08.07.2023

№ 335/6684/19

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2021 року

м. Київ

справа № 335/6684/19

провадження № 61-11916св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області,

третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 18 лютого 2020 року в складі судді: Соболєвої І. П., та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року в складі колегії суддів: Дашковської А. В., Кримської О. М., Кочеткової І. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, третя особа - ФОП ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 01 лютого 2016 року вона перебувала у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_2 на підставі безстрокового трудового договору (наказ про прийняття на роботу на посаду виконавчого директора від 01 лютого 2016 року № 2-К).

За час роботи із 01 лютого 2016 року до 09 лютого 2016 року їй нараховано заробітну плату за 8 днів у розмірі 10 285,71 грн. З указаної суми ФОП ОСОБА_2 сплатив до бюджету єдиний соціальний внесок у розмірі 2 262,86 грн.

На підставі листка непрацездатності від 10 лютого 2016 року № 253154 серії АГШ ФОП ОСОБА_3 видано наказ від 10 лютого 2016 року № 3-К про надання їй соціальної оплачуваної відпустки по вагітності та пологах тривалістю 126 календарних днів.

У подальшому, на підставі листка непрацездатності від 28 квітня 2016 року № 25320 серії АГШ ФОП ОСОБА_3 видано наказ від 29 квітня 2016 року № 4-К про надання їй додаткової соціальної оплачуваної відпустки по вагітності та пологах тривалістю 14 календарних днів.

Фактичний середньоденний розмір допомоги по вагітності та пологах відповідно до заяви-розрахунку ФОП ОСОБА_2 становить 1 121,67 грн, загальний розмір допомоги за 126 календарних днів - 141 331,01 грн та за 14 календарних днів - 15 844,28 грн.

ФОП ОСОБА_2 звертався до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування України з метою здійснити фінансування для надання їй матеріальної допомоги як застрахованій особі.

Посилаючись на те, що вказана матеріальна допомога так і не була виплачена, ОСОБА_1 просила:

- визнати незаконною бездіяльність Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області) щодо фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах на її користь на підставі листка непрацездатності від 10 лютого 2016 року № 253154 серії АГШ за період із 10 лютого 2016 року до 14 червня 2016 року за заявою-розрахунком від 29 лютого 2019 року № 29/02/01 в сумі 141 331,01 грн, та на підставі листка непрацездатності від 28 квітня 2016 року № 253520 серії АГШ (продовження) за період із 15 червня 2016 року до 28 червня 2016 року за заявою-розрахунком від 10 травня 2019 року № 10/05/01 в сумі 15 844,28 грн, а всього на суму 157 175,29 грн;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області здійснити фінансування ФОП ОСОБА_2 для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах на її користь компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати допомоги по вагітності та пологах як застрахованій особі за період із 01 березня 2016 року до моменту фактичного розрахунку, що на дату подачі позову та прийняття судового рішення у справі № 331/2269/17 від 22 травня 2017 року становить 20 069,00 грн, та додатково за період із 25 травня 2016 року до моменту фактичного розрахунку, що на дату подачі позову та прийняття судового рішення у справі № 331/2269/17 року від 22 травня 2017 року становить 1 457,67 грн, а всього 21 526,67 грн.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 18 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року, закрито провадження у справі.

Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір підлягає розгляду в порядку, визначеному КАС України. Суд першої інстанції зазначив, що спір між сторонами виник з приводу здійснення відповідачем владних повноважень щодо нарахування і виплати допомоги по вагітності та пологах, а тому такі вимоги підлягають розгляду виключно відповідно до правил КАС України - судами адміністративної юрисдикції як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою. Вказане узгоджується із висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/18-ц, від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17 та у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 185/2067/17.

Апеляційний суд зазначив, що Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями. Ураховуючи принципи, функції Фонду та зміст положень вищезазначених норм права, за предметним та суб`єктним складом цей спір має ознаки публічно-правових правовідносин, а тому підлягає розгляду за правилами КАС України. З огляду на те, що Фонд соціального страхування України, як суб`єкт владних повноважень, наділений контролюючими функціями та правом видання обов`язкових для страхувальників актів, спори за його участі та участі його робочих органів розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів відхилила доводи апеляційної скарги про належність спірних правовідносин до спорів щодо захисту трудових прав на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування, оскільки трудові правовідносини характеризуються наявністю двостороннього правового зв`язку між працівником та роботодавцем, що виникає на підставі трудового договору. Тоді як ОСОБА_1 та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області у цих правовідносинах не мають статусу працівника та роботодавця відповідно. Зміст позовної заяви ОСОБА_1 свідчить про те, що позивачка не погоджується з бездіяльністю суб`єкта владних повноважень Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування щодо нездійснення соціальної виплати (матеріального забезпечення по вагітності та пологах позивача у відповідному розмірі за листком непрацездатності).

Посилання в апеляційної скарзі на постанову Верховного Суду від 27 лютого

2019 року у справі № 428/33353/17 щодо розгляду справи за правилами ЦПК України спростовується змістом інших постанов Верховного Суду, зокрема, постанови Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 185/2067/17, предметом спору в якій були також дії суб`єкту владних повноважень - Фонду соціального страхування щодо обчислення та здійснення соціальної виплати, пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також постанови Великої палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц, в якій Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач звертаючись до суду з позовом до Фонду соціального страхування з питання виплати їй відповідної допомоги на підставі лікарняних листків фактично не погоджувалась з рішенням суб`єкта владних повноважень стосовно нездійснення соціальної виплати, та, скасувавши рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 20 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 11 жовтня 2016 року, закрила провадження у справі.

Аргументи учасників справи

Зміст та доводи касаційної скарги

У серпні 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі та уточненій її редакції ОСОБА_1 зазначає, що:

- суди помилково віднесли даний трудовий спір до публічно-правового, чим порушили норми статей 2 19 ЦПК України 221 КЗпП України, статей 16, 30, 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статті 34 Закону України «Про оплату праці», статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»;

- суди фактично відмовили їй у доступі до правосуддя та захисті її порушених цивільних прав, оскільки предмет спору стосується виключно її основоположних трудових прав, а саме на отримання соціальної допомоги по вагітності та пологах в установлених розмірах і в передбачені строки (соціальні виплати є матеріальним забезпеченням, яке компенсує втрату доходу за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами), а також на отримання працівником компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- внаслідок незабезпечення розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства суди попередніх інстанцій порушили правила предметної юрисдикції та незаконно відмовили їй у праві на захист, помилково посилаючись на іншу - адміністративну підсудність спору.

Зміст відзивів

У жовтні 2020 року до Верховного Суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області надійшов відзиву, у якому його представник просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків судів про закриття провадження. У даному випадку спір виник у правовідносинах, у яких суб`єкт владних повноважень здійснює делеговані державою повноваження у сфері державного соціального страхування.

У жовтні 2020 року до Верховного Суду від ФОП ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій - скасувати з переданням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, що суди дійшли помилкового висновку про те, що даний спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, оскільки позивачка просила захистити її майнові права шляхом визнання незаконною бездіяльності відповідача, яка полягає у невиплаті соціальної матеріальної допомоги по вагітності та пологах. З огляду на характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет і підстави заявлених вимог, цей спір має вирішуватися за правилами ЦПК України як приватноправовий.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 11 серпня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2021 року задоволено клопотання ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Передано справу № 335/6684/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду 22 вересня 2021 року справу повернуто на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

У ухвалі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року вказано, що підставою касаційного оскарження заявник вказує неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема положень статей 2, частини першої статті 19 ЦПК України, статті 46 Конституції України, статей 2, 179, пункту 2 частини першої статті 221 КЗпП України, пунктів 2, 9 частини першої статті 16, частини першої статті 30, абзацу 3 частини першої статті 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», статті 34 Закону України «Про оплату праці», статей 1, 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких мотивів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1) частини першої статті 19 КАС України).

У пункті 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц (провадження № 14-87цс18) зазначено, що:

«відповідно до частини першої статті 17 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (пункт 1 частини другої цієї статті).

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Цей Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Відповідно до частини п`ятої статті 10 цього ж Закону робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та його відділень є виконавчі дирекції відділень в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі. Статутом Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності може бути передбачено створення виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Отже, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на час звернення позивачем до суду був суб`єктом владних повноважень, наділеним владними управлінськими функціями.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 18 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб із суб`єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Позивачка ОСОБА1 звернулася до суду у зв`язку з тим, що виконавча дирекція Житомирського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відмовила їй у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, яка відноситься до виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням. Фактично позивачка не погодилася з рішенням суб`єкта владних повноважень.

Ураховуючи функції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та зміст положень вищезазначених норм процесуального права, спірні правовідносини мають ознаки публічно-правових за предметом та суб`єктним складом, а отже, підлягають розгляду за правилами КАС України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 405/5366/17 (провадження № 11-876апп18) зазначено, що:

«визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції та який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Аналіз положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які визначають правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема й компетенцію Фонду та його робочих органів, дає підстави для висновку, що у відносинах, пов`язаних із виплатою страхувальником у передбачених законодавством випадках компенсаційних виплат відповідно до Порядку виплати, ці органи не виступають на рівних засадах з іншими учасниками відповідних відносин, а здійснюють владні управлінські функції, спрямовані на забезпечення державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав».

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області, третя особа -ФОП ОСОБА_2 , в якому просила:

визнати незаконною бездіяльність Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (правонаступник - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області) щодо фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах на її користь на підставі листка непрацездатності від 10 лютого 2016 року № 253154 серії АГШ за період із 10 лютого 2016 року до 14 червня 2016 року за заявою-розрахунком від 29 лютого 2019 року № 29/02/01 в сумі 141 331,01 грн та на підставі листка непрацездатності серія від 28 квітня 2016 року № 253520 серії АГШ (продовження) за період із 15 червня 2016 року до 28 червня 2016 року за заявою-розрахунком від 10 травня 2019 року № 10/05/01 в сумі 15 844,28 грн, а всього на суму 157 175,29 грн;

зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області здійснити фінансування ФОП ОСОБА_2 для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах на її користь компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати допомоги по вагітності та пологах їй як застрахованій особі за період із 01 березня 2016 року до моменту фактичного розрахунку, що на момент подачі позову та прийняття судового рішення у справі № 331/2269/17 від 22 травня 2017 року становить 20 069,00 грн, та додатково за період із 25 травня 2016 року до моменту фактичного розрахунку, що на момент подачі позову та прийняття судового рішення у справі № 331/2269/17 року від 22 травня 2017 року становить 1 457,67 грн, а всього 21 526,67 грн.

Установивши, що позивачка звернулася із позовними вимогами до Запорізької міської виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконною бездіяльності щодо фінансування для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах, зобов`язання відповідача здійснити фінансування третьої особи для надання матеріального забезпечення по вагітності та пологах на її користь, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що спір між сторонами з приводу здійснення відповідачем владних повноважень щодо нарахування та виплати допомоги по вагітності та пологах є публічно-правовим за своєю природою та підлягає розгляду відповідно до правил КАС України.

Тому суди обґрунтовано закрили провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що предмет спору стосується виключно трудових прав позивачки, оскільки між нею і Фондом не виникли трудові відносини як між працівником і роботодавцем.

Згідно з частиною другою статті 410 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без дотримання норм процесуального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 18 лютого

2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 30 червня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук

М. Ю. Тітов