ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2024 року
м. Київ
справа № 340/4591/21
адміністративне провадження № К/990/43511/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу № 340/4591/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 (головуючий суддя Дурасова Ю. В., судді Божко Л. А., Лукманова О. М.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 22.03.2012 по 22.03.2014;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 22.03.2012 по 23.03.2014 нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 із зарахуванням пільгового стажу по списку №2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 у приватному малому підприємстві (ПМП) «Строймонтаж» на посаді виконроба.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначав, що 22.03.2012, набувши право на пенсію на пільгових умовах за списком № 2, він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, однак отримав відмову. Натомість пенсію йому було призначено лише 23.03.2014. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 340/4326/20 зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01.03.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 у ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба. Позивач вважав, що його право на пільгову пенсію мало б бути відновлене починаючи з дня порушення такого права, а саме з 22.03.2012. Однак, у відповідь на звернення позивача від 06.07.2021 ГУ ПФУ в Кіровоградській області повідомило, що призначення та нарахування такої пенсії відбулося з 01.03.2020, що і стало причиною звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області від 05.04.2012 № 330 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (у цій частині суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі позовних вимог).
Зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.03.2012 з урахуванням правової позиції щодо зарахування до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи ОСОБА_1 з 23.11.1993 по 16.03.2000 у ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба, викладеної в рішенні Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі №340/4326/20.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, яким залишено без розгляду позовні вимоги щодо оскарження дій ГУ ПФУ в Кіровоградській області за період з 22.03.2012 по 23.03.2014 та закрито провадження у справі в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати пенсії із зарахуванням пільгового стажу по списку №2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП «Строймонтаж» на посаді виконроба.
Закриваючи провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (позовні вимоги щодо нарахування та виплати пенсії із зарахуванням пільгового стажу), суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 340/4326/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та не зарахування до пільгового стажу по списку №2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба; зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01.03.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба.
За висновком апеляційного суду, питання щодо зарахування до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба вже вирішено Кіровоградським окружним адміністративним судом у справі №340/4326/20, а тому спір в цій частині відсутній.
Стосовно позовних вимог щодо оскарження дій відповідача за період з 22.03.2012 по 23.03.2014 суд апеляційної інстанції зазначив, що, звернувшись до суду 04.08.2021, позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС. Відтак позов в цій частині слід залишити без розгляду на підставі статті 123 КАС.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначає, що суд апеляційної інстанцій порушив норми процесуального права (статті 6, 123, частина друга статті 175, частина п`ята статті 242, частина шоста статті 304 КАС) внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20.07.2023 у справі № 300/2856/22, від 14.12.2022 у справі № 380/6818/20 та від 21.10.2022 у справі № 460/626/19.
Позивач доводить, що суд апеляційної інстанції, встановивши факт пропуску строку звернення до суду, повинен був надати позивачу можливість навести свої пояснення та обґрунтування щодо цього. Натомість апеляційний суд, ухвалюючи оскаржувану постанову, залишив поза увагою відзив ОСОБА_1 на апеляційну скаргу відповідача, у якому, зокрема, були наведені доводи щодо строку звернення до суду.
Позивач наголошує, що відзив на апеляційну скаргу він направив засобами поштового зв`язку в межах строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області подало відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить залишити без змін постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2023 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 , вважаючи, що має достатній пільговий стаж для призначення пенсії, із 2009 року неодноразово звертався до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії.
Листами від 24.06.2009 № 54/М-04-29, від 08.12.2009 № 836/М-16 та від 05.01.2010 № ІІІ/М-04-29 позивачу відмовлено в призначені пенсії на тій підставі, що в нього відсутній достатній пільговий стаж, оскільки в ПМП «Строймонтаж» відсутні документи про проведення атестації робочих місць.
Не погодившись з рішенням управління Пенсійного фонду України, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах та зарахувати до пільгового стажу 6 років 3 місяці 22 дні періоди роботи в ПМП "Строймонтаж" з 23.11.1993 по 16.03.2000.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06.07.2010 у справі № 2-а1441/2010, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, у задоволенні позову відмовлено.
Указані судові рішення залишені без змін згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.03.2013.
05.03.2012 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із черговою заявою про призначення йому пенсії.
Рішенням від 05.04.2012 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу.
З 23.03.2014 позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 2.
У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 05.03.2020, якою просив повторно розглянути питання про нарахування пільгової пенсії з включенням до пільгового стажу періоду його робити у ПМП «Строймонтаж» з 23.11.1993 по 16.03.2000.
Листом від 17.03.2020 № 549-642/М-03/8-1100/20 ГУ ПФУ в Кіровоградській області відмовило позивачу у здійснені такого перерахунку.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 у справі № 340/4326/20 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та не зарахування до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба; зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області здійснити з 01.03.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 із зарахуванням до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Кіровоградській області перерахувало пенсію позивача з 01.03.2020 із зарахуванням до пільгового стажу по списку № 2 періоду роботи з 23.11.1993 по 16.03.2000 в ПМП "Строймонтаж" на посаді виконроба.
Позивач натомість вважає, що набув права на таку пенсію (з урахуванням пільгового стажу) з 22.03.2012.
Викладені обставини передували зверненню позивача до суду з цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Ураховуючи межі касаційного оскарження, встановлені частинами першою та другою статті 341 КАС, колегія суддів, переглядаючи в касаційному порядку справу № 340/4591/21, перевіряє правильність висновку суду апеляційної інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі статті 123 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це строк, у межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників цих відносин добросовісно ставитися до прав іншого учасника.
Відповідно до частини третьої статті 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС).
Отже КАС допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. Однак, норми Кодексу однозначно встановлюють, що у випадку виявлення судом факту пропуску особою строку звернення до суду з позовом їй гарантується надання часу для подання заяви про поновлення зазначеного строку та доказів поважності причин його пропуску. Забезпечення такого права не залежить від того, суд якої інстанції виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не тільки до відкриття провадження у справі, що входить до компетенції суду першої інстанції, а й після відкриття провадження у справі, про що прямо зазначено в частині четвертій статті 123 КАС, норма якої адресована суду без визначення певної інстанції.
Така ж правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі №460/626/19 та від 14.12.2022 у справі № 380/6818/20, на які посилається позивач у касаційній скарзі.
Колегія суддів дійшла висновку, що питання щодо дотримання особою строку звернення з позовом суд в обов`язковому порядку має вирішувати після з`ясування в особи, яка подала позов, зокрема коли вона дізналася про порушення свого права (інтересу) та з яких причин звернулася з позовом про захист порушеного права (інтересу) поза межами встановленого законом строку. Це реалізується або шляхом постановлення судом ухвали про надання позивачеві часу подати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом, або безпосередньо у судовому засіданні. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний з фактом виникнення у суду питання дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність поважних причин для його поновлення.
Як свідчить зміст постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023, ухваленої в порядку письмового провадження, апеляційний суд зробив висновок про пропуск позивачем строку звернення до суду, не з`ясувавши позицію ОСОБА_1 з цього питання.
Крім того, в касаційній скарзі позивач вказує на те, що згідно з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.09.2023 позивачу запропоновано подати відзив на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Кіровоградській області протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
ОСОБА_1 зазначає, що копію вказаної ухвали він отримав 10.10.2023 (і ця обставина підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення), у зв`язку з чим останнім днем для подання відзиву було 20.10.2023.
20.10.2023 позивач направив засобами поштового зв`язку на адресу суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, окрім іншого, наведені доводи щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Відзив на апеляційну скаргу надійшов до суду апеляційної інстанції 27.10.2023, тобто після ухвалення оскаржуваної постанови.
Позивач доводить, що апеляційний суд помилково не врахував час, необхідний для для поштового пересилання відправлення, внаслідок чого здійснив апеляційний перегляд справи без урахування заперечень та пояснень позивача, наведених у відзиві.
Надаючи оцінку таким твердженням ОСОБА_1 , колегія суддів враховує, що відповідно до частини першої статті 304 КАС учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.
Частинами четвертою та шостою цієї ж статті передбачено, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву на апеляційну скаргу застосовуються правила, встановлені частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи те, що ОСОБА_1 надіслав відзив на апеляційну скаргу в установлений судом строк, суд повинен був врахувати час, необхідний для поштового пересилання відправлення, особливо з урахуванням наявності сумніву щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки, виявивши, на його думку, факт пропуску позивачем строку звернення до суду, не вчинив дій щодо надання позивачу можливості спростувати такий факт або ж подати відповідну заяву із наведенням поважних причин такого пропуску. Відтак, суд апеляційної інстанцій діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, залишив адміністративний позов без розгляду, не з`ясувавши причини пропуску, чим обмежив право позивача на оскарження спірній у цій справі бездіяльності відповідача.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 - скасуванню в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Кіровоградській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 22.03.2012 по 22.03.2014, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в цій частині.
В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 слід залишити без змін.
Касаційний перегляд справи відповідно до частини першої статті 341 КАС здійснено в межах підстав касаційного оскарження та доводів, наведених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 22.03.2012 по 22.03.2014.
У цій частині справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
В іншій частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2023 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Тацій С.Г. Стеценко А.Ю. Бучик