ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 340/458/19
адміністративне провадження № К/9901/26949/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" до виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області в особі постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду у складі судді Брегей Р.І. від 19.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сафронової С.В., Мельника В.В., Чепурнова Д.В. від 16.05.2019,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року Спільне підприємство - Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (далі - СП ТОВ «Світловодськпобут», Товариство, позивач) звернулося з позовом до виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області в особі постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення (далі - Виконком, Комісія відповідно, відповідачі), у якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії щодо надання дозволу на відключення квартири (приміщення) від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, викладені в пункті 3 протоколу засідання Комісії від 27.05.2015 №4 (далі - спірні рішення).
2. У позові наводились аргументи про те, що оскаржуване рішення порушує права підприємства в частині надання послуг з теплопостачання та нарахувань оплати за такі послуги, оскільки відповідно до рішення Виконкому від 15.08.2012 №742 є виконавцем цих послуг в м. Світловодськ.
3. Також позивачем зазначалось, що відповідач, приймаючи спірне рішення, порушив встановлену законом процедуру, у зв`язку з чим Товариство наполягало на незаконності такого рішення, просила визнати його протиправним та скасувати.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2019, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019, у відкритті провадження у справі відмовлено.
5. Постановляючи таку ухвалу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що позивач ставить перед судом питання про вирішення спору щодо права володіння (користування) житлом. Суди вказували на те, що відповідачами у цьому спорі повинні бути, в першу чергу, його власники, а не Комісія, бо саме вони можуть втратити право на відключення житла від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання. Суди звертали увагу на положення статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якою встановлено, що юридичні особи, громадяни України можуть бути відповідачами лише за позовом суб`єкта владних повноважень.
6. Зважаючи на викладене, суди дійшли висновку про неналежність розгляду цієї справи в порядку адміністративного судочинства, оскільки такий спір, який, згідно з позицією судів, стосується права користування житлом, тому не є публічно-правовим і повинен вирішуватись судами цивільної юрисдикції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погоджуючись з вищевказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним рішенням Комісії, яка входить до структури виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області, надано дозволи 153 громадянам на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
9. Вважаючи, що таким рішенням порушено права і охоронювані законом інтереси Товариства, останнє звернулось до суду з даним позовом.
10. Оскаржуваними судовими рішеннями у відкритті провадження у справі відмовлено.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
11. В обґрунтуванні вимог касаційної скарги наводяться аргументи про те, що СП ТОВ «Світловодськпобут» у своєму позові не ставило перед судом питання про вирішення спору стосовно права володіння (користування) житлом 153 громадян, а чітко визначало відповідачем орган місцевого самоврядування, як суб`єкта владних повноважень, рішення якого впливає на права та обов`язки Товариства, як виконавця послуг з теплопостачання, нарахувань оплати за такі послуги.
12. Скаржник відзначає, що в даному випадку відсутній спір щодо права користування житлом, а тому така справа, з огляду на предмет спору і суб`єктний склад учасників справи, характеру і суті спірних правовідносин, є публічно - правовим і підлягає розгляду судами адміністративної юрисдикції.
13. Звертає увагу позивач і на наявну правозастосовчу практику Верховного Суду в аналогічних спорах, які розглядаються, в тому числі судом касаційної інстанції, по суті позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, зокрема, у справах №1140/3437/18, 2340/3634/18, 766/13874/17, 233/6021/14-а.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
15. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
16. При цьому, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;.
17. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
18. Також, за визначенням пункту 2 частини першої статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
19. За приписами статті 7 цього ж Закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить:
1) затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм;
2) встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону;
3) затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням;
4) визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
5) управління об`єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;
6) забезпечення населення житлово-комунальними послугами необхідних рівня та якості;
7) встановлення зручного для населення режиму роботи виробників та виконавців;
8) інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, а також щодо відповідності якості житлово-комунальних послуг нормативам, нормам, стандартам та правилам;
9) укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг;
10) здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері житлово-комунальних послуг;
11) проведення моніторингу виконання місцевих програм розвитку житлово-комунального господарства;
12) вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
20. Спірні правовідносини врегульовані й Законом України від 02.06.2005 №2633-IV «Про теплопостачання» (далі - Закон №2633-IV), за змістом статті 13 якого до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема:
1. регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад;
2. затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері;
3. затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації;
4. здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог;
5. погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території
21. Окрім цього, згідно з положеннями частини другої статті 8 Закону №1875-ІV стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.
22. Відповідно до пункту 25 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630), відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово - комунального господарства.
23. На виконання вищевказаного пункту Правил №630, наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.12.2005 за №1478/11758, затверджено Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого (далі - Порядок №4).
24. За правилами абзацу першого пункту 1.2 Порядку №4 для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП, призначає голову та затверджує її склад, затверджує положення про роботу комісії.
25. За змістом пункту 2.2 Порядку №4 (абзаци перший, другий, п`ятий) Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї.
Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.
Рішення Комісії оформляється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові.
26. Повноваження, зокрема виконавчих органів міських рад, в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку визначені й статтею 30 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР).
27. Згідно з положеннями підпункту 1 пункту «а» частини першої вищеназваної норми Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
28. Як випливає з встановлених судами попередніх інстанцій обставин цієї справи, спірним рішенням Виконкому прийнято рішення про надання дозволів 153 громадянам на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання.
29. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України від 24.06.2004 №1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №1875-ІV, чинний станом на момент прийняття Комісією Виконкому спірного рішення).
30. Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг (частина друга статті 3 Закону №1875-ІV).
31. З аналізу вищевказаних положень законодавства випливає, що орган місцевого самоврядування (виконавчий орган відповідної ради в особі постійно діючої Комісії), приймаючи рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання (далі - ЦО і ГВП), діє як суб`єкт владних повноважень та реалізує у такому випадку надані йому законами повноваження у сферах житлово-комунальних послуг і теплопостачання, тобто здійснює публічно-владні управлінські функції.
32. Водночас, рішення щодо відключення від мереж ЦО і ГВП жодним чином не зачіпає питань володіння, користування або розпорядження житлом, не змінює обсягу права власності, не припиняє його і не впливає на правовідносини, пов`язані з реалізацією особами такого права.
33. Порушення своїх прав позивач обґрунтовує тим, що він є виконавцем послуг з теплопостачання й відключення від мереж ЦО і ГВП 153 громадян згідно з спірним рішенням вплине на обсяг нарахувань оплати за такі послуги.
34. Отже, спір у цій справі виник у сфері публічно - правових відносин, а його предмет стосується законності рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання ним власних публічно - владних управлінських функцій за наслідками розгляду відповідних письмових звернень громадян стосовно відключення квартир (приміщень) від мереж ЦО і ГВП.
35. З огляду на вищевикладене, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про належність розгляду цієї справи в порядку цивільного судочинства, оскільки такий спір, з огляду на його предмет, суть і характер спірних правовідносин, суб`єктний склад їх учасників, є публічно - правовим та повинен вирішуватись судами адміністративної юрисдикції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
36. Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконних судових рішень, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.
37. За правилами частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
38. У зв`язку з наведеним касаційна скарга СП ТОВ «Світловодськпобут» підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення необхідно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
39. Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 КАС України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Спільного підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.02.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2019 - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний