Постанова
Іменем України
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 334/2132/18
провадження № 61-16777св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Висоцької В. С., Ігнатенка В. М., Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородінська - 20»,
третя особа - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26 квітня 2019 року у складі судді Гнатюка О. М. та постанову Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородінська - 20» (далі - ОСББ «Бородінська - 20»), третя особа - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання рішення загальних зборів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з рішенням установчих зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оформленим протоколом № 1 від 10 квітня 2016 року, у будинку створено ОСББ «Бородінська - 20», затверджено статут об`єднання.
Також обрано членів правління та ревізійну комісію строком на 1 рік.
Рішенням засідання правління, оформленим протоколом від 14 квітня 2016 року, ОСОБА_1 обрано головою правління ОСББ «Бородінська - 20».
Наказом від 31 серпня 2016 року № 1 ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління ОСББ «Бородінська - 20» з 01 вересня 2016 року.
03 лютого 2018 року відбулися планові загальні збори ОСББ «Бородінська -20», на яких було прийнято рішення щодо обрання нового складу правління ОСББ «Бородінська - 20».
Позивач зазначав, що при обговоренні питань порядку денного лічильна комісія не проводила підрахунки голосів, секретар загальних зборів не внесла в протокол інформацію про створення комісії та не вказала кількість голосів «за», «проти», «утримався» відповідно до підрахунку лічильною комісією, що є порушенням норм чинного законодавства та статуту товариства.
19 лютого 2018 року відбулося засідання нового складу правління ОСББ «Бородінська - 20», оформлене протоколом № 1 від 19 лютого 2018 року, та обрано нового голову правління ОСОБА_3 , та його заступника ОСОБА_4 .
Позивач зазначав, що його не було запрошено на засіданняправління ОСББ «Бородінська - 20», яке відбулося 19 лютого 2018 року, копію протоколу загальних зборів від 03 лютого 2018 року та протоколу засідання правління ОСББ «Бородінська - 20» від 19 лютого 2018 року він отримав на початку березня 2018 року.
Звернувшись до нового складу правління ОСББ «Бородінська - 20» за роз`ясненнями, позивач отримав від голови правління ОСОБА_3 відповідь, що в реєстраційні документи ОСББ «Бородінська - 20» внесені відповідні зміни і ОСОБА_1 не є головою правління.
Вказував, що 13 березня 2018 року він звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади голови правління ОСББ «Бородінська - 20» на підставі пункту 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), проте наказом голови правління ОСББ «Бородінська - 20» від 16 березня 2018 року № 1 його звільнено з займаної посади без зазначення підстави звільнення та посилання на відповідну статтю КЗпП України.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просив визнати незаконними і скасувати: рішення загальних зборів ОСББ «Бородінська - 20» від 03 лютого 2018 року, рішення правління ОСББ «Бородінська - 20» від 19 лютого 2018 року про призначення голови правління ОСОБА_3 та заступника голови правління, а також наказ голови правління ОСББ «Бородінська - 20» від 16 березня 2018 року № 1 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ «Бородінська - 20», поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ «Бородінська - 20», скасувати в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника ОСББ «Бородінська - 20» ОСОБА_3, стягнути з ОСББ «Бородінська - 20» на користь ОСОБА_1 невиплачену вихідну допомогу в розмірі 20 400 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 750 грн та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородінська - 20» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі 26 100 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення загальних зборів ОСББ «Бородінська - 20» від 03 та 19 лютого 2018 року прийняті за необхідної кількості голосів членів об`єднання, тому підстави для їх скасування, а також скасування протоколів зборів, якими вони оформлені, відсутні.
Звільнення ОСОБА_1 відбулося за рішенням вищого органу управління об`єднання - загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, на підставі якого припинено повноваження всіх членів правління, в тому числі і голови правління, що може бути підставою для звільнення позивача за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Однак, чинне законодавство не вимагає винесення додаткового наказу новим керівником правління чи рішення правління про звільнення колишніх членів правління, а запис у трудову книжку про звільнення може бути внесено із посиланням на рішення загальних зборів.
Оскільки звільнення позивача відбулося на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, то він має право на отримання вихідної допомоги при звільненні у розмірі не меншому ніж шестимісячний середній заробіток, розрахованому відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Крім того, оскільки позивач не підлягає поновленню на роботі, тому відсутні підстави для застосування статей 235 236 КЗпП України.
Також, встановивши, що трудові права позивача не порушено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування йому моральної шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2019 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову та в цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, а в частині стягнення вихідної допомоги - судові рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що вирішуючи питання щодо правомірності рішень загальних зборів, суди попередніх інстанцій не встановили юридичний механізм щодо порядку їх скликання, проведення, оформлення, а також порядок внесення змін до відомостей про юридичну особу.
Протокол засідання правління ОСББ «Бородінська - 20» від 19 лютого 2018 року № 1 не відповідає вимогам статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», тому рішення, оформлене на підставі такого протоколу, не відповідає чинному законодавству.
Суди не у повному обсязі встановили фактичні обставини справи, а висновки судів ґрунтуються на припущеннях.
Доводи інших учасників справи
У січні 2020 року ОСББ «Бородінська - 20» подало до суду відзив на касаційну скаргу, зазначивши, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
23 грудня 2019 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
10 квітня 2016 року проведено установчі збори об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 та прийнято рішення про: створення ОСББ «Бородінська - 20», затвердження статуту, обрання правління та членів ревізійної комісії.
Членів правління та ревізійної комісії обрано на строк 1 рік.
28 квітня 2016 року здійснено державну реєстрацію ОСББ «Бородінська -20».
Наказом № 1 від 31 серпня 2016 року ОСОБА_1 призначено на посаду голови правління ОСББ «Бородінська - 20» з 01 вересня 2016 року на підставі рішення зборів правління об`єднання, оформленого протоколом від 14 квітня 2016 року.
03 лютого 2018 року проведено загальні збори ОСББ «Бородінська - 20», на яких відбулися перевибори діючого складу правління у зв`язку із завершенням терміну повноважень членів правління та обрання членів ревізійної комісії, за результатами яких прийнято рішення про затвердження правління та ревізійної комісії у новому складі, оформлене протоколом від 03 лютого 2018 року.
Рішенням засідання правління ОСББ «Бородінська - 20», оформленим протоколом № 1 від 19 лютого 2018 року, головою правління обрано ОСОБА_3 , та його заступником - ОСОБА_4
13 березня 2018 року ОСОБА_1 подав заяву про звільнення його з посади голови правління ОСББ «Бородінська - 20» з 13 березня 2018 року на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Наказом ОСББ «Бородінська - 20» від 16 березня 2018 року № 1 ОСОБА_1 звільнено з посади голови правління ОСББ «Бородінська - 20» з 16 березня 2018 року на підставі протоколу загальних зборів ОСББ «Бородінська - 20» від 03 лютого 2018 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (тут і далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду не відповідають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
За загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 2 19 ЦПК України).
Статтею 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон) встановлено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 4 Закону об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.
Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками (частини шість, сім статті 4 Закону).
Згідно з частиною першою статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створення, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (частина перша статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Положеннями ГПК України чітко передбачені категорії корпоративних спорів, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства. До таких віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи.
За змістом положень статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Відповідно до статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
У рішенні Конституційного Суду України від 12 січня 2010 року у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України зазначено, що в аспекті конституційного звернення від 16 січня 2003 року N 435-IV положення частини третьої статті 99 ЦК України «члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків» слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов`язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав.
У цій справі позивачем заявлено вимоги про визнання незаконними: рішення загальних зборів ОСББ «Бородінська - 20» від 03 лютого 2018 року, оформленого протоколом загальних зборів від 03 лютого 2018 року,у зв`язку із відсутністю повноважного складу учасників зборів, та рішення правління від 19 лютого 2018 року про призначення нового голови правління та його заступника, оформленого протоколом № 1 від 19 лютого 2018 року, зобов`язання відповідача внести запис до трудової книжки про звільнення за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади голови правління, поновлення його на роботі,стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
Згідно зі статтею 3 Закону діяльність об`єднань і асоціацій регулюється цим Законом, Цивільним, Житловим та Земельним кодексами України, іншими нормативно-правовими актами та статутом об`єднання, асоціації.
Статтею 10 Закону передбачено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.
Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.
Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
У частинах дванадцять, тринадцять статті 10 Закону зазначено, що для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Отже, при вирішенні спорів, пов`язаних з порядком скликання і роботи загальних зборів товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства.
Пунктами 3.1, 3.13, 3.16 статуту ОСББ «Бородінська - 20» визначено, що органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких, серед іншого, відноситься і обрання членів правління об`єднання. Правління об`єднання зі свого складу обирає голову правління і його заступника.Загальні збори своїм рішенням вправі у будь-який час припинити повноваження правління чи окремих його членів.
Відповідно до статті 99 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.
Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з цього Кодексу та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Спори про поновлення на роботі (статті 221 232 235 КЗпП України) належать до трудових спорів.
У статті 221 КЗпП України вказано, що трудові спори розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.
Підставою позовних вимог позивач зазначив, що його звільнено з роботи без посилання на будь-яку статтю КЗпП України, хоча він просив його звільнити на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, оскільки його повноваження, як голови правління, припинені.
Проте, згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб. Тобто пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України кореспондується з положеннями частини третьої статті 99 ЦК України.
Зміни до статті 41 КЗпП України, а саме доповнення частини першої цієї статті пунктом 5, внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів» від 13 травня 2014 року, який набрав чинності з 01 червня 2014 року. Згідно з пояснювальною запискою до проекту вказаного Закону передбачається, що така підстава розірвання трудового договору забезпечить «можливість розірвання трудового договору без наведення підстав при припиненні повноважень посадових осіб», а в якості компенсації для захисту інтересів останніх - мінімальний розмір вихідної допомоги в розмірі середньої заробітної плати за шість місяців.
З огляду на вказане, під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору (контракту) за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.
Тобто здійснення компетентним органом господарюючого суб`єкта права на усунення від посади відповідно до статті 99 ЦК України можлива в порядку реалізації ним своїх корпоративних прав у разі, якщо інше не передбачене статутом, і підставою такого звільнення може бути зазначене посилання на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України.
Якщо статутом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління об`єднанням, такі спори мають розглядатися в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу.
Зазначення в рішенні про звільнення органу управління об`єднанням, на якого поширюються у повному обсязі гарантії трудового законодавства, конкретної підстави, передбаченої КЗпП України, крім посилання на пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України, свідчить про цивільну юрисдикцію спору відповідно до вимог статті 19 ЦПК України.
Критерієм розмежування справ цивільного судочинства від справ господарського судочинства є одночасно як суб`єктивний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.
Отже, вказаний спір необхідно розглядати за правилами господарського судочинства.
Подібний за змістом висновок у відповідних правовідносинах викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 683/351/16-ц (провадження № 14-113цс20), а також Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2020 року у справі № 234/19967/17 (провадження № 61-8376св19).
У справі, яка переглядається, ОСОБА_1 в цілому оскаржував не порушення його трудових прав як керівника об`єднання, а порушення порядку проведення загальних зборів об`єднання та припинення його повноважень голови правління, що є в основному порушенням прав учасника на управління товариством, а не трудових прав керівника товариства, тому спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів, і, відповідно, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції помилково визначили предметну юрисдикцію спору, розглянувши справу в порядку цивільного судочинства, не врахували, що спір виник з приводу реалізації членом ОСББ «Бородінська - 20» корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членівОСББ «Бородінська - 20».
Отже, суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що справа, яка переглядається, підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, помилково розглянули спір в порядку цивільного судочинства, тому рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі.
Згідно з частиною першою та другою статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті 400 ЦПК України).
Колегія суддів вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції, а тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасувати, провадження у справі - закрити.
Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.
Колегія суддів бере до уваги, що зміни до ЦПК України, внесені Законом № 460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті 258 ЦПК України завершується прийняттям постанови. Законом № 460-IX внесено зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду.
Так, згідно з пунктом 8 Закону № 460-IX абзац перший частини першої статті 256 ЦПК України викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».
Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, з 08 лютого 2020 року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
З огляду на те, що колегія суддів вирішила на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті 256 ЦПК України у редакції Закону № 460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
Керуючись статтями 255 256 400 414 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26 квітня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 31 липня 2019 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бородінська - 20», третя особа - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання рішення загальних зборів незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. С. Висоцька
В. М. Ігнатенко
І. В. Литвиненко
С. Ю. Мартєв