ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 340/7784/23
адміністративне провадження № К/990/12918/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 340/7784/23
за позовом ОСОБА_1
до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправними дій, скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іващенко Ігор Юрійович
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року (головуючий суддя: Чередниченко В.Є., судді: Іванов С.М., Шальєва В.А.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою до військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просив суд:
- визнати протиправними дії щодо прийняття рішення у формі довідки від 12 квітня 2023 року №2/709 і скасувати останнє;
- зобов`язати відповідача направити позивача на обстеження до лікаря-психіатра КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради» та за його результатами прийняти нову довідку.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року зазначену апеляційну скаргу було залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк для усунення недоліків. Зокрема, позивачу пропонувалось усунути недоліки шляхом подання до суду документа, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі та докази надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Мотивуючи підстави залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга була сформована позивачем в системі «Електронний суд», однак в порушення частини дев`ятої статті 44 КАС України, апелянтом не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї апеляційної скарги, що свідчить про порушення положень статті 296 КАС України, якою визначено вимоги до оформлення апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху від 19 лютого 2024 року, представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору та докази направлення апеляційної скарги відповідачу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №340/7784/23 повернуто особі, яка її подала.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року не виконано в повному обсязі, оскільки до суду не надано доказів надсилання листом з описом вкладення іншому учаснику справи копії апеляційної скарги. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції виснував, що не усунення зазначеного недоліку апеляційної скарги перешкоджає відкриттю апеляційного провадження у цій справі, оскільки суд позбавлений можливості перевірити який документ було направлено іншому учаснику справи, що в подальшому може призвести до порушення прав іншого учасника справи на отримання апеляційної скарги у визначеному законом порядку.
Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року, від ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іващенко І.Ю., до Верховного Суду (далі - Суд) 3 квітня 2024 року надійшла касаційна скарга, в якій останній, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду.
В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник посилається на положення частини дев`ятої статті 44 КАС України, згідно якої якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
З огляду на наведене касатор зазначив, що оскільки відповідач, у порушення частини шостої статті 18 КАС України не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), тому вимоги суду апеляційної інстанції про обов`язковість надання позивачем доказу надсилання документів іншим учасникам справи виключно листом з описом вкладення, є безпідставними.
Ухвалою Верховного Суду від 9 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
Відповідач свого відзиву на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення у силу частини четвертої статті 338 КАС України. Ухвала Верховного Суду від 9 квітня 2024 року про відкриття касаційного провадження у цій справі отримана відповідачем 16 квітня 2024 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (штрихкодовий ідентифікатор 0600260391124).
Ухвалою Верховного Суду від 18 листопада 2024 року закінчено підготовку цієї справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що апелянт у встановлений судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено судом без руху, а саме ним не надано доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копії апеляційної скарги, яка подана через підсистему «Електронний суд».
Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі - ЄСІТС).
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом (абзац другий частини восьмої статті 18 КАС України).
Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно- телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина восьма статті 18 КАС України).
З 5 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.
Згідно з нормам частин сьомої і восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відтак, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов`язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.
Так, частиною п`ятої цієї статті встановлено, що до апеляційної скарги додаються: 1) документ про сплату судового збору; 2) копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи; 3) копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції подано представником фізичної особи через підсистему «Електронний суд».
В силу положень абзацу другого частини дев`ятої статті 44 КАС України у випадку подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Саме керуючись вказаною нормою, суд апеляційної інстанції визначив підстави для залишення апеляційної скарги позивача без руху.
Мета застосування частини дев`ятої статті 44 КАС України полягає у забезпеченні рівності процесуальних прав сторін, які відповідно до частини шостої статті 18 КАС України не мають обов`язку реєструвати офіційні електронні адреси в системі ЄСІТС та не зареєстровані в підсистемі «Електронний суд», бути повідомленими про подання іншими учасниками документів до суду в електронній формі.
Згідно із частиною шостою статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Отже, цією нормою визначено суб`єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов`язковою.
У цій справі відповідачем є ІНФОРМАЦІЯ_2 , який належить до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та який має обов`язок зареєструвати офіційну електронну адресу в системі ЄСІТС.
Згідно з абзацом третім частини дев`ятої статті 44 КАС України, якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб`єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що в разі подання до суду документів в електронній формі, обов`язок надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів виникає лише у суб`єкта владних повноважень, що передбачено останніми змінами.
Таким чином, вимоги суду апеляційної інстанції, щодо надання позивачем доказу надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій апеляційної скарги з додатками є помилковими.
Колегія суддів зауважує, що застосовуючи процесуальні норми суд має керуватися принципом розумності відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямованим на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушувати право особи на доступ до суду.
Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Можливість (право) оскарження судових рішень у суді апеляційної інстанції є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду скарг заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. рішення у справах «Zubac v. Croatia», «Beles and Others v. the Czech Republic», №47273/99, пп. 50-51 та 69, та «Walchli v. France», № 35787/03, п. 29).
Одночасно, ЄСПЛ провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі "Kutic v. Croatia", заява №48778/99, пункт 25).
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain»).
Отже, при застосуванні процесуальних норм належить уникати надмірного формалізму, що може призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом.
Про вказане зазначала і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 145/1330/17 та від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20.
За таких обставин колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги в частині допущення судом апеляційної інстанції надмірного формалізму, який залишаючи ухвалою від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу без руху через недотримання апелянтом вимог абзацу другого частини дев`ятої статті 44 КАС України та повертаючи апеляційну скаргу через невиконання цієї ухвали в частині неподання доказів, визначених цієї нормою, застосував її у цьому випадку без досягнення мети на яку вона спрямована, наслідком чого стало порушення права скаржника на апеляційний перегляд судового рішення.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За наведеного правового регулювання Верховний Суд приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відтак, суд касаційної інстанції вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції з направленням справи до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі № 340/7784/23.
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Іващенко Ігор Юрійович, задовольнити.
2. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2024 року у справі № 340/7784/23 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
……………………………
…………………………..
…………………………..
Н.М. Мартинюк
Л.О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду