Постанова
Іменем України
09 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 344/18269/13-ц
провадження № 61-8253св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2021 року у складі судді Кіндратишина Л. Р. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2013 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 січня 2014 року, яке залишене без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2014 року, позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за кредитним договором № 11122120000 від 26 лютого 2007 року у розмірі 58 672,49 долари США, що за курсом НБУ станом на 31 жовтня 2013 року становить 468 969,19 грн, з яких: 37 486,42 доларів США - кредитна заборгованість; 16 179,16 доларів США - заборгованість по процентам; 3 520,95 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 485,96 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за кредитним договором № 11122120000 від 26 лютого 2007 року у розмірі 58 672,49 долари США, що за курсом НБУ станом на 31 жовтня 2013 року становить 468 969,19 грн, з яких: 37 486,42 доларів США - кредитна заборгованість; 16 179,16 доларів США - заборгованість по процентам; 3 520,95 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 485,96 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу за кредитним договором № 11122120000 від 26 лютого 2007 року у розмірі 58 672,49 долари США, що за курсом НБУ станом на 31 жовтня 2013 року становить 468 969,19 грн, з яких: 37 486,42 доларів США - кредитна заборгованість; 16 179,16 доларів США - заборгованість по процентам; 3 520,95 доларів США - пеня за прострочення сплати кредиту; 1 485,96 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 по 860,25 грн витрат по оплаті судового збору.
Короткий зміст заявлених вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2014 року по цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. У заяві відповідач просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Короткий зміст ухвал суду першої та апеляційної інстанції
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 грудня 2020 року, яка залишена без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28 січня 2021 року, відмовлено ОСОБА_1 у поновленні процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2014 року.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2014 року залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відсутні поважні причини пропуску строку звернення до суду, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити. Зважаючи на те, що в задоволенні вимоги про поновлення строку відмовлено, заяву про перегляд заочного рішення суд першої інстанції залишив без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, встановивши, що відповідач, будучи обізнаною про перегляд апеляційний судом справи № 344/18269/13-ц та наявність заочного рішення від 20 січня 2014 року, невиправдано зволікала із поданням заяви про перегляд заочного рішення, пропустила строк подачі такої заяви більш ніж на шість років, не навела поважних причин такого тривалого пропуску строку, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність підстав для втручання у принцип res judicata (остаточності судового рішення) та поновлення пропущеного строку, залишивши заяву відповідача про перегляд заочного рішення без розгляду.
Короткий зміст заявлених вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 січня 2014 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У заяві відповідач просила поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення від 20 січня 2014 року відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20 січня 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 задовго до подання у 2020 році попередньої заяви про перегляд заочного рішення суду від 20 січня 2014 року у справі №344/18269/13-ц була обізнана про його наявність, невиправдано зволікала із поданням заяви про перегляд заочного рішення, пропустила строк подачі такої заяви більш ніж на шість років, не навела поважних причин такого тривалого пропуску строку, із підкріпленням їх належними доказами. Суд наголосив на тому, що відповідач ОСОБА_1 мала можливість поцікавитися про стан розгляду справи та надати всі необхідні докази, звернутись з заявою про перегляд заочного рішення вчасно.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, встановивши, що відповідач, будучи обізнаною про перегляд апеляційним судом справи № 344/18269/13-ц та наявність заочного рішення від 20 січня 2014 року, невиправдано зволікала із поданням заяви про перегляд заочного рішення, пропустила строк подачі такої заяви більш ніж на шість років. Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, шо заявником не вказано інших поважних причин пропуску строку об`єктивно непереборних і пов`язаних з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій обставин, які б перешкоджали їй звернутися до суду із заявою про перегляд заочного рішення протягом більш ніж шести років з моменту ухвалення рішення, відповідно належних і допустимих доказів цьому не надано, а тому підстав для поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення немає. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було відомо про наявність заочного рішення від 20 січня 2014 року, оскільки зазначене спростовується наявним повідомленням про вручення особисто ОСОБА_1 16 травня 2014 року рекомендованого поштового відправлення. Крім цього, боржник ОСОБА_3 та поручитель ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, проживають за однією адресою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2021 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій просить ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 березня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що розгляд справи проведено за відсутністю ОСОБА_1 , а також за відсутністю інших відповідачів. Копію рішення поштою вона не отримувала. Про наявність рішення їй стало відомо під час ознайомлення в суді з матеріалами іншої справи за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредиту та пені (№ 344/17494/13-ц). 08 грудня 2020 року в суді ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами справи № 344/18269/13-ц та змістом заочного рішення у даній справі. 20 січня 2014 року Івано-Франківським міським судом в тому ж складі суду, що і в даній справі, ухвалено рішення у справі № 344/17494/13-ц за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені. Сторони та предмет по справі є аналогічними до даної справи. Відповідач вважала, що судом розглядалась одна справа. Тільки з оскарженням рішення у справі № 344/7494/13-ц відповідач дізналась про існування справи № 344/18269/13-ц, яка також розглянута судом 20 січня 2014 року. Відмовляючи ОСОБА_1 в поновленні процесуального строку на звернення до суду та залишаючи її заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, суди не врахували того, що вона позбавлена можливості висловити свої заперечення проти позовних вимог, при тому, що розгляд справи проведено без її участі. Так само вона позбавлена можливості апеляційного оскарження рішення, оскільки за положеннями ЦПК України відповідач може оскаржити заочне рішення лише в разі постановлення судом ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Посилання суду на ту обставину, що заочне рішення вже оскаржувалось іншими відповідачами вважає безпідставним, оскільки з заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 звернулась вперше, а інші відповідачі не оскаржували рішення в її інтересах. Жодних доказів отримання нею копії заочного рішення чи будь-якої іншої судової кореспонденції матеріали справи не містять, а отже висновки судів попередніх інстанцій щодо подання заяви про перегляд заочного рішення з шестирічним пропуском строку ґрунтуються на припущеннях. Припущенням є і те, що вона та інший відповідач ОСОБА_3 зареєстровані за однією адресою, а тому ОСОБА_1 повинна була знати про ухвалене судове рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 344/18269/13-ц, витребувано цивільну справу з суду першої інстанції.
У серпні 2021 року матеріали цивільної справи № 344/18269/13-ц надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року касаційне провадження у справі № 344/18269/13-ц зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 214/5505/16.
13 грудня 2021 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення касаційного провадження у цій справі, яке мотивоване тим, що 01 грудня 2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено постанову Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16.
Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2021 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення касаційне провадження у справі № 344/18269/13-ц задоволено, поновлено касаційне провадження у справі № 344/18269/13-ц, справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 серпня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 214/5505/16 (провадження № 14-74цс21) зазначено, що «Глава 11 «Заочний розгляд справи» Розділу ІІІ «Позовне провадження» ЦПК України встановлює особливі умови та порядок проведення заочного розгляду справи, ухвалення заочного рішення, подання і розгляду заяви про його перегляд, а також скасування й оскарження цього рішення. Так, відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення до суду, який це рішення ухвалив, на предмет наявності передбачених частиною першою статті 288 ЦПК України підстав для його скасування, і оскаржити таке рішення у загальному порядку (статті 284-288 ЦПК України).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (стаття 284 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення).
Форму заяви про перегляд заочного рішення, вимоги до її змісту, підписання, додатків, кількості копій визначають частини перша - сьома статті 285 ЦПК України. До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього кодексу (частина восьма статті 285 ЦПК України), яка регламентує порядок залишення позовної заяви без руху та її повернення.
Цей припис треба розуміти як такий, який стосується невиконання саме тих вимог, що передбачені у частинах першій - сьомій статті 285 ЦПК України. Якщо учасник справи оформив заяву про перегляд заочного рішення без дотримання саме вказаних вимог, тобто неналежно, до цієї заяви застосовуються положення статті 185 ЦПК України. В інших випадках її положення до заяви про перегляд заочного рішення незастосовні. Ухвалу про повернення такої заяви можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від заочного рішення (пункт 22 частини першої статті 353 ЦПК України).
Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи. Одночасно суд повідомляє учасникам справи про дату, час і місце розгляду заяви. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів з дня її надходження (стаття 286 ЦПК України).
За змістом речення першого частини першої вказаної статті суд зобов`язаний прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення, якщо вона відповідає вимогам частин першої - сьомої статті 285 ЦПК України, тобто є належно оформленою.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).
Отже, не у всіх випадках, коли до суду надійшли документи після спливу процесуального строку, ці документи слід залишати без розгляду. Так, якщо відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення поза межами встановлених частинами другою та третьою статті 284 ЦПК України строків, то це згідно з положеннями Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України не звільняє суд від обов`язку застосувати порядок, визначений у статті 287 ЦПК України, та постановити через пропуск строку на подання заяви про перегляд заочного рішення ухвалу про залишення цієї заяви без задоволення, якщо немає підстав для задоволення заяви про поновлення відповідного строку.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Оскільки кожну належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд зобов`язаний згідно з реченням першим частини першої статті 286 ЦПК України прийняти та невідкладно надіслати її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, то немає ґрунтовних підстав вважати, що визначений статтею 287 ЦПК України порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення застосовний тільки до розгляду суті цієї заяви та незастосовний до розгляду на предмет дотримання строку її подання. Тому, оскільки спеціальне правове регулювання, передбачене Главою 11 Розділу ІІІ ЦПК України, охоплює порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, поданої поза межами встановленого строку, то немає підстав залишати її без розгляду на підставі статті 126 ЦПК України.
Процесуальний закон не передбачає, що суд, розглянувши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення (зокрема на предмет того, чи є підстави у зв`язку з пропуском строку на її подання розглядати цю заяву по суті), може вчинити інші дії, ніж передбачені у частині третій статті 287 ЦПК України. Тому у випадку, якщо суд вважатиме неможливим поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, він має залишити її з цієї підстави без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення (частина четверта статті 287 ЦПК України).
З огляду на наведені приписи у випадку, якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та з цієї причини залишив без задоволення останню, особа може оскаржити в апеляційному порядку заочне рішення, обґрунтувавши, зокрема, поважність причин для пропуску такого строку. Передбачене у реченні другому частини четвертої статті 287 ЦПК України спеціальне правило про початок відліку строку на апеляційне оскарження заочного рішення застосовне лише до тих рішень, які суд ухвалив за правилами, що діють з 15 грудня 2017 року».
У справі, що переглядається, суд першої інстанції постановив ухвалу, згідно з якою залишив без розгляду заяву про перегляд заочного рішення через відсутність підстав для поновлення строку на її подання. Ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд залишив без змін.
Колегія суддів вважає, що оскаржені судові рішення слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Тому відсутні підстави для аналізу доводів відповідача про наявність поважних причин для поновлення строку на перегляд заочного рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення прийняті без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400 409 411 416 419 ЦПКУкраїни Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Івано-Франківського міського суду від 15 березня 2021 року та постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 06 травня 2021 року втрачають законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук