ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2021 року
м. Київ
справа № 352/1530/18
адміністративне провадження № К/9901/24114/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І. В., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Довгої О. І., Бруновської Н. В., Кузьмича С. М. від 30 липня 2019 року у справі № 352/1530/18 за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель провідного спеціаліста Польового Д. Ю., Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
1. У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - провідного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Д.Ю. (далі також - відповідач 1), Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (далі також - відповідач 2) про визнання дій протиправними та скасування постанови, у якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача 1 у частині складення протоколу про адміністративне правопорушення від 13 липня 2018 року та розгляду адміністративного провадження за даним протоколом;
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 27 липня 2018 року № 624/0/92-18-ДК/0185По/08/01/-18;
- прийняти рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
2. Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2018 року до участі у справі залучено Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області в якості другого відповідача.
3. Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову від 27 липня 2018 року № 624/0/92-18-ДК/0185По/08/01/-18 державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - провідного спеціаліста відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Польового Д. Ю. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У решті адміністративного позову відмовлено.
4. Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу.
5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушенням строків, встановлених частиною 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року у справі №352/1530/18.
7. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що факт своєчасності подання апеляційної скарги апелянт підтверджує квитанцією із поштового відділення та фотокопією конверта з відповідним штриховим ідентифікатором, проте з цих документів не можливо встановити вміст поштового відправлення. Апелянт не надав суду ані списку згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття, ані опису поштового вкладення. Наявність квитанції та фотокопії конверта жодним чином не підтверджує своєчасне надсилання апелянтом апеляційної скарги у строк, визначений законом, а тому Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області пропустило строк на подання апеляційної скарги.
8. Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції, Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області направило до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати та поновити строк апеляційного оскарження.
9. В обґрунтування касаційної скарги відповідач 2 зазначив, що відповідно до частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Положення вказаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів, в тому числі й засобами поштового зв`язку. Чинним законодавством не встановлено вимог щодо направлення апеляційної скарги поштовим листом з описом вкладення. Суд помилково тлумачить норми Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, чим фактично збільшив вимоги до надіслання апеляційної скарги, у зв`язку з чим неправомірно зобов`язує надати як доказ надіслання апеляційної скарги опис вкладення. Відповідач 2 одним листом направив декілька апеляційних скарг.
10. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що фіскальний чек не є належним доказом надсилання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень. Належним доказом надіслання суб`єктом владних повноважень є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість (постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 820/1186/17).
11. Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.
12. Інші учасники справи правом на надання відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
13. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
14. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права судом апеляційної інстанції, Суд дійшов таких висновків.
15. Частинами 1 та 4 статті 286 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
16. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
17. Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
18. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, у тому числі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
19. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
20. Рішення суду першої інстанції, яке в апеляційному порядку оскаржувалось Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області ухвалене 06 травня 2019 року, копія якого отримана скаржником 03 червня 2019 року, а тому останнім днем строку подачі апеляційної скарги є 13 червня 2019 року.
21. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач 2 вказав, що ним дотримано десятиденний строк на звернення до суду апеляційної інстанції, оскільки апеляційна скарга надіслана засобами поштового зв`язку 12 червня 2019 року, що підтверджується копією фіскального чека АТ "Укрпошта" та фотокопією конверта з відповідним штриховим ідентифікатором.
22. Оцінивши вищезазначені доводи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що підстави, наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження, є неповажними з огляду на наступне.
23. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
24. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
25. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
26. Предметом оскарження у цій справі є постанова про адміністративне порушення.
27. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності закріплено статтею 286 КАС України.
28. Відповідно до частини четвертої зазначеної статті апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
29. Частиною 1 статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
30. Таким чином, останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року, яким вирішено спір з приводу рішення та дій суб`єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, було 16 травня 2019 року.
31. Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, та частина четверта якої встановлює спеціальні у відношенні до статті 295 КАС України строки на апеляційне оскарження (протягом десяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення).
32. Водночас статтею 286 КАС України не обмежено повноваження суду апеляційної інстанції щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини 3 статті 295 КАС України.
33. Отже, строк на апеляційне оскарження вважається пропущеним у разі подання апеляційної скарги після спливу десятиденного строку з дня проголошення судового рішення у справі, визначеній статтею 286 КАС України, а подання апеляційної скарги у межах процесуального строку на оскарження судового рішення, виходячи з дати отримання повного тексту такого рішення, є в силу приписів частини 2 статті 295 КАС України підставою для поновлення такого строку.
34. Оскільки статтею 286 КАС України передбачено спеціальний, усічений строк апеляційного оскарження, який становить 10 днів (а не 30 днів, як передбачено частиною 1 статті 295 КАС України), тому строк, протягом якого особа відповідно до частини 2 статті 295 КАС України вправі вимагати поновлення строку на апеляційне оскарження у зв`язку з несвоєчасним отриманням рішення суду, також не повинен перевищувати 10 днів.
35. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №500/6596/17 та від 17 квітня 2019 року у справі № 522/17819/17.
36. Копія повного тексту рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року у справі №352/1530/18 отримана відповідачем 2 03 червня 2019 року.
37. Отже, десятиденний строк від дати отримання копії повного тексту судового рішення закінчився 14 червня 2019 року.
38. Згідно зі штампом вхідної кореспонденції Тисменицького районного суду Івано-Франківської області апеляційна скарга зареєстрована судом 18 червня 2019 року, тобто після спливу десятиденного строку від дати отримання копії повного тексту судового рішення Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
39. Відповідно до частини 9 статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
40. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач 2 послався на те, що апеляційна скарга направлена на адресу суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надав копію фіскального чека АТ "Укрпошта", а також копію супровідного листа, яким суд першої інстанції направив на його адресу рішення з відбитком штампу для реєстрації вхідної кореспонденції.
41. Суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження рішення у справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності та відсутності підстав для його поновлення, слід застосувати статті 298 та 299 КАС України, з урахуванням визначених статтею 286 КАС України особливостей, норми якої є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України в цій категорії адміністративних справ, а доводи заявника про поважність причин пропуску строку не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнані неповажними.
42. З такими висновками апеляційного суду колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам процесуального права та фактичним обставинам справи.
43. Доводи касаційної скарги про безпідставність неврахування судом апеляційної інстанції копії фіскального чека АТ "Укрпошта", як належного доказу поважності причин пропуску строку та направлення відповідачем апеляційної скарги засобами поштового зв`язку 12 червня 2019 року, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
44. Копія фіскального чека АТ "Укрпошта", не містить даних, з яких можливо встановити вміст поштового відправлення. Відповідач не надав суду ані списку згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв`язку про його прийняття, ані опису поштового вкладення, ані довідки відділення поштового зв`язку. Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що апеляційна скарга подана скаржником безпосередньо до суду першої інстанції, оскільки жодного конверта, який би підтверджував доводи Головного управління про надсилання апеляційної скарги засобами поштового зв`язку, в матеріалах справи немає.
Крім цього, у випадку надіслання апеляційної скарги рекомендованим поштовим відправленням, у розпорядженні відповідача повинен бути бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з відміткою про дату вручення.
45. Колегія суддів зазначає, що дата, зазначена на вхідному штемпелі, свідчить лише про дату реєстрації документа в канцелярії Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, але не підтверджує факт отримання скаржником копії судового рішення.
46. Отже, з матеріалів справи судом встановлено, що апеляційну скаргу відповідачем 2 подано після спливу 10-тиденного строку з часу отримання копії оскаржуваного рішення, інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження відповідачем не наведено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
47. Верховний Суд також вважає за потрібне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
48. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
49.Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
50. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону.
51. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржуване рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 06 травня 2019 року оприлюднене 16 травня 2019 року.
52. Тобто, з 16 травня 2019 року відповідач 2, який є суб`єктом владних повноважень, мав можливість ознайомитись із рішенням суду першої інстанції в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з повним текстом судового рішення в максимально стислі строки.
53. Стосовно посилань відповідача на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 20 червня 2018 року у справі №820/1186/17, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки дане судове рішення стосувалось оцінки дотримання позивачами вимог частини третьої статті 106 КАС України у випадках надання на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви з додатками копії фіскального чека без опису вкладення поштового відправлення.
54. Натомість, спірні правовідносини у цій справі стосуються дотримання відповідачем строків на апеляційне оскарження, встановлених статтею 286 КАС України.
Крім того, неподання відповідачем опису вкладення не було визначальною підставою для відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження.
55. Враховуючи те, що скаржником не наведено достатніх фактичних даних, які б свідчили про своєчасне подання ним апеляційної скарги, у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, тому суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження у цій справі.
56 Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №352/1531/18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 352/1532/18.
57. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
58. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 статті 350 КАС України).
59. Переглянувши судове рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 286 298 299 345 349 353 356 359 КАС України, Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі 352/1530/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді А. І. Рибачук
Л. В. Тацій