07.02.2023

№ 348/355/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2022 року

м. Київ

справа №348/355/21

провадження № 51-234км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції

захисника ОСОБА_6 ,

засудженого ОСОБА_7 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року, постановлену у кримінальному провадженні за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Расавка Кагарлицького району Київської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше судимого завироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 22грудня 2005 року за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі КК) до покарання увиді позбавлення волі на строк 11 років,

у вчиненні злочинів, передбачених пунктом 13 частини 2 статті 115, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 289, частиною 2 статті 289 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої таапеляційної інстанцій обставини

Вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22вересня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених пунктом 13 частини 2 статті 115, частиною 1 статті 185, частиною 1 статті 289, частиною 2 статті 289 КК, та призначено йому покарання: за пунктом 13 частини 2 статті 115 КК у виді позбавлення волі на строк 14 років; за частиною 1 статті 185 КК у виді арешту на строк 6 місяців; за частиною 1 статті 289 КК у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за частиною 2 статті 289 КК у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна.

На підставі частини 1 статті 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання увиді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна.

Не погоджуючись із ухваленим вироком, потерпіла ОСОБА_8 звернулася доапеляційного суду зі скаргою та клопотанням про поновлення строку наапеляційне оскарження. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29листопада 2021 року відмовлено у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7 за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_8 .

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 не погоджується із ухвалою апеляційного суду, просить її скасувати з підстави істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

В обґрунтування своїх вимог потерпіла стверджує, що копію вироку місцевого суду вона отримала поштою лише 07 жовтня 2021 року, водночас через стан здоров`я тавіддаленість суду отримати копію судового рішення раніше не могла, а тому, враховуючи, що участі в останніх судових засіданнях неприймала, строк подачі апеляційної скарги було нею пропущено з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, на думку потерпілої, також є народження нею дитини, що з огляду на введення вУкраїні карантину через спалах у світі коронавірусу, позбавило її можливості звернутися досуду вчасно.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор наполягав на відсутності підстав для задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного суду.

Засуджений та його захисник стверджували про законність судового рішення, щооскаржується, постановленого за наслідками розгляду клопотання потерпілої про поновлення строку на апеляційне оскарження, просили у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Потерпілу та її представника було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду. У поданому на адресу Суду клопотанні представник потерпілої просив касаційне провадження здійснювати за їх відсутності.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого та його захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до статті 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення умежах касаційної скарги.

Виходячи зі змісту вимог статті 370 КПК, відповідно до якої судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Зокрема, законним та вмотивованим є рішення ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права здотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, із наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погоджуючись із вироком місцевого суду потерпіла ОСОБА_8 звернулася до суду апеляційної інстанції зіскаргою, в якій, у тому числі, заявила клопотання про поновлення строку наапеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалами від 01 та 12 листопада 2021 року апеляційний суд відкрив провадження заскаргою потерпілої та призначив кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 до апеляційного розгляду відповідно.

Як слідує із оскаржуваного судового рішення, у ході апеляційного розгляду суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження затвердженнями потерпілої ОСОБА_8 та відмовив у задоволенні їїклопотання.

Так, відповідно до частини 1 статті 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 395 КПК апеляційна скарга на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру може бути подана протягом тридцяти днів з дня їхпроголошення.

З огляду на приписи статті 115 КПК, останнім днем апеляційного оскарження вироку Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 22вересня 2021року, постановленого у провадженні, яке переглядається, вважається 22 жовтня 2021 року.Однак, згідно з почтовою відміткою на конверті, апеляційна скарга ОСОБА_8 була подана 26 жовтня 2021 року, що свідчить про пропуск процесуального строку для подачі апеляційної скарги, встановленого пунктом 1 частини 2 статті 395 КПК.

У поданому на адресу апеляційного суду клопотанні про поновлення процесуального строку ОСОБА_8 стверджувала, що була відсутня під час проголошення вироку стосовно ОСОБА_7 , а його копію отримала лише 07 жовтня 2021 року.

Однак, як вірно зазначив апеляційний суд, факт відсутності потерпілої таїїпредставника під час проголошення судового рішення не впливає на загальний порядок обчислення строків оскарження вироку місцевого суду, визначений пунктом 1 частини 2 статті 395 КПК. А тому наведені вище обставини, на які посилалася потерпіла, апеляційний суд обґрунтовано не визнав поважними причинами пропуску процесуального строку, під якими слід розуміти істотні обставини, перешкоди читруднощі, як то стихійні лиха, катастрофи, хвороби, відрядження, трагічні та інші непередбачувані події в житті людини, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення досуду у визначений законом строк. З висновками суду у цій частині погоджується і колегія суддів.

Посилання потерпілої у касаційній скарзі на приписи частини 3 статті 395 КПК, які передбачають, що строк подачі апеляційної скарги для особи, яка перебуває під вартою, обчислюються з моменту вручення їй копії судового рішення, колегія суддів вважає нерелевантними у ситуації обчислення строків на оскарження судового рішення уапеляційному порядку потерпілою у кримінальному провадженні, яка під вартою незнаходиться.

Окрім того, за змістом касаційної скарги ОСОБА_8 на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження також стверджує, що у зв`язку знародженням дитини та спалаху у світі коронавірусу, через який намагалася уникати перебування угромадських місцях, була позбавлена вчасно звернутися досуду.

Однак колегія суддів звертає увагу, що у поданим потерпілою у порядку статті 117 КПК клопотанні про вказані обставини не йшлося, а тому апеляційний суд неоцінював їх у сукупності з іншими обставинами у аспекті вирішення питання поважності причин пропуску процесуального строку.

Обов`язок доведення поважності причин, з яких було пропущено строк, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 395 КПК, покладається на особу, яка звертається ізвідповідним клопотанням. Відтак неврахування вищезазначених обставин при вирішенні судом апеляційної інстанції питання упорядку статті 117 КПК не може свідчити про незаконність ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 29листопада 2021 року, постановленої зарезультатами перевірки апеляційної скарги потерпілої за Вх. №5969 від 28 жовтня 2021 року.

У той же час, колегія суддів зауважує, що вирішення питання стосовно дотримання скаржником строків на оскарження судового рішення та прийняття рішення у порядку статті 117 КПК, не позбавляє суд обов`язку постановити законне та обґрунтоване рішення за наслідками перевірки апеляційної скарги у порядку частини 3 статті 399 цього Кодексу, за правилами якої апеляційна скарга підлягає поверненню якщо їїподано після закінчення встановленого законом терміну й особа, яка її подала, непорушує питання про поновлення строку, або суд апеляційної інстанції за заявою цієї особи не знайде підстав для його поновлення.

У ході касаційної перевірки встановлено, що апеляційний суд, вірно встановивши відсутність підстав для поновлення процесуального строку, рішення про повернення апеляційної скарги у порядку частини 3 статті 399 КПК не постановив, щоєпорушенням норм КПК.

Водночас з огляду на обставини цієї справи, обґрунтованість висновків апеляційного суду про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає зазначене порушення не істотним, оскільки скасування ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року в будь-якому разі непризведе до перегляду вироку місцевого суду стосовно ОСОБА_7 по суті, такяк при новому розгляді за доводами, викладеними потерпілою у клопотанні, апеляційний суд має відмовити у його задоволенні.

Верховний Суд звертає увагу потерпілої, що вона може повторно звернутися запеляційною скаргою та вмотивованим клопотанням про поновлення строку наапеляційне оскарження на підставі статті 117 КПК до апеляційного суду.

Таким чином колегія суддів підстав для задоволення касаційної скарги потерпілої задоводами, викладеними у ній, не вбачає.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд

постановив:

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 29 листопада 2021 року, постановлену у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , залишити без зміни, а касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною іоскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3