ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 344/9812/22
провадження № 61-1879св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 січня 2023 року в складі колегії суддів: Пнівчук І. В., Бойчука І. В., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
12 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позов мотивований тим, що спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим, оскільки сімейні відносини поступово погіршувались. З січня 2022 року шлюбні відносини припинені. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають однією сім`єю, спільне господарство не ведуть.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народився син ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року позов задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 жовтня 2020 року Івано-Франківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 1923, розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишила прізвище ОСОБА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судовому засіданні зібрано достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим, а збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 у справі № 300/2297/21 у задоволенні позову ОСОБА_3 до Івано-Франківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною відмову щодо анулювання актового запису про розірвання шлюбу та актового запису про укладення шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зобов`язання анулювати актовий запис про розірвання шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 та актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , відмовлено. Згідно з Єдиним державним реєстром судових рішень на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Попередній шлюб ОСОБА_2 припинено, тобто на час розгляду цієї справи відпала та обставина, яка згідно із законом могла бути перешкодою для укладення шлюбу із ОСОБА_1 . Водночас на момент укладення шлюбу таких перешкод не існувало, а тому немає підстав для відмови у розірванні цього шлюбу.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 січня 2023 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції у цій справі не вирішував питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3
ОСОБА_3 , подавши апеляційну скаргу на рішення суду, не вказала, яким чином ухвалене судом рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 безпосередньо впливає чи порушує її права та обов`язки.
Посилання ОСОБА_3 на те, що між сторонами відсутній предмет спору щодо розірвання шлюбу, оскільки шлюб є недійсним, а позовна вимога - безпідставною, не заслуговують на увагу, оскільки станом на момент ухвалення рішення у цій справі шлюб укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 січня 2023 року про закриття апеляційного провадження, просила скасувати судове рішення, справу передати до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.
Суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив її про розгляд апеляційної скарги. Судова повістка, ухвала про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на її адресу не надходили. Отже, порушено її право на доступ до суду.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі № 300/2297/21, згідно з якою з урахуванням виправленої описки зобов`язано Івано - Франківський міський ДРАЦС анулювати актовий запис про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 17 жовтня 2020 року. Ця постанова виконана. Також не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 2-12341/10, від 20 грудня 2018 року у справі № 441/169/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19.
У травні 2023 року надійшла заява ОСОБА_3 про повернення відзиву ОСОБА_2 з тих підстав, що він подав відзив до Верховного Суду України, а не до Верховного Суду, а також до відзиву додано документи, які належним чином не засвідчені.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 Верховний Суд не бере до уваги з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 178 ЦПК України до відзиву додається документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
ОСОБА_1 докази, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи, не надала.
22 травня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 .
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу мотивований тим, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, оскільки рішенням Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року не вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 .
Доводи ОСОБА_3 , що вона належним чином не повідомлена про дату та час судового засідання не відповідають дійсності, оскільки вона належним чином була повідомлена про час та місце судового засідання. ОСОБА_3 04 січня 2023 року особисто була присутня у судовому засіданні в Івано-Франківському апеляційному суді.
Просив суд залишити рішення першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
31 травня 2023 року на адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_3 , в якій просить повернути без розгляду відзив ОСОБА_2 , оскільки він поданий до Верховного Суду України, а не до Верховного Суду, неправильно зазначено назву суду апеляційної інстанції. Документи, додані до відзиву, не засвідчені належним чином, не вказано, де знаходяться оригінали.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У травні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 24 лютого 2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 жовтня 2021 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_3 , заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 18 березня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про розірвання шлюбу.
17 жовтня 2020 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 У шлюбі народився син ОСОБА_4 .
Встановлено, що станом на момент пред`явлення позову ОСОБА_7. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а також станом на час ухвалення оскаржуваного рішення ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_2 не перебувала.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи (частина третя статті 352 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, провадження № 61-2417сво19, зазначено, що аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 362 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявниці, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявниці - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, особа, яка не брала участі у справі, має надати суду докази того, що оскарженим судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц.
Суд першої інстанції встановив, що на момент пред`явлення позову ОСОБА_7. до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, а також на дату ухвалення оскаржуваного рішення ОСОБА_3 у шлюбі з ОСОБА_2 не перебувала.
Доводи ОСОБА_3 , що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є недійсним, є необґрунтованими, оскільки станом на дату ухвалення рішення у цій справі шлюб, укладений між ОСОБА_7. та ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Верховний Суд також зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року анульовано актові записи про розірвання та реєстрацію шлюбу з огляду на порушення процедури їх внесення. Водночас у справі № 300/2297/21 суд не зробив висновків щодо дійсності / недійсності шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тому висновки суду апеляційної інстанції у справі, що переглядається в касаційному порядку, що права ОСОБА_3 рішенням суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не порушені, є обґрунтованими і відповідають нормам процесуального права.
Суд апеляційної інстанції на виконання вимог процесуального закону відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка не брала участі у справі, на рішення Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2022 року, належним чином оцінив доводи апеляційної скарги та, встановивши, що суд першої інстанції не вирішував в оскаржуваному рішенні питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявниці, дійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.
Посилання заявниці на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 2-12341/10, провадження 61-4006св22, є безпідставним, оскільки вони сформульовані за інших фактичних обставин, тому не є застосовними у справі, що переглядається.
Загальні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 761/16077/19, провадження 61-17134св20, на яку посилається заявниця у касаційній скарзі, що право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв`язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена (стаття 42 СК України), не суперечать висновкам суду апеляційної інстанції.
Щодо доводів ОСОБА_3 , що суд апеляційної інстанції належним чином не повідомив її про дату, час і місце судового засідання, Верховний Суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанцій у цій справі забезпечив рівність учасників цивільного процесу та змагальність сторін, які є складовими права на справедливий суд як елемента принципу верховенства права.
Суд апеляційної інстанції надіслав ОСОБА_3 ухвалу від 13 грудня 2022 року про призначення справи до розгляду на 04 січня 2023 року на 10 год 00 хв за адресою, яка вказана в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 . Проте конверт повернувся з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Суд апеляційної інстанції вів листування та надсилав повістки ОСОБА_3 за адресою, яку вона зазначила в апеляційній скарзі, іншої адреси суду вона не повідомляла.
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статі 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, ОСОБА_3 є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Крім того, 27 грудня 2022 року ОСОБА_3 ознайомилася з матеріалами справи та 04 січня 2023 року була присутня в судовому засіданні у Івано-Франківському апеляційному суді та підтримала доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів, отже, її право на доступ до суду було належним чином забезпечено, а доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням.
Посилання заявниці, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного суду від 20 грудня 2018 року у справі № 441/169/16-ц, провадження 61-20680св18, є безпідставними, оскільки у справі, що переглядається в касаційному порядку, встановлено, що заявниця належним чином повідомлена про розгляд справи та брала безпосередню участь у судовому засіданні, тому ці висновки є незастосовними.
Заява ОСОБА_3 про повернення без розгляду відзиву ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з таких підстав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 зазначено, що справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів.
Відзив ОСОБА_2 подано з додержанням частин першої та другої статті 183 ЦПК України, помилкова вказівка у відзиві назви суду - Верховний Суд України замість Верховний Суд не є підставою для його повернення без розгляду, оскільки згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 подав відзив до суду, до якого надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 .
Повернення відзиву ОСОБА_2 з вказаних підстав буде надмірним формалізмом.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали апеляційного суду без змін.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 04 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
В. М. Ігнатенко
І. М. Фаловська