№ 344/8732/18

Постанова

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Київ

справа № 344/8732/18

провадження № 61-6203 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Угорницька сільська рада Івано-Франківської міської ради, правонаступником якої є Івано-Франківська міська рада, ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Девляшевського В. А., Фединяка В. Д.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, правонаступником якої є Івано-Франківська міська рада, ОСОБА_2 про визнання відмови від підписання акта встановлення та узгодження меж земельної ділянки і акта приймання-передачі межових знаків протиправною, визнання неправомірними та скасування рішень сільської ради.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням Десятої сесії П`ятого демократичного скликання Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 19 вересня 2007 року вирішено передати у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах села (присадибна ділянка) згідно додатку № 1. У додатку № 1 до цього рішення сільської ради у списку громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки за цим цільовим призначенням, за № 6 вказаний він. Йому передана земельна ділянка по АДРЕСА_1 , площею 0,0402 га.

Відповідно до договору дарування домоволодіння від 19 травня 2009 року йому належить на праві власності домоволодіння АДРЕСА_1 . Вказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці, яка на момент укладення цього договору не була приватизованою. 20 травня 2009 року за ним зареєстровано право власності на домоволодіння в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

На виконання рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 19 вересня 2007 року ним була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,0407 га, кадастровий номер 2610196601:12:001 за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , який є суміжним землекористувачем по АДРЕСА_1 , відмовився підписувати акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 22 липня 2016 року та акт приймання-передачі межових знаків для зберігання від 29 липня 2016 року, оскільки у технічній документації із землеустрою не вказано в`їзд до його земельної ділянки, який проходив через його земельну ділянку.

У листопаді 2017 року він звернувся з письмовою заявою до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради про погодження виготовленої зазначеної технічної документації із землеустрою без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 .

У січні 2018 року він отримав витяг з рішення Сьомого демократичного скликання Дев`ятнадцятої сесії Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 21 грудня 2017 року про затвердження протоколу земельної комісії від 18 грудня 2017 року № 7 та копію протоколу земельної комісії від 18 грудня 2017 року № 7, в якому вказано, що через його земельну ділянку розташований заїзд до земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , а в поданій ним до сільської ради технічній документації із землеустрою відсутній заїзд до земельної ділянки ОСОБА_2 , що унеможливлює погодження сільською радою цієї документації.

Земельна комісія вирішила запропонувати йому змінити технічну документацію із землеустрою для забезпечення заїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 . Згідно з витягом з рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 16 листопада 2017 року йому відмовлено у погодженні межі з суміжним землекористувачем ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю в поданій ним технічній документації із землеустрою існуючого заїзду до домогосподарства по АДРЕСА_1 . Вважав такими протиправними діями відповідачів порушено його права на отримання у власність земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною відмову ОСОБА_2 від підписання акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 22 липня 2016 року та акту приймання-передачі межових знаків для зберіганнявід 29 липня 2016 року; визнати протиправним та скасувати рішення Сьомого демократичного скликання Дев`ятнадцятої сесії Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 21 грудня 2017 року про затвердження протоколу земельної комісії від 18 грудня 2017 року № 7, рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 16 листопада 2017 року про відмову у погодженні йому межі, у зв`язку з відсутністю у поданій ним технічній документації із землеустрою існуючого заїзду до домогосподарства ОСОБА_2 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

від 22 жовтня 2020 року у складі судді Пастернак І. А. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною відмову посадових осіб Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 від підписання акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_1 від 22 липня 2016 року та акту приймання-передачі межових знаків для зберігання від 29 липня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано протиправними та скасовано рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 21 грудня 2017 року про затвердження протоколу земельної комісії від 18 грудня 2017 року № 7, рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 16 листопада 2017 року про відмову в погодженні межі ОСОБА_1 з суміжним землекористувачем ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю у поданій технічній документації із землеустрою існуючого заїзду до домогосподарства по АДРЕСА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до генерального плану с. Угорники Івано-Франківської міської ради, топоплану масштабу 1:500 належного позивачу будинку АДРЕСА_1 не вказано проїзду до належного ОСОБА_2 будинку АДРЕСА_2 . Крім того, записи у сільській раді про державну реєстрацію земельного сервітуту на право проходу та проїзду через земельну ділянку позивача до домогосподарства ОСОБА_2 не здійснювалися, кадастровий план земельної ділянки останнього у сільській раді відсутній.

Таким чином, у порушення вимог пункту г) частини першої статті 121 ЗК України Угорницькою сільською радою Івано-Франківської міської ради неправомірно було відмовлено позивачу у погодженні меж з суміжним землекористувачем ОСОБА_2 та запропоновано ОСОБА_4 змінити технічну документацію із землеустрою для забезпечення заїзду до земельної ділянки відповідача. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру ОСОБА_2 належить земельна ділянка, площею 0,1235 га, тоді як ОСОБА_5 належить земельна ділянка, площею 0,0407 га. Отже, встановлення заїзду через земельну ділянку позивача буде обмежувати його право користування та розпорядження земельною ділянкою, переданою йому у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано, У задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відмова ОСОБА_2 від підписання акта погодження меж земельних ділянок не порушує прав ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на завершення приватизації земельної ділянки, у тому числі і для прийняття відповідних рішень органом місцевого самоврядування, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду. Угорницька сільська рада Івано-Франківської міської ради, приймаючи оскаржувані рішення від 21 грудня 2017 року та від 16 листопада 2017 року, виходила з відсутності у поданій позивачем технічній документації із землеустрою існуючого заїзду до будинку ОСОБА_2 , що доведено топографічними зйомками. Тобто сільська рада діяла у межах своєї компетенції та наданих законом повноважень, тому відсутні правові підстави для задоволення позову. При цьому для розгляду звернення ОСОБА_1 радою йому було запропоновано змінити технічну документацію із землеустрою для забезпечення заїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 344/8732/18 з Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 червня 2021 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_2 без належних правових підстав та у порушення прав позивача відмовився від підписання акту встановлення і узгодження меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд від 22 липня 2016 року та акту приймання-передачі межових знаків для зберігання від 29 липня 2016 року. Планом відводу земельної ділянки під будівництво на підставі рішення виконавчого комітету Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 12 квітня 1979 року № 8 встановлений спільний в`їзд до господарства ОСОБА_6 , а не ОСОБА_2 , тому цей документ не є належним доказом у справі.

Угорницькою сільською радою Івано-Франківської міської ради неправомірно відмовлено позивачу у затвердженні технічної документації із землеустрою та запропоновано внести в неї зміни для забезпечення заїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 , чим порушено конституційне право ОСОБА_1 на отримання у власність земельної ділянки.

Доводи осіб, які подали відзиви

У червні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 набуто у порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Вовчинецької сільської ради Івано-Франківської області від 12 червня 2000 року № 404. Відмова ОСОБА_2 від підписання акта погодження меж земельних ділянок не порушує прав позивача на отримання земельної ділянки у власність і не перешкоджає йому у здійсненні її приватизації.

У червні 2021 року Івано-Франківська міська радаподала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на його законність не впливають. Не підписанням ОСОБА_2 акта погодження меж земельних ділянок не порушено прав ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність і це не перешкоджає останньому у здійсненні її приватизації.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 19 вересня 2007 року передано у приватну власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у межах села (присадибна ділянка) згідно додатку № 1. У додатку № 1 до цього рішення у списку громадян, яким передано у приватну власність земельні ділянки за цим цільовим призначенням, за № 6 вказаний ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 . (а.с.13).

Відповідно до договору дарування домоволодіння від 19 травня 2009 року ОСОБА_1 на праві власності належить домоволодіння АДРЕСА_1 . Це домоволодіння розташоване на земельній ділянці, яка на момент укладення цього договору не була приватизованою (а.с. 8).

На виконання рішення Угорницької сільської ради від 19 вересня 2007 року позивачем виготовлена документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2610196601:12:001 (а.с.9-12).

ОСОБА_2 є суміжним із позивачем землекористувачем, проживає по АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22 травня 2018 року площа земельної ділянки ОСОБА_2 , яка розташована по АДРЕСА_2 , становить 0,1235 га (а.с. 53).

Позивач вказував про те, що у 2016 році ОСОБА_2 відмовився від підписання акту визначення та погодження меж земельної ділянки та акту прийому-передачі межових знаків, мотивуючи тим, що у технічній документації із землеустрою позивача щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) не вказаний заїзд до його господарства.

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської радипро погодження виготовленої технічної документації із землеустрою щодо становлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , без підпису суміжного землекористувача ОСОБА_2 .

Згідно з протоколом земельної комісії, затвердженим рішенням Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської радивід 21 грудня 2017 року, через земельну ділянку ОСОБА_1 розташований заїзд до земельної ділянки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), а в поданій ОСОБА_1 на погодження до сільської ради технічній документації із землеустрою відсутній заїзд до земельної ділянки ОСОБА_2 , що унеможливлює погодження сільською радою цієї документації. Земельною комісією запропоновано ОСОБА_4 змінити технічну документацію із землеустрою для забезпечення заїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с. 24).

Відповідно до витягу із рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської радивід 16 листопада 2017 року у погодженні межі ОСОБА_1 з суміжним землекористувачем ОСОБА_2 у зв`язку відсутністю в поданій технічній документації із землеустрою існуючого заїзду до домогосподарства по АДРЕСА_2 відмовлено (а.с. 21).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з пунктом г) частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

У статті 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Відповідно до вимог частин першої, другої статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статті 122 цього кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

У частині першій статті 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до частини п`ятої статті 158 ЗК України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку.

У разі відмови суміжного землекористувача підписати акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, згідно з частиною третьою статті 158 ЗК України між суміжними землекористувачами виникає земельний спір. Такий спір у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішують органи місцевого самоврядування.

Порядок розгляду земельних спорів органами місцевого самоврядування визначено статтею 159 ЗК України.

Стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. При цьому стаття 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж, слід вважати, що погодження меж не відбулося.

Погодження меж полягає у тому, щоб суміжному землекористувачу було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. У разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14 (провадження № 14-552 цс 18) та у справі № 350/67/15 (провадження № 14-652 цс 18) та постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526 сво 18).

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що вирішення питань, пов`язаних із передачею земельної ділянки у власність, належить до повноважень органу місцевого самоврядування, а чинне земельне законодавство не обмежує права на приватизацію земельної ділянки у зв`язку із відмовою суміжного землекористувача від підписання акта погодження меж земельних ділянок.

Судом установлено, що відповідно до плану відводу земельної ділянки під будівництво на підставі рішення виконавчого комітету Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 12 квітня 1979 року № 8 встановлений спільний в`їзд до господарства спадкодавця ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , аналогічний проїзд зазначений у плані зовнішніх меж земельної ділянки за 2001 рік та у державному акті на право приватної власності на землю від 24 лютого 2003 року, виданому на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 47, 50, 126).

Відповідно до топографічних зйомок від 14 листопада 1990 року відсутній інший заїзд до земельної ділянки ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 ніж через земельну ділянку по АДРЕСА_1 , користувачем якої є ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що непогодження відповідачами меж суміжної земельної ділянки, яке мотивоване наявністю земельного спору, є формою реалізації прав останнього, а сама по собі процедура погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процесі її приватизації, спрямованою на те, щоб уникнути технічних помилок.

Апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що акт погодження меж земельної ділянки є складовою частиною технічної документації, на підставі якої орган місцевого самоврядування приймає рішення про передачу громадянину безоплатно земельну ділянку у власність.

При цьому кадастровою зйомкою є комплекс робіт, яку проводять юридичні та фізичні особи, які одержали в установленому порядку ліцензію на проведення геодезичних і картографічних робіт, а при їх проведенні суміжні землекористувачі погоджують межі земельних ділянок і вказані дії не впливають на правовий режим земельної ділянки і не є юридичним фактом, на підставі якого виникають, змінюються чи припиняються земельні правовідносини, оскільки в результаті кадастрових робіт створюється лише інформаційна база.

Отже, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про те, що відмова ОСОБА_2 від підписання акта погодження меж земельних ділянок не порушує прав ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність і не є перешкодою у проведенні передбачених законом дій, спрямованих на завершення приватизації земельної ділянки, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що Угорницька сільська рада Івано-Франківської міської ради, приймаючи оскаржувані рішення від 21 грудня 2017 року та від 16 листопада 2017 року, виходила з відсутності у поданій позивачем технічній документації із землеустрою існуючого заїзду до будинку ОСОБА_2 , а не з факту того, що останній не підписав вищевказані акти. Отже, сільська рада діяла у межах своєї компетенції та наданих законом повноважень, тому правові підстави для скасування цих актів органу місцевого самоврядування відсутні.

Посилання касаційної скарги на те, що планом відводу земельної ділянки під будівництво на підставі рішення виконавчого комітету Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 12 квітня 1979 року № 8 встановлений спільний в`їзд до господарства ОСОБА_6 , а не ОСОБА_2 , тому цей документ не є належним доказом у справі, на увагу не заслуговують, оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем ОСОБА_6 , що підтверджується довідкою Вовчинецької сільської ради від 12 червня 2000 року № 404 (а.с. 213).

Крім того, Верховний Суд погоджується з апеляційним судом, що передчасним є висновок про те, що сільським головою при вирішенні питання погодження меж з суміжним землекористувачем позивача - ОСОБА_2 було порушено вимоги пункту г) частини першої статті 121 ЗК України, оскільки ОСОБА_1 відповідно до додатку № 1 до рішення Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради від 19 вересня 2007 року передано у власність земельну ділянку, площею 0,0407 га, а згідно з пунктом 3 цього рішення заміри земельних ділянок проведені без достатньої точності і при видачі державного акта у межах границь можливі незначні зміни загальної площі.

Також, права позивача не порушені й земельною комісією Угорницької сільської ради Івано-Франківської міської ради, оскільки нею запропоновано ОСОБА_4 змінити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 для забезпечення заїзду до земельної ділянки ОСОБА_2 .

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець