ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 340/4436/23
адміністративне провадження № К/990/10390/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 340/4436/23
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 (головуючий суддя Прокопчук Т. С., судді Круговий О. О., Шлай А. В.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, Управління, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 19.04.2023 № 4204-4364/Ш-02/8-1100/23, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пільгового обчислення страхового стажу за періоди роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991, як трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії у пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) за періоди роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з дня призначення пенсії за віком, а саме з 03.01.2022;
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області від 18.04.2023 № 4140-4647/Ш-02/8-1100/23, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку страхового стажу з урахуванням періоду роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території Російської Федерації (далі - РФ);
- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням періоду роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території РФ з дня призначення пенсії за віком, а саме з 03.01.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що вона звернулася до органів Пенсійного фонду із заявою від 30.03.2022 про призначення пенсії за віком та з 03.01.2022 їй призначено пенсію.
У подальшому позивачка дізналася, що періоди її роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 не були зараховані до страхового стажу в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5), а зараховано в календарному обчисленні. Зазначила, що вказані періоди роботи та поширення на позивачку пільг, передбачених для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, підтверджуються довідками підприємства, що кореспондується із записами трудової книжки.
ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою, в якій просила зарахувати до її страхового стажу для пенсії періоди роботи в районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, однак відповідач відмовив у зарахуванні, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, які б підтверджували поширення на позивачку пільг по обчисленню стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а також у зв`язку з відсутністю строкового трудового договору.
Крім того позивачка з`ясувала, що Управління не зарахувало до її страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996, у зв`язку із чим вона звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням вказаного періоду роботи.
Рішенням від 18.04.2023 відповідач відмовив у зарахуванні, оскільки з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 періодів її роботи: з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 - в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців; з 01.01.1992 по 13.11.1996 - в календарному обчисленні;
- зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 03.01.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи: з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 - в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців; з 01.01.1992 по 13.11.1996 - в календарному обчисленні, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Україна та РФ були учасниками Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
Статтями 6, 8, 11 цієї Угоди передбачено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах - учасницях Угоди запроваджена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії. Органи, що здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасницях Угоди, співпрацюють між собою у порядку, який визначається угодою між їхнім центральними органами. Необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно з пунктом 5 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Відповідно до пункту 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Таке ж положення передбачено й пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
При цьому суд зауважив, що в межах цієї справи відсутній спір про те, що місцевість, де працювала позивачка, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами відсутній.
Суд також зазначив, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Урахувавши наведене правове регулювання, а також ту обставину, що стаж роботи позивачки в районах Крайньої Півночі підтверджується відповідними записами у її трудовій книжці з посиланням на дату та номер наказів про прийняття, переведення, звільнення та довідками, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Управління протиправно зарахувало до страхового стажу позивачки періоди її роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 в календарному обчисленні, позаяк вказані періоди повинні обраховуватися в пільговому розрахунку як один рік шість місяців за один повний рік роботи.
Що стосується зарахування стажу ОСОБА_1 за період роботи 01.01.1992 по 13.11.1996, то такий, за висновком суду, повинен бути зарахований у повному обсязі в календарному обчисленні.
Стосовно посилання відповідача на те, що на час звернення позивачки за призначенням пенсії на території України не діяла Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, суд зазначив, що на даний час діє пункт 5 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, яким й передбачено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Також суд зауважив, що відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займала позивачка у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивачки, що дає їй право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 скасовано рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 періодів її роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996у в календарному обчисленні та покладання на Управління зобов`язання здійснити з 03.01.2022 перерахунок пенсії позивачки, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996.
У цій частині прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 залишено без змін.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції у вказаній частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з 01.01.2023, тобто до дати звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії, припинила дію Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, учасниками якої були, зокрема, Україна та РФ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024, у якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та в цій частині залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивачка вказує на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах (щодо питання призначення/перерахунку пенсії та зарахування періодів трудової діяльності, що мали місце в період дії Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992).
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Верховний Суд ухвалою від 03.04.2024 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Управління подало відзив на касаційну скаргу позивачки, відповідно до якого просить залишити скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 30.03.2022 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Заява позивачки про призначення пенсії була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області та прийнято рішення від 08.04.2022 № 110130009336 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV з 03.01.2022.
Дізнавшись про те, що періоди її роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1990 не враховано у полуторному розмірі, як стаж роботи районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі; період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території РФ не зарахований до її страхового стажу з підстав, що на території України з 01.01.2023 не діє Угода про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, позавачка звернулася до відповідача із заявами про перерахунок страхового стажу за вищевказані періоді.
Так, 05.04.2023 позивачка звернулася із заявою, в якій просила зарахувати періоди роботи з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, в пільговому обчисленні з розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців (коефіцієнт 1,5).
ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 19.04.2023 № 4204-4364/Ш-02/8-1100/23 повідомило позивачку, що при призначенні пенсії період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 19.09.1979 по 29.01.1980, з 19.02.1980 по 10.08.1981, з 18.11.1988 по 06.05.1989, з 19.09.1989 по 19.02.1990 та з 20.02.1990 по 31.12.1991 зараховано до страхового стажу в календарному обчисленні, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, які б підтверджували поширення на неї пільг по обчисленню стажу роботи в районах Крайньої Півночі. При цьому вказав, що у разі наявності строкових трудових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі, рекомендовано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України для їх правової оцінки та можливості врахування до страхового стажу.
Крім того, 10.04.2023 ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою, в якій просила зарахувати до її страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території РФ.
Листом від 18.04.2023 № 4140-4647/Ш-02/8-1100/23 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивачку, що підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території РФ відсутні, оскільки з 01.01.2023 РФ припинила участь в Угоді.
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо відмови в зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів роботи, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Ураховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені статтею 341 КАС, а також підставу, з якої відкрито касаційне провадження у справі, Суд перевіряє правильність висновку суду апеляційної інстанції в межах позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 періоду її роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 у календарному обчисленні та покладання на Управління зобов`язання здійснити з 03.01.2022 перерахунок пенсії позивачки, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивачки, заперечення відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (п. 23 ч. I). Ратифікувавши вказану Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині I Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов`язання за якою взяли на себе дев`ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та РФ (далі - Угода).
Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди (стаття 5 Угоди).
Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою. Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Згідно зі статтею 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.
У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням викладеного колегія суддів констатує, що на час трудової діяльності ОСОБА_1 у спірний період та звернення позивачки до Управління про призначення пенсії Угода була чинною, а тому її положення протиправно не були застосовані відповідачем та, як наслідок, не зараховано до страхового стажу позивачки період роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території РФ.
При цьому варто зауважити, що Угода не втратила чинності й на момент подання позивачкою заяв від 05.04.2023 та 10.04.2023 про перерахунок її пенсії з урахуванням спірних періодів, на що помилково вказувало Управління.
До такого ж висновку цілком обґрунтовано дійшов і суд першої інстанції.
За таких обставин безпідставними є посилання Управління на ту обставину, що з 01.01.2023 РФ також припинила участь в Угоді, позаяк вказане не впливає на чинність Угоди для України до 19.06.2023. Крім того, з урахуванням статті 13 Угоди не зважаючи на вихід України з цього міжнародного договору, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Як висновок, колегія суддів вказує на підтвердження під час касаційного перегляду справи доводів позивачки про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, внаслідок чого суд дійшов помилкового висновку про правомірність дій Управління щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 на території РФ.
Натомість суд першої інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до статті 352 КАС суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Керуючись статтями 341 345 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 скасувати в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 періодів її роботи з 01.01.1992 по 13.11.1996 в календарному обчисленні та покладання на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зобов`язання здійснити з 03.01.2022 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 року по 13.11.1996 року.
У цій частині залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.08.2023.
В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.02.2024 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець С.Г. Стеценко