум» шляхом включення акцептованих вимог позивача на суму 521 802,82 грн, як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу, та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «Банк «Форум» на затвердження Фонду; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум» шляхом включення акцептованих вимог позивача (моральної шкоди) на суму 15 000,00 грн, як таких, що підлягають задоволенню у восьму чергу, та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум» на затвердження Фонду; стягнуто з ПАТ «Банк «Форум» в дохід держави судовий збір в розмірі 4 425,17 грн. Зазначене рішення суду набуло законної сили.
З дня набрання рішенням законної сили ПАТ «Банк Форум» жодних заходів щодо його виконання не вживав. 04 липня 2019 року відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк «Форум» як юридичної особи. Отже ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк - ліквідованим. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є ліквідатором ПАТ «Банк «Форум» та здійснює виведення колишньої банківської установи з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.
З огляду на викладене ОСОБА_1 просив замінити відповідача ПАТ «Банк Форум» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у виконавчому провадженні з виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року у справі №333/4351/18.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що на час звернення ОСОБА_1 із заявою про заміну сторони виконавчого провадження ПАТ «Банк Форум» було припинено (ліквідовано) як юридичну особу без правонаступників, а чинним законодавством України не передбачено правонаступництво Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у випадку ліквідації банку за ухваленими судовими рішеннями, де банк є боржником у правовідносинах, що не випливають із вкладів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
25 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про задоволення заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду за своїм змістом суперечать положенням статей 55 124 Конституції України, статті 3 ЦК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суди не зазначили підстав для незастосування статті 240-1 КЗпП України, якою передбачено, що у разі ліквідації відповідача (боржника) в трудовому спорі, його правонаступником та виконавцем зобов`язань являється ліквідатор.
На переконання заявника, підтвердженням його доводів є наявність ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 09 грудня 2019 року у справі № 335/1896/15-ц, ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2020 року у справі № 334/1913/16-ц, ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2020 року у справі № 334/4671/18, ухвали Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2020 року у справі № 334/8020/18, якими були задоволені заяви стягувачів про заміну ПАТ «Банк Форум» на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у виконавчих провадженнях з виконання судових рішень у трудових спорах.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року, витребувано із Київського районного суду м. Одеси цивільну справу № 333/4351/18.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб адвокат Кібець Р. Р. та Музичук Л. В. заперечували проти доводів ОСОБА_1 , вважали їх необґрунтованими, посилаючись на усталену судову практику з вирішення аналогічних заяв у інших справах.
У відповіді на відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначав про те, що повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ПАТ «Банк Форум» не припинились, а також про необхідність звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Фактичні обставини, встановлені судами
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року у цивільній справі №333/4351/18 стягнуто з ПАТ «Банк «Форум» на користь ОСОБА_1 362 037,10 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з утриманням при виплаті цієї суми передбачених законом податків, обов`язкових платежів, та 10 000,00 грн моральної шкоди; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум» шляхом включення акцептованих вимог позивача на суму 521 802,82 грн, як таких, що підлягають задоволенню у другу чергу та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «Банк «Форум» на затвердження Фонду; зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Форум» внести зміни до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум» шляхом включення акцептованих вимог позивача (моральної шкоди) на суму 15 000,00 грн, як таких, що підлягають задоволенню у восьму чергу та подати зміни, внесені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк «Форум» на затвердження Фонду; стягнуто з ПАТ «Банк «Форум» в дохід держави судовий збір в розмірі 4 425,17 грн. Зазначене рішення не оскаржувалось та набуло законної сили (т. 1, а. с. 191-195).
Згідно з постановою Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних, і виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про введення з 14 березня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум».
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16 червня 2014 року № 49 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноважену особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку».
З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 04 липня 2019 року внесено запис про припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи. Повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «Банк Форум» припинено 04 липня 2019 року.
ПАТ «Банк Форум» як юридична особа припинено без правонаступників (т. 1, а. с. 231, т. 3, а. с. 7-15).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року відповідають зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частини першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом цієї норми суд, при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою відноситься до переліку осіб, визначених у частині другій статті 442 ЦПК України, а також встановити, що до відповідної заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво (перехід прав та обов`язків) сторони виконавчого провадження, тобто перехід прав та обов`язків від попередника (нинішнього боржника) до іншої особи (правонаступника боржника).
У зв`язку із заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником проводиться відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та норм ЦПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Згідно із частиною сьомою статті 104 ЦК України особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» цей Закон регулює відносини, що виникають під час заснування, реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації банків.
Як зазначено у частині першій статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно з пунктом 16 частини першої статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що ліквідація банку - процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини першої статті 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.
Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 «Про віднесення ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 043/14 про введення з 14 березня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум».
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Банк Форум» з 13 червня 2014 року. Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 червня 2014 року № 49 року розпочато ліквідацію ПАТ «Банк Форум» та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію Банку строком на один рік з 16 червня 2014 року до 16 червня 2015 року.
28 травня 2015 року Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення № 106, відповідно до якого продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» на один рік до 16 червня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26 травня 2016 року № 840 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» на два роки до 15 червня 2018 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. на два роки до 15 червня 2018 року.
Рішенням від 07 червня 2018 року № 1588 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» строком на один рік з 16 червня 2018 року до 14 червня 2019 року включно.
Відповідно до частини сьомої статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції на дату ухвалення оскаржуваного рішення) процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У частині четвертій статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.
Відповідно до статті 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що Законом України «Про банки і банківську діяльність» не передбачено правонаступництво банку у разі його ліквідації.
Норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» також не містять положень щодо визнання Фонду правонаступником банківської установи у зв`язку з проведенням ліквідації останньої.
Таким чином, після ліквідації ПАТ «Банк Форум» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є його правонаступником, оскільки здійснював лише владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку та виплати відшкодування за вкладами в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Посилання заявника на ту обставину, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є боржником з виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2019 року у справі №334/8020/48, у зв`язку із проведенням Фондом процедури ліквідації банків, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки норми спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містять положень щодо визнання Фонду правонаступником банківської установи у зв`язку з проведенням ліквідації останньої.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції не врахував вимоги статті 240-1 КЗпП України є безпідставними, оскільки у даному випадку суди не розглядали по суті відповідний трудовий спір між сторонами, а лише вирішували питання про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) на стадії виконання рішення суду, ухваленого за наслідками розгляду відповідної справи. У зв`язку з цим, безпідставним є посилання касаційної скарги на відповідні судові рішення Верховного Суду, як і посилання на прецедентну практику Європейського суду з прав людини щодо визначення «верховенства права», оскільки оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону.
Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 334/4671/18-ц (провадження
№ 61-8657св20), від 24 вересня 2020 року у справі № 334/8020/18 (провадження № 61-7616св20), від 04 листопада 2020 року у справі № 335/1896/15-ц (провадження № 61-8587св20) та в ухвалі від 15 червня 2020М року у справі № 334/1913/16-ц (провадження № 61-8655ск20).
Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права і фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідь ОСОБА_1 на відзив на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб містить клопотання про внесення Верховним Судом подання до Конституційного Суду України щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини шостої статті 10 ЦПК України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
Оскільки в процесі розгляду справи Верховним Судом не встановлено підстав, визначених частиною шостою статті 10 ЦПК України для внесення подання до Конституційного Суду України щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», то клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Разом з цим, згідно зі статтею 55, 56 Закону України «Про Конституційний Суд України» ОСОБА_1 має право на подання до Конституційного Суду України конституційної скарги щодо перевірки на відповідність Конституції України Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо неконституційності Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 листопада 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 11 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець