ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2025 року
м. Київ
справа №340/5170/24
провадження № К/990/2652/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Кругового О.О. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.) у справі №340/5170/24,
ВСТАНОВИВ:
І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), пов`язану з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , протиправною та зобов`язати вчинити дії, пов`язані з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 в зв`язку з граничним терміном перебування в запасі.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що станом на 13.08.2014 його вік складав 41 рік, отже, у відповідності до п.п. 4, 8 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», який був чинний з 05.02.2011 по 14.04.2014, він підлягав виключенню з військового обліку у зв`язку з граничним терміном перебування у запасі. Також зазначав, що звертався до відповідача із заявою від 22.07.2024 про виключення з військового обліку, проте відповіді не отримав.
3. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 заяву про забезпечення позову повернуто позивачу без розгляду, а ухвалою від 06.08.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, - відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані з направленням ОСОБА_1 на проходження ВЛК та мобілізації.
4. Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 19.07.2024 про виключення з військового обліку в зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі. Зобов`язав відповідача розглянути заяву позивача від 19.07.2024 про виключення з військового обліку в зв`язку з досягненням граничного віку перебування в запасі та прийняти рішення. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
5. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 340/5170/24, призначено її до розгляду.
6. 02 січня 2025 року від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява про забезпечення позову, в якій він повторно просив заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії пов`язані з направленням ОСОБА_1 на проходження ВЛК та мобілізації.
7. Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що в разі, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на виключення його з військового обліку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки виключення з військового обліку під час мобілізації особи, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
8. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025, зокрема, відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.
9. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали заяви про забезпечення доказів не містять доказів того, що відповідач направляє позивача на проходження ВЛК та здійснює щодо нього мобілізаційні заходи, та позивачем не долучено до матеріалів заяви, зокрема, повістки про виклик позивача на проходження ВЛК; отже відсутні підстави вважати, що до розгляду цієї справи позивача буде неминуче мобілізовано, зараховано до складу військової частини, а тому виконання рішення суду, в разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, буде неможливо виконати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги.
10. ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій позивач просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у справі №340/5170/24 та ухвалити нове рішення, яким заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії, пов`язані з направленням ОСОБА_1 на проходження ВЛК та мобілізації.
11. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції в рішенні від 21.10.2024 у цій справі встановив неправомірність відповідача, однак цим судом не надано правової оцінки іншим порушенням означеного ТЦК та СП. Повторно указує, що якщо його буде призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, він набуде юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на виключення його з військового обліку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки виключення з військового обліку під час мобілізації особи, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
12. Позивач вважає, що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований ним спосіб, не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову і відповідає положенням КАС України. На переконання скаржника, наявність чи відсутність повістки на ВЛК не може слугувати відмовою у задоволенні його заяви про забезпечення позову у запропонований спосіб.
13. Відзиву на касаційну скаргу від сторони відповідача не надходило, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення, виходячи із частини четвертої статті 338 КАС України.
ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Касаційна скарга позивача до Верховного Суду надійшла 20.01.2025.
15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.01.2025 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.
16. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2025 відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14.01.2025 у цій справі.
17. Ухвалою Верховного Суду від 16.01.2025 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
20. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та повноту дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
21. Інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві врегульовано положеннями Глави 10 Розділу І Кодексу адміністративного судочинства України.
22. Так, статтею 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
23. Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
24. Верховний Суд у своїх судових рішеннях неодноразово зазначав, що забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
25. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
26. Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
27. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
28. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами
29. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
30. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
31. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
32. Подібні за змістом висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17 та в подальшому підтримані у постановах від 01.06.2022 у справі №580/5656/21, від 18.05.2023 у справі №500/4200/22, від 21.02.2024 у справі №420/11311/23.
33. Повертаючись до матеріалів цієї справи, позивач звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов`язані з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , протиправною;
- зобов`язати вчинити дії, пов`язані з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 , в зв`язку з граничним терміном перебування в запасі.
34. Отже, предметом спірних правовідносин, згідно заявлених позовних вимог, є бездіяльність відповідача щодо виключення (не виключення) позивача з військового обліку.
35. В заяві про забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб (заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити дії пов`язані з направленням ОСОБА_1 на проходження ВЛК та мобілізації) зазначається, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в цій справі або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
36. Задовольняючи частково позовні вимоги у цій справі, суд першої інстанції, зокрема, встановив бездіяльність відповідача виключно щодо розгляду (не розгляду) поданої позивачем заяви.
37. Враховуючи наведене, беручи до уваги характер спірних правовідносин, зміст позовних вимог та заяви позивача про забезпечення позову, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб.
38. Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують та є необґрунтованими.
39. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
40. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
41. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
42. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали.
43. А тому, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
44. Судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 150 151 242 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі №340/5170/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду