27.11.2024

№ 340/2251/24

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 340/2251/24

адміністративне провадження № К/990/32222/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №340/2251/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 (колегія у складі: головуючого судді Чередниченка В.Є., суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просив:

- визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.12.2023 №06/26950;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію із збереженням її розміру 90% від суми грошового забезпечення визначеного на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.12.2023 №06/26950 без обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.02.2023.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 14.12.2023 №06/26950.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення від 14.12.2023 №06/26950 з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та раніше виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

3. 18.06.2024, не погоджуючись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2251/24 - повернуто, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не має права представляти інтереси скаржника в Третьому апеляційному адміністративному суду.

5. 21.06.2024 позивач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024.

6. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2251/24 залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

7. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2251/24.

8. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд виходив з того, що обставини, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

10. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що враховуючи повторне подання позивачем апеляційної скарги у стислі строки після отримання ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги, усунення виявлених недоліків апеляційної скарги, добросовісну процесуальну поведінку позивача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій конкретній справі не можна вважати таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на апеляційне оскарження судового рішення.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

11. Вказана касаційна скарга зареєстрована в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду 19.08.2024.

12. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

13. Ухвалою Верховного Суду від 22.08.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024.

14. Ухвалою Верховного Суду від 20.11.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

16. За змістом пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

17. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).

18. Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

19. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

20. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

21. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

22. Своєю чергою, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

23. Положеннями КАС України (зокрема, статтею 44 цього Кодексу) чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні й прийнятті до розгляду судом того чи іншого процесуального документа (в даному випадку - апеляційної скарги), повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

24. Із матеріалів справи вбачається, що 18.06.2024 не погоджуючись із рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

25. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2251/24 - повернуто, оскільки апеляційна скарга підписана особою, яка не має права представляти інтереси скаржника в Третьому апеляційному адміністративному суду.

26. 21.06.2024 позивач повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024.

27. Перевіривши апеляційну скаргу, Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою 25.06.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2251/24 залишив без руху та запропонував протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

28. Ухвала суду мотивована тим, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 20.05.2024, про що зазначено у поданій ним апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду 21.06.2024.

29. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2024 скаржник отримав 26.06.2024 (середа), що підтверджується довідкою про доставку зазначеної ухвали суду до електронного кабінету скаржника через підсистему «Електронний суд».

30. 09.07.2024 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання, в якому позивач просив поновити йому строк звернення до суду з апеляційною скаргою, посилаючись при цьому на те, що ним не допущено необ`єктивного зволікання з поданням другої апеляційної скарги. При цьому, пропуск строку на апеляційне оскарження був незначним і перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

31. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №340/2251/24.

32. Відмовляючи у відкритті, апеляційний суд зазначив, що усунення певних недоліків апеляційної скарги під час повторного її подання не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, зважаючи і на те, що первинноподану апеляційну скаргу було повернуто через те, що її підписано особою, яка не має права представляти інтереси скаржника в Третьому апеляційному адміністративному суду, оскільки оформлення документів на представництво залежало виключно від бажання та волевиявлення самого скаржника, а тому це не є непереборною обставиною, що унеможливила звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк.

33. Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

34. Як вбачається з матеріалів справи, вперше позивач оскаржив в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції в межах строку визначеного процесуальним законом, однак у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підписана особою, яка не має права представляти інтереси скаржника, вказана апеляційна скарга була повернута скаржнику ухвалою апеляційного суду від 20.06.2024.

35. Вдруге апеляційну скаргу позивачем подано у найкоротший строк з моменту направлення копії ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої раніше, а саме наступного дня 21.06.2024. Заявником до апеляційної скарги додано ордер, що дає можливість представляти інтереси позивача в суді апеляційної інстанції, одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що скаржник звертався з апеляційною скаргою вперше із дотриманням строків на апеляційне оскарження.

36. За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

37. Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

38. Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

39. Колегія суддів вважає необхідним наголосити, що суд повинен звертати увагу на усі доводи учасників справи, на тривалість строку, який пропущено, на поведінку учасників протягом цього строку, на дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду, а також враховувати дії самого суду. Усі ці обставини належить оцінювати у сукупності, гарантувавши доступ до правосуддя особам, які вважають, що їхнє право порушене, і які діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

40. З таких підстав суду апеляційної інстанції важливо ретельно перевірити наявність (або відсутність) підстав для відмови в поновлені строку на апеляційне оскарження.

41. Поряд з цим, необхідно зазначити, що КАС України не встановлює переліку підстав для поновлення процесуального строку. Підставами для поновлення процесуального строку можуть бути поважні причини, з яких цей строк був пропущений. У свою чергу, питання щодо поважності причини пропуску процесуального строку є питанням факту, а не питанням права.

42. Враховуючи вищевикладене та положення КАС України, якими передбачено, що строк на подання апеляційної скарги може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, Верховний Суд дійшов висновку, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, у цьому випадку - додано ордер, що дає можливість представляти інтереси позивача в суді апеляційної інстанції, та бажання заявника реалізувати своє право оскарження судового рішення у цій справі після надіслання судового рішення у найкоротші строки, зокрема у цій справі - наступного дня, що є свідченням того, що позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

43. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 04.02.2021 у справі №640/526/19, від 16.05.2024 у справі №160/27047/21.

44. У зв`язку з вказаним, Верховний Суд вважає, що вказані обставини та докази у їх сукупності свідчать, що в цьому випадку в діях позивача не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов`язками.

45. Таким чином, вказане свідчить про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про неповажність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та, відповідно, передчасність застосування наслідків щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

46. За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

47. Також слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17.07.1997 № 475/97.

48. Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

49. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

50. Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

51. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

52. За таких обставин ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець