ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2024 року
м. Київ
справа №340/4870/23
адміністративне провадження №К/990/38581/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником - ОСОБА_2 , на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Бишевської Н.А. (доповідач), суддів Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення 3945,83 грн у місяць у загальній сумі 23326,61 грн за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно.
2. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 18 квітня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року, виходячи із щомісячного розміру 3945,83 грн, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
3. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнив. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року скасував, провадження в адміністративній справі №340/4870/23 закрив на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року та залишити в силі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року.
5. Як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник послався, зокрема, на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Зазначає про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неврахування правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 15 грудня 2022 року в справі №460/3473/21, від 30 березня 2023 року в справі №200/2737/21-а, від 28 червня 2023 року в справі №200/4258/22, від 13 липня 2023 року в справі №560/832/23, від 27 липня 2023 року в справах №560/10793/22, №380/14200/22, від 02 серпня 2023 року в справах №420/2884/23, №400/68/23, №420/3129/22, від 03 серпня 2023 року в справі №200/2373/22, від 08 серпня 2023 року в справі №140/6709/22, від 09 серпня 2023 року в справі №200/15017/21, від 30 серпня 2023 року в справі №240/24565/22, від 14 вересня 2023 року в справах №120/8306/22, №160/16055/22, від 26 жовтня 2023 року в справі №560/2917/23, від 09 листопада 2023 року в справі №160/20796/22, від 16 листопада 2023 року в справі №160/15054/23, від 20 листопада 2023 року в справі №200/15495/21, від 30 листопада 2023 року в справах №600/3563/22-а, №140/6708/22, від 07 грудня 2023 року в справі №380/14629/22, від 14 грудня 2023 року в справі №420/16209/23, від 31 січня 2024 року в справі №420/14249/23, від 07 березня 2024 року в справі №160/14836/22, від 14 березня 2024 року в справі №280/3728/23, від 21 березня 2024 року в справі №160/15057/23, від 11 квітня 2024 року в справах №320/11180/22, №200/3291/22, від 18 квітня 2024 року в справі №420/29198/23, від 26 квітня 2024 року в справі №380/14627/22, від 16 травня 2024 року в справі №400/5726/23 та інших.
6. Скаржник указує, що за правовою позицією, викладеною Верховним Судом, відповідно до пункту 13 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку, питання обчислення сум індексації може бути предметом судового контролю, а позовні вимоги щодо правильності їхнього обчислення можуть бути заявлені окремим позовом. При цьому моментом виникнення спірних правовідносин буде ймовірне порушення прав позивача після виплати відповідачем індексації грошового забезпечення, з розміром якого останній не погоджується.
7. Скаржник посилається на безпідставне застосування судом апеляційної інстанції до адміністративного позову в справі №340/4870/23 положень пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, оскільки предмети позовів у справах №340/767/22 та №340/4870/23 є різними і позовні вимоги у цій справі підлягають розгляду по суті. Скаржник стверджує, що у справі №340/767/22 предметом оцінки і розгляду було право позивача на отримання індексації грошового забезпечення за період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року, а у справі №340/4870/23 предметом спору є правильність встановлення відповідачем розміру індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року із визначенням чіткої суми, що унеможливлює ототожнення вказаних адміністративних позовів.
ІІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 15 жовтня 2024 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на касаційну скаргу із проханням відмовити у задоволенні її вимог, оскільки оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року прийнята із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законною та обґрунтованою.
10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_3 від 27 листопада 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 28 листопада 2024 року.
ІV. Позиція Верховного Суду
11. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №340/4870/23 стало посилання скаржника на норми пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
12. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.
13. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
14. Згідно із приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист шляхом, зокрема: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункти 3, 4 частини першої цієї статті).
15. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
16. Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення, що набрало законної сили, ухваленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання судовим рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їхні правонаступники, не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
17. За змістом пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
18. Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі постанови/рішення чи ухвали суду про закриття провадження у справі, що набрали законної сили.
19. Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
20. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
21. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
22. У постанові від 09 жовтня 2018 року в справі №809/487/18 Верховний Суд констатував, що підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем і відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявнику під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
23. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність в іншій справі постанови/рішення чи ухвали суду, якими завершено розгляд справи і які набрали законної сили.
24. Таким чином, спірним є питання наявності у межах двох справ одночасної сукупності вищевказаних умов для закриття провадження у справі, яка розглядається.
25. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі №340/4870/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив із того, що є постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22, яка набрала законної сили, у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
26. У справі №340/4870/23 суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_1 звертався до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (справа №340/767/22), у якому просив: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування січня 2016 року та грудня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 77841,52 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі - Порядок №44), з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3945,83 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078; зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3945,83 грн за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно в сумі 49259,23 грн відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
27. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 20 червня 2022 року в справі №340/767/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року згідно з Порядком №1078. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
28. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 червня 2022 року скасував. Прийняв нову постанову про часткове задоволення позову. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15 березня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із прийняттям індексу споживчих цін за 1 або 100 відсотків для обчислення індексації грошового забезпечення у січні 2008 року (базовий місяць) з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44. Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
29. На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22 військовою частиною НОМЕР_1 проведено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2016 року по березень 2019 року в загальному розмірі 99024,49 грн.
30. Із розрахунку розміру індексації грошового забезпечення згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22 установлено, що за період з березня 2018 року по березень 2019 року фіксований щомісячний розмір індексації позивача становив 1720,83 грн ((3945,83 грн - 2225 грн), де 2225 грн - сума підвищення посадового окладу (2910 грн (посадовий оклад з 01 березня 2018 року) - 685 грн (посадовий оклад у лютому 2018 року)).
31. 26 травня 2023 року військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 97539,12 грн.
32. Не погодившись із розміром нарахованої індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року, ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (справа №340/4870/23), у якому заявив вимоги про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року та стягнення з військової частини НОМЕР_1 індексації-різниці грошового забезпечення 3945,83 грн у місяць у загальній сумі 23326,61 грн за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно.
33. Під час розгляду справи №340/4870/23 суд першої інстанції дійшов висновків, що, зважаючи на підстави позовів у справах №340/767/22 та №340/4870/23, ці справи не є тотожними, і ухвалив рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 Визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 у повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року і зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року, виходячи із щомісячного розміру 3945,83 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
34. Між тим, переглядаючи рішення суду першої інстанції у справі №340/4870/23, суд апеляційної інстанції правильно взяв до уваги, що зміст позовних вимог ОСОБА_1 , заявлених у справі №340/767/22, охоплював вимоги, зокрема, щодо виплати йому індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, виходячи із щомісячного розміру 3945,83 грн, за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.
35. Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22, яка набрала законної сили, дослідивши, з-поміж іншого, наявність у ОСОБА_1 права на виплату індексації грошового забезпечення у фіксованій величині за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, взявши до уваги доводи та розрахунки позивача, частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині. Зокрема, визнав протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 та зобов`язав військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
36. Отож, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що у справі №340/4870/23 має місце процесуальна ситуація, за якої ОСОБА_1 ставить перед судом вимоги, які ним фактично уже заявлялися та були предметом судового розгляду в справі №340/767/22, і стосовно яких є судове рішення, що набрало законної сили.
37. З приводу доводів про те, що, зобов`язавши військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078, Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22 не встановлював розмір індексації-різниці грошового забезпечення у фіксованій величині у грошовому еквіваленті за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року із визначенням чіткої суми, що, на думку скаржника, унеможливлює ототожнення адміністративних позовів у справах №340/4870/23 та №340/767/22, варто зазначити, що у справі №340/767/22 ОСОБА_1 заявляв вимоги, зокрема, щодо виплати йому індексації у фіксованій величині, виходячи із щомісячного розміру 3945,83 грн, за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2019 року включно в сумі 49259,23 грн, і Третій апеляційний адміністративний суд щодо позовних вимог ОСОБА_1 у частині нарахування та виплати визначних ним сум невиплаченої індексації грошового забезпечення зазначив про відсутність підстав у задоволенні позову в частині, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача. Отож постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні відповідної частини позовних вимог, які не можуть бути знову заявлені в суді.
38. У розрізі наведених обставин необхідно зауважити, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
39. Також не є зміною підстав позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі позивачу під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
40. Окрім того, не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин і зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права, або наведення іншого праворозуміння таких норм.
41. Варто також зазначити, що суд у межах розгляду справи №340/4870/23 не має права перевіряти правильність застосування Третім апеляційним адміністративним судом при прийнятті постанови від 23 лютого 2023 року в справі №340/767/22 норм матеріального і процесуального права, законність та обґрунтованість цієї постанови, а також належність її виконання військовою частиною НОМЕР_1 .
42. Водночас розділом ІV КАС України та Законом України «Про виконавче провадження» урегульовано процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, і питання обчислення суми індексації може бути предметом судового контролю.
43. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для закриття провадження у справі №340/4870/23 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
44. Щодо посилання скаржника на неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду, необхідно зазначити, що правові висновки Верховного Суду формуються виходячи із конкретних обставин справи, такі висновки не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. У даному випадку відмінність оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі №340/4870/23 від постанов Верховного Суду у справах, на які посилається скаржник, полягає не в різному застосуванні норм права, а у різних установлених судами фактичних обставинах справ, залежно від яких і прийнято судові рішення.
45. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувана постанова від 30 вересня 2024 року прийнята судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права.
46. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
47. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 , поданої його представником - ОСОБА_2 , без задоволення, а оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в справі №340/4870/23 - без змін.
V. Судові витрати
48. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
2. Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року в справі №340/4870/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: В. М. Соколов
С. А. Уханенко