ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року
м. Київ
справа № 335/8322/17
провадження № 61-37512 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ - Сервіс»,
боржник - публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»,
заінтересована особа - Фонд державного майна України,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на постанову апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року в складі колегії суддів Полякова О. З., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ТОВ «ІТ-Сервіс» звернулось до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 13 березня 2017 року у справі за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості.
В обґрунтування своїх вимог зазначало, що 13 березня 2017 року Арбітражним судом Красноярського краю було задоволено позов ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості: - стягнуто з ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» заборгованість в рублях, еквівалентну 25 597,98 доларам США за курсом Центрального банку Російської Федерації, на дату фактичної виплати заборгованості; проценти в рублях, еквівалентні 465,57 доларам США за курсом Центрального банку Російської Федерації, на дату фактичної виплати заборгованості; судові витрати з оплати державного мита у розмірі - 29 722,82 рублів. Вказане рішення набрало законної сили та 17 квітня 2017 року Арбітражним судом Красноярського краю Російської Федерації було видано виконавчий лист серії ФС № 013496321.
Оскільки вказане рішення боржником у добровільному порядку не виконане, заявник просив суд надати дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року у справі № А33-21240/2016 за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості з визначенням в ухвалі суми стягнення в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали; видати виконавчий лист на примусове виконання вищезазначеного рішення з визначенням в ухвалі суми стягнення в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали; надіслати виданий виконавчий лист в порядку, встановленому законодавством, для виконання за місцем знаходження боржника - до Орджонікідзевського ВДВС Запорізького міського управління юстиції.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 лютого 2018 року відмовлено в задоволенні клопотання.
Суд першої інстанції встановив, що правовідносини, які склались між стягувачем та боржником, регулюються Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікована Постановою Верховної Ради України № 2889-ХІІ від 19 грудня 1992 року (далі - Київська угода) та Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікована Законом України № 240/94-ВР від 10 листопада 1994 року (далі - Мінська конвенція).
З урахуванням переліку підстав, зазначених в Київській угоді, за яких у виконанні рішення може бути відмовлено, суд першої інстанції дійшов висновку, що таких немає.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд першої інстанції виходив із того, що:
1) 28 грудня 2016 року Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення про приватизацію належного державі пакета акції ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та затверджено план розміщення акцій товариства.
Законом України «Про приватизацію державного майна» визначено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію об`єкта державної власності забороняється здійснення операцій з борговими вимогами і зобов`язаннями, якщо за період з моменту прийняття такого рішення сума зобов`язань перевищує 5 % підсумку балансу підприємства за останній звітний період, але не більш як 250 мінімальних заробітних плат протягом одного календарного року.
Оскільки ТОВ «IT-Сервіс» просить надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року у справі № В33-21240/2016 про стягнення з ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь заявника 25 597,98 доларів США зі сплати винагороди та 465,57 доларів США, що перевищує 5 % підсумку балансу товариства за 2016 рік, а тому задоволення вказаного клопотання призведе до порушення статті 12 Закону України «Про приватизацію державного майна».
2) виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської федерації від 13 березня 2017 року може загрожувати інтересам держави, оскільки кінцевими отримувачами коштів є компанії, які підпадають під дії санкцій, здійснення економічних та фінансових зносин, чого власне вимагає примусове виконання рішення, протирічить санкційній політиці України та встановленим обмеженням - запобіганню виведенню капіталів за межі України, як це передбачено пунктом 4 статті 4 Закону України «Про санкції».
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 лютого 2018 року скасовано та прийнято нову постанову, якою:
- задоволено клопотання ТОВ «ІТ-Сервіс» про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення Арбітражного суду Красноярського краю Російської Федерації від 13 березня 2017 року у справі за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості;
- надано дозвіл на примусове виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року у справі № А33-21240/2016 за позовом ТОВ «Т-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості;
- видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року у вищезазначеній справі.
Задовольняючи клопотання, апеляційний суд виходив із того, що на час розгляду справи судом першої інстанції клопотання ТОВ «ІТ -Сервіс» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду підлягала застосуванню Угода про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, ратифікована Постановою Верховної Ради України № 2889-ХІІ від 19 грудня 1992 року.
Відповідно до вичерпного переліку підстав, зазначених у вказаній Угоді, для відмови у задоволенні клопотання ТОВ «ІТ -Сервіс» про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду таких підстав не встановлено, і ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що ТОВ «ІТ -Сервіс» порушило такі вимоги при зверненні із вказаним клопотанням.
Аргументи учасників справи
20 червня 2018 року представник Фонду державного майна України, а 21 червня 2018 року представник ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року.
У касаційній скарзі представник Фонду державного майна України просить скасувати постанову апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року та залишити в силі ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 лютого 2018 року. Посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Указує, що апеляційний суд при задоволенні клопотання ТОВ «ІТ-Сервіс» порушив статтю 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», оскільки розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1057 прийнято рішення про приватизацію належного державі пакета акцій ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», а тому стягнуті рішенням 25 597,98 та 465,57 доларів США перевищують 5 % балансу товариства за 2016 рік, що унеможливлює виконання такого судового рішення.
Зазначає, що ТОВ «ІТ-Сервіс» є юридичною особою Російської Федерації, яка є країною агресором щодо держави України, а тому апеляційний суд безпідставно дійшов висновку, що виконання рішення Арбітражного суду Красноярського краю від 13 березня 2017 року не загрожує інтересам держави та не порушує публічний порядок України.
У касаційній скарзі представник ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» просить скасувати постанову апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року та залишити в силі ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 12 лютого 2018 року. Посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Зазначає, що ТОВ «ІТ-Сервіс» є іноземною юридичною особою, зареєстрованою на території Російської Федерації, засновником вказаного товариства є Компанія «Юнайтед компані Русал алюмінієм лімітед», а фактичним бенефіціаром є громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , який злочинними діями спричинив збитки Державі Україна на суму понад 30 млн доларів.
Вважає, що апеляційний суд в порушення абзацу другого частини четвертої Закону України «Про приватизацію державного майна» задовольнив клопотання ТОВ «ІТ-Сервіс».
Вказує, що ТОВ «ІТ-Сервіс» у своєму клопотанні про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення іноземного суду не визначило суму заборгованості в національній валюті за курсом НБУ, що є підставою для відмови у задоволенні такого клопотання.
Інші доводи касаційної скарги зводяться до порушення апеляційним судом норм процесуального права, зокрема, що апеляційний суд безпідставно прийняв та долучив до матеріалів справи на стадії апеляційного провадження додаткові пояснення ТОВ «ІТ-Сервіс».
Відзив на касаційну скаргу
23 серпні 2018 року до Верховного Суду дійшов відзив ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на касаційну скаргу Фонду державного майна України. У якому товариство підтримує касаційну скаргу Фонду державного майна України. Вказує, що апеляційний суд не перевірив та не навів відповідних мотивів у своєму рішенні про те, що ТОВ «ІТ-Сервіс» є іноземною юридичною особою, зареєстрованою на території Російської Федерації, і виконання рішення іноземного суду про стягнення на користь такого товариства коштів порушує публічний порядок України.
29 серпня 2018 року до суду надійшли відзиви ТОВ «ІТ-Сервіс» на касаційні скарги ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та Фонду державного майна України, у яких товариство заперечує проти їх задоволення та просить постанову апеляційного суду, ухвалену з дотриманням норм матеріального та процесуального права, залишити без змін.
Вказує, що апеляційний суд вірно встановив, що виконання рішення іноземного суду не загрожує національним інтересам, безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України.
Рух справи
Ухвалами Верховного Суду від 02 липня 2018 року та від 13 липня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами.
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2018 року зупинено виконання постанови апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 13 березня 2017 року Арбітражним судом Красноярського краю було прийнято рішення у справі № А33-21240/2016 за позовом ТОВ «ІТ-Сервіс» до ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення заборгованості.
Вказаним рішенням стягнуто з ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» на користь ТОВ «ІТ-Сервіс» заборгованість в рублях у розмірі, еквівалентному 25 597,98 доларам США за курсом Центрального банку Російської Федерації на дату фактичної виплати заборгованості; проценти в рублях у розмірі, еквівалентному 465,57 доларам США за курсом Центрального банку Російської Федерації на дату фактичної виплати заборгованості; судові витрати з оплати державного мита у розмірі 29 722,82 рублів.
Рішення Арбітражного суду Красноярського краю є остаточним та набрало законної сили 14 квітня 2017 року.
17 квітня 2017 року Арбітражним судом Красноярського краю було видано виконавчий лист серії ФС № 013496321.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03 листопада 2016 року в справі № 908/2580/16 було підтверджено факт належного повідомлення ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про розгляд справи А33- 21240/2016 шляхом вручення ухвали Арбітражного суду Красноярського краю від 20 вересня 2016 року.
Отже, ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» був повідомлений про розгляд Арбітражним судом Красноярського краю справи А33-21240/2016 у встановленому законом порядку.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань місцезнаходженням боржника у справі є: м. Запоріжжя, Вознесенівський район, Південне шосе, буд. 15.
Добровільно рішення арбітражного суду боржником не виконано.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Порядок визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні встановлений главою 1 розділу ІХ ЦПК України. Зокрема, відповідно до пункту 7 частини другої статті 468 ЦПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» у визнанні або у виконанні арбітражного рішення, незалежно від того, в якій державі воно було винесено, може бути відмовлено лише якщо визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.
Під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу, стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо.
Термін «публічний порядок» необхідно розуміти як оціночний критерій, елементи якого закріплені в публічно-правових нормативних актах держави, що визначають основи державного ладу, політичної системи та економічної безпеки держави. Тому правовий захист не надається жодним правам чи інтересам, які могли б виникнути з дії, що порушує публічний порядок.
Такі принципи та засади стосуються, насамперед, національної безпеки України, тобто захищеності державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України «Про національну безпеку України»), а державна політика у сфері безпеки спрямована, зокрема, на захист людини і громадянина (частина перша статті 3 вказаного Закону).
Згідно з постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VII Російську Федерацію через дії, які вона вчиняє, серед іншого, і через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак на території України, визнано державою-агресором. З огляду на вказане було припинено будь-яке військово-технічне співробітництво та співробітництво в воєнній сфері та у сфері безпеки з Російською Федерацією, а постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року № 632 припинено дію Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств оборонної галузі промисловості від 18 листопада 1993 року.
Законами України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» і від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, що дії Російської Федерації на території окремих районів Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя грубо порушують принципи та норми міжнародного права, що стосуються незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості України й основних конституційних прав, свобод, гарантій громадян.
Публічний порядок як перешкода для виконання рішення іноземного суду пов`язується з визначенням міжнародного публічного порядку, який слід розуміти як сукупність визнаних державою принципів і правил, які можуть перешкоджати визнанню та виконанню арбітражних рішень, винесених міжнародним комерційним арбітражем, якщо визнання та виконання призведе до порушення цих принципів або у процесуальному плані, або в частині змісту самого рішення. Міжнародний публічний порядок будь-якої країни включає, зокрема, правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок). Одним із нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання, яке з`явилось із прийняттям Закону України «Про санкції» внаслідок збройної агресії щодо України.
Відповідно до преамбули Закону України «Про санкції» метою його ухвалення, зокрема, є гарантування конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів, недопущення втручання у внутрішні справи України та потреба невідкладного та ефективного реагування на наявні і потенційні загрози національним інтересам і національній безпеці України, включаючи ворожі дії, збройний напад інших держав чи недержавних утворень, завдання шкоди життю та здоров`ю населення.
Підставами для застосування санкцій, серед іншого, відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про санкції» є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод.
Види санкцій визначені у статті 4 цього Закону, серед них: блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; обмеження торговельних операцій; запобігання виведенню капіталів за межі України; зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; припинення дії торговельних угод, спільних проєктів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом.
Суд першої інстанції, відмовляючи ТОВ «ІТ-Сервіс» у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду дійшов висновку, що кінцевими отримувачами коштів є компанії, які підпадають під санкції, здійснення економічних та фінансових зносин, що протирічить санаційній політиці Україні та встановленим обмеженням- запобіганню виведенню капіталів за межі України.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, не навів доводів, за якими не погодився з висновками суду першої інстанції про те, що виконання рішення іноземного суду в даній справі може загрожувати інтересам держави та протирічити санкційній політиці України; не навів мотивів прийняття або відхилення доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу про наявність у матеріалах справи даних про те, що єдиним засновником ТОВ «ІТ-Сервіс» - іноземної юридичної особи, зареєстрованої на території Російської Федерації - є компанія «Юнайтед компані РУСАЛ алюмінієм лімітед», на яку урядом Сполучених Штатів Америки накладені санкції, та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Перевірка доводів касаційної скарги, пов`язаних з установленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, перебуває поза визначеними статтею 400 ЦПК України межами перегляду справи в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому немає правових підстав для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень у цій справі.
Відповідно до пункту 1 частин третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Фонду державного майна України та публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», задовольнити частково.
Постанову апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року скасувати, справу № 335/8322/17 направити на новий розгляд до апеляційного суду.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова апеляційного суду Запорізької області від 23 травня 2018 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук